Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Павлівка
Павлівка (давня назва - Наковальщина) - село, центр сільської Ради, розташоване на річці Терсі, за, 9 км на південь від районного центру і за 13 км від залізничної станції Улянівка Придніпровської залізниці. Сільській Раді
підпорядковані також населені пункти Аврамівка, Інтернаціональне, Каплистівка, Кобзар, Криворізьке, Крутоярка, Новогригорівка, Новопетрівка, Перепеляче, Пролетарське, Самарське, Червона Долина, Шевченко, Шевякіне, Широке. Населення - 1387 чоловік.
На території Павлівці розташована центральна садиба колгоспу ім. Свердлова. Це - багатогалузеве господарство зернового напряму з добре розвинутим м'ясним тваринництвом. Артіль має 7879 га орної землі. В 1967 році на 100 га угідь тут вироблено по 68 цнт м'яса. Молочнотоварній фермі, якою керує делегат XXIII з'їзду КП України М. С. Шевцов, присвоєно звання ферми комуністичної праці. Орденами і медалями нагороджено 18 передовиків виробництва.
У селі є середня школа, бібліотека, Будинок культури на 400 місць. Функціонує лікарня.
Біля шляху, що проходить через село, стоять дві кам'яні баби - пам'ятки XI-XII століть, виготовлені з вапняку кочівниками-половцями.
Перші відомості про Павлівку в історичних документах відносяться до 1806 року. В 1918- 1919 рр. в селі вів боротьбу проти австро-німецьких окупантів партизанський загін, який очолювали І. М. Огіль та Г. І. Соколовський. З жовтня 1941 року і по березень 1942 року тут діяла підпільна партизанська група, що входила до Васильківського партизанського загону.
Вихідцем з Павлівки є Герой Радянського Союзу Ф. І. Гаркуша, який удостоєний цього високого звання за форсування Дніпра. Нині працює у Васильківці. У Новогригорівці народився і жив колишній матрос, учасник повстання на броненосці «Потьомкін» Т. В. Чорний, нагороджений Радянським урядом орденом Червоної Зірки. Уродженкою цього ж села є В. І. Снісаренко. Дівчина з українського села стала для багатьох в'язнів концтабору Равенсбрюк взірцем мужності. В березні 1945 року її спалили у газовій печі. Прощаючись з подругами, вона сказала: «Мене везуть на смерть, мене спалять. Але на моєму попелі і в Німеччині виросте комунізм!». Ім'ям Віри Снісаренко в рідному селі названа одна з вулиць, а на її будинку встановлена меморіальна дошка.
У Новогригорівці споруджено пам'ятник, на мармурових плитах якого висічено прізвища 269 жителів села, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни в боях з фашистами. Щорічно в день визволення села тут проводиться мітинг в пам'ять про загиблих односельчан.
На території Павлівці розташована центральна садиба колгоспу ім. Свердлова. Це - багатогалузеве господарство зернового напряму з добре розвинутим м'ясним тваринництвом. Артіль має 7879 га орної землі. В 1967 році на 100 га угідь тут вироблено по 68 цнт м'яса. Молочнотоварній фермі, якою керує делегат XXIII з'їзду КП України М. С. Шевцов, присвоєно звання ферми комуністичної праці. Орденами і медалями нагороджено 18 передовиків виробництва.
У селі є середня школа, бібліотека, Будинок культури на 400 місць. Функціонує лікарня.
Біля шляху, що проходить через село, стоять дві кам'яні баби - пам'ятки XI-XII століть, виготовлені з вапняку кочівниками-половцями.
Перші відомості про Павлівку в історичних документах відносяться до 1806 року. В 1918- 1919 рр. в селі вів боротьбу проти австро-німецьких окупантів партизанський загін, який очолювали І. М. Огіль та Г. І. Соколовський. З жовтня 1941 року і по березень 1942 року тут діяла підпільна партизанська група, що входила до Васильківського партизанського загону.
Вихідцем з Павлівки є Герой Радянського Союзу Ф. І. Гаркуша, який удостоєний цього високого звання за форсування Дніпра. Нині працює у Васильківці. У Новогригорівці народився і жив колишній матрос, учасник повстання на броненосці «Потьомкін» Т. В. Чорний, нагороджений Радянським урядом орденом Червоної Зірки. Уродженкою цього ж села є В. І. Снісаренко. Дівчина з українського села стала для багатьох в'язнів концтабору Равенсбрюк взірцем мужності. В березні 1945 року її спалили у газовій печі. Прощаючись з подругами, вона сказала: «Мене везуть на смерть, мене спалять. Але на моєму попелі і в Німеччині виросте комунізм!». Ім'ям Віри Снісаренко в рідному селі названа одна з вулиць, а на її будинку встановлена меморіальна дошка.
У Новогригорівці споруджено пам'ятник, на мармурових плитах якого висічено прізвища 269 жителів села, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни в боях з фашистами. Щорічно в день визволення села тут проводиться мітинг в пам'ять про загиблих односельчан.
Дивиться також інші населені пункти району: