Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
кооперування кустарів у місті було створено крупні промислові артілі: «Червоний хімік», «Кустар», «Комунар», «Спартак» та інші. Так, артіль «Червоний хімік» за рік виробляла різної промислової продукції на 150 тис. крб. Діяли райпромкомбінат і райхарчоторг.
Значну роль у соціалістичній перебудові сільського господарства району відіграло створення у грудні 1930 року П'ятихатської машинно-тракторної станції, Спершу в ній було ЗО тракторів. При МТС організували курси трактористів. Весною 1931 року трактори на колгоспні поля вивели перші механізатори району П. П. Никоза і І. X. Кислий та інші.
Опласна і районна партійні організації приділяли особливу увагу реконструкції залізничного вузла. Не раз розглядав питання про роботу станції, паровозного депо та інших об'єктів вузла обком КПбУ. У грудні 1936 р. ним були накреслені заходи
для посилення партійної роботи в депо, організації стахановських
вахт, поліпшення водопостачання станції, а також кращого забезпечення робітників депо промисловими товарами.
Беручи активну участь у соціалістичному змаганні, залізничники виконали план за травень 1936 року на 133,7 проц., за червень - на 130,1 проц., за липень - на 119 проц. Поліпшилися виробничі показники паровозного депо. Збільшився вантажообіг залізничної станції, поліпшилась організація руху пасажирських поїздів.
Активними учасниками кривоносівського руху на вузлі були машиністи паровозів Г. Ф. Волков, В. К. Приходько, Я. С. Герасимов, М. В. Повстанський та ін. Насамперед вони збільшили вантажну норму поїздів з 1800 до 3000 тонн, тобто майже в 2 рази, та довели їх швидкість з 27 до 37 км за годину. У 1940 році машиніст М. В. Повстанський був нагороджений Наркоматом шляхів сполучення СРСР іменним годинником і Наркоматом чорної металургії СРСР - нагрудним значком «Відмінник соціалістичного змагання чорної металургії». Згодом машиністи В. К. Приходько і Я. С. Герасимов за свою самовіддану працю на залізниці були нагороджені орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора.
За роки соціалістичного будівництва в П'ятихатках значно зросла кількість робітників, відбулися великі зміни в їх культурному і технічному рівні, зросла їх полі тична і громадська активність.
Наслідки великої організаторської та виховної роботи комуністів серед робітників-залізничників особливо виявились у грізні дні Великої Вітчизняної Війни. З перших днів війни партійна організація розгорнула роботу по мобілізації сил трудящих міста на захист Батьківщини. 110 добровольців вступили до місцевого винищувального батальйону.
Коли нависла загроза окупації, райком КПб України створив штаб по евакуації устаткування залізничного вузла, елеватора і населення міста в глиб країни. Головою цього штабу було затверджено М. М. Федющенка - секретаря парткому вузла. Штаб забезпечив організовану евакуацію залізничного вузла. При виконанні цього державного і партійного доручення загинув від ворожої кулі голова штабу комуніст М. М. Федющенко, який останнім залишав вузол уже в той час, як німецько-фашистські війська почали обстрілювати його. Захопили місто гітлерівці 13 серпня 1941 року. Від рук окупантів загинуло 546 чол. мирного населення.
Боротьбу трудящих проти фашистів очолила підпільна партійна організація. В районі П'ятихаток, а також області діяв партизанський загін під керівництвом секретаря райкому КПб України М. С. Шмалька в кількості 25 чоловік.
Восени 1942 року народні месники активізували свої дії. Це змушений був визнати начальник СС у своєму таємному донесенні. Там же повідомлялося, що населення міста виявляє незадоволення окупантами, нелегально слухає радянські
радіопередачі, переховує військовополонених і партизан, що лише надзвичайні заходи німецьких військових властей дозволили запобігти збройному нападові партизан на п'ятихатську комендатуру. Люди вірили у неминучу перемогу і робили усе для якнайшвидшого розгрому ворога.
У вирішальному бою 19 жовтня 1943 року війська 37-ї армії 2-го Українського фронту, а саме 41-а окрема танкова бригада, якою командував полковник Ф. П. Васецький, визволила П'ятихатки від гітлерівських загарбників. Хоробро билися за місто підрозділи танкістів і піхотинців Г. Т. Овсійка, М. К. Коломійця, жителя міста В. Ф. Бистрого. Мужність і героїзм при форсуванні Дніпра проявив уродженець села Саївки цього ж району, житель міста вчитель Я. П. Вергун. Очолюваний ним танковий підрозділ першим переправився через Дніпро і утримував на правому березі плацдарм до підходу радянських військ. Цей підрозділ перерізав шлях до відступу
П'ятихатки
Сторінка 3 з 8
У роки довоєнних п'ятирічок у П'ятихатках було побудовано ряд нових промислових підприємств. Ще у 1928 році завершено спорудження елеватора, виробнича потужність якого становила ЗО тонн за годину. Стали випускати продукцію маслозавод, державний млин. В результаті Значну роль у соціалістичній перебудові сільського господарства району відіграло створення у грудні 1930 року П'ятихатської машинно-тракторної станції, Спершу в ній було ЗО тракторів. При МТС організували курси трактористів. Весною 1931 року трактори на колгоспні поля вивели перші механізатори району П. П. Никоза і І. X. Кислий та інші.
Опласна і районна партійні організації приділяли особливу увагу реконструкції залізничного вузла. Не раз розглядав питання про роботу станції, паровозного депо та інших об'єктів вузла обком КПбУ. У грудні 1936 р. ним були накреслені заходи
для посилення партійної роботи в депо, організації стахановських
вахт, поліпшення водопостачання станції, а також кращого забезпечення робітників депо промисловими товарами.
Беручи активну участь у соціалістичному змаганні, залізничники виконали план за травень 1936 року на 133,7 проц., за червень - на 130,1 проц., за липень - на 119 проц. Поліпшилися виробничі показники паровозного депо. Збільшився вантажообіг залізничної станції, поліпшилась організація руху пасажирських поїздів.
Активними учасниками кривоносівського руху на вузлі були машиністи паровозів Г. Ф. Волков, В. К. Приходько, Я. С. Герасимов, М. В. Повстанський та ін. Насамперед вони збільшили вантажну норму поїздів з 1800 до 3000 тонн, тобто майже в 2 рази, та довели їх швидкість з 27 до 37 км за годину. У 1940 році машиніст М. В. Повстанський був нагороджений Наркоматом шляхів сполучення СРСР іменним годинником і Наркоматом чорної металургії СРСР - нагрудним значком «Відмінник соціалістичного змагання чорної металургії». Згодом машиністи В. К. Приходько і Я. С. Герасимов за свою самовіддану працю на залізниці були нагороджені орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора.
За роки соціалістичного будівництва в П'ятихатках значно зросла кількість робітників, відбулися великі зміни в їх культурному і технічному рівні, зросла їх полі тична і громадська активність.
Наслідки великої організаторської та виховної роботи комуністів серед робітників-залізничників особливо виявились у грізні дні Великої Вітчизняної Війни. З перших днів війни партійна організація розгорнула роботу по мобілізації сил трудящих міста на захист Батьківщини. 110 добровольців вступили до місцевого винищувального батальйону.
Коли нависла загроза окупації, райком КПб України створив штаб по евакуації устаткування залізничного вузла, елеватора і населення міста в глиб країни. Головою цього штабу було затверджено М. М. Федющенка - секретаря парткому вузла. Штаб забезпечив організовану евакуацію залізничного вузла. При виконанні цього державного і партійного доручення загинув від ворожої кулі голова штабу комуніст М. М. Федющенко, який останнім залишав вузол уже в той час, як німецько-фашистські війська почали обстрілювати його. Захопили місто гітлерівці 13 серпня 1941 року. Від рук окупантів загинуло 546 чол. мирного населення.
Боротьбу трудящих проти фашистів очолила підпільна партійна організація. В районі П'ятихаток, а також області діяв партизанський загін під керівництвом секретаря райкому КПб України М. С. Шмалька в кількості 25 чоловік.
Восени 1942 року народні месники активізували свої дії. Це змушений був визнати начальник СС у своєму таємному донесенні. Там же повідомлялося, що населення міста виявляє незадоволення окупантами, нелегально слухає радянські
радіопередачі, переховує військовополонених і партизан, що лише надзвичайні заходи німецьких військових властей дозволили запобігти збройному нападові партизан на п'ятихатську комендатуру. Люди вірили у неминучу перемогу і робили усе для якнайшвидшого розгрому ворога.
У вирішальному бою 19 жовтня 1943 року війська 37-ї армії 2-го Українського фронту, а саме 41-а окрема танкова бригада, якою командував полковник Ф. П. Васецький, визволила П'ятихатки від гітлерівських загарбників. Хоробро билися за місто підрозділи танкістів і піхотинців Г. Т. Овсійка, М. К. Коломійця, жителя міста В. Ф. Бистрого. Мужність і героїзм при форсуванні Дніпра проявив уродженець села Саївки цього ж району, житель міста вчитель Я. П. Вергун. Очолюваний ним танковий підрозділ першим переправився через Дніпро і утримував на правому березі плацдарм до підходу радянських військ. Цей підрозділ перерізав шлях до відступу
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чистопіль
- Холодіївка
- Троїцьке
- Саївка
- Савро
- Мар'янівка
- Лозуватка
- Красноіванівка
- Комісарівка
- Вишневе
- Богдано-Надеждівка
- Біленщина
- Саксагань
- Пальмирове
- Жовте
- Лихівка