Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


П'ятихатки

Сторінка 1 з 8
П'ятихатки - місто районного підпорядкування, міській Раді якого підпо­рядковане селище Зоря Комунізму, з 1938 року - районний центр, важли­вий залізничний вузол Придніпровської залізниці. Розташовані за 90 км від Дніпропетровська. Через П'ятихатки проходять автобусні лінії:
Днінропетровськ - Кременчук, Кривий Ріг-Київ, Дніпропетровськ - Київ, Кривий Ріг - Черкаси, Жовті Води - Олександрія та ін. Населення - 20,5 тис. чоловік.
Виникнення П'ятихаток пов'язане з будівництвом Катерининської залізниці, зокрема її Саксаганської дільниці, що мала стати другим шляхом для вивозу залізшії руди з Кривбасу на металургійні заводи Півдня. У 1886 році тут, в степу, розпо­чалося будівництво вузлової станції, поблизу якої брати Потабашні збудували перші п'ять хат. Звідси і пішла назва населеного пункту та залізничної станції - П'ятихатки. За короткий час П'ятихатки стали однією з найбільших вузлових станцій Катерининської залізниці. Вже в 1903 році за добу вона пропускала майже 1800 ва­гонів. При вузлі було паровозне депо. У пристанційному селищі налічувалось близь­ко 50 дворів. Населення не поривало з хліборобством. З розвитком вузла збільшувалась кількість робітників-залізничників. Ними ставали не тільки мешкаці П'ятихаток, а й багатьох навколишніх сіл.
Під час першої російської революції 1905-1907 рр. п'ятихатські робники- залізничники виявили класову солідарність з робітниками Петербурга, Москви, Катеринослава та інших промислових центрів, виступаючи разом з ними про самодержавства. У грудні 1905 року залізничники застрайкували, створили свій Розпорядчий страйковий комітет, підпорядкований Центральному страйковому розпорядчому комітетові в Катеринославі.
На 1914 рік в селищі проживало 560 чоловік. Працювали невеличкі приватні майстерні - кравецька і швацька. За медичною допомогою населення зверталося в лікарню села Жовтого або Саксагані.
Більшість мешканців селища була неписьменною. В 1914 році тут діяла почат­кова залізнична школа, однокласна церковнопарафіальна і початкова сільськогосподарська школи. Прагнучи до освіти і культури, робітники та службовці вузла організували в 1908 році самодіяльний драматичний гурток, який згодом перетво­рився в т. зв. народний театр. Ініціатором створення його був Пенсіонер машиніст І. П. Яремчук, який керував хором та драматичним гуртком з 20 чоловік. Примі­щення театру було збудовано з дощок. На сцені його ставилися українські п'єси, виконувалися народні пісні. На виручені кошти від вистав було створено бібліотеку. Під час першої світової війни театр розпався.
Звістка про перемогу Лютневої буржуазно-демократичної революції сколихнула П'ятихатки. Залізничники, керовані більшовицькими організаціями Кривого Рога та Катеринослава, створили спочатку «стрічкові» профспілки профепілки за профе­сіями, а потім організували єдиний профспілковий комітет залізничників, який вимагав встановлення 8-годинного робочого дня, дбав про охорону праці, збереження залізничного майна.
В вересні 1917 року в П'ятихатках виникла більшовицька організація, яка  першу налічувала 3 комуністи - робітників вузла. Очолив її слюсар паровозного депо С. Ю. Зябров. Більшовики розгорнули роботу серед робітників, особливу увагу шипі приділяли формуванню загону Червоної гвардії. Перший червоногвардійський загін, створений у яедвтні 1917 року, налічував 8 чол. До нього входили І. Ф. Мороз, В. П. Бурилов, І. П. Радіоз, В. Г. Крамаренко, Б. Є. Климберг та інші. А через три місяці він налічував 45 червоногвардійців. Озброїтись залізничникам допомогли катеринославські робітники, серед іншої зброї вони надіслали кулемет «Максим». Велику роботу серед робітників вузла проводив колишній токар петроградського Адміралтейського заводу більшовик К. К. Сіркен, який став командиром штабу чорвоногвардійського загону.
Після перемоги Жовтневого збройного повстання в Петрограді п'ятихатські залізничники за участю представників Катеринославського більшовицького комі­тету 2 листопада 1917 року створили революційний комітет на чолі з машиністом Т. С. Мадеєм. Влада на вузлі в основному зосередилася в руках ревкому. Комендантом станції було призначено машиніста С. Ф. Мороза. Але в північній частині вузла ще деякий час трималися контрреволюційні гайдамацькі війська. Тільки після того, як 10 січня 1918 року червоногвардійські загони, наступаючи з Катеринослава на Знам'янку, зайняли п'ятихатський залізничний вузол, влада повністю перейшла до рук ревкому.
Спираючись на червоногвардійський загін, революційний комітет організував боротьбу залізничників вузла проти гайдамаків та інших контрреволюційних банд. Він роззброював білокозачі частини, які пробивалися на Дон, охороняв усі важливі залізничні об'єкти, підтримував революційний порядок на станції тощо. Коли нависла загроза окупації П'ятихаток австро-німецькими військами, загін влився в ряди Червоної Армії.




П'ятихатки