Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Під керівництвом партійної організації трудящі села досягли значних усміхів у відродженні і розвитку сільськогосподарського виробництва. Було
розширено посівні площі озимої пшениці і технічних культур, підвищилась їх урожайність. Усього в селі оброблялось 10 757 десятин землі. Велику допомогу селянам подавали організовані тут сільськогосподарське і кредитне товариства.
Партійна організація села дбала про поширення досвіду перших кооперативних об'єднань та кращих господарств. З цією метою в Криничках в 192б роді створюється конкурсна комісія по преміюванню господарств і об'єднань за кращі досягнення в сільськогосподарському виробництві. В селі діяв райком профспілки «Всеробітземліс», який об'єднував насамперед батраків і захищав їх інтереси в боротьбі проти куркулів.
У 1925 році в селі працювали 2 парові млини, 33 вітряки, 6 олійниць, 8 крупорушок, 7 кузень. Став до ладу цегельний завод. Пожвавилася місцева торгівля: щороку відбувалося 2 ярмарки. Зросла кількість населення. На 1 січня 1925 року тут налічувалось 1442 двори, в яких проживав 6831 чоловік.
Активну участь у господарському і культурному будівництві брали комсомольці села, які в 1921 році утворили волосний комсомольський осередок на чолі з секретарем П. X. Черкасовим. У числі перших комсомольців були Г. Нетреба згодом керуючий Дніпродзержинським відділенням Держбанку, М. Б. Шакало згодом директор Запорізького педінституту, Дмитро і Григорій Дерновські тепер офіцери у відставці, Г. Криворучко згодом завідуючий кабінетом політосвіти на Придніпровському хімзаводі, І. Минаков нині персональний пенсіонер та інші.
Комсомольці допомагали партійним та радянським органам боротися з портами нового ладу, виступали ініціаторами багатьох господарських справ, натхненно пропагували рішення Комуністичної партії і постанови Радянського уряду. В жовтні 1924 року Криничанський районний комсомольський осередок прийняв до лав комсомолу 125 юнаків і дівчат.
Про зміни, що сталися в Криничках за роки Радянської влади, про свої справи комсомольці розповіли у листі до Н. К. Крупської. Надія Костянтинівка відповіла молоді: «Ми захоплювались, читаючи ваш лист про ваші добрі справи, дорогі товариші. Уряд визнав можливим надіслати вам перший радянський кіноапарат... В Наркоматі освіти ми зібрали бібліотеку, чекайте її з Москви. Передайте селянам
і їх сім'ям наш комуністичний привіт з побажанням великих успіхів у праці по зміцненню Радянської влади на селі. Не забувайте про заповіти Ілліча, боріться за світле майбутню, за комунізм. Н. Крупська». Незабаром жителі Криничок одержали книги та кіноапарат.
Волика масово-політична робота, що її провадили серед трудових верств населення комуністи і комсомольці, сприяла зміцненню радянського апарату в селі. Особливо організовано пройшли вибори до сільської Ради в 1929 році, під час яких криничани обрали голову ВУЦВКу Г. І. Петровського почесним членом сільради. У листі-відповіді Г. І. Петровський подякував їм за довір'я, підкресливши роль селянства н соціалістичному будівництві, вагомість довір'я з боку селян Радянському
урядові.
Для ліквідації тяжкої спадщини минулого - неписьменності - на селі було створено лікнеп. Учителі Н. С. Мельник, 3. А. Леонтьєва, О. Ф. Сичов та ін. навчали літніх селян читати й писати. Вже в перші роки після закінчення громадянської війни у Криничках діяли 3 початкові школи. Центром політико-виховної роботи були хата читальня і сільський клуб. Багато трудящих передплачували газети.
Величезні соціально-економічні зміни сталися в селі наприкінці 20-х років. У 1929 році комуністи і комсомольці заснували велику сільськогосподарську артіль «Червоний велетень», центр якої був у Криничках. Першим її головою селяни обрали комуніста К. Ю. Шрама нині персональний пенсіонер.
Добре налагоджена робота, перші успіхи артілі переконували одноосібників у перевагах колективного господарювання. В колгоспі «Червоний велетень» вживали заходів до підвищення врожайності, створювали зерноочисні пункти та ремонтні майстерні. Держава допомагала колгоспу технікою, зерном. Так, 21 квітня 1930 року до Криничок прибуло 6 нових колісних тракторів. На заклик партії на постійну роботу
в село перейшов двадцятип'ятитисячний П. М. Зайвий - колишній машиніст парових молотів металургійного заводу ім. Дзержинського.
Соціалістичні перетворення на селі супроводилися гострою класовою боротьбою. Куркулі вели злісну антирадянську агітацію, підпалювали колгоспні будівлі, отруювали худобу, нищили посіви, вчиняли диверсії. Завдяки великій агітаційній та організаторській роботі комуністів і комсомольців, які спирались на підтримку трудящого селянства, опір куркулів був зламаний.
Кринички
Сторінка 3 з 7
РКПб та 16 кандидатів у члени партії.Під керівництвом партійної організації трудящі села досягли значних усміхів у відродженні і розвитку сільськогосподарського виробництва. Було
Партійна організація села дбала про поширення досвіду перших кооперативних об'єднань та кращих господарств. З цією метою в Криничках в 192б роді створюється конкурсна комісія по преміюванню господарств і об'єднань за кращі досягнення в сільськогосподарському виробництві. В селі діяв райком профспілки «Всеробітземліс», який об'єднував насамперед батраків і захищав їх інтереси в боротьбі проти куркулів.
У 1925 році в селі працювали 2 парові млини, 33 вітряки, 6 олійниць, 8 крупорушок, 7 кузень. Став до ладу цегельний завод. Пожвавилася місцева торгівля: щороку відбувалося 2 ярмарки. Зросла кількість населення. На 1 січня 1925 року тут налічувалось 1442 двори, в яких проживав 6831 чоловік.
Активну участь у господарському і культурному будівництві брали комсомольці села, які в 1921 році утворили волосний комсомольський осередок на чолі з секретарем П. X. Черкасовим. У числі перших комсомольців були Г. Нетреба згодом керуючий Дніпродзержинським відділенням Держбанку, М. Б. Шакало згодом директор Запорізького педінституту, Дмитро і Григорій Дерновські тепер офіцери у відставці, Г. Криворучко згодом завідуючий кабінетом політосвіти на Придніпровському хімзаводі, І. Минаков нині персональний пенсіонер та інші.
Комсомольці допомагали партійним та радянським органам боротися з портами нового ладу, виступали ініціаторами багатьох господарських справ, натхненно пропагували рішення Комуністичної партії і постанови Радянського уряду. В жовтні 1924 року Криничанський районний комсомольський осередок прийняв до лав комсомолу 125 юнаків і дівчат.
Про зміни, що сталися в Криничках за роки Радянської влади, про свої справи комсомольці розповіли у листі до Н. К. Крупської. Надія Костянтинівка відповіла молоді: «Ми захоплювались, читаючи ваш лист про ваші добрі справи, дорогі товариші. Уряд визнав можливим надіслати вам перший радянський кіноапарат... В Наркоматі освіти ми зібрали бібліотеку, чекайте її з Москви. Передайте селянам
і їх сім'ям наш комуністичний привіт з побажанням великих успіхів у праці по зміцненню Радянської влади на селі. Не забувайте про заповіти Ілліча, боріться за світле майбутню, за комунізм. Н. Крупська». Незабаром жителі Криничок одержали книги та кіноапарат.
Волика масово-політична робота, що її провадили серед трудових верств населення комуністи і комсомольці, сприяла зміцненню радянського апарату в селі. Особливо організовано пройшли вибори до сільської Ради в 1929 році, під час яких криничани обрали голову ВУЦВКу Г. І. Петровського почесним членом сільради. У листі-відповіді Г. І. Петровський подякував їм за довір'я, підкресливши роль селянства н соціалістичному будівництві, вагомість довір'я з боку селян Радянському
урядові.
Для ліквідації тяжкої спадщини минулого - неписьменності - на селі було створено лікнеп. Учителі Н. С. Мельник, 3. А. Леонтьєва, О. Ф. Сичов та ін. навчали літніх селян читати й писати. Вже в перші роки після закінчення громадянської війни у Криничках діяли 3 початкові школи. Центром політико-виховної роботи були хата читальня і сільський клуб. Багато трудящих передплачували газети.
Величезні соціально-економічні зміни сталися в селі наприкінці 20-х років. У 1929 році комуністи і комсомольці заснували велику сільськогосподарську артіль «Червоний велетень», центр якої був у Криничках. Першим її головою селяни обрали комуніста К. Ю. Шрама нині персональний пенсіонер.
Добре налагоджена робота, перші успіхи артілі переконували одноосібників у перевагах колективного господарювання. В колгоспі «Червоний велетень» вживали заходів до підвищення врожайності, створювали зерноочисні пункти та ремонтні майстерні. Держава допомагала колгоспу технікою, зерном. Так, 21 квітня 1930 року до Криничок прибуло 6 нових колісних тракторів. На заклик партії на постійну роботу
в село перейшов двадцятип'ятитисячний П. М. Зайвий - колишній машиніст парових молотів металургійного заводу ім. Дзержинського.
Соціалістичні перетворення на селі супроводилися гострою класовою боротьбою. Куркулі вели злісну антирадянську агітацію, підпалювали колгоспні будівлі, отруювали худобу, нищили посіви, вчиняли диверсії. Завдяки великій агітаційній та організаторській роботі комуністів і комсомольців, які спирались на підтримку трудящого селянства, опір куркулів був зламаний.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоноіванівка
- Семенівка
- Преображенка
- Покровка
- Новоселівка
- Маломихайлівка
- Кудашівка
- Катеринопіль
- Жовтневе
- Гуляйполе
- Ганно-Зачатівка
- Болтишка
- Адамівка
- Щорськ
- Аули