Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Новопушкарівка, Одарівка. Суворовське, Червоний Яр, Чернече, Яблуневе. Населення - 6,8тис. чоловік.
На території сучасного селища археологами досліджене сарматське курганне поховання (II століття до н. е.). Кургани епохи бронзи (III -II тисячоліття до н. е.) виявлено також поблизу села Одарівки.
Сучасне поселення засноване близько двох століть тому. В долині річки Мокрої Сури та її урвищах було безліч незамерзаючих джерел з доброю питною водою. Подорожні (тут проходив великий чумацький шлях), а також; перші поселенці села копали щороку тимчасові невеликі криниці. Звідси ноходжєння назви села- Кринички. Тривалий час паралельно з цією, частіше в офіційних документах, вживалася назва - Криничуватка.
Основну масу мешканців села на початку XIX століття становили державні селяни. Низькі врожаї призводили до голодування і масового відпливу селян на південь, де вони сподівалися знайти роботу і порятунок від голодної смерті.
Цим пояснюються великі коливання чисельності населення Криничок. Так, у 1859 році тут мешкало 2587 жителів, в 1886 році - 4363, а в 1898 році населення зменшилося до 2410 чол., тобто майже в 2 рази.
Гальмувало соціально-економічний розвиток села також і те, що воно було розташоване осторонь від залізниці, не мало зручних шляхів і засобів сполучення з містами, розташованими порівняно недалеко.
Наприкінці XIX століття значна частина жителів села обробляла мізерні наділи тоді як окремі власники мали сотні й тисячі десятин землі. Так, поміщикові Маламі належало більш як 3 тис. десятин. 179 селянських господарств не мали ніякого, реманенту, 466 - були без плуга, 196 - не мали навіть робочої худоби. Всього на селі використовувалося 8 кінних граблів, 8 сортувалок, 68 жниварок. Але ця техніка була доступною тільки куркулям.
Тяжке матеріальне становище, цілковите політичне безправ'я викликало гострий протест жителів села. Під виливом боротьби робітників Катеринослава і Кам'янського серед селян поширюються революційні настрої. 24 липня 1905 року повітовий справник доповідав катеринославському губернатору, що 40 мешканців Криничок самовільно косили посіви на полі поміщика Малами і орендаря Григор'єва. Селяни відмовилися виконати наказ урядника про припинення покосу. Коли ж у них силою відібрали снопи, Похил, Довбня, Черненко, Микита та Іван Персьопсккі, Василенко та інші, озброєні вилами і кілками, відбили ці снопи. Активні учасники виступу були арештовані.
У жовтні 1905 року трудящі організовано відмовилися працювати в Одарівській економії, яку орендував катеринославський купець Григор'єв. Вони заявили, що відтепер земля належить їм і кожний, хто перечитиме цьому, буде покараний, а також погрожували вбити управителя економії і прикажчика.
У грудні 1905 року в селі створився селянський комітет, який об'єднував 100 чоловік. Активними членами його були вчитель Л. Базюк, фельдшер А. Метеленко і ін. Комітет закликав селян рішуче виступити за розподіл поміщицької землі між бідняками. Під впливом комітету селяни колективно відмовлялися сплачувати поданні та виконувати повинності на користь держави. Та діяльність криничанського комітету була половинчатою: він обстоював мирне розв'язання питання про землю, опитною формою боротьби визнавав бойкот.
Столипінська реформа поглибила класове розшарування селянства, відкритті великі можливості куркульству скуповувати наділи у бідноти. Навколо Криничок швидко зростають і міцніють куркульські господарства. Окремі з них мали по 130- 150 десятин землі. Малоземельні селяни, які виходили з общини, остаточно розорювалися, йшли в міста - Кам'янське, Катеринослав, поповнювали ряди робітничого класу. Близько 14 проц. сімей, сподіваючись на поліпшення свого становища, переселилось до Сибіру, Середньої Азії та Кавказу.
З розвитком капіталізму в сільському господарстві Кринички стали значним торговельним центром. Тут з'явилися крамниці, тричі на рік в березні, травні і вересні відбувались ярмарки. Чимала частина мешканців займалася промислами та торгівлею. Соціально-економічні зміни призводили до зростання населення. У 1908 році у селі налічувалось 10139 жителів. У 1909 році воно було одним із найбільших сіл на Катеринославщині. В ньому діяли телефон і пошта.
Відкриття перших медичних закладів у селі пов'язане з діяльністю земства. Так, у 1872 році була створена криничанська лікувальна дільниця, а незабаром - земська амбулаторія і невеличка лікарня. Однак усіх жителів дільниці - 70 640 чол. вони не могли обслужити.
У 1898 році з 1038 селянських родин у 668 зовсім не було письменних. Того
Кринички
Сторінка 1 з 7
Кринички - селище міського типу з 1958 року, центр Криничанської селищної Ради, районний центр. Розташовані на річці Мокрій Сурі, правій притоці Дніпра, за 48 км від Дніпропетровська. Криничанській селищній Раді підпорядковано такі населені пункти: Гримуче, Новопідгірне, На території сучасного селища археологами досліджене сарматське курганне поховання (II століття до н. е.). Кургани епохи бронзи (III -II тисячоліття до н. е.) виявлено також поблизу села Одарівки.
Сучасне поселення засноване близько двох століть тому. В долині річки Мокрої Сури та її урвищах було безліч незамерзаючих джерел з доброю питною водою. Подорожні (тут проходив великий чумацький шлях), а також; перші поселенці села копали щороку тимчасові невеликі криниці. Звідси ноходжєння назви села- Кринички. Тривалий час паралельно з цією, частіше в офіційних документах, вживалася назва - Криничуватка.
Основну масу мешканців села на початку XIX століття становили державні селяни. Низькі врожаї призводили до голодування і масового відпливу селян на південь, де вони сподівалися знайти роботу і порятунок від голодної смерті.
Цим пояснюються великі коливання чисельності населення Криничок. Так, у 1859 році тут мешкало 2587 жителів, в 1886 році - 4363, а в 1898 році населення зменшилося до 2410 чол., тобто майже в 2 рази.
Гальмувало соціально-економічний розвиток села також і те, що воно було розташоване осторонь від залізниці, не мало зручних шляхів і засобів сполучення з містами, розташованими порівняно недалеко.
Наприкінці XIX століття значна частина жителів села обробляла мізерні наділи тоді як окремі власники мали сотні й тисячі десятин землі. Так, поміщикові Маламі належало більш як 3 тис. десятин. 179 селянських господарств не мали ніякого, реманенту, 466 - були без плуга, 196 - не мали навіть робочої худоби. Всього на селі використовувалося 8 кінних граблів, 8 сортувалок, 68 жниварок. Але ця техніка була доступною тільки куркулям.
Тяжке матеріальне становище, цілковите політичне безправ'я викликало гострий протест жителів села. Під виливом боротьби робітників Катеринослава і Кам'янського серед селян поширюються революційні настрої. 24 липня 1905 року повітовий справник доповідав катеринославському губернатору, що 40 мешканців Криничок самовільно косили посіви на полі поміщика Малами і орендаря Григор'єва. Селяни відмовилися виконати наказ урядника про припинення покосу. Коли ж у них силою відібрали снопи, Похил, Довбня, Черненко, Микита та Іван Персьопсккі, Василенко та інші, озброєні вилами і кілками, відбили ці снопи. Активні учасники виступу були арештовані.
У жовтні 1905 року трудящі організовано відмовилися працювати в Одарівській економії, яку орендував катеринославський купець Григор'єв. Вони заявили, що відтепер земля належить їм і кожний, хто перечитиме цьому, буде покараний, а також погрожували вбити управителя економії і прикажчика.
У грудні 1905 року в селі створився селянський комітет, який об'єднував 100 чоловік. Активними членами його були вчитель Л. Базюк, фельдшер А. Метеленко і ін. Комітет закликав селян рішуче виступити за розподіл поміщицької землі між бідняками. Під впливом комітету селяни колективно відмовлялися сплачувати поданні та виконувати повинності на користь держави. Та діяльність криничанського комітету була половинчатою: він обстоював мирне розв'язання питання про землю, опитною формою боротьби визнавав бойкот.
Столипінська реформа поглибила класове розшарування селянства, відкритті великі можливості куркульству скуповувати наділи у бідноти. Навколо Криничок швидко зростають і міцніють куркульські господарства. Окремі з них мали по 130- 150 десятин землі. Малоземельні селяни, які виходили з общини, остаточно розорювалися, йшли в міста - Кам'янське, Катеринослав, поповнювали ряди робітничого класу. Близько 14 проц. сімей, сподіваючись на поліпшення свого становища, переселилось до Сибіру, Середньої Азії та Кавказу.
З розвитком капіталізму в сільському господарстві Кринички стали значним торговельним центром. Тут з'явилися крамниці, тричі на рік в березні, травні і вересні відбувались ярмарки. Чимала частина мешканців займалася промислами та торгівлею. Соціально-економічні зміни призводили до зростання населення. У 1908 році у селі налічувалось 10139 жителів. У 1909 році воно було одним із найбільших сіл на Катеринославщині. В ньому діяли телефон і пошта.
Відкриття перших медичних закладів у селі пов'язане з діяльністю земства. Так, у 1872 році була створена криничанська лікувальна дільниця, а незабаром - земська амбулаторія і невеличка лікарня. Однак усіх жителів дільниці - 70 640 чол. вони не могли обслужити.
У 1898 році з 1038 селянських родин у 668 зовсім не було письменних. Того
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоноіванівка
- Семенівка
- Преображенка
- Покровка
- Новоселівка
- Маломихайлівка
- Кудашівка
- Катеринопіль
- Жовтневе
- Гуляйполе
- Ганно-Зачатівка
- Болтишка
- Адамівка
- Щорськ
- Аули