Христофорівка - селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване на річці Боковенці, за 35 км на північний захід від районного центру і за 3 км від залізничної станції Гейківка придніпровської залізниці. Населення -
2502 чоловік.
У селищі - 2 середні школи, Палац культури, бібліотека. Функціонує лікарня. Є комбінат побутового обслуговування. Тут працює завод жаротривкого бетону. Широкого розмаху набуло житлове будівництво. Кожен рік більше сотні родин шахтарів святкують новосілля. Селище має прямі широкі вулиці, забудовані багатоповерховими будинками.
Засвонано Христофорівку у 30-х роках Х. стдіття. Влітку 1920 року створено комітет незаможних селян, який очолив селянин-бідняк І. А. Сердечний, а в наступному - партійний осередок. У 1936-1937 рр. тут починаються роботи по розробці родовищ бурого вугілля. Напередодні війни розпочалося будівництво верхнього комплексу споруд греблі на річці Боковенці, насосної станції, електропідстанції, під'їзних колій та інших об'єктів для розробки покладів вугілля відкритим способом. Населення швидко зросло за рахунок робітників-будівельників. 13 серпня 1941 року Христофорівку захопили гітлерівці. Вони розстріляли комуніста А. Т. Черненка, І. В. Пікуля та І. А. Сердечного, на каторгу до Німеччини відправили майже 100 чоловік молоді. Збитки, завдані окупантами господарству Христофорівки, обчислювалися в 10 млн. карбованців. У березні 1944 року, після визволення Христофорівки від німецько-фашистських окупантів, почалися роботи по відбудові шахти. В 1947 році шахта №1 видала вже перші 22 тис. тонн бурого
вугілля, через 10 років в експлуатацію вступила шахта № 2, яка в перший же рік дала 381 тис.
тонн вугілля. В 1960 році в зв'язку тим, що запаси вугілля були вичерпані, шахти закрили. 12 квітня 1958 року село Христофорівка рішенням виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих було віднесено до категорії селищ міського типу.
Дивиться також інші населені пункти району: