Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Під час проведення столипінської реформи 849 широківських господарств виділилося з общини, а 37 дворів переселилось на хутори № 1 та № 2. Щоб позбутися невдоволених і частково зменшити гостру потребу в землі, з Широківської волості тільки в 1909 році було переселено до Акмолинської області та Алтайського округу 68 сімей 441 чоловік. На нових землях вони потрапили у ще скрутніше становище, тому частина селян, остаточно розорившись, повернулась назад.
Аграрна реформа зміцнила позиції куркулів. Про це свідчить збільшення закупівель ними сільськогосподарських знарядь на Широківському земському складі та посилення роботи Широківської станції прокату сільськогосподарських машин, створеної в 1908 році. В селі діяли також кредитне та споживче товариства, що обслуговували куркульство. У 1910 році капіталіст Штеккель заснував пивоварний завод, на якому працювало 46 робітників. Було закінчено і будівництво залізобетонного шосейного мосту через річку Інгулець.
Становище трудового селянства в Широкому дедалі погіршувалось. Так, від 1887 до 1912 року кількість селянських дворів збільшилася з 868 до 1642, населення зросло у 2,3 раза, а загальна площа наділів залишилась незмінною Розмір селянського наділу на душу зменшився і становив 1,2 десятини. Бідняки, що не мали робочої худоби та сільськогосподарських знарядь, змушені були продавати свої землі. На 1912 рік в Широкому та волості налічувалось 169 безземельних дворів. Розорені селяни батракували у куркулів та економіях поміщиків Ушакова, Добровольського та Махорина або поповнювали лави гірників Кривбасу.
У 1867 році в Широкому почала діяти перша земська медична дільниця, до якої входило кілька північних волостей Херсонського повіту з населенням близько 100 тис. чоловік. Таку кількість жителів обслуговував один лікар М. М. Добровольський. В 1885 році відкрили аптеку, а в 1890 році-лікарню на 18 ліжок. В ній працювали лікар, акушерка та 3 дільничні фельдшери. На охорону здоров'я жителів Широкого витрачалися мізерні кошти. Так, у 1914 році на одного жителя витрати становили 63 копійки.
Майже 100 років містечко не мало жодного учбового закладу. Першу земську школу заснувало тут земство в 1867 році, пізніше занадто тісне приміщення її добудували. У 1892 році в ній навчалося 130 учнів 96 хлопчиків та 34 дівчинки. Першими вчителями в Широкому були К. Беззабава та О. Черниженко. В 1895 році в містечку почали діяти ще 2 церковнопарафіальні школи. В роки першої російської революції з ініціативи вчителів у містечку створили вечірню школу для дорослих, але місцеві органи влади невдовзі її заборонили. В 1905 році відкрилась приватна платна бібліотека з невеличким фондом. В той же час тут було 3 церкви та 2 синагоги.
Про потяг жителів до культури свідчить створення в 1911 році робітником С. Ганенком та вчителем І. Чабанцем українського драматичного гуртка, до якого ввійшли 15 юнаків та дівчат. Репетиції п'єси І. К. Тобілевича «Розумний і дурень» проводились по черзі в кожного з учасників гуртка вдома. 22 квітня 1912 року гуртківці показали свій перший спектакль. Глядачі тепло сприйняли його. Так було покладено початок нині широко відомому на Дніпропетровщині Широківському народному театрові.
Перша світова війна поглибила скруту селянських господарств Широкого. За перші 3 роки війни мобілізовано було близько 1150 працездатних чоловіків У селян реквізовували коней і рогату худобу. Вдвоє збільшилися державні податки,
скоротилися посівні площі, знизилась урожайність. З армії повертались поранені та покалічені солдати, які розповідали односельчанам про становище на фронті та в країні. Серед жителів поширилися антивоєнні настрої.
Після повалення самодержавства в лютому 1917 року в містечку були ліквідовані царські органи влади і створено волосний т. зв. виконавчий комітет громадських організацій, склад якого був куркульсько-есерівським.
Більшовицька організація Кривого Рога направила в Широке агітаторів, які проводили велику роботу серед жителів, щоб вирвати їх з-під впливу есерів.
Одержавши звістку про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, жителі Широкого розгорнули боротьбу за встановлення Радянської влади, за проведення в життя Ленінського декрету про землю.
У першій половині січня 1918 року в містечку відбулись перші вибори до Ради робітничих, селянських та солдатських депутатів. До неї обрали переважно представників найбіднішого селянства, середняцтва, а також робітників рудника «Інгулець», які жили в Широкому. Першим головою Широківської Ради став робітник- столяр К. І. Шишка. Створений при Раді земельний відділ розподілив поміщицькі землі, худобу і реманент, селяни одержали по 2 десятини на кожного члена сім'ї.
Широке
Сторінка 2 з 9
новим виступам на рудниках і в селах південної частини Криворіжжя, в Широке прибув ескадрон кавалерії 23-го драгунського Вознесенського полку, який стояв тут до 1908 року. Під час проведення столипінської реформи 849 широківських господарств виділилося з общини, а 37 дворів переселилось на хутори № 1 та № 2. Щоб позбутися невдоволених і частково зменшити гостру потребу в землі, з Широківської волості тільки в 1909 році було переселено до Акмолинської області та Алтайського округу 68 сімей 441 чоловік. На нових землях вони потрапили у ще скрутніше становище, тому частина селян, остаточно розорившись, повернулась назад.
Аграрна реформа зміцнила позиції куркулів. Про це свідчить збільшення закупівель ними сільськогосподарських знарядь на Широківському земському складі та посилення роботи Широківської станції прокату сільськогосподарських машин, створеної в 1908 році. В селі діяли також кредитне та споживче товариства, що обслуговували куркульство. У 1910 році капіталіст Штеккель заснував пивоварний завод, на якому працювало 46 робітників. Було закінчено і будівництво залізобетонного шосейного мосту через річку Інгулець.
Становище трудового селянства в Широкому дедалі погіршувалось. Так, від 1887 до 1912 року кількість селянських дворів збільшилася з 868 до 1642, населення зросло у 2,3 раза, а загальна площа наділів залишилась незмінною Розмір селянського наділу на душу зменшився і становив 1,2 десятини. Бідняки, що не мали робочої худоби та сільськогосподарських знарядь, змушені були продавати свої землі. На 1912 рік в Широкому та волості налічувалось 169 безземельних дворів. Розорені селяни батракували у куркулів та економіях поміщиків Ушакова, Добровольського та Махорина або поповнювали лави гірників Кривбасу.
У 1867 році в Широкому почала діяти перша земська медична дільниця, до якої входило кілька північних волостей Херсонського повіту з населенням близько 100 тис. чоловік. Таку кількість жителів обслуговував один лікар М. М. Добровольський. В 1885 році відкрили аптеку, а в 1890 році-лікарню на 18 ліжок. В ній працювали лікар, акушерка та 3 дільничні фельдшери. На охорону здоров'я жителів Широкого витрачалися мізерні кошти. Так, у 1914 році на одного жителя витрати становили 63 копійки.
Майже 100 років містечко не мало жодного учбового закладу. Першу земську школу заснувало тут земство в 1867 році, пізніше занадто тісне приміщення її добудували. У 1892 році в ній навчалося 130 учнів 96 хлопчиків та 34 дівчинки. Першими вчителями в Широкому були К. Беззабава та О. Черниженко. В 1895 році в містечку почали діяти ще 2 церковнопарафіальні школи. В роки першої російської революції з ініціативи вчителів у містечку створили вечірню школу для дорослих, але місцеві органи влади невдовзі її заборонили. В 1905 році відкрилась приватна платна бібліотека з невеличким фондом. В той же час тут було 3 церкви та 2 синагоги.
Про потяг жителів до культури свідчить створення в 1911 році робітником С. Ганенком та вчителем І. Чабанцем українського драматичного гуртка, до якого ввійшли 15 юнаків та дівчат. Репетиції п'єси І. К. Тобілевича «Розумний і дурень» проводились по черзі в кожного з учасників гуртка вдома. 22 квітня 1912 року гуртківці показали свій перший спектакль. Глядачі тепло сприйняли його. Так було покладено початок нині широко відомому на Дніпропетровщині Широківському народному театрові.
Перша світова війна поглибила скруту селянських господарств Широкого. За перші 3 роки війни мобілізовано було близько 1150 працездатних чоловіків У селян реквізовували коней і рогату худобу. Вдвоє збільшилися державні податки,
скоротилися посівні площі, знизилась урожайність. З армії повертались поранені та покалічені солдати, які розповідали односельчанам про становище на фронті та в країні. Серед жителів поширилися антивоєнні настрої.
Після повалення самодержавства в лютому 1917 року в містечку були ліквідовані царські органи влади і створено волосний т. зв. виконавчий комітет громадських організацій, склад якого був куркульсько-есерівським.
Більшовицька організація Кривого Рога направила в Широке агітаторів, які проводили велику роботу серед жителів, щоб вирвати їх з-під впливу есерів.
Одержавши звістку про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, жителі Широкого розгорнули боротьбу за встановлення Радянської влади, за проведення в життя Ленінського декрету про землю.
У першій половині січня 1918 року в містечку відбулись перші вибори до Ради робітничих, селянських та солдатських депутатів. До неї обрали переважно представників найбіднішого селянства, середняцтва, а також робітників рудника «Інгулець», які жили в Широкому. Першим головою Широківської Ради став робітник- столяр К. І. Шишка. Створений при Раді земельний відділ розподілив поміщицькі землі, худобу і реманент, селяни одержали по 2 десятини на кожного члена сім'ї.
Дивиться також інші населені пункти району: