Олександропіль (до 1812 року - Луговські Хутори) - село, центр сільської Ради, розташоване на вододілі Дніпра і Базавлука, за 45 км на південний захід від районного центру і за 12 км від залізничної станції Незабудине. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Бутовичівка, Віденка, Гаркушине, Долинське, Кринички, Михайлівка, Новоандріївка, Петриківка, Тихе. Населення - 1117 чоловік.
На території Олександрополя розміщена центральна садиба колгоспу ім. Богдана Хмельницького, який має 3,7 тис. га орної землі. Основним виробничим напрямом його е рільництво та м'ясо-молочне тваринництво. За сумлінну працю уряд нагородив орденами і медалями 12 передовиків колгоспного виробництва.
У селі - середня школа, Будинок культури, бібліотека. Працює дільнична лікарня. За післявоєнні роки проведено значну роботу щодо поліпшення соціально-побутових умов життя трудівників села. Переважна більшість житлових будинків - нові, кам'яні, криті шифером або залізом. Лише за роки семирічки за рахунок бюджету сільської Ради в селі збудовано школу, будинок для вчителів, медпункт, прокладено водопровід. Щорічно виділяє кошти на соціально-культурне будівництво колгосп ім. Б. Хмельницького.
Село засноване в останній чверті XVIII століття, коли тут поселилася група козаків після ліквідації царським урядом Запорізької Січі. Розвитку села сприяло вигідне географічне поло ження - поблизу від нього проходив головний чумацький шлях.
У 1918 році в селі було організовано повстансько-партизанський загін кількістю в 100 чоловік. Очолили його брати Тимофій та Михайло Ільченки. Загін нападав на ворожі гарнізони і обози, а після визволення села частина його влилася до Червоної Армії. Партійний осередок створено в 1920 році, першим секретарем якого був О. Ф. Демченко. Комсомольський осередок організовано у 1924 році, його секретарем обрали К. П. Пащенка. Комуністи і комсомольці проводили велику організаторську та політичну роботу серед населення. Коли розгорнулася масова колективізація сільського господарства, в 1929 році в Олександрополі було організовано радгосп, а наприкінці того ж року - артіль «Нова сім'я» з 1938 року колгосп «Комуніст», Очолював цей колгосп комуніст - двадцятип'ятитисячник з Дніпропетровська І. М. Кузьменко. В 1939-1940 рр. колгосп та Олександропільська МТС створена в 1932 році були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В роки Великої Вітчизняної війни в селі діяла підпільна патріотична група на чолі з комуністом А. К. Холодним. Група мала радіоприймач, поширювала зведення Радінформбюро, проводила агітаційну роботу серед населення. Гітлерівці вистежили підпільників і у вересні 1941 року заарештували їх разом з сім'ями. Розстріляли на околиці села всіх - і дорослих, і дітей.
Поблизу Олександрополя у 1856 році розкопано великий курган «Довга могила» з кам'яною гробницею доби пізньої бронзи - кінець II - поч. І тисячоліття до н. е. Протягом 1852-1856 рр. досліджувався один з найвизначніших на півдні України величезний курган «Лугова могила» з похованням скіфського царя III століття до н. е. і з величезною кількістю золотих та срібних художньо виконаних прикрас. В кургані знайдено також поховання рабів і бойових коней у коштовній дорогій збруї з срібними та бронзовими прикрасами. Цим було покладено початок вивченню скіфських пам'яток краю.
Дивиться також інші населені пункти району: