Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Любимівка
Любимівка (до 1917 року – Олексіївка) - село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км на південний схід від обласного центру і за 9 км від залізничної станції Іларіонове. В селі пристань, куди заходять річкові
пасажирські судна, що курсують між Дніпропетровськом та Запоріжжям. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Перше Травня, Придніпрянське. Населення - 2031 чоловік.
Центральна садиба радгоспу «Україна» розміщена у Любимівці. Господарство має 450; га орної землі, 312 га саду, 460 га поливних земель. Директор радгоспу С. І. Зимокос за високі по казники у виробництві сільськогоської продукції нагороджений орденом Леніна. Крім того, орденами і медалями відзначено 11 передовиків радгоспного виробництва.
У Любимівці - восьмирічна, дві початкові та середня школи сільської молоді. Працюють два клуби, дві бібліотеки. Діє спортивний майданчик. Функціонує лікарня. На вулицях села стоять красиві будинки з червоної або білої цегли, шлакоблоку, криті шифером, залізом, черепицею. В багатьох будинках є парове опалення. Висаджено багато декоративних і фруктових дерев.
За часів Запорізької Січі на місці теперішньої Любимівки стояли запорізькі зимівники та хутори. Після скасування Січі величезні земельні площі були роздані поміщикам. Одержав землі понад Дніпром і брат катеринославського намісника Синельников, який у 1782 році переселив сюди з Воронезької губернії селян-кріпаків. Так було покладено початок заснуванню села. Пізніше сюди переселили також і кріпаків-українців.
Любимівку відвідав відомий російський поет Г. Р. Державін. Побував тут В. А. Жуковський. Вражений видовищем, порога Ненаситця, він написав тут першу главу «Громобой» великої поеми «Двенадцать спящих дев». Приїжджав подивитися на пороги і О. С. Пушкін, який тоді був у Катеринославі в засланні. Поблизу с. Любимівки досліджено поселення Ямної культури доби бронзи, (ІІІ тисячоліття до н. е.) В балці Татарці відкрито поселення пізньої бронзи (початок І тисячоліття до н. е.) та черняхівської культури. На території с. Першого Травня, в балці Яцевїй, відкрито поселення пізньої бронзи (XV-IX століття до н. е.) та кілька ранньослов'янських поховань (IV - XIII століття.)
Свято шанують трудящі села світлу пам'ять свого земляка гвардії підполковника М. Д. Богданова, якому за вміле керівництво полком у бою при форсуванні Дніпра було присвоєно звання Гороя Радянського Союзу. М. Д. Богданов загинув при форсуванні Одера. Останки його перевезені і поховані в парку рідного села. Вихідцем з Любимівкики є Герой Соціалістичної Праці І. П. Бірюков, який очолює бригаду комуністичної праці на Придніпровській ДРЕС.
Центральна садиба радгоспу «Україна» розміщена у Любимівці. Господарство має 450; га орної землі, 312 га саду, 460 га поливних земель. Директор радгоспу С. І. Зимокос за високі по казники у виробництві сільськогоської продукції нагороджений орденом Леніна. Крім того, орденами і медалями відзначено 11 передовиків радгоспного виробництва.
У Любимівці - восьмирічна, дві початкові та середня школи сільської молоді. Працюють два клуби, дві бібліотеки. Діє спортивний майданчик. Функціонує лікарня. На вулицях села стоять красиві будинки з червоної або білої цегли, шлакоблоку, криті шифером, залізом, черепицею. В багатьох будинках є парове опалення. Висаджено багато декоративних і фруктових дерев.
За часів Запорізької Січі на місці теперішньої Любимівки стояли запорізькі зимівники та хутори. Після скасування Січі величезні земельні площі були роздані поміщикам. Одержав землі понад Дніпром і брат катеринославського намісника Синельников, який у 1782 році переселив сюди з Воронезької губернії селян-кріпаків. Так було покладено початок заснуванню села. Пізніше сюди переселили також і кріпаків-українців.
Любимівку відвідав відомий російський поет Г. Р. Державін. Побував тут В. А. Жуковський. Вражений видовищем, порога Ненаситця, він написав тут першу главу «Громобой» великої поеми «Двенадцать спящих дев». Приїжджав подивитися на пороги і О. С. Пушкін, який тоді був у Катеринославі в засланні. Поблизу с. Любимівки досліджено поселення Ямної культури доби бронзи, (ІІІ тисячоліття до н. е.) В балці Татарці відкрито поселення пізньої бронзи (початок І тисячоліття до н. е.) та черняхівської культури. На території с. Першого Травня, в балці Яцевїй, відкрито поселення пізньої бронзи (XV-IX століття до н. е.) та кілька ранньослов'янських поховань (IV - XIII століття.)
Свято шанують трудящі села світлу пам'ять свого земляка гвардії підполковника М. Д. Богданова, якому за вміле керівництво полком у бою при форсуванні Дніпра було присвоєно звання Гороя Радянського Союзу. М. Д. Богданов загинув при форсуванні Одера. Останки його перевезені і поховані в парку рідного села. Вихідцем з Любимівкики є Герой Соціалістичної Праці І. П. Бірюков, який очолює бригаду комуністичної праці на Придніпровській ДРЕС.
Дивиться також інші населені пункти району: