Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
за 12 км від залізничної станції Новий Інгулець Придніпровської залізниці,
за 176 км від обласного центру. Через селище проходить автомагістраль
Кривий Ріг - Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат. Населення - 9500 чоловік.
Широке виникло в другій половині XVIII століття як запорізький зимівник, землі якого входили тоді до Інгульської паланки Нової Січі, а з 1775 року - до Новоросійської губернії.
У 1787 році в Широкому було 57 дворів з населенням 189 душ чоловічої статі. Через 5 років тут збудували Покровську церкву.
Наявність вільних земель сприяла швидкому зростанню населення за рахунок селян-кріпаків, які тікали від поміщиків і шукали тут кращої долі. Сюди також переселялися державні селяни з інших густонаселених губерній, особливо з Полтавської та Київської. У 1804 році в Широкому, що входило тоді до Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало вже 644 чоловіка.
За царським указом від 6 грудня 1828 року жителі Широкого були переведені на становище військових поселенців Бузької кавалерійської уланської дивізії. Тут збудували кам'яні казарми, лазарет, магазини, хлібосховища, манежі та стайні. В 1836 році Широке стало волосним центром військових поселень. У 1842 році сюди переведено більш як 200 чол. з Києво-Подільського військового поселення 4.
На час ліквідації військових поселень 1857 рік Широке було досить великим селом, жителі якого займалися сільським господарством і торгівлею. За переписом 1859 року, тут налічувалось 414 дворів з населенням 3552 чоловіка. З 1860 року Широке стало іменуватися містечком.
За указами 1866-1867 рр. державні селяни зберегли повністю свої колишні земельні наділи, але оброчні платежі за ці землі було збільшено. У 1887 році в користуванні 868 дворів було 14 299 десятин землі, з яких 99 десятин належало церкві. На одну ревізьку душу припадало пересічно 5,3 десятини придатної землі. Землю обробляли селяни примітивними знаряддями, врожаї одержували здебільшого низькі. Так, у 80-х роках в Широкому з десятини збирали в середньому озимого жита 25 пудів, ярої пшениці - 20, ячменю - 20 пудів. 118 найбідніших селянських господарств містечка були безкінними. Куркульські родини, застосовуючи в своїх господарствах сівалки, косарки, молотарки та залізні плуги, вирощували вищі врожаї. В 1886 році в Широкому з'явився паровий млин, який належав також куркулеві.
Щороку тут відбувалося по 4 ярмарки, щотижня були базари. У 1885 році в Широкому був 21 торговельний заклад, а через 10 років їх стало ЗО. Діяли млин, олійниця, 4 шинки, винний, хлібні та 2 лісові склади, земський склад сільськогосподарських знарядь, що обслуговував Широківську, Криворізьку та Миколаївську волості, головним чином поміщиків та куркулів. Розвитку торгівлі сприяло також і географічне положення містечка - на перехресті шляхів на Кривий Ріг та Херсон. Тут була поштова станція, а з 1901 року відкрилося поштово-телеграфне відділення. Швидко зростало населення. У 1887 році в містечку проживало 5211 чол., а через 10 років - 7723 жителі.
В результаті швидкого розвитку Криворізького басейну наприкінці XIX століття та відкриття навколо Широкого рудників бідняки почали найматися туди на постійні або сезонні роботи.
Чимало господарств, не маючи змоги прогодувати сім'ї з своїх мізерних наділів, займалися ремеслами. Так, у 1904 році в містечку було 15 ковалів, 5 бондарів, 9 столярів та теслярів, 25 шевців, 17 кравців, 50 ткачів та 7 лимарів.
Напередодні першої російської буржуазно-демократичної революції в Широкому з 1464 селянських дворів 52,2 проц. становили бідняцькі господарства, що мали від 3 до 7 десятин землі, 13,8 проц.- куркульські, яким належало по 25, 50 і більше десятин, багатії зосередили у своїх руках понад 40 проц. усіх земель Широкого. 452 селянські господарства орендували землю у великих землевласників, 266 дворів не мали робочої худоби, а. 178 - будь-якої худоби. Аналогічна картина була і з сільськогосподарськими знаряддями.
Поміщицько-куркульська експлуатація, малоземелля викликали протест з боку селянства, становище якого погіршилось, коли в село повернулось багато жителів, звільнених з роботи на промислових підприємствах внаслідок економічної кризи 1900-1903 років. Під час революції 1905-1907 рр. в містечку проводилась революційна пропаганда криворізькими робітниками, які поширювали тут більшовицькі листівки та закликали підтримати боротьбу пролетаріату проти самодержавства. Активними були виступи селян на підтримку політичного страйку залізничників станції Довгинцеве і гірників Кривбасу, який тривав з 8 по 24 грудня 1905 року. Жителі містечка постачали страйкарям продовольство. Щоб запобігти
Широке
Сторінка 1 з 9
Широке - селище міського типу, центр селищної Ради, районний центр. Розташоване на лівому березі річки Інгульця, правої притоки Дніпра,за 12 км від залізничної станції Новий Інгулець Придніпровської залізниці,
за 176 км від обласного центру. Через селище проходить автомагістраль
Широке виникло в другій половині XVIII століття як запорізький зимівник, землі якого входили тоді до Інгульської паланки Нової Січі, а з 1775 року - до Новоросійської губернії.
У 1787 році в Широкому було 57 дворів з населенням 189 душ чоловічої статі. Через 5 років тут збудували Покровську церкву.
Наявність вільних земель сприяла швидкому зростанню населення за рахунок селян-кріпаків, які тікали від поміщиків і шукали тут кращої долі. Сюди також переселялися державні селяни з інших густонаселених губерній, особливо з Полтавської та Київської. У 1804 році в Широкому, що входило тоді до Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало вже 644 чоловіка.
За царським указом від 6 грудня 1828 року жителі Широкого були переведені на становище військових поселенців Бузької кавалерійської уланської дивізії. Тут збудували кам'яні казарми, лазарет, магазини, хлібосховища, манежі та стайні. В 1836 році Широке стало волосним центром військових поселень. У 1842 році сюди переведено більш як 200 чол. з Києво-Подільського військового поселення 4.
На час ліквідації військових поселень 1857 рік Широке було досить великим селом, жителі якого займалися сільським господарством і торгівлею. За переписом 1859 року, тут налічувалось 414 дворів з населенням 3552 чоловіка. З 1860 року Широке стало іменуватися містечком.
За указами 1866-1867 рр. державні селяни зберегли повністю свої колишні земельні наділи, але оброчні платежі за ці землі було збільшено. У 1887 році в користуванні 868 дворів було 14 299 десятин землі, з яких 99 десятин належало церкві. На одну ревізьку душу припадало пересічно 5,3 десятини придатної землі. Землю обробляли селяни примітивними знаряддями, врожаї одержували здебільшого низькі. Так, у 80-х роках в Широкому з десятини збирали в середньому озимого жита 25 пудів, ярої пшениці - 20, ячменю - 20 пудів. 118 найбідніших селянських господарств містечка були безкінними. Куркульські родини, застосовуючи в своїх господарствах сівалки, косарки, молотарки та залізні плуги, вирощували вищі врожаї. В 1886 році в Широкому з'явився паровий млин, який належав також куркулеві.
Щороку тут відбувалося по 4 ярмарки, щотижня були базари. У 1885 році в Широкому був 21 торговельний заклад, а через 10 років їх стало ЗО. Діяли млин, олійниця, 4 шинки, винний, хлібні та 2 лісові склади, земський склад сільськогосподарських знарядь, що обслуговував Широківську, Криворізьку та Миколаївську волості, головним чином поміщиків та куркулів. Розвитку торгівлі сприяло також і географічне положення містечка - на перехресті шляхів на Кривий Ріг та Херсон. Тут була поштова станція, а з 1901 року відкрилося поштово-телеграфне відділення. Швидко зростало населення. У 1887 році в містечку проживало 5211 чол., а через 10 років - 7723 жителі.
В результаті швидкого розвитку Криворізького басейну наприкінці XIX століття та відкриття навколо Широкого рудників бідняки почали найматися туди на постійні або сезонні роботи.
Чимало господарств, не маючи змоги прогодувати сім'ї з своїх мізерних наділів, займалися ремеслами. Так, у 1904 році в містечку було 15 ковалів, 5 бондарів, 9 столярів та теслярів, 25 шевців, 17 кравців, 50 ткачів та 7 лимарів.
Напередодні першої російської буржуазно-демократичної революції в Широкому з 1464 селянських дворів 52,2 проц. становили бідняцькі господарства, що мали від 3 до 7 десятин землі, 13,8 проц.- куркульські, яким належало по 25, 50 і більше десятин, багатії зосередили у своїх руках понад 40 проц. усіх земель Широкого. 452 селянські господарства орендували землю у великих землевласників, 266 дворів не мали робочої худоби, а. 178 - будь-якої худоби. Аналогічна картина була і з сільськогосподарськими знаряддями.
Поміщицько-куркульська експлуатація, малоземелля викликали протест з боку селянства, становище якого погіршилось, коли в село повернулось багато жителів, звільнених з роботи на промислових підприємствах внаслідок економічної кризи 1900-1903 років. Під час революції 1905-1907 рр. в містечку проводилась революційна пропаганда криворізькими робітниками, які поширювали тут більшовицькі листівки та закликали підтримати боротьбу пролетаріату проти самодержавства. Активними були виступи селян на підтримку політичного страйку залізничників станції Довгинцеве і гірників Кривбасу, який тривав з 8 по 24 грудня 1905 року. Жителі містечка постачали страйкарям продовольство. Щоб запобігти
Дивиться також інші населені пункти району: