Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
господарства проводила територіальна партійна організація у складі 5 комуністів, відновлена в червні 1944 року.
Того року в колгоспах «Зоря» і «Нове життя» працювало 217 жінок і тільки 27 чоловіків. Не було тракторів, орали коровами, копали землю лопатами. Площа посіву не перевищувала 600 га, а це становило лише 50 проц. посівної площі довоєнного часу. В колгоспі ім. Жданова великої рогатої худоби було лише 47 голів, в тому числі 10 корів, зовсім не було свиней, птиці. Та на допомогу прийшли трудящі інших областей і республік країни. Від них було одержано значну кількість посівного матеріалу, худоби, знарядь праці.
Спираючись на допомогу держави і переборюючи труднощі, колгоспники працювали з великим піднесенням. У 1947 році вони здали державі хліба близько 34 тис. цнт. В наступному році були освоєні всі орні землі довоєнного часу. Колгоспи села достроково виконали державний план хлібозаготівель, здавши 36,5 тис. цнт зерна, 3,4 тис. цнт олійних культур. За роки четвертої п'ятирічки повністю відновлено зруйноване війною господарство колгоспів. У 1950 році 7 сільськогосподарських артілей Мар'янського об'єднались у дві - ім. Карла Маркса та ім. Жданова, що сприяло їх економічному зміцненню. В наступному році, наприклад, в колгоспі ім. Жданова валовий збір зернових збільшився на 43 тис. пудів проти 1950 року, грошовий прибуток - більше як на 0,5 млн. карбованців.
Протягом 1952 року колгоспи придбали 2 вантажні, 3 зерноочисні машини, пілораму, стругальний верстат, водонапірну установку для ферм, електромотори і батато різного обладнання та матеріалів. До неподільних фондів колгоспу було підраховано більше 610 тис. крб. (в 3 рази більше, ніж у 1951 році). Цим успіхам передувала копітка організаторська та масово-політична робота комуністів артілі.
Перед чотирма партійними організаціями села, які об'єднували 113 членів КПРС, постали особливо відповідальні завдання, коли почалося спорудження Каховського моря. Протягом 1954-1959 рр. частина Мар'янського була перенесена на нове місце. Колгоспинки одержали від держави потрібні кошти на громадське і житлове будівництво. Було знесено і збудовано заново за типовими проектами близько 1 тис. будників. Рівними стрічками простяглись від асфальтової магістралі 20 нових вулиць.
Тільки в 1965 і 1966 роках за допомогою держави в селі споруджено 39 новобудов. Для трудівників сільського господарства збудовано на колгоспні кошти ЗО житлових ліоноверхових будинків. Бетонний завод забезпечував потреби в будівельних матеріалах. В селі прокладено водопровід, почала працювати фільтрувальна станція потужністю 4,5 тис. куб. м води на добу.
Водночас трудящі села не послаблювали уваги до розвитку громадського господарства. В лютому 1965 року на базі колгоспу ім. Карла Маркса в селі створено радгосп молочно-зернового напрямку. На його полях працює 56 тракторів, 17 комбайнів, З2 автомашини. Всі трудові процеси механізовано. Радгоспні землі одержують вологу з каналу Дніпро-Кривий Ріг. На господарських успіхах радгоспу дуже позначилось зміцнення його кваліфікованими кадрами. На різних ділянках виробництва трудиться 22 спеціалісти, 120 механізаторів. Механізована ланка О. М. Назаренка, наприклад, кілька років підряд вирощує високі врожаї просапних культур з мінімальними затратами ручної праці.
Партія й уряд високо відзначають працю трудівників радгоспу. Чимало з них - телятницю К. О. Білу, ланкову П. Г. Сизоненко, трактористів І. М. Назаренка, С. П. Олексієнка, О. І . Ленського, В. О. Мудрика та інших - нагороджено орденами і медалями.
Невпинно зміцнюється також економіка колгоспу ім. Жданова, в якому інтенсивно розвивається спеціалізоване тваринництво. Колгоспні ферми мають понад 13. тис. овець асканійської породи. На науково-технічній основі поставлено тут виробництво вовни, колгосп є головним її постачальником у районі. У спеціальних лабораторіях класифікується і визначається чистий вихід, а потужний прес укладає цінну сировину в тюки, Стрижка овець проводиться виключно механізованим способом. З кожної вівці тут знімають майже по 3 кг високоякісної вовни.
За досягнуті успіхи у піднесенні продуктивності колгоспна свиноферма здобула високе звання колективу комуністичної праці, її завідуючого Ф. І. Шкабару нагороджено орденом «Знак Пошани».
У 1966 році на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено в колгоспі 59,5 цнт м'яса. В наступному році тваринницька ферма одержала 1,3 тис. цнт свинини і від її реалізації - майже 59 тис. крб. прибутку Значний вклад у цю трудову перемогу внесли Г. П. Гетало, О. С. Руденко, Г. Т. Проскура, Є. П. Пальоха, Ф. С. Пальоха. Урожайність зернових у колгоспі становила 22,5 цнт з га. Ланка комуніста Г.К. Грищенка одержала по 110 цнт овочів з га, знизивши їх собівартість на 50 процентів. Загальний річний прибуток артілі -
Мар'янське
Сторінка 4 з 5
17 лютого 1944 року, наступного дня після визволення села від окупантів, відновила свою роботу сільська Рада, яку очолив комуніст А. С. Шмиголь. Велику організаторську допомогу по відродженню колгоспного Того року в колгоспах «Зоря» і «Нове життя» працювало 217 жінок і тільки 27 чоловіків. Не було тракторів, орали коровами, копали землю лопатами. Площа посіву не перевищувала 600 га, а це становило лише 50 проц. посівної площі довоєнного часу. В колгоспі ім. Жданова великої рогатої худоби було лише 47 голів, в тому числі 10 корів, зовсім не було свиней, птиці. Та на допомогу прийшли трудящі інших областей і республік країни. Від них було одержано значну кількість посівного матеріалу, худоби, знарядь праці.
Спираючись на допомогу держави і переборюючи труднощі, колгоспники працювали з великим піднесенням. У 1947 році вони здали державі хліба близько 34 тис. цнт. В наступному році були освоєні всі орні землі довоєнного часу. Колгоспи села достроково виконали державний план хлібозаготівель, здавши 36,5 тис. цнт зерна, 3,4 тис. цнт олійних культур. За роки четвертої п'ятирічки повністю відновлено зруйноване війною господарство колгоспів. У 1950 році 7 сільськогосподарських артілей Мар'янського об'єднались у дві - ім. Карла Маркса та ім. Жданова, що сприяло їх економічному зміцненню. В наступному році, наприклад, в колгоспі ім. Жданова валовий збір зернових збільшився на 43 тис. пудів проти 1950 року, грошовий прибуток - більше як на 0,5 млн. карбованців.
Протягом 1952 року колгоспи придбали 2 вантажні, 3 зерноочисні машини, пілораму, стругальний верстат, водонапірну установку для ферм, електромотори і батато різного обладнання та матеріалів. До неподільних фондів колгоспу було підраховано більше 610 тис. крб. (в 3 рази більше, ніж у 1951 році). Цим успіхам передувала копітка організаторська та масово-політична робота комуністів артілі.
Перед чотирма партійними організаціями села, які об'єднували 113 членів КПРС, постали особливо відповідальні завдання, коли почалося спорудження Каховського моря. Протягом 1954-1959 рр. частина Мар'янського була перенесена на нове місце. Колгоспинки одержали від держави потрібні кошти на громадське і житлове будівництво. Було знесено і збудовано заново за типовими проектами близько 1 тис. будників. Рівними стрічками простяглись від асфальтової магістралі 20 нових вулиць.
Тільки в 1965 і 1966 роках за допомогою держави в селі споруджено 39 новобудов. Для трудівників сільського господарства збудовано на колгоспні кошти ЗО житлових ліоноверхових будинків. Бетонний завод забезпечував потреби в будівельних матеріалах. В селі прокладено водопровід, почала працювати фільтрувальна станція потужністю 4,5 тис. куб. м води на добу.
Водночас трудящі села не послаблювали уваги до розвитку громадського господарства. В лютому 1965 року на базі колгоспу ім. Карла Маркса в селі створено радгосп молочно-зернового напрямку. На його полях працює 56 тракторів, 17 комбайнів, З2 автомашини. Всі трудові процеси механізовано. Радгоспні землі одержують вологу з каналу Дніпро-Кривий Ріг. На господарських успіхах радгоспу дуже позначилось зміцнення його кваліфікованими кадрами. На різних ділянках виробництва трудиться 22 спеціалісти, 120 механізаторів. Механізована ланка О. М. Назаренка, наприклад, кілька років підряд вирощує високі врожаї просапних культур з мінімальними затратами ручної праці.
Партія й уряд високо відзначають працю трудівників радгоспу. Чимало з них - телятницю К. О. Білу, ланкову П. Г. Сизоненко, трактористів І. М. Назаренка, С. П. Олексієнка, О. І . Ленського, В. О. Мудрика та інших - нагороджено орденами і медалями.
Невпинно зміцнюється також економіка колгоспу ім. Жданова, в якому інтенсивно розвивається спеціалізоване тваринництво. Колгоспні ферми мають понад 13. тис. овець асканійської породи. На науково-технічній основі поставлено тут виробництво вовни, колгосп є головним її постачальником у районі. У спеціальних лабораторіях класифікується і визначається чистий вихід, а потужний прес укладає цінну сировину в тюки, Стрижка овець проводиться виключно механізованим способом. З кожної вівці тут знімають майже по 3 кг високоякісної вовни.
За досягнуті успіхи у піднесенні продуктивності колгоспна свиноферма здобула високе звання колективу комуністичної праці, її завідуючого Ф. І. Шкабару нагороджено орденом «Знак Пошани».
У 1966 році на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено в колгоспі 59,5 цнт м'яса. В наступному році тваринницька ферма одержала 1,3 тис. цнт свинини і від її реалізації - майже 59 тис. крб. прибутку Значний вклад у цю трудову перемогу внесли Г. П. Гетало, О. С. Руденко, Г. Т. Проскура, Є. П. Пальоха, Ф. С. Пальоха. Урожайність зернових у колгоспі становила 22,5 цнт з га. Ланка комуніста Г.К. Грищенка одержала по 110 цнт овочів з га, знизивши їх собівартість на 50 процентів. Загальний річний прибуток артілі -
Дивиться також інші населені пункти району:
- Апостоловський район
- Перше Травня
- Нива Трудова
- Михайлівка
- Кам'янка
- Зеленодольськ
- Володимирівка
- Велика Костромка