Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Навколо селища ще в 1899 році були відкриті поклади каоліну, з інших корисних копалин є гравій, товща шару якого подекуди досягає по річці Нижній Терсі 12 метрів. У 1778 році надвірний радник М. І. Карабин одержав у дар від Катерини-ІІ 6000 десятин землі, на яких були розкидані поодинокі зимівники і хутірки колишніх запорізьких козаків. Тут він заснував села Карабинівку та Роздори, оселивши поряд з вільними козаками своїх кріпаків. Згодом села були об'єднані в слободу Роздори. Головним заняттям її мешканців було землеробство, побічним - дрібне ремесло для власних потреб. «Селяни працюють в полі,-вказувалось в економічних примітках до Генерального межування,- а крім того займаються рукоділлям, прядуть льон, коноплі, вовну, тчуть полотно, сукна, з яких шиють одяг».
Після того, як у 1783 році на Лівобережній Україні було проведено першу ревізію, кріпаками стала більшість жителів села. Напередодні реформи 1861 року у користуванні населення Роздорів було 1284 десятини придатної землі в середньому па ревізьку душу припадало 3,25 десятини. Але цю землю обробити було дуже важко,
бо селяни зовсім не мали коней, а волів - лише ЗО. Тимчасом поміщикам і церкві тут палежали 4663 десятини придатної землі , величезні пасовища і гурти робочої худоби.
Внаслідок реформи трудівники села були вкрай пограбовані. Більшість із них одержала земельні наділи по десятині на душу. Довелося селянам, як і раніше, гнути спину на поміщицьких ланах і водночас сплачувати викупи за свої мізерні ділянки.
Поміщицьким маєтком у Роздорах управляли прикажчики. Господарство спеціалізувалось на розведенні тонкорунних овець і коней для потреб армії. Чималий прибуток давав винокурний завод, на якому працювали селяни Роздорів. Збагаченню поміщика сприяло і будівництво на його землях залізниці, що почалося в 1881 році. Залізнична вітка Синельникове - Ясинувата, яка з'єднувала Катеринославщину з Донбасом, була прокладена у травні 1884 року. Вона відіграла значну роль у розвитку села. Біля нього була збудована залізнична станція, навколо якої виросли амбари і склади. З станції щорічно відправляли і приймали близько півмільйона пудів різноманітних вантажів, здебільшого сільськогосподарської продукції.
На 80-і рр. XIX століття з 23 913 десятин землі, яку мала Роздорська волость, 22 417 десятин належало приватним власникам, здебільшого поміщикам, і тільки 1341 десятина селянським громадам. Малоземелля змушувало селян орендувати поміщицьку землю на кабальних умовах або йти в найми. Влітку наймити працювали 18 і навіть 20 годин. За весь сезон сільськогосподарському робітникові на хазяйських харчах платили від 50 до 120 крб., а робітниці - від 30 до 75 крб. на рік. Чабани і пастухи тулилися в землянках. Справжнім лихом для них були численні інфекційні захворювання, особливо бруцельоз, що передавався через овець.
Жили селяни в хатинах, критих соломою, без підлог, топили печі соломою і бур'яном. Одяг виготовляли самі - з льону, конопель і овечої вовни.
Економічна криза на початку XX століття, що призвела до різкого спаду цін на сільськогосподарські продукти, спричинила масове зубожіння і розорення основної маси трудящого селянства. Тяжко позначилася на житті селян і російсько-японська війна. Під час революції 1905-1907 рр. залізничники станції взяли участь у загальному страйку робітників і службовців Катерининської залізниці. На станції відбувалися збори і мітинги. Був налагоджений зв'язок з страйковим комітетом залізниці. Поліція спробувала вдатися до репресій, але їй чинили організований опір. Група робітників на чолі з залізничником Г. В. Руденком роззброїла урядника і розігнала жандармів.
Події на залізниці мали великий вплив і на трудящих села. Сільський сход, па якому виступив представник Катеринославської Ради робітничих депутатів, прийняв постанову, в якій говорилося про солідарність громади Роздорської волості з повсталими робітниками і подання їм підтримки. Було обрано делегацію селян для встановлення зв'язку з робітниками Луганська, де почалось тоді збройне повстання. Проте, обрана переважно із заможних селян, делегація діяла нерішуче. Лише під тиском громади вона нарешті виїхала в Донбас, але на станції Просяна її перехопили козаки.
А тимчасом, на вимогу поміщиці, в село вступили козаки і взяли маєток під охорону. 6 січня 1906 року почалися арешти. Заарештовано було понад 100 чоловік,
у т. ч. і учасників волосного сходу та робітника-залізничника Г. В. Руденка, якого відправили до Павлоградської тюрми. Для втихомирення «бунтівників»
Роздори
Сторінка 1 з 7
Роздори - селище міського типу, центр селищної Ради, якій підпорядковані також населені пункти: Гострий Камінь, Запоріжжя-Глудувате, Зелений Гай, Мар'ївка, Нововознесенка, Новоіларіонівське, Писарівка, Пристінь, Радянське, Роздолля. Розташовані по обидва боки річки Нижньої Терси, за 16 км від районного центру - міста Синельникового. Через селище проходить залізнична лінія Дніпропетровськ-Донецьк. Населення - 2407 чоловік. Після того, як у 1783 році на Лівобережній Україні було проведено першу ревізію, кріпаками стала більшість жителів села. Напередодні реформи 1861 року у користуванні населення Роздорів було 1284 десятини придатної землі в середньому па ревізьку душу припадало 3,25 десятини. Але цю землю обробити було дуже важко,
бо селяни зовсім не мали коней, а волів - лише ЗО. Тимчасом поміщикам і церкві тут палежали 4663 десятини придатної землі , величезні пасовища і гурти робочої худоби.
Внаслідок реформи трудівники села були вкрай пограбовані. Більшість із них одержала земельні наділи по десятині на душу. Довелося селянам, як і раніше, гнути спину на поміщицьких ланах і водночас сплачувати викупи за свої мізерні ділянки.
Поміщицьким маєтком у Роздорах управляли прикажчики. Господарство спеціалізувалось на розведенні тонкорунних овець і коней для потреб армії. Чималий прибуток давав винокурний завод, на якому працювали селяни Роздорів. Збагаченню поміщика сприяло і будівництво на його землях залізниці, що почалося в 1881 році. Залізнична вітка Синельникове - Ясинувата, яка з'єднувала Катеринославщину з Донбасом, була прокладена у травні 1884 року. Вона відіграла значну роль у розвитку села. Біля нього була збудована залізнична станція, навколо якої виросли амбари і склади. З станції щорічно відправляли і приймали близько півмільйона пудів різноманітних вантажів, здебільшого сільськогосподарської продукції.
На 80-і рр. XIX століття з 23 913 десятин землі, яку мала Роздорська волость, 22 417 десятин належало приватним власникам, здебільшого поміщикам, і тільки 1341 десятина селянським громадам. Малоземелля змушувало селян орендувати поміщицьку землю на кабальних умовах або йти в найми. Влітку наймити працювали 18 і навіть 20 годин. За весь сезон сільськогосподарському робітникові на хазяйських харчах платили від 50 до 120 крб., а робітниці - від 30 до 75 крб. на рік. Чабани і пастухи тулилися в землянках. Справжнім лихом для них були численні інфекційні захворювання, особливо бруцельоз, що передавався через овець.
Жили селяни в хатинах, критих соломою, без підлог, топили печі соломою і бур'яном. Одяг виготовляли самі - з льону, конопель і овечої вовни.
Економічна криза на початку XX століття, що призвела до різкого спаду цін на сільськогосподарські продукти, спричинила масове зубожіння і розорення основної маси трудящого селянства. Тяжко позначилася на житті селян і російсько-японська війна. Під час революції 1905-1907 рр. залізничники станції взяли участь у загальному страйку робітників і службовців Катерининської залізниці. На станції відбувалися збори і мітинги. Був налагоджений зв'язок з страйковим комітетом залізниці. Поліція спробувала вдатися до репресій, але їй чинили організований опір. Група робітників на чолі з залізничником Г. В. Руденком роззброїла урядника і розігнала жандармів.
Події на залізниці мали великий вплив і на трудящих села. Сільський сход, па якому виступив представник Катеринославської Ради робітничих депутатів, прийняв постанову, в якій говорилося про солідарність громади Роздорської волості з повсталими робітниками і подання їм підтримки. Було обрано делегацію селян для встановлення зв'язку з робітниками Луганська, де почалось тоді збройне повстання. Проте, обрана переважно із заможних селян, делегація діяла нерішуче. Лише під тиском громади вона нарешті виїхала в Донбас, але на станції Просяна її перехопили козаки.
А тимчасом, на вимогу поміщиці, в село вступили козаки і взяли маєток під охорону. 6 січня 1906 року почалися арешти. Заарештовано було понад 100 чоловік,
у т. ч. і учасників волосного сходу та робітника-залізничника Г. В. Руденка, якого відправили до Павлоградської тюрми. Для втихомирення «бунтівників»
Дивиться також інші населені пункти району:
- Старовишневецьке
- Рудево-Миколаївка
- Раївка
- Миролюбівка
- Мар'ївка
- Майське
- Луб'янка
- Кислянка
- Іларіонове
- Зайцеве
- Дерезувате
- Варварівка
- Новоолександрівка
- Славгород