Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Населення - 5192 чоловіка.
Знаменівка була заснована у 1779 році. В 1781 році в слободі проживало 468 чоловік, в 1793 році кількість населення зросла до 896 чол., в т. ч. 502 чоловіки і 394 жінки. Основним заняттям їх було хліборобство. Значне місце у господарстві посідало тваринництво, були розвинуті такі промисли, як рибальство, мисливство, бджільництво. Після ліквідації Запорізької Січі мешканці Знаменівки перейшли на становище державних селян. Перед реформою 1861 року в селі проживало 2842 чоловіка. Згідно з положенням про поземельний устрій державних селян, вони одержали 1372 наділи - усього 7792 десятини землі.
Про глибоке класове розшарування села після реформи красномовно свідчить зменшення земельних наділів на початок XX століття. На цей час населення зросло, а кількість землі залишалася незмінною. Тому на душу населення у 1897 році припадало по 1,4 десятини. Насправді ж бідняки мали далеко менше, а куркулі - по кілька десятків десятин. На початку XX століття 17 тис. десятин кращої землі навколо Знаменівки і сусідніх сіл належало поміщикові Мизку. Поміщицькі землі з усіх боків оточували селянські наділи, закривали шляхи до вигонів, водопою, лісу. Біднота змушена була за високу ціну орендувати поміщицьку землю.
В рапорті начальника катеринославського губернського жандармського управління: в департамент поліції від 18 жовтня 1883 року зазначалося, що більшість поміщиків «...вбачає для себе вигоду в тому, якщо селяни малоземельні, це дає їм можливість мати дешевих робітників, а деякі з поміщиків навіть законні володіння селян намагаються привласнити собі, що було недавно з тим же поміщиком Мизком».
Численні пережитки кріпосництва на селі все більше загострювали класові суперечності. Значні виступи проти поміщиків тут сталися в період революції 1905- 1907 рр. 27 жовтня 1905 року новомосковський повітовий справник писав у рапорті катеринославському губернатору, що «настрій селян... Знаменівки, Орлівщини та іншіх вкрай збуджений і тривожний; вельми можливо чекати серйозних ускладнень, чому сприяє близькість Новомосковського повіту до Катеринослава». У зв'язку з цим він просив допомогти «в разі потреби військовою силою». 18 листопада 1905 року губернатор направив у село козаків.
Під впливом заворушень, що відбувалися в Новомосковському повіті, бідняки Знаменівки вирішили добитися зниження орендної плати на землю. Поміщик довго не поступався і справа дійшла до суду, який відхилив вимоги селян. Тоді обурені селяни зібралися громадою і розгромили поміщицьку садибу. Активними учасниками подій були жителі Знаменівки Г. Ф. Тарасенко та Р. Д. Попов. Поліція вистежила і схопила їх у той час, коли вони агітували селян. Обох засудили до тюремного ув'язнення, Тільки в середині 1914 року вони повернулися в село.
Переважна більшість жителів села виступала проти столипінської реформи. На сільському сході було схвалено рішення зберегти общинну форму землекористування. Але в умовах розвитку капіталістичних відносин община вже не могла уціліти. Куркулі, що першими почали виходити з неї, скуповували за півціни землю у бідняків, які не мали змоги обробити свої ділянки і сплачувати податки. В ці роки у Знаменівці розорилося понад 100 господарств. Частина селян змушена була кинути рідні місця і вирушити в далекі краї. Так, за 1908-1911 рр. звідси до Акмолінської губернії виїхало до 40 сімей. Тим, що залишилися в селі, доводилося найматися до куркулів та в економії поміщика Мизка. Старожили згадують, що платив він по 20 коп. день, годував дуже погано - шматок хліба, миска кандьору або галушок - от і вся їжа. Наймити навіть склали приказку: якщо щось було вже зовсім погане, то про це говорили: «як мизківська галушка».
Дуже убогим був до революції побут більшості населення Знаменівки. В приземкуватих, тісних хатах тулилися великі сім'ї, спали тут на долівці, постеливши повсть. Взимку в хаті до ранку замерзала вода.
Селянам практично не подавалася медична допомога, бо у Знаменівці не було лікарні. А Новомосковська медична дільниця охоплювала територію з населенням 32 109 чоловік. Її обслуговували 2 лікарі, 3 фельдшери, 2 акушерки і провізор. Тому селяни частіше зверталися до знахарів. Фельдшер, що був у Знаменівці, через відсутність приміщення приймав хворих у себе вдома.
Першу сільську школу відкрили в 1866 році. В 1914 році в селі було 2 земські сільські однокласні та 2 церковнопарафіальні трирічні школи, де працювали 4 вчителі. Таким чином, вчитель повинен був одночасно працювати з учнями першого, другого і третього років навчання. Бідняцькі діти, як правило, відвідували школу лише один рік, зрідка - 2 роки. Якщо в першому класі навчалося до 70 учнів, в другому - близько 40, то в третьому
Знаменівка
Сторінка 1 з 7
Знаменівка - село, центр сільської Ради, розташоване за 18 км на південний схід від районного центру. Залізнична станція - Орлівщина. Сільській Раді підпорядковані такояі населені пункти Веселе, Новотроїцьке, Підпільне. Знаменівка була заснована у 1779 році. В 1781 році в слободі проживало 468 чоловік, в 1793 році кількість населення зросла до 896 чол., в т. ч. 502 чоловіки і 394 жінки. Основним заняттям їх було хліборобство. Значне місце у господарстві посідало тваринництво, були розвинуті такі промисли, як рибальство, мисливство, бджільництво. Після ліквідації Запорізької Січі мешканці Знаменівки перейшли на становище державних селян. Перед реформою 1861 року в селі проживало 2842 чоловіка. Згідно з положенням про поземельний устрій державних селян, вони одержали 1372 наділи - усього 7792 десятини землі.
Про глибоке класове розшарування села після реформи красномовно свідчить зменшення земельних наділів на початок XX століття. На цей час населення зросло, а кількість землі залишалася незмінною. Тому на душу населення у 1897 році припадало по 1,4 десятини. Насправді ж бідняки мали далеко менше, а куркулі - по кілька десятків десятин. На початку XX століття 17 тис. десятин кращої землі навколо Знаменівки і сусідніх сіл належало поміщикові Мизку. Поміщицькі землі з усіх боків оточували селянські наділи, закривали шляхи до вигонів, водопою, лісу. Біднота змушена була за високу ціну орендувати поміщицьку землю.
В рапорті начальника катеринославського губернського жандармського управління: в департамент поліції від 18 жовтня 1883 року зазначалося, що більшість поміщиків «...вбачає для себе вигоду в тому, якщо селяни малоземельні, це дає їм можливість мати дешевих робітників, а деякі з поміщиків навіть законні володіння селян намагаються привласнити собі, що було недавно з тим же поміщиком Мизком».
Численні пережитки кріпосництва на селі все більше загострювали класові суперечності. Значні виступи проти поміщиків тут сталися в період революції 1905- 1907 рр. 27 жовтня 1905 року новомосковський повітовий справник писав у рапорті катеринославському губернатору, що «настрій селян... Знаменівки, Орлівщини та іншіх вкрай збуджений і тривожний; вельми можливо чекати серйозних ускладнень, чому сприяє близькість Новомосковського повіту до Катеринослава». У зв'язку з цим він просив допомогти «в разі потреби військовою силою». 18 листопада 1905 року губернатор направив у село козаків.
Під впливом заворушень, що відбувалися в Новомосковському повіті, бідняки Знаменівки вирішили добитися зниження орендної плати на землю. Поміщик довго не поступався і справа дійшла до суду, який відхилив вимоги селян. Тоді обурені селяни зібралися громадою і розгромили поміщицьку садибу. Активними учасниками подій були жителі Знаменівки Г. Ф. Тарасенко та Р. Д. Попов. Поліція вистежила і схопила їх у той час, коли вони агітували селян. Обох засудили до тюремного ув'язнення, Тільки в середині 1914 року вони повернулися в село.
Переважна більшість жителів села виступала проти столипінської реформи. На сільському сході було схвалено рішення зберегти общинну форму землекористування. Але в умовах розвитку капіталістичних відносин община вже не могла уціліти. Куркулі, що першими почали виходити з неї, скуповували за півціни землю у бідняків, які не мали змоги обробити свої ділянки і сплачувати податки. В ці роки у Знаменівці розорилося понад 100 господарств. Частина селян змушена була кинути рідні місця і вирушити в далекі краї. Так, за 1908-1911 рр. звідси до Акмолінської губернії виїхало до 40 сімей. Тим, що залишилися в селі, доводилося найматися до куркулів та в економії поміщика Мизка. Старожили згадують, що платив він по 20 коп. день, годував дуже погано - шматок хліба, миска кандьору або галушок - от і вся їжа. Наймити навіть склали приказку: якщо щось було вже зовсім погане, то про це говорили: «як мизківська галушка».
Дуже убогим був до революції побут більшості населення Знаменівки. В приземкуватих, тісних хатах тулилися великі сім'ї, спали тут на долівці, постеливши повсть. Взимку в хаті до ранку замерзала вода.
Селянам практично не подавалася медична допомога, бо у Знаменівці не було лікарні. А Новомосковська медична дільниця охоплювала територію з населенням 32 109 чоловік. Її обслуговували 2 лікарі, 3 фельдшери, 2 акушерки і провізор. Тому селяни частіше зверталися до знахарів. Фельдшер, що був у Знаменівці, через відсутність приміщення приймав хворих у себе вдома.
Першу сільську школу відкрили в 1866 році. В 1914 році в селі було 2 земські сільські однокласні та 2 церковнопарафіальні трирічні школи, де працювали 4 вчителі. Таким чином, вчитель повинен був одночасно працювати з учнями першого, другого і третього років навчання. Бідняцькі діти, як правило, відвідували школу лише один рік, зрідка - 2 роки. Якщо в першому класі навчалося до 70 учнів, в другому - близько 40, то в третьому
Дивиться також інші населені пункти району:
- Спаське
- Піщанка
- Орлівщина
- Новостепанівка
- Михайлівка
- Керносівка
- Губиниха
- Вільне
- Василівка
- Багате
- Попасне
- Миколаївка