Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У боротьбі з фашистськими загарбниками відзначилось багато жителів П'ятихаток. Так, учениця залізничної середньої школи комсомолка Л. Гречко воювала у складі партизанського загону «За Батьківщину», що діяв на
Кіровоградщині. За муяшість і відвагу Л. Гречко нагороджена орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. Активну участь у виданні нелегальної літератури - газет, листівок, повідомлень Радінформбюро тощо - в партизанському з'єднанні, яким командував секретар підпільного Ровенського обкому КПб України В. А. Бегма, брала учениця цієї ж школи В. Д. Євсєєва. За проявлений героїзм при форсуванні річки Шпрее у 1945 році був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу п'ятпхатський залізничник П. Г. Клименко.
Після визволення міста швидко відновили свою роботу партійні та радянські органи. Так, вже на початку листопада діяли райком партії, виконкоми районної і міської Рад депутатів трудящих, первинні партійні організації вузла й інших підприємств. Зокрема, партійний комітет вузла було створено в складі секретаря Л. М. Шаповалова і членів парткому Г. В. Білого, Д. М. Низького, П. Д. Грищенка та ін.
На 1 червня 1944 року партком вузла об'єднував 7 первинних парторганізацій, в яких налічувалось 95 комуністів. На цей час у місті було 15 первинних парторганізацій, які й очолили відбудову.
Відступаючи під ударами радянських військ, ворог зруйнував важливі об'єкти залізничного вузла, промислові і комунальні підприємства. Загальна сума збитків, заподіяних місту окупантами, становила 21,5 млн. крб. Переборюючи всілякі труднощі, викликані війною, робітники, залізничники, все населення не шкодували сил для відродження свого міста.
Партія і уряд приділяли особливу увагу відбудові П'ятихатського залізничного вузла через його стратегічне значення в дальшому розгортанні наступальних операцій військ 2-го Українського фронту. Зразу після визволення міста сюди прибули член Політбюро ЦК ВКПб А. І. Мікоян і секретар ЦК КПбУ Д. С. Коротченко, які організували допомогу залізничникам з боку радянських державних органів і військових частин 2-го Українського фронту. Відбудову вузла спершу доводилось здійснювати у складних прифронтових умовах. Крім того, потрібно було наново перешити залізничну колію. Протягом листопада 1943 року партком вузла організував 7 масових виходів залізничників на роботу по відбудові залізничної колії, в яких взяло участь 4373 чоловіки. Вже менш ніж через місяць після визволення па станцію П'ятихатки прибув перший поїзд, а в грудні 1943 року на вузлі розгорнувся рух за швидкісне формування поїздів. У фронтових умовах колектив паровозного депо власними силами, без затрати державних коштів і фондових матеріалів, відбудував 24 стійла, підремонтував фронтовим частинам Червоної Армії 589 автомашин. 24 гармати, 20 танків.
Розгорнувши соціалістичне змагання напередодні 27-ї річниці Великого Жовтня, п'ятихатські залізничники виконали річний план ремонту колії на 320 проц., вагонів - на 128 проц. За самовіддану працю по відбудові вузла і відправці поїздів за графіком у 1944 році Міністерство шляхів сполучення СРСР нагородило 63 чол. значками «Відмінник-відбудовець», «Відмінник-паровозник», «Відмінник-вагонник», «Відмінник-ленінець».
Успішно відбудовувалися промислові підприємства та комунальне господарство міста. Вже на кінець 1944 року стали до ладу райпромкомбінат, легкопромкомбіиат. харчокомбінат, артілі «Комунар», «Червона зірка», ім. Шевченка, «Спартак», «Червоний хімік». Того ж року почала працювати швейна фабрика, яка згодом стала одним з найбільших промислових підприємств міста.
Міська Рада депутатів трудящих систематично дбала про благоустрій, впорядкування території міста. Виконком міськради організував недільники по відбудові залізничної колії, будівництву міського клубу, наданню допомоги родинам воїнів Червоної Армії тощо. На сесіях міськради розглядалися питання розвитку місцевої промисловості, комунального господарства, шкіл, лікарень. Вже до кінця 1944 року в місті було відновлено роботу всіх шкіл, бібліотек, клубів, медичних закладів. У 1949 році на вузлі було відкрито нову лікарню, корпус середньої школи № 2, збудовано клуб залізничників і бібліотеку. Значно розширилося житлове будівництво.
В боротьбі за виконання четвертого п'ятирічного плану трудящі міста виявили велику активність. Так, паровозники виконали у 1946 році план загального пробігу паровозів на 115 проц., у наступному році - на 131 проц. А колектив вагонного депо вийшов переможцем у всесоюзному соціалістичному змаганні, зайнявши в III кварталі 1950 року перше місце в СРСР, за що йому було присуджено пере хідний Червоний прапор Міністерства шляхів сполучення СРСР і ВЦРПС. Великих успіхів у
П'ятихатки
Сторінка 4 з 8
фашистським військам. За успішне здійснення операції при форсуванні річки Шпрее майор Я. П. Вергун був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.У боротьбі з фашистськими загарбниками відзначилось багато жителів П'ятихаток. Так, учениця залізничної середньої школи комсомолка Л. Гречко воювала у складі партизанського загону «За Батьківщину», що діяв на
Після визволення міста швидко відновили свою роботу партійні та радянські органи. Так, вже на початку листопада діяли райком партії, виконкоми районної і міської Рад депутатів трудящих, первинні партійні організації вузла й інших підприємств. Зокрема, партійний комітет вузла було створено в складі секретаря Л. М. Шаповалова і членів парткому Г. В. Білого, Д. М. Низького, П. Д. Грищенка та ін.
На 1 червня 1944 року партком вузла об'єднував 7 первинних парторганізацій, в яких налічувалось 95 комуністів. На цей час у місті було 15 первинних парторганізацій, які й очолили відбудову.
Відступаючи під ударами радянських військ, ворог зруйнував важливі об'єкти залізничного вузла, промислові і комунальні підприємства. Загальна сума збитків, заподіяних місту окупантами, становила 21,5 млн. крб. Переборюючи всілякі труднощі, викликані війною, робітники, залізничники, все населення не шкодували сил для відродження свого міста.
Партія і уряд приділяли особливу увагу відбудові П'ятихатського залізничного вузла через його стратегічне значення в дальшому розгортанні наступальних операцій військ 2-го Українського фронту. Зразу після визволення міста сюди прибули член Політбюро ЦК ВКПб А. І. Мікоян і секретар ЦК КПбУ Д. С. Коротченко, які організували допомогу залізничникам з боку радянських державних органів і військових частин 2-го Українського фронту. Відбудову вузла спершу доводилось здійснювати у складних прифронтових умовах. Крім того, потрібно було наново перешити залізничну колію. Протягом листопада 1943 року партком вузла організував 7 масових виходів залізничників на роботу по відбудові залізничної колії, в яких взяло участь 4373 чоловіки. Вже менш ніж через місяць після визволення па станцію П'ятихатки прибув перший поїзд, а в грудні 1943 року на вузлі розгорнувся рух за швидкісне формування поїздів. У фронтових умовах колектив паровозного депо власними силами, без затрати державних коштів і фондових матеріалів, відбудував 24 стійла, підремонтував фронтовим частинам Червоної Армії 589 автомашин. 24 гармати, 20 танків.
Розгорнувши соціалістичне змагання напередодні 27-ї річниці Великого Жовтня, п'ятихатські залізничники виконали річний план ремонту колії на 320 проц., вагонів - на 128 проц. За самовіддану працю по відбудові вузла і відправці поїздів за графіком у 1944 році Міністерство шляхів сполучення СРСР нагородило 63 чол. значками «Відмінник-відбудовець», «Відмінник-паровозник», «Відмінник-вагонник», «Відмінник-ленінець».
Успішно відбудовувалися промислові підприємства та комунальне господарство міста. Вже на кінець 1944 року стали до ладу райпромкомбінат, легкопромкомбіиат. харчокомбінат, артілі «Комунар», «Червона зірка», ім. Шевченка, «Спартак», «Червоний хімік». Того ж року почала працювати швейна фабрика, яка згодом стала одним з найбільших промислових підприємств міста.
Міська Рада депутатів трудящих систематично дбала про благоустрій, впорядкування території міста. Виконком міськради організував недільники по відбудові залізничної колії, будівництву міського клубу, наданню допомоги родинам воїнів Червоної Армії тощо. На сесіях міськради розглядалися питання розвитку місцевої промисловості, комунального господарства, шкіл, лікарень. Вже до кінця 1944 року в місті було відновлено роботу всіх шкіл, бібліотек, клубів, медичних закладів. У 1949 році на вузлі було відкрито нову лікарню, корпус середньої школи № 2, збудовано клуб залізничників і бібліотеку. Значно розширилося житлове будівництво.
В боротьбі за виконання четвертого п'ятирічного плану трудящі міста виявили велику активність. Так, паровозники виконали у 1946 році план загального пробігу паровозів на 115 проц., у наступному році - на 131 проц. А колектив вагонного депо вийшов переможцем у всесоюзному соціалістичному змаганні, зайнявши в III кварталі 1950 року перше місце в СРСР, за що йому було присуджено пере хідний Червоний прапор Міністерства шляхів сполучення СРСР і ВЦРПС. Великих успіхів у
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чистопіль
- Холодіївка
- Троїцьке
- Саївка
- Савро
- Мар'янівка
- Лозуватка
- Красноіванівка
- Комісарівка
- Вишневе
- Богдано-Надеждівка
- Біленщина
- Саксагань
- Пальмирове
- Жовте
- Лихівка