Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Щороку випускає півтора мільйона штук цегли і два мільйони штук черепиці
Лозуватський керамічний завод. Продукція заводу йде в основному на потреби села, де розгорнулося велике житлове та господарське будівництво. Тільки в 1964 році радгосп «Інгулецький» на капітальне будівництво витратив 1 млн. карбованців. Споруджено механізовані майстерні для ремонту сільськогосподарської техніки, типовий корівкик, молокопункт, 2 водокачки та ін. Майже всі ці споруди збудовані з допомогою шефів. Криворізькі гірники та металурги допомогли колгоспникам спорудити зрошувальну систему на 1608 га, майстерні, ферми, польові стани, мости через річку Інгулець, школи, клуби. Лозуватські господарства одержали від промисловик підприємств міста чимало металу, труб, цегли, цементу, лісоматеріалів, металорізальних верстатів, пилорам, електродвигунів. Так, тільки в 1967 році шефи радгоспу «Інгулецький» гірники рудника ім. Дзержинського своїми силами і матеріалами збудували електролінію до польового стану довжиною 3,7 кілометра. Вони ж допомагали будувати зрошувальну систему та асфальтовані пішохідні доріжки. Криворізький «Сільенерго» реконструював електромережу на зрошувальній системі. Працівники районного відділення «Сільгосптехніка» відремонтували виробничі приміщення радгоспу «Інгулецький», проклали два кілометри асфальтованих доріжок, брали діяльну участь у будівництві нової лінії.
Будівельники тресту «Криворіжсільбуд» споруджують для птахофабрики пташник та акліматизатор.
Зразу ж після Великої Вітчизняної війни була відбудована електростанція і село одержало електроенергію. Її мережа щороку розширюється.
Майже всі жителі села живуть у затишних цегельних та шлакоблочних будинках типу котеджів, критих черепицею або шифером. Після війни в селі збудовано 956 нових споруд. Радгосп та птахоферма за останні 2- З роки звели 10 двоповерхових багатоквартирних будинків і гуртожиток на 200 чоловік. Зараз будуються двоповерхове приміщення сільради, гаражі та майстерні для районної автоколони і стадіон. В селі вже є 17,5 км магістрального водопроводу, з відводами у велику кількість дворів, майже 5 км асфальтованих тротуарів та пішохідних доріжок, два парки, багато скверів. З'явилися
перші 100 газових плит. В кожному будинку є радіоточка, електроосвітлення.
Про поліпшення добробуту жителів села якісно свідчать і їх заощадження. На 1 січня 1967 року 2102 чол. внесли в ощадну касу 575 948 крб.; на 1 січня 1968 року було 2500 вкладників і 870 тис. крб. вкладів. Зростає купівельна спроможність населення. Так, наприклад, самих меблів через робкооп «Інгулецький» продано в 1962 році на 32,5 тис. крб., а в 1966 році - на 65,4 тис. крб. Тільки в 1967 році мешканці села придбали 678 годинників, 27 холодильників, 94 пральні машини, 29 мотоциклів, 74 радіоприймачі, 160 телевізорів, 5 піаніно. В 1967 році в особистому користуванні жителів села було 34 легкові автомашини, 840 мотоциклів, понад 650 телевізорів.
В селі працює дільнична лікарня на 75 ліжок. При ній є клінічна лабораторія, операційна, рентгенівський, стоматологічний і зубопротезний кабінети. На території, підпорядкованій Лозуватській сільраді, є також 2 фельдшерських пункти, колгоспний пологовий будинок. Більшість трудящих села мають семирічну і восьмирічну освіту, а кожний десятий - десятирічну. У початковій, 2 восьмирічних та середніх школах з вечірнім відділенням навчається більш як 2 тис. чоловік. А якщо правувати різні курси і систему заочного навчання, то нині в селі здобуває освіту кожний третій чоловік. За роки Радянської влади село дало країні понад тисячу спеціалістів різних галузей народного господарства і культури.
Дедалі вагомішою стає роль у виробничому та культурному житті села великого загону місцевої інтелігенції. Тут працює понад 100 вчителів, 10 агрономів, 40 медичних працівників, 4 зоотехніки, 6 ветеринарних лікарів, 4 інженери і багато техніків різних спеціальностей.
Книги, газети, журнали міцно ввійшли в побут лозуватців. Тільки в 1967 році вони передплачували 10 307 прим. газет та журналів. В селі є 2 масові бібліотеки - дитяча та для дорослих, з профспілкові і 4 шкільні. Книжковий фонд цих бібліотек на 1 січня 1968 року становив 45 582 примірники. Ними користується 4513 читачів - більш ніж половина мешканців села.
Ще в 1956 році колгосп ім. Ворошилова спорудив у центрі села Палац культури з залом для глядачів на 500 місць і просторими кімнатами для роботи гуртків художньої самодіяльності. В 1957 році виріс другий такий же Палац культури, який побудував колгосп «Україна». В палацах працюють естрадний ансамбль, духовий оркестр, ансамбль баяністів, кінофотостудія, різні гуртки.
Невпізнанно змінилась доля селян Лозуватки за роки Радянської влади. Бідував колись у великій сім'ї Г. Д. Дятченко. Навіть хліба не завжди
Лозуватка
Сторінка 7 з 8
також в розвитку зернового господарства. Зокрема у 1966 році зібрано 10591 тонну зерна, в середньому по 22,2 цнт з гектара.Щороку випускає півтора мільйона штук цегли і два мільйони штук черепиці
Будівельники тресту «Криворіжсільбуд» споруджують для птахофабрики пташник та акліматизатор.
Зразу ж після Великої Вітчизняної війни була відбудована електростанція і село одержало електроенергію. Її мережа щороку розширюється.
Майже всі жителі села живуть у затишних цегельних та шлакоблочних будинках типу котеджів, критих черепицею або шифером. Після війни в селі збудовано 956 нових споруд. Радгосп та птахоферма за останні 2- З роки звели 10 двоповерхових багатоквартирних будинків і гуртожиток на 200 чоловік. Зараз будуються двоповерхове приміщення сільради, гаражі та майстерні для районної автоколони і стадіон. В селі вже є 17,5 км магістрального водопроводу, з відводами у велику кількість дворів, майже 5 км асфальтованих тротуарів та пішохідних доріжок, два парки, багато скверів. З'явилися
перші 100 газових плит. В кожному будинку є радіоточка, електроосвітлення.
Про поліпшення добробуту жителів села якісно свідчать і їх заощадження. На 1 січня 1967 року 2102 чол. внесли в ощадну касу 575 948 крб.; на 1 січня 1968 року було 2500 вкладників і 870 тис. крб. вкладів. Зростає купівельна спроможність населення. Так, наприклад, самих меблів через робкооп «Інгулецький» продано в 1962 році на 32,5 тис. крб., а в 1966 році - на 65,4 тис. крб. Тільки в 1967 році мешканці села придбали 678 годинників, 27 холодильників, 94 пральні машини, 29 мотоциклів, 74 радіоприймачі, 160 телевізорів, 5 піаніно. В 1967 році в особистому користуванні жителів села було 34 легкові автомашини, 840 мотоциклів, понад 650 телевізорів.
В селі працює дільнична лікарня на 75 ліжок. При ній є клінічна лабораторія, операційна, рентгенівський, стоматологічний і зубопротезний кабінети. На території, підпорядкованій Лозуватській сільраді, є також 2 фельдшерських пункти, колгоспний пологовий будинок. Більшість трудящих села мають семирічну і восьмирічну освіту, а кожний десятий - десятирічну. У початковій, 2 восьмирічних та середніх школах з вечірнім відділенням навчається більш як 2 тис. чоловік. А якщо правувати різні курси і систему заочного навчання, то нині в селі здобуває освіту кожний третій чоловік. За роки Радянської влади село дало країні понад тисячу спеціалістів різних галузей народного господарства і культури.
Дедалі вагомішою стає роль у виробничому та культурному житті села великого загону місцевої інтелігенції. Тут працює понад 100 вчителів, 10 агрономів, 40 медичних працівників, 4 зоотехніки, 6 ветеринарних лікарів, 4 інженери і багато техніків різних спеціальностей.
Книги, газети, журнали міцно ввійшли в побут лозуватців. Тільки в 1967 році вони передплачували 10 307 прим. газет та журналів. В селі є 2 масові бібліотеки - дитяча та для дорослих, з профспілкові і 4 шкільні. Книжковий фонд цих бібліотек на 1 січня 1968 року становив 45 582 примірники. Ними користується 4513 читачів - більш ніж половина мешканців села.
Ще в 1956 році колгосп ім. Ворошилова спорудив у центрі села Палац культури з залом для глядачів на 500 місць і просторими кімнатами для роботи гуртків художньої самодіяльності. В 1957 році виріс другий такий же Палац культури, який побудував колгосп «Україна». В палацах працюють естрадний ансамбль, духовий оркестр, ансамбль баяністів, кінофотостудія, різні гуртки.
Невпізнанно змінилась доля селян Лозуватки за роки Радянської влади. Бідував колись у великій сім'ї Г. Д. Дятченко. Навіть хліба не завжди
Дивиться також інші населені пункти району:
- Криворізький район
- Широке
- Чкаловка
- Червоне
- Христофорівка
- Радушне
- Орджонікідзе
- Недайвода
- Красіне
- Кіровка
- Златоустівка
- Глеюватка
- Веселе
- Валове