Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
окупантів. Зокрема, велику роботу проводив учитель-більшовик Ф. І.
Гагарін. Він організував на вузлі вечірню школу, де підпільники зустрічалися з робітниками. Під керівництвом Ф. І. Гагаріна та ін. комунистів залізничники завдали чималої шкоди ворогові. Вони затримували подачу на лінію паровозів, вагонів, руйнували топки тощо. Ф. І. Гагаріна окупанти розстріляли. Ім'ям активного борця за Радянську владу названо одну з кращих вулиць міста.
5 лютого 1919 року ще до приходу регулярних частин Червоної Армії партизанські загони зайняли станцію П'ятихатки, розгромивши залишки частин петлюрівських військ. На вузлі була відновлена Радянська влада, створено ревком. Залізничникам довелося вести рішучу боротьбу з різними бандами, які не раз захоплювали станцію. На початку травня 1919 року тут орудували банди Григор'єва і Махна. 23 травня 1919 року Червона Армія вигнала з П'ятихаток григор'євців. Їх відступ був панічним і поспішним, було відбито багато військового майна, харчів, гармат, кілька бронепоїздів.
У липні 1919 року в районі Верхівцеве - П'ятихатки частини Червоної Армії вели запеклі бої з денікінцями. В одному з них 26 липня був смертельно поранений героїчний командир бронепоїзда ім. Худякова А. Г. Желєзняков, який наступного дня помер у П'ятихатках.
У серпні денікінці захопили станцію і селище. Партизанський загін, що діяв у цьому районі, завдавав ворогові відчутних ударів. Так, у вересні 1919 року партизани напали на станцію П'ятихатки і знищили понад 20 денікінських офіцерів.
У січні 1920 року війська Червоної Армії визволили селище від білогвардійців. 13 червня 1920 року відбулися загальні збори трудящих робітничого селища, які обрали волосну Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. До складу її увійшло 11 комуністів і 7 безпартійних. Ці збори закликали населення приступити до мирного будівництва, а також усі свої сили віддати на підтримку Червоної Армії, яка захищає інтереси робітників і біднішого селянства, і по-першому заклику Радянської влади влитися в її ряди.
Розпочалася велика робота по ліквідації розрухи. Партійна організація, яка у 1921 році налічувала в своїх рядах 28 комуністів, приділяла багато уваги відбудов і залізничного вузла, відродженню народного господарства, культурно-побутовим питанням.
Вірним помічником комуністів П'ятихаток став комсомол. Перший комсомольський осередок створено тут у 1920 році на залізничному вузлі. Одним з його організаторів був В. П. Бурилов - робітник паровозного депо, активний учасник громадянської війни. Повернувшись з госпіталю, Бурилов згуртував робітничу молодь. Секретарем першої комсомольської організації обрали учня реального училища В. І. Вельміна. Комсомольці вели боротьбу з бандами, були бійцями продовольчих
загонів, проводили масово-політичну роботу серед молоді, створили на вузлі клуб. Діяльності комсомольського осередку перешкоджала місцева націоналістична «Юнацька спілка», яка вела підривну роботу на залізничному вузлі. Комсомольці добилися розпуску спілки.
Криворізький окружком КСМУ в своєму звіті губкомові комсомолу в травні 1923 року відзначав активну роботу П'ятихатського транспортного осередку.
Завдяки зусиллям партійної та інших громадських організацій, героїчній праці трудящих, у П'ятихатках поступово здійснювались соціально-економічні перетворення, відроджувалось транспортне господарство. На 1925 рік тут працювало три млини, два шкіряні заводи, дві кузні. Відкрились торговельні заклади, були створені споживче товариство та сільськогосподарський кооператив.
Успішний розвиток економіки селища, поліпшення умов життя і праці призвели до збільшення кількості населення. У 1925 році тут налічувалось 4727 жителів. Переважна більшість працюючих була зайнята на транспорті та у промисловому виробництві. З 1923 року селище стало центром новоутвореного П'ятихатського району Криворізької округи.
Партійні і радянські органи багато уваги приділяли розвитку народної освіти і культури. В селищі відкрили семирічну школу, а також дві профшколи, навчання в яких провадилось рідною мовою. У липні 1923 року в залізничній школі № 23 нині №4 вперше було створено піонерський осередок «Юний спартак». Розгорнулася робота по ліквідації неписьменності та малописьменності. Вчителі і молодь організували школу грамоти. На вузлі і підприємствах також були відкриті школи, курси лікнепу.
Створювались культосвітні установи - бібліотека, самодіяльний театр, клуб залізничників. Крім того, на кошти трудящих було збудовано клуб, у якому працювали гуртки політичних знань, військовий, жіночий, сільськогосподарський, проїздилась значна культурно-освітня робота.
П'ятихатки
Сторінка 2 з 8
І квітня 1918 року П'ятихатки були окуповані австро-німецькими військами. Залишені для підпільної роботи комуністи очолили боротьбу залізничників протиокупантів. Зокрема, велику роботу проводив учитель-більшовик Ф. І.
5 лютого 1919 року ще до приходу регулярних частин Червоної Армії партизанські загони зайняли станцію П'ятихатки, розгромивши залишки частин петлюрівських військ. На вузлі була відновлена Радянська влада, створено ревком. Залізничникам довелося вести рішучу боротьбу з різними бандами, які не раз захоплювали станцію. На початку травня 1919 року тут орудували банди Григор'єва і Махна. 23 травня 1919 року Червона Армія вигнала з П'ятихаток григор'євців. Їх відступ був панічним і поспішним, було відбито багато військового майна, харчів, гармат, кілька бронепоїздів.
У липні 1919 року в районі Верхівцеве - П'ятихатки частини Червоної Армії вели запеклі бої з денікінцями. В одному з них 26 липня був смертельно поранений героїчний командир бронепоїзда ім. Худякова А. Г. Желєзняков, який наступного дня помер у П'ятихатках.
У серпні денікінці захопили станцію і селище. Партизанський загін, що діяв у цьому районі, завдавав ворогові відчутних ударів. Так, у вересні 1919 року партизани напали на станцію П'ятихатки і знищили понад 20 денікінських офіцерів.
У січні 1920 року війська Червоної Армії визволили селище від білогвардійців. 13 червня 1920 року відбулися загальні збори трудящих робітничого селища, які обрали волосну Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. До складу її увійшло 11 комуністів і 7 безпартійних. Ці збори закликали населення приступити до мирного будівництва, а також усі свої сили віддати на підтримку Червоної Армії, яка захищає інтереси робітників і біднішого селянства, і по-першому заклику Радянської влади влитися в її ряди.
Розпочалася велика робота по ліквідації розрухи. Партійна організація, яка у 1921 році налічувала в своїх рядах 28 комуністів, приділяла багато уваги відбудов і залізничного вузла, відродженню народного господарства, культурно-побутовим питанням.
Вірним помічником комуністів П'ятихаток став комсомол. Перший комсомольський осередок створено тут у 1920 році на залізничному вузлі. Одним з його організаторів був В. П. Бурилов - робітник паровозного депо, активний учасник громадянської війни. Повернувшись з госпіталю, Бурилов згуртував робітничу молодь. Секретарем першої комсомольської організації обрали учня реального училища В. І. Вельміна. Комсомольці вели боротьбу з бандами, були бійцями продовольчих
загонів, проводили масово-політичну роботу серед молоді, створили на вузлі клуб. Діяльності комсомольського осередку перешкоджала місцева націоналістична «Юнацька спілка», яка вела підривну роботу на залізничному вузлі. Комсомольці добилися розпуску спілки.
Криворізький окружком КСМУ в своєму звіті губкомові комсомолу в травні 1923 року відзначав активну роботу П'ятихатського транспортного осередку.
Завдяки зусиллям партійної та інших громадських організацій, героїчній праці трудящих, у П'ятихатках поступово здійснювались соціально-економічні перетворення, відроджувалось транспортне господарство. На 1925 рік тут працювало три млини, два шкіряні заводи, дві кузні. Відкрились торговельні заклади, були створені споживче товариство та сільськогосподарський кооператив.
Успішний розвиток економіки селища, поліпшення умов життя і праці призвели до збільшення кількості населення. У 1925 році тут налічувалось 4727 жителів. Переважна більшість працюючих була зайнята на транспорті та у промисловому виробництві. З 1923 року селище стало центром новоутвореного П'ятихатського району Криворізької округи.
Партійні і радянські органи багато уваги приділяли розвитку народної освіти і культури. В селищі відкрили семирічну школу, а також дві профшколи, навчання в яких провадилось рідною мовою. У липні 1923 року в залізничній школі № 23 нині №4 вперше було створено піонерський осередок «Юний спартак». Розгорнулася робота по ліквідації неписьменності та малописьменності. Вчителі і молодь організували школу грамоти. На вузлі і підприємствах також були відкриті школи, курси лікнепу.
Створювались культосвітні установи - бібліотека, самодіяльний театр, клуб залізничників. Крім того, на кошти трудящих було збудовано клуб, у якому працювали гуртки політичних знань, військовий, жіночий, сільськогосподарський, проїздилась значна культурно-освітня робота.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чистопіль
- Холодіївка
- Троїцьке
- Саївка
- Савро
- Мар'янівка
- Лозуватка
- Красноіванівка
- Комісарівка
- Вишневе
- Богдано-Надеждівка
- Біленщина
- Саксагань
- Пальмирове
- Жовте
- Лихівка