Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Через селище проходить залізнична магістраль Москва-Севастополь. Юр'ївка' також сполучена шосейними шляхами з Павлоградом, Новомосковськом, Дніпропетровськом і навколишніми селами.
На місці, де тепер розташована Юр'ївка, близько 1700 року запорізькі козаки заснували село Малу Тернівку. Перші мешканці села займалися хліборобством, скотарством, рибальством та бджільництвом. Крім козаків, тут оселялися кріпосні селяни, які тікали з центральних районів Росії та України. У 1777 році Катерина II подарувала ЗО тис. десятин землі вздовж річки Малої Тернівки разом з жителями надвірному радникові Г. Г. Герсеванову, який перейменував село Малу Тернівку на Юр'ївку. Більшість населення села стала закріпаченою. У 1782 році тут проживало 300 жителів.
Тяжко жилося селянам-кріпакам. Вони терпіли гніт поміщика, виконували різні Державні повинності. Напередодні війни з Наполеоном Юр'ївка стала одним з пунктів підготовки ратників та ополченців. Всі витрати на утримання солдатів лягли на плічі селян. Кожен двір обкладався спеціальним військовим податком. В селі також формувались козацькі загони, які брали участь у Вітчизняній війні 1812 року.
У 1850 в Юр'ївці на 167 господарств лише 2 мали коней, 24 господарства – волів -
інші не мали ніякого тягла.
Панувало дике свавілля поміщиків. На південно-східній околиці села - Жолобку, стояла панська гуральня. Від зорі до зорі кріпосні селяни проштовхували відходи виробництва дерев'яними лопатами по жолобу за два кілометри до панських свинарників. Деякі кріпаки потай від пана харчувалися ними. Дізнавшись про це, пан наказав засікти до смерті робітницю У. Наумиху.
Оголошення царського маніфесту про скасування кріпосного права поміщик всіляко відтягував. Лише через деякий час селяни довідались про нього на ярмарку. Згідно з уставною грамотою селяни Юр'ївки одержали наділ по 2 десятини на одну ревізьку душу, всього - 838 десятин. Поміщикові залишилось 5730 десяти п родючого чорнозему, який прилягав до річки. Селянські наділи були витянуті довгою
стрічкою майже на 7 км від села і не мали ні лісів, ні лугів. За ці клаптики землі селяни сплачували поміщикові оброк від кожної душі по 5 крб. 66 коп. В його економії чоловіки повинні були працювати 24 літніх і 16 зимових днів, жінки 18 днів.
У пореформений період в селі зміцніли окремі куркульські господарства, які перетворювались на господарства капіталістичного типу. Куркуль Винниченко крім 100 десятин землі, мав цегельний та обозний заводи, паровий млин, олійницю. До поміщицької економії та господарств куркулів змушена була йти на заробітки сільська біднота.
Щодалі більше загострювалися в селі класові суперечності. Серед селян Юр'ївки революційну пропаганду в 1904-1905 рр. вели вчителі брати Павло та Петро Забеліни. Вони читали їм нелегальну революційну літературу, закликали до бороіьби з поміщиками. Активними учасниками революційного гуртка, до якого входило 20 чол., були селяни - Ю. Чунихінський, А. Джерелій, І. Минченко, В. Громадський та інші. Гуртківці були організаторами революційних виступів селян.
Під час революції 1905-1907 рр. під впливом рішучих дій катеринославських робітників селяни спалили кілька приміщень поміщицької садиби, ожереди соломи та сіна. В листопаді 1905 року в Юр'ївці відбулися загальні збори селян, на яких брати Забеліни, Ю. Чунихівський та інші промовці закликали присутніх боротися проти поміщиків. Поліція заарештувала промовців, рішенням павлоградського повітового суду їх було засуджено до 25 років каторжних робіт. Дальша доля Забеліних невідома, а Ю. Чунихівський після перемоги Жовтневої соціалістичної революції повернувся до села і брав активну участь у його громадському житті.
Зміцнюючи свою соціальну опору на селі, царизм під час столипінської реформи надавав кредити куркулям, які за півціни скуповували землі у бідняків. Внаслідок цього у 1909-1912 рр. поблизу Юр'ївки виник куркульський хутір.
Нещадно експлуатуючи трудове селянство, панівні класи не турбувались про охорону здоров'я, освіту. Лише напередодні першої світової війни земство відкрило в селі лікарню на 13 ліжок. На той час тут було 2 школи - початкова церковнопарафіальна та двокласна земська. В них навчались переважно діти заможних селян. Так, у 1917 році з 12 учнів четвертого класу церковнопарафіальної школи лише двоє були дітьми бідняків.
Імперіалістична війна ускладнила й поглибила класові суперечності на сглі, лягла новим тягарем на плечі трудового селянства. Після перемоги Лютневої
Юр'ївка
Сторінка 1 з 6
Юр'ївка (до 1777 року Мала Тернівка) - селище міського типу, центр селищної Ради, якій підпорядковані також населені пункти Бразолове, Жемчужне, Івано-Межеріцьке, Новогригорівка. Розташована на лівому березі річки Малої Тернівки за 25 км від Павлограда та за 5 км від залізничної станції Варварівка. Населення - 371З чоловіки. На місці, де тепер розташована Юр'ївка, близько 1700 року запорізькі козаки заснували село Малу Тернівку. Перші мешканці села займалися хліборобством, скотарством, рибальством та бджільництвом. Крім козаків, тут оселялися кріпосні селяни, які тікали з центральних районів Росії та України. У 1777 році Катерина II подарувала ЗО тис. десятин землі вздовж річки Малої Тернівки разом з жителями надвірному радникові Г. Г. Герсеванову, який перейменував село Малу Тернівку на Юр'ївку. Більшість населення села стала закріпаченою. У 1782 році тут проживало 300 жителів.
Тяжко жилося селянам-кріпакам. Вони терпіли гніт поміщика, виконували різні Державні повинності. Напередодні війни з Наполеоном Юр'ївка стала одним з пунктів підготовки ратників та ополченців. Всі витрати на утримання солдатів лягли на плічі селян. Кожен двір обкладався спеціальним військовим податком. В селі також формувались козацькі загони, які брали участь у Вітчизняній війні 1812 року.
У 1850 в Юр'ївці на 167 господарств лише 2 мали коней, 24 господарства – волів -
інші не мали ніякого тягла.
Панувало дике свавілля поміщиків. На південно-східній околиці села - Жолобку, стояла панська гуральня. Від зорі до зорі кріпосні селяни проштовхували відходи виробництва дерев'яними лопатами по жолобу за два кілометри до панських свинарників. Деякі кріпаки потай від пана харчувалися ними. Дізнавшись про це, пан наказав засікти до смерті робітницю У. Наумиху.
Оголошення царського маніфесту про скасування кріпосного права поміщик всіляко відтягував. Лише через деякий час селяни довідались про нього на ярмарку. Згідно з уставною грамотою селяни Юр'ївки одержали наділ по 2 десятини на одну ревізьку душу, всього - 838 десятин. Поміщикові залишилось 5730 десяти п родючого чорнозему, який прилягав до річки. Селянські наділи були витянуті довгою
стрічкою майже на 7 км від села і не мали ні лісів, ні лугів. За ці клаптики землі селяни сплачували поміщикові оброк від кожної душі по 5 крб. 66 коп. В його економії чоловіки повинні були працювати 24 літніх і 16 зимових днів, жінки 18 днів.
У пореформений період в селі зміцніли окремі куркульські господарства, які перетворювались на господарства капіталістичного типу. Куркуль Винниченко крім 100 десятин землі, мав цегельний та обозний заводи, паровий млин, олійницю. До поміщицької економії та господарств куркулів змушена була йти на заробітки сільська біднота.
Щодалі більше загострювалися в селі класові суперечності. Серед селян Юр'ївки революційну пропаганду в 1904-1905 рр. вели вчителі брати Павло та Петро Забеліни. Вони читали їм нелегальну революційну літературу, закликали до бороіьби з поміщиками. Активними учасниками революційного гуртка, до якого входило 20 чол., були селяни - Ю. Чунихінський, А. Джерелій, І. Минченко, В. Громадський та інші. Гуртківці були організаторами революційних виступів селян.
Під час революції 1905-1907 рр. під впливом рішучих дій катеринославських робітників селяни спалили кілька приміщень поміщицької садиби, ожереди соломи та сіна. В листопаді 1905 року в Юр'ївці відбулися загальні збори селян, на яких брати Забеліни, Ю. Чунихівський та інші промовці закликали присутніх боротися проти поміщиків. Поліція заарештувала промовців, рішенням павлоградського повітового суду їх було засуджено до 25 років каторжних робіт. Дальша доля Забеліних невідома, а Ю. Чунихівський після перемоги Жовтневої соціалістичної революції повернувся до села і брав активну участь у його громадському житті.
Зміцнюючи свою соціальну опору на селі, царизм під час столипінської реформи надавав кредити куркулям, які за півціни скуповували землі у бідняків. Внаслідок цього у 1909-1912 рр. поблизу Юр'ївки виник куркульський хутір.
Нещадно експлуатуючи трудове селянство, панівні класи не турбувались про охорону здоров'я, освіту. Лише напередодні першої світової війни земство відкрило в селі лікарню на 13 ліжок. На той час тут було 2 школи - початкова церковнопарафіальна та двокласна земська. В них навчались переважно діти заможних селян. Так, у 1917 році з 12 учнів четвертого класу церковнопарафіальної школи лише двоє були дітьми бідняків.
Імперіалістична війна ускладнила й поглибила класові суперечності на сглі, лягла новим тягарем на плечі трудового селянства. Після перемоги Лютневої
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чернявщина
- Тернівка
- Поперечне
- Олексіївка
- Олександрівка
- Новов'язівське
- Нова Русь
- Нова Дача
- Кочережки
- Жемчужне
- В'язівок
- Варварівка
- Богуслав
- Богданівка
- Троїцьке
- Межиріч
- Вербки
- Булахівка