Прядівка (до 1917 року – Олександрівка) - село, центр сільської Ради. Розташована за 18 км на схід від районного центру і за 45 км від залізничної станції Бузівка Придніпровської залізниці. Сільській Раді підпорядковане село Озеро. Населення - 2609 чоловік.
У Прядівці розміщена центральна садиба колгоспу ім. Калініна, який має 6852 га орної землі. Основний виробничий напрям його - вирощування зернових. Тут також добре розвинуте тваринництво, садівництво, городництво. Допоміжні підприємства - електромлин потужністю 25 тонн борошна на добу, олійниця. Серед тваринників області відоме ім'я Героя Соціалістичної Праці чабана І. Г. Жалила, який одержує від кожної сотні вівцематок по 172 ягнят. Всього в колгоспі нагороджено орденами і медалями 13 передовиків виробництва. Тут працює районна школа передового досвіду, організатором і керівником її багато років була одна з перших орденоносців області і району доярка А. І. Самарська, а після її смерті школу очолила її учениця П. А. Литвиненко.
У селі є середня та 3 початкові школи, 4 бібліотеки, 4 клуби. Функціонує лікарня.
Заснована Прядівка в останній чверті XVIII століття. Перші її жителі - переселенці з с. Бабайківки.
В роки громадянської війни балтійський матрос М. І. Балявський разом із своїми односельчанами - більшовиками В. С. Безрукавим та П. І. Лозою - організував партизанський загін, який воював проти австро-німецьких окупантів, махновців, білогвардійців. У 1921 році створено комсомольський осередок на чолі з О. Є. Калюжним та Г. І. Балявським. Навесні 1922 року колишні партизани об'єднались у колективне господарство - комуну, головою якої був М. І. Балявський.
Під час гітлерівської окупації в селі діяла підпільна молодіжна група, якою керував син партизана громадянської війни М. І. Балявського - С. М. Балявський. Його розстріляли фашисти взимку 1942 року.
Дивиться також інші населені пункти району: