Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Лозуватка

Лозуватка - село, центр сільської Ради, якій підпорядковані села Базарове, Грузьке, Мар'янівка, Новоганнівка, Раєво-Олександрівка, Тернівка. Розташоване на березі річки Інгульця, за 18 км від міста Кривого Рога.
Населення - 6881 чоловік.
Засноване село в 1765 році за розпорядженням Новоросійської губернської кан­целярії переселенцями з Чернігівської губернії. Після ліквідації Запорізької Січі його проголошено державною слободою. В 1788 році в селі було 83 двори з населен­ням 353 чол. Селяни займалися хліборобством, а також різними промислами. За користування казенними землями вони мали сплачувати подушні і оброчні податки, виконувати рекрутську та інші повинності.
В 1816 році Лозуватку було переведено на становище військового поселення. Казенною слободою вона знову стала в 1857 році. У 1859 році в селі було 510 дворів з населенням 3436 чоловік.
З розвитком капіталістичних відносин після реформи 1861 року посилювалось класове розшарування на селі. В останній чверті XIX - на початку XX століття тут склалась значна верства сільської буржуазії. Це були куркулі, власники вітряків, водяних  і парових млинів, олійниць, цегельно-черепичного заводу, крамниць. На 1903 рік 20 проц. селянських господарств Лозуватки мали до 5 десятин землі, 45 проц. - від 5 до 10 десятин, 25 проц. - від 10 до 20 десятин, а 6 проц.- від 20 до 50 десятин.
На капіталістичних основах вели господарство навколишні поміщики - Ти­щенко, що володів 11 тис. десятин землі, Делекторський та Ващинський, які мали від 2,5 до 5 тис. десятин.
На почаїку XX століття в селі мешкало 7750 жителів. Розорені селяни й кустарі змушені були поневірятись у поміщиків, куркулів і торговців або шукати заробітку на рудниках Криворіжжя. На руднику Дубовій Балці (нині шахта «Більшовик» за 7 км від. Лозуватки) з 1904 року діяла соціал-демократична організація, яку очолював більшовик В. А. Валявко. Під керівництвом представників цієї організа­ції селянська біднота Лозуватки і навколишніх сіл при підтримці шахтарів громила в 1905-1906 рр. поміщицькі маєтки та чинила рішучий опір місцевій владі, включившись таким чином в активну революційну боротьбу. Населення Лозуватки допомогало страйкарям-шахтарям: надсилало їм продукти, забирало до себе їх сім'ї. Революційні заворушення в селі не припинялись.
В 1912 році в селі налічувалось 1516 господарств з населенням 9636 чол. В  користуванні було 10 509 десятин землі. Переважна більшість кращих земель належала сільським багатіям - Крутому, Грановському, Головановському та ішним  що мали по 500 і більше десятин. Це призводило до посилення класової боротьби в селі, яка нерідко набувала дуже гострих форм. Так, у 1911 році землевпорядники нарізали біля села відруб куркулеві Якову Сушку, а селянам, землі яких відходи куркулеві, пообіцяли відвести ділянки на гірших землях і далеко від села. Обурені бідняки прогнали землевпорядників. Урядник і волосний старшина, які приїхав на місце подій, викликали з Верхньодніпровська загін козаків. Вони розігнали селян, а організатора виступу М. Н. Кияшка заарештували і на шляху до повітового так побили, що він помер біля воріт в'язниці.
Лозуватка була розташована на досить вигідному для розвитку торгівлі місці на т. зв. Криворізько-Єлизаветградському тракті. З давніх-давен вздовж цього тракту тулилися численні крамниці, двічі на тиждень в селі збиралися базари, тричі на рік - великі ярмарки. Річний обіг 25 торгових підприємств Лозуватки у 1910 році досягав 87 тис. крб. На базарах і ярмарках ішла жвава торгівля сільськогосподар­ськими продуктами і виробами місцевих кустарів: гончарів, чинбарів, сукнярів та інших.
Розвиток капіталістичних відносин на селі супроводився зростанням місцевої промисловості. В 1912 році в Лозуватці було 2 цегельних і 2 цегельно-черепичних заводи, 15 кузень, 3 бондарні майстерні.
Хоч населення сплачувало казні великі податки, місцеві власті нічого не робилі для благоустрою села, поліпшення його санітарного стану. Тільки напередодні пер­шої світової війни тут була відкрита земська фельдшерська амбулаторія.
Першу школу в Лозуватці відкрили у 1854 році на кошти самих селян. Школа не мала постійного приміщення і достатніх коштів. Тому через 3 роки її за­крили. На прохання жителів села в 1862 році її було відновлено, а в 1866 році з тих же причин, що й раніше, знову закрито і, нарешті, в 1873 році земство засну­вало однокласне училище, для якого в 1875 році збудувало спеціальне приміщення. В 1895 році в ньому навчалося 125 учнів. Пізніше були відкриті 3 школи грамот, а напередодні першої імперіалістичної війни - земська школа. Всі вони ледве охоп­лювали шосту частину дітей шкільного віку.
Про повалення царизму в Лозуватці дізналися в перші дні березня 1917 року. В село приїздили з Кривого Рога досвідчені революціонери В. Валявко, В. Чередниченко, І. Юхневич, М. Верещинський. Вони роз'яснювали, яким шляхом слід іти селянам, щоб завоювання революції не дісталися




Лозуватка