Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Мар'янське

Мар'янське - село, центр однойменної сільської Ради, якій підпорядковане також село Новомихайлівка. Розташоване на правому березі Каховського водосхо­вища за 25 км від районного центру. Відстань до
найближчої залізничної станції Підстепна Придніпровської залізниці - 7 км. Через Мар'янське проходять автома­гістралі на Кривий Ріг, Нікополь, Херсон, Миколаїв, Одесу. Населення - 5,5 тис. чоловік.
Археологічні дослідження курганів в околицях села свідчать про те, що люди в цих місцях з'явилися ще за часів раннього бронзового віку (III-II тисячоліття до н. е.). В окремих похованнях III-II століть до н. е., які належали сарматам, знай­дено зброю, різноманітні прикраси з золота, скла, міді. Поблизу села досліджу­валися також пам'ятки, які належали кочівникам (XIV-XV століття).
Засноване Мар'янське у XVIII столітті як запорізький зимівник біля річки Тернівки. Спочатку таку назву мало й село. За ревізією 1782 року в Тернівці налічу­валось 108 дворів з населенням 672 чоловіка. Пізніше сюди переселилося кілька родин з Полтавщини та інших місцевостей, які осідали окремими групами і звалися: сажани, полтавчани, ганнівці та інші. Згодом вони об'єдналися разом з Тернівкою в одне село - Мар'янське. Згадка про нього зустрічається в документальних дже­релах 1787 року. Жителі села ще з часу ліквідації Запорізької Січі були віднесені до розряду державних селян.
У 1859 році в Мар'янському проживало 2375 мешканців. За користування казен­ними землями вони платили подушне, оброчну подать, відбували рекрутську та інші повинності.
Згідно з законами 1866-1867 рр. мешканці села одержали наділи до 5 десятин на ревізьку душу, за які протягом 44 років повинні були вносити викупні платежі. Всього громаді села було відведено 11 266 десятин землі.
Капіталістичний розвиток села після реформи супроводився розоренням і зубо­жінням селянства, зростанням сільської буржуазії - куркульства, в руках якого опинилася значна частина земель. В середині громади розміри наділів різко зменши­лися - спочатку до 3,5, потім до 2,2 десятини на ревізьку душу.
За даними 1906-1907 рр., в селі було 37 господарств, що мали від 20 до 25 де­сятин землі, 4 - від 25 до 50, 14 - понад 50 десятин. 129,8 десятини найкращої землі належало церкві. В той же час 245 господарств мали землі по 3,5 десятини. Нерівномірно розподілялась і робоча худоба. 91 господарство не мало тяглової сили, 159 селянських дворів - ніякої худоби. Все це призводило до низьких урожаїв. З однієї десятини збирали (в пудах): жита - 25, ярової пшениці - ЗО, ячменю - ЗО.
Шукаючи виходу, селяни Мар'янського змушені були орендувати поміщицьку землю за високу плату. Біднота продавала своє майно, йдучи у найми до поміщиків і місцевих куркулів. Лише невелика група сільських багатіїв зосереджувала у своїх руках матеріальні засоби. Ця група була і найбільш впливовою в селі.
З медичних установ тільки напередодні першої світової війни в селі була відкри­та амбулаторія. До 1891 року на весь Херсонський повіт працював один лікар, зайнятий виконанням судово-медичних та медично-поліцейських обов'язків. В 1891 році за 12 км від Мар'янського, в селі Костромці, відкрито лікарську дільницю, яка обслуговувала три волості (в тому числі й Мар'янську) з населенням 21 500 чо­ловік. В ній працювали лікар і 2 фельдшери.
Перша школа з 3-річним строком навчання відкрита у Мар'янському в 1875 році. Утримувала її сільська громада, але лише невелика кількість дітей здобувала почат­кову освіту. В 1892 році учнів було - 81 хлопчик і 33 дівчинки, та закінчило третій клас лише 12 учнів (10 хлопчиків і 2 дівчинки). В 1896 році в двох школах села - земській та церковнопарафіальній - навчалось всього 124 учні.
Про перші революційні виступи в селі збереглося мало документів. Відомо, що в листопаді 1905 року селянська біднота, зібравшись на сходку, поставила вимогу перед місцевою владою збільшити земельні наділи, дозволити безплатно ловити рибу. Вимоги ці не були задоволені, а за антиурядовий виступ проти «існуючого порядку» на селян накладеної державний штраф.
Перша світова імперіалістична війна, яка ще більше розорила бідняцькі госпо­дарства, прискорила наростання революційних подій. Великий революціонізуючий вплив па населення справляли солдати, що поверталися з фронту після поранення. Колишні фронтовики К. Г. Овечко, І. Є. Марченко, В. І. Михно, І. Р. Заморій та інші поширювали серед односельчан ідеї більшовицької партії, збуджували прагнен­ня кінчити війну, скинути царя і знищити капіталістичну та поміщицьку власність.
Після повалення царизму в лютому 1917 року селянська біднота рішуче висту­пала з вимогами відібрати землю у поміщиків і куркулів. На волосному сході було стнпропо земельний комітет. Особливо розгорнулася діяльність комітету після пере­моги Великої Жовтневої соціалістичної революції. Він керувався у своїй діяльності «Тимчасовими правилами врегулювання земельних відносин», схваленими 27-ЗО ли­стопада 1917 року на 1-му




Мар'янське