Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
найближчої залізничної станції Підстепна Придніпровської залізниці - 7 км. Через Мар'янське проходять автомагістралі на Кривий Ріг, Нікополь, Херсон, Миколаїв, Одесу. Населення - 5,5 тис. чоловік.
Археологічні дослідження курганів в околицях села свідчать про те, що люди в цих місцях з'явилися ще за часів раннього бронзового віку (III-II тисячоліття до н. е.). В окремих похованнях III-II століть до н. е., які належали сарматам, знайдено зброю, різноманітні прикраси з золота, скла, міді. Поблизу села досліджувалися також пам'ятки, які належали кочівникам (XIV-XV століття).
Засноване Мар'янське у XVIII столітті як запорізький зимівник біля річки Тернівки. Спочатку таку назву мало й село. За ревізією 1782 року в Тернівці налічувалось 108 дворів з населенням 672 чоловіка. Пізніше сюди переселилося кілька родин з Полтавщини та інших місцевостей, які осідали окремими групами і звалися: сажани, полтавчани, ганнівці та інші. Згодом вони об'єдналися разом з Тернівкою в одне село - Мар'янське. Згадка про нього зустрічається в документальних джерелах 1787 року. Жителі села ще з часу ліквідації Запорізької Січі були віднесені до розряду державних селян.
У 1859 році в Мар'янському проживало 2375 мешканців. За користування казенними землями вони платили подушне, оброчну подать, відбували рекрутську та інші повинності.
Згідно з законами 1866-1867 рр. мешканці села одержали наділи до 5 десятин на ревізьку душу, за які протягом 44 років повинні були вносити викупні платежі. Всього громаді села було відведено 11 266 десятин землі.
Капіталістичний розвиток села після реформи супроводився розоренням і зубожінням селянства, зростанням сільської буржуазії - куркульства, в руках якого опинилася значна частина земель. В середині громади розміри наділів різко зменшилися - спочатку до 3,5, потім до 2,2 десятини на ревізьку душу.
За даними 1906-1907 рр., в селі було 37 господарств, що мали від 20 до 25 десятин землі, 4 - від 25 до 50, 14 - понад 50 десятин. 129,8 десятини найкращої землі належало церкві. В той же час 245 господарств мали землі по 3,5 десятини. Нерівномірно розподілялась і робоча худоба. 91 господарство не мало тяглової сили, 159 селянських дворів - ніякої худоби. Все це призводило до низьких урожаїв. З однієї десятини збирали (в пудах): жита - 25, ярової пшениці - ЗО, ячменю - ЗО.
Шукаючи виходу, селяни Мар'янського змушені були орендувати поміщицьку землю за високу плату. Біднота продавала своє майно, йдучи у найми до поміщиків і місцевих куркулів. Лише невелика група сільських багатіїв зосереджувала у своїх руках матеріальні засоби. Ця група була і найбільш впливовою в селі.
З медичних установ тільки напередодні першої світової війни в селі була відкрита амбулаторія. До 1891 року на весь Херсонський повіт працював один лікар, зайнятий виконанням судово-медичних та медично-поліцейських обов'язків. В 1891 році за 12 км від Мар'янського, в селі Костромці, відкрито лікарську дільницю, яка обслуговувала три волості (в тому числі й Мар'янську) з населенням 21 500 чоловік. В ній працювали лікар і 2 фельдшери.
Перша школа з 3-річним строком навчання відкрита у Мар'янському в 1875 році. Утримувала її сільська громада, але лише невелика кількість дітей здобувала початкову освіту. В 1892 році учнів було - 81 хлопчик і 33 дівчинки, та закінчило третій клас лише 12 учнів (10 хлопчиків і 2 дівчинки). В 1896 році в двох школах села - земській та церковнопарафіальній - навчалось всього 124 учні.
Про перші революційні виступи в селі збереглося мало документів. Відомо, що в листопаді 1905 року селянська біднота, зібравшись на сходку, поставила вимогу перед місцевою владою збільшити земельні наділи, дозволити безплатно ловити рибу. Вимоги ці не були задоволені, а за антиурядовий виступ проти «існуючого порядку» на селян накладеної державний штраф.
Перша світова імперіалістична війна, яка ще більше розорила бідняцькі господарства, прискорила наростання революційних подій. Великий революціонізуючий вплив па населення справляли солдати, що поверталися з фронту після поранення. Колишні фронтовики К. Г. Овечко, І. Є. Марченко, В. І. Михно, І. Р. Заморій та інші поширювали серед односельчан ідеї більшовицької партії, збуджували прагнення кінчити війну, скинути царя і знищити капіталістичну та поміщицьку власність.
Після повалення царизму в лютому 1917 року селянська біднота рішуче виступала з вимогами відібрати землю у поміщиків і куркулів. На волосному сході було стнпропо земельний комітет. Особливо розгорнулася діяльність комітету після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції. Він керувався у своїй діяльності «Тимчасовими правилами врегулювання земельних відносин», схваленими 27-ЗО листопада 1917 року на 1-му
Мар'янське
Сторінка 1 з 5
Мар'янське - село, центр однойменної сільської Ради, якій підпорядковане також село Новомихайлівка. Розташоване на правому березі Каховського водосховища за 25 км від районного центру. Відстань до Археологічні дослідження курганів в околицях села свідчать про те, що люди в цих місцях з'явилися ще за часів раннього бронзового віку (III-II тисячоліття до н. е.). В окремих похованнях III-II століть до н. е., які належали сарматам, знайдено зброю, різноманітні прикраси з золота, скла, міді. Поблизу села досліджувалися також пам'ятки, які належали кочівникам (XIV-XV століття).
Засноване Мар'янське у XVIII столітті як запорізький зимівник біля річки Тернівки. Спочатку таку назву мало й село. За ревізією 1782 року в Тернівці налічувалось 108 дворів з населенням 672 чоловіка. Пізніше сюди переселилося кілька родин з Полтавщини та інших місцевостей, які осідали окремими групами і звалися: сажани, полтавчани, ганнівці та інші. Згодом вони об'єдналися разом з Тернівкою в одне село - Мар'янське. Згадка про нього зустрічається в документальних джерелах 1787 року. Жителі села ще з часу ліквідації Запорізької Січі були віднесені до розряду державних селян.
У 1859 році в Мар'янському проживало 2375 мешканців. За користування казенними землями вони платили подушне, оброчну подать, відбували рекрутську та інші повинності.
Згідно з законами 1866-1867 рр. мешканці села одержали наділи до 5 десятин на ревізьку душу, за які протягом 44 років повинні були вносити викупні платежі. Всього громаді села було відведено 11 266 десятин землі.
Капіталістичний розвиток села після реформи супроводився розоренням і зубожінням селянства, зростанням сільської буржуазії - куркульства, в руках якого опинилася значна частина земель. В середині громади розміри наділів різко зменшилися - спочатку до 3,5, потім до 2,2 десятини на ревізьку душу.
За даними 1906-1907 рр., в селі було 37 господарств, що мали від 20 до 25 десятин землі, 4 - від 25 до 50, 14 - понад 50 десятин. 129,8 десятини найкращої землі належало церкві. В той же час 245 господарств мали землі по 3,5 десятини. Нерівномірно розподілялась і робоча худоба. 91 господарство не мало тяглової сили, 159 селянських дворів - ніякої худоби. Все це призводило до низьких урожаїв. З однієї десятини збирали (в пудах): жита - 25, ярової пшениці - ЗО, ячменю - ЗО.
Шукаючи виходу, селяни Мар'янського змушені були орендувати поміщицьку землю за високу плату. Біднота продавала своє майно, йдучи у найми до поміщиків і місцевих куркулів. Лише невелика група сільських багатіїв зосереджувала у своїх руках матеріальні засоби. Ця група була і найбільш впливовою в селі.
З медичних установ тільки напередодні першої світової війни в селі була відкрита амбулаторія. До 1891 року на весь Херсонський повіт працював один лікар, зайнятий виконанням судово-медичних та медично-поліцейських обов'язків. В 1891 році за 12 км від Мар'янського, в селі Костромці, відкрито лікарську дільницю, яка обслуговувала три волості (в тому числі й Мар'янську) з населенням 21 500 чоловік. В ній працювали лікар і 2 фельдшери.
Перша школа з 3-річним строком навчання відкрита у Мар'янському в 1875 році. Утримувала її сільська громада, але лише невелика кількість дітей здобувала початкову освіту. В 1892 році учнів було - 81 хлопчик і 33 дівчинки, та закінчило третій клас лише 12 учнів (10 хлопчиків і 2 дівчинки). В 1896 році в двох школах села - земській та церковнопарафіальній - навчалось всього 124 учні.
Про перші революційні виступи в селі збереглося мало документів. Відомо, що в листопаді 1905 року селянська біднота, зібравшись на сходку, поставила вимогу перед місцевою владою збільшити земельні наділи, дозволити безплатно ловити рибу. Вимоги ці не були задоволені, а за антиурядовий виступ проти «існуючого порядку» на селян накладеної державний штраф.
Перша світова імперіалістична війна, яка ще більше розорила бідняцькі господарства, прискорила наростання революційних подій. Великий революціонізуючий вплив па населення справляли солдати, що поверталися з фронту після поранення. Колишні фронтовики К. Г. Овечко, І. Є. Марченко, В. І. Михно, І. Р. Заморій та інші поширювали серед односельчан ідеї більшовицької партії, збуджували прагнення кінчити війну, скинути царя і знищити капіталістичну та поміщицьку власність.
Після повалення царизму в лютому 1917 року селянська біднота рішуче виступала з вимогами відібрати землю у поміщиків і куркулів. На волосному сході було стнпропо земельний комітет. Особливо розгорнулася діяльність комітету після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції. Він керувався у своїй діяльності «Тимчасовими правилами врегулювання земельних відносин», схваленими 27-ЗО листопада 1917 року на 1-му
Дивиться також інші населені пункти району:
- Апостоловський район
- Перше Травня
- Нива Трудова
- Михайлівка
- Кам'янка
- Зеленодольськ
- Володимирівка
- Велика Костромка