Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
колективізацію в основному було завершено. Велику роботу по залученню селян до колгоспів проводив створений у селі Будинок колективіста.
В ході підготовки і здійснення суцільної колективізації трудящі села дедалі ширше і активніше включались у соціалістичне будівництво, зростала їх громадська активність. Навколо Ради був створений широкий позапартійний актив. До радянської робот и залучалися і жінки. Так, у 1933 році з 49 членів Криничанської сільради було 12 жінок. У своїй діяльності сільський виконком спирався на різні громадські комісії: культурно-освітню, в якій працювало 15 чол., санітарну - 12 чол., комісію по охороні праці - 21 чоловік.
Багато уваги налагодженню роботи шкіл, а також ліквідації неписьменності приділяла спеціальна комісія сприяння школі. На 1 березня 1930 року ще не було
охоплено навчанням 119 дітей 8-річного і 137 - 9-річного віку. Крім того, треба було навчати грамоті 1200 чол. дорослого населення. З цією метою було створено 36 груп лікнепу, працювали 32 культармійці. Учнів повністю забезпечили олівцями та зошитами, їх обслуговували 3 невеличкі бібліотеки. З 10 вересня по 10 жовтня в районі проводився місячник ліквідації неписьменності, ініціаторами якого були червоні читачі. Діяльність громадських та радянських установ дала позитивні результати. В 1933 році всі діти села навчались у школі, неписьменність серед дорослих була ліквідована.
Партійні, радянські та господарські організації села постійну увагу приділяли поліпшенню побуту населення. Переборюючи численні труднощі, трудящі рік у рік зміцнювали своє громадське господарство, створювали необхідну базу для заможного і культурного життя. Завдяки соціалістичній організації сільськогосподарського виробництва, потужній техніці і трудовому ентузіазму селян колгоспи Криничок у 1940 році виростили небачений до цього врожай озимих - по 18,9 цнт, кукурудзи - по 21,9 цнт з га. Зросла оплата трудодня колгоспника, у 1940 році вона становила від 5 до 7 кг лише зерном.
Криничанські артілі стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві. До Почесної книги були внесені колгоспи ім. Леніна, «Червоний борець» та інші. Досвід передовиків виробництва узагальнювався і пропагувався. Велику роботу проводила районна газета «Зоря комунізму».
В 1940 році в Криничках жило 4963 чоловіка. Зменшення кількості населення порівняно з 1925 роком пояснюється тим, що в період соціалістичної індустріалізації велика частина трудівників села пішла на роботу до Кам'янського та інших міст.
Коли влітку 1941 року над Батьківщиною нависла смертельна небезпека, партійна організація Криничок розгорнула мобілізацію всіх сил і засобів на боротьбу проти ворога. До лав Червоної Армії влилися сотні криничан. Було евакуйовано цінне обладнання, частину техніки тощо. Для роботи в нелегальних умовах добиралися випробувані комуністи, визначалися явочні квартири, виділялися необхідні кошти. Криничанський підпільний райком партії очолив В. С. Терещенко. Членами його були затверджені також директор Криничанської МТС Г. М. Бориков, голова райспоживспілки О. П. Сторожко, інструктор райкому партії І. І. Стельник та ін. При наближенні ворога до села на території Криничанського району діяв винищувальний загін О. Я. Тарасенка.
16 серпня 1941 року фашистські загарбники окупували село, встановили тут свій кривавий «новий порядок». На селян були накладені великі податки. Гітлерівці зразу ж закрили школу, знищили бібліотеку. У серпні 1943 року криничанська райуправа видала розпорядження про вилучення творів радянських письменників, зокрема М. Горького, М. Бажана, І. Еренбурга, Л. Дмитерка, П. Тичини, О. Корнійчука та інших.
Але не вдалося гітлерівцям похитнути віру радянських людей в перемогу. Підпільники нещадно розвінчували брехливу фашистську пропаганду, інформували населення про становище на фронтах, про героїчні подвиги Червоної Армії. Підпільний райком партії закликав трудящих Криничанського району своєю боротьбою наблизити день визволення. Кількість учасників опору німецько-фашистським загарбникам щоденно зростала. Вони поширювали серед населення антифашистські листівки, саботували розпорядження окупантів, викрадали
зброюю у фашистів. Так, П. Ф. Ткаченко поширював повідомлення Радінформбюро, колгоспниця О. М. Горбенко врятувала пораненого чорвоноармійця, колгоспник І. І. Бугор виводив з ладу сільськогосподарську техніку. На
околицях Криничок був створений партизанський загін з 32 чол., очолюваний О. Я. Тарасенком, до якого входили також жителі села С. О.
Кринички
Сторінка 4 з 7
У 1931 році колгосп «Червоний велетень» був розукрупнений. На його базі утворились артілі «Вперед до нового життя», «Гремучий», їм. Першого травня, «Червоний Яр», «Незаможник» та інші. На кінець 1933 року В ході підготовки і здійснення суцільної колективізації трудящі села дедалі ширше і активніше включались у соціалістичне будівництво, зростала їх громадська активність. Навколо Ради був створений широкий позапартійний актив. До радянської робот и залучалися і жінки. Так, у 1933 році з 49 членів Криничанської сільради було 12 жінок. У своїй діяльності сільський виконком спирався на різні громадські комісії: культурно-освітню, в якій працювало 15 чол., санітарну - 12 чол., комісію по охороні праці - 21 чоловік.
Багато уваги налагодженню роботи шкіл, а також ліквідації неписьменності приділяла спеціальна комісія сприяння школі. На 1 березня 1930 року ще не було
охоплено навчанням 119 дітей 8-річного і 137 - 9-річного віку. Крім того, треба було навчати грамоті 1200 чол. дорослого населення. З цією метою було створено 36 груп лікнепу, працювали 32 культармійці. Учнів повністю забезпечили олівцями та зошитами, їх обслуговували 3 невеличкі бібліотеки. З 10 вересня по 10 жовтня в районі проводився місячник ліквідації неписьменності, ініціаторами якого були червоні читачі. Діяльність громадських та радянських установ дала позитивні результати. В 1933 році всі діти села навчались у школі, неписьменність серед дорослих була ліквідована.
Партійні, радянські та господарські організації села постійну увагу приділяли поліпшенню побуту населення. Переборюючи численні труднощі, трудящі рік у рік зміцнювали своє громадське господарство, створювали необхідну базу для заможного і культурного життя. Завдяки соціалістичній організації сільськогосподарського виробництва, потужній техніці і трудовому ентузіазму селян колгоспи Криничок у 1940 році виростили небачений до цього врожай озимих - по 18,9 цнт, кукурудзи - по 21,9 цнт з га. Зросла оплата трудодня колгоспника, у 1940 році вона становила від 5 до 7 кг лише зерном.
Криничанські артілі стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві. До Почесної книги були внесені колгоспи ім. Леніна, «Червоний борець» та інші. Досвід передовиків виробництва узагальнювався і пропагувався. Велику роботу проводила районна газета «Зоря комунізму».
В 1940 році в Криничках жило 4963 чоловіка. Зменшення кількості населення порівняно з 1925 роком пояснюється тим, що в період соціалістичної індустріалізації велика частина трудівників села пішла на роботу до Кам'янського та інших міст.
Коли влітку 1941 року над Батьківщиною нависла смертельна небезпека, партійна організація Криничок розгорнула мобілізацію всіх сил і засобів на боротьбу проти ворога. До лав Червоної Армії влилися сотні криничан. Було евакуйовано цінне обладнання, частину техніки тощо. Для роботи в нелегальних умовах добиралися випробувані комуністи, визначалися явочні квартири, виділялися необхідні кошти. Криничанський підпільний райком партії очолив В. С. Терещенко. Членами його були затверджені також директор Криничанської МТС Г. М. Бориков, голова райспоживспілки О. П. Сторожко, інструктор райкому партії І. І. Стельник та ін. При наближенні ворога до села на території Криничанського району діяв винищувальний загін О. Я. Тарасенка.
16 серпня 1941 року фашистські загарбники окупували село, встановили тут свій кривавий «новий порядок». На селян були накладені великі податки. Гітлерівці зразу ж закрили школу, знищили бібліотеку. У серпні 1943 року криничанська райуправа видала розпорядження про вилучення творів радянських письменників, зокрема М. Горького, М. Бажана, І. Еренбурга, Л. Дмитерка, П. Тичини, О. Корнійчука та інших.
Але не вдалося гітлерівцям похитнути віру радянських людей в перемогу. Підпільники нещадно розвінчували брехливу фашистську пропаганду, інформували населення про становище на фронтах, про героїчні подвиги Червоної Армії. Підпільний райком партії закликав трудящих Криничанського району своєю боротьбою наблизити день визволення. Кількість учасників опору німецько-фашистським загарбникам щоденно зростала. Вони поширювали серед населення антифашистські листівки, саботували розпорядження окупантів, викрадали
зброюю у фашистів. Так, П. Ф. Ткаченко поширював повідомлення Радінформбюро, колгоспниця О. М. Горбенко врятувала пораненого чорвоноармійця, колгоспник І. І. Бугор виводив з ладу сільськогосподарську техніку. На
околицях Криничок був створений партизанський загін з 32 чол., очолюваний О. Я. Тарасенком, до якого входили також жителі села С. О.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоноіванівка
- Семенівка
- Преображенка
- Покровка
- Новоселівка
- Маломихайлівка
- Кудашівка
- Катеринопіль
- Жовтневе
- Гуляйполе
- Ганно-Зачатівка
- Болтишка
- Адамівка
- Щорськ
- Аули