Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Важким тягарем для трудящого населення Криничок була перша світова війна, яка ще більше загострила класові суперечності на селі. Внаслідок загальної мобілізації, реквізицій для потреб армії коней та продовольства на селі гостро відчувалась нестача робочих рук, тяглової сили. Значно скоротилися посівні площі. 750 десятин орної землі зовсім не оброблялось. У зв'язку з цим зростало число розорених господарств. Поміщики й куркулі тимчасом наживались на спекуляції сільськогосподарськими продуктами. Так, ціни на хліб в селі зросли порівняно з довоєнним часом у 5 разів.
Незадоволення селян імперіалістичною війною виявлялося в масовому дизертирстві з армії. Тільки в 1916 році залишили окопи на Румунському фронті і прибули додому 11 мешканців Криничок. Відразу після Лютневої буржуазно-демократичної революції під їх керівництвом криничани заарештували сільського старосту, усунули місцеві органи влади, захопили і розподілили між собою частину куркульських земель. Між трудящими села і місцевими глитаями точилася гостра боротьба.
Дізнавшись про перемогу Жовтневої революції, жителі села на мітингу висловили довір'я Радянській владі і політиці більшовицької партії. Наприкінці грудня 1917 року в Криничках владу взяв у свої руки революційний комітет, до якого входили передові солдати і селяни К. X. Грицай, А. Закаблук та ін. Ревком провадив велику роботу по роз'ясненню і пропаганді декретів II Всеросійського з'їзду Рад. Не припинялась боротьба і з куркульством. Частково був здійснений розподіл землі, реманенту, худоби.
У квітні 1918 року Кринички окупували австро-німецькі війська. Разом л айстр міським ескадроном повернувся поміщик Малама. Він не тільки відібрав землю у селян, але й знущався з них. Загін 41-го австрійського полку, розташованого в Криничках, реквізував у селян хліб і відправив його до Німеччини, не залишивши зерпа навіть на посів.
Жителі села чинили опір контрибуціям, реквізиціям, відмовлялись повертати поміщику реманент, зерно. Вони нападали на окупантів-мародерів, вбивали їх і повертали своє майно. В середині червня стався справжній бій жителів з окупантами, під час якого загинуло 2 тис. чол., а село згоріло.
Після розгрому іноземних інтервентів і вигнання військ контрреволюційної Директорії в січні 1919 року в Криничках обрали Раду селянських та солдатських депутатів, головою якої став робітник Дніпровського металургійного заводу І. Сабуров. Почали діяти й інші радянські органи, які очолили віддані справі революції люди. Волосним військкомом був Є. П. Сотник, начальником міліції - П. Ваховський а комісаром - І. Майборода.
Широко розгорнулося радянське та господарське будівництво на селі після остаточно встановлення тут Радянської влади: 31 грудня 1919 року частини Першої Кінної армії С. М. Будьонного вигнали звідси білогвардійські і буржуазно-націоналістичні війська. В січні 1920 року в Криничках було обрано сільську Раду. Волосний виконком очолив колишній робітник Дніпровського металургійного заводу - демобілізований моряк комуніст Т. Г. Вербицький. З допомогою робітників Кам'янського криничани розгромили банду Литвиненка, що діяла в межах Криничанського району.
Дія сприяння Раді у проведенні в життя радянських законів, для боротьби з куркульством було створено комітет незаможних селян. Перше організаційне засідання комітету відбулося 15 серпня 1920 року. До його складу ввійшли А. Баранов, А. Марениченко, П. Єрмоленко та інші бідняки і середняки села. Разом з виконкомом вони розподіляли серед населення хліб, речі першої необхідності і сільськогосподарський реманент, відбирали хлібні лишки у куркулів. У середині серпня сільська Рада і КНС провели загальні збори громадян Криничок, які ухвалили виконати за тиждень продрозверстку та допомогти Червоній Армії фуражем.
В складних економічних і політичних умовах відбувалося господарське булівництво на селі після закінчення громадянської війни. Селяни мали мізерну матеріально-технічну базу: кількість плугів, молотарок, сіноятток обчислювалася одиницями. Внаслідок засухи 1921 року продовольче становище загострилося, почався голод. Поряд з відкритими збройними виступами куркулі та інші вороги Радянської влади вели підступну агітацію серед селян, закликаючи їх не виконувати постанов органів влади, руйнувати реманент. Вони вбивали радянських працівників, тероризували населення.
У 1921 році у Криничках утворився перший партійний осередок. Його секретарем став Ф. М. Черненко. При партійній організації була група співчуваюх, за рахунок якої вона зростала. На нараді секретарів комуністичних осередків Катеринославщини, що відбулася 2 вересня 1922 року, відзначалась активна партійна і господарська діяльність криничанських комуністів. У 1923 році, у зв'язку із створенням Криничанського району, в селі оформляється районний партійний осередок, а в 1925 - Криничанський райком партії, який спершу об'єднував 16 членів
Кринички
Сторінка 2 з 7
ж року у Криничках заснували першу двокласну школу, а в 1902 році - церковно-парафіяльну. Важким тягарем для трудящого населення Криничок була перша світова війна, яка ще більше загострила класові суперечності на селі. Внаслідок загальної мобілізації, реквізицій для потреб армії коней та продовольства на селі гостро відчувалась нестача робочих рук, тяглової сили. Значно скоротилися посівні площі. 750 десятин орної землі зовсім не оброблялось. У зв'язку з цим зростало число розорених господарств. Поміщики й куркулі тимчасом наживались на спекуляції сільськогосподарськими продуктами. Так, ціни на хліб в селі зросли порівняно з довоєнним часом у 5 разів.
Незадоволення селян імперіалістичною війною виявлялося в масовому дизертирстві з армії. Тільки в 1916 році залишили окопи на Румунському фронті і прибули додому 11 мешканців Криничок. Відразу після Лютневої буржуазно-демократичної революції під їх керівництвом криничани заарештували сільського старосту, усунули місцеві органи влади, захопили і розподілили між собою частину куркульських земель. Між трудящими села і місцевими глитаями точилася гостра боротьба.
Дізнавшись про перемогу Жовтневої революції, жителі села на мітингу висловили довір'я Радянській владі і політиці більшовицької партії. Наприкінці грудня 1917 року в Криничках владу взяв у свої руки революційний комітет, до якого входили передові солдати і селяни К. X. Грицай, А. Закаблук та ін. Ревком провадив велику роботу по роз'ясненню і пропаганді декретів II Всеросійського з'їзду Рад. Не припинялась боротьба і з куркульством. Частково був здійснений розподіл землі, реманенту, худоби.
У квітні 1918 року Кринички окупували австро-німецькі війська. Разом л айстр міським ескадроном повернувся поміщик Малама. Він не тільки відібрав землю у селян, але й знущався з них. Загін 41-го австрійського полку, розташованого в Криничках, реквізував у селян хліб і відправив його до Німеччини, не залишивши зерпа навіть на посів.
Жителі села чинили опір контрибуціям, реквізиціям, відмовлялись повертати поміщику реманент, зерно. Вони нападали на окупантів-мародерів, вбивали їх і повертали своє майно. В середині червня стався справжній бій жителів з окупантами, під час якого загинуло 2 тис. чол., а село згоріло.
Після розгрому іноземних інтервентів і вигнання військ контрреволюційної Директорії в січні 1919 року в Криничках обрали Раду селянських та солдатських депутатів, головою якої став робітник Дніпровського металургійного заводу І. Сабуров. Почали діяти й інші радянські органи, які очолили віддані справі революції люди. Волосним військкомом був Є. П. Сотник, начальником міліції - П. Ваховський а комісаром - І. Майборода.
Широко розгорнулося радянське та господарське будівництво на селі після остаточно встановлення тут Радянської влади: 31 грудня 1919 року частини Першої Кінної армії С. М. Будьонного вигнали звідси білогвардійські і буржуазно-націоналістичні війська. В січні 1920 року в Криничках було обрано сільську Раду. Волосний виконком очолив колишній робітник Дніпровського металургійного заводу - демобілізований моряк комуніст Т. Г. Вербицький. З допомогою робітників Кам'янського криничани розгромили банду Литвиненка, що діяла в межах Криничанського району.
Дія сприяння Раді у проведенні в життя радянських законів, для боротьби з куркульством було створено комітет незаможних селян. Перше організаційне засідання комітету відбулося 15 серпня 1920 року. До його складу ввійшли А. Баранов, А. Марениченко, П. Єрмоленко та інші бідняки і середняки села. Разом з виконкомом вони розподіляли серед населення хліб, речі першої необхідності і сільськогосподарський реманент, відбирали хлібні лишки у куркулів. У середині серпня сільська Рада і КНС провели загальні збори громадян Криничок, які ухвалили виконати за тиждень продрозверстку та допомогти Червоній Армії фуражем.
В складних економічних і політичних умовах відбувалося господарське булівництво на селі після закінчення громадянської війни. Селяни мали мізерну матеріально-технічну базу: кількість плугів, молотарок, сіноятток обчислювалася одиницями. Внаслідок засухи 1921 року продовольче становище загострилося, почався голод. Поряд з відкритими збройними виступами куркулі та інші вороги Радянської влади вели підступну агітацію серед селян, закликаючи їх не виконувати постанов органів влади, руйнувати реманент. Вони вбивали радянських працівників, тероризували населення.
У 1921 році у Криничках утворився перший партійний осередок. Його секретарем став Ф. М. Черненко. При партійній організації була група співчуваюх, за рахунок якої вона зростала. На нараді секретарів комуністичних осередків Катеринославщини, що відбулася 2 вересня 1922 року, відзначалась активна партійна і господарська діяльність криничанських комуністів. У 1923 році, у зв'язку із створенням Криничанського району, в селі оформляється районний партійний осередок, а в 1925 - Криничанський райком партії, який спершу об'єднував 16 членів
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоноіванівка
- Семенівка
- Преображенка
- Покровка
- Новоселівка
- Маломихайлівка
- Кудашівка
- Катеринопіль
- Жовтневе
- Гуляйполе
- Ганно-Зачатівка
- Болтишка
- Адамівка
- Щорськ
- Аули