Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Донецькою областями УРСР.
Населення - 3 273 000 чоловік, з них в містах мешкає 76 процентів. Густота населення - 100,6 чол. на 1 кв. кілометр. За національним складом переважають українці - їх тут 77,7 проц., росіян - 17,2 проц., інших - 5,1 процента. В області 20 адміністративних районів, 20 міст (в т. ч. обласного підпорядкування - 9), 56 селищ міського типу, 1619 сільських населених нунктів, підпорядкованих 46 селищним і 217 сільським Радам.
Територію області перетинають найважливіші залізничні магістралі, які з'єднують головні сировинні бази республіки - кам'яновугільний Донбас, залізорудне Криворіжжя і Нікопольський марганцевий басейн. Добре розвинутою є також мережа автомобільних шляхів і авіаліній. З півночі на південь Дніпропетровщину перетинає Дніпро, до басейну якого належать і інші річки, що протікають по території області. Це найбільші його притоки - Оріль, Самара з Вовчою, Базавлук, Мокра Сура, Інгулець із Саксаганню.
В 1964 році стала до ладу діючих Дніпродзержинська ГЕС. Утворене нове водосховище на Дніпрі значно поліпшило роботу водного транспорту, водопостачання, дало вологу для зрошення колгоспних земель.
Поліпшенню водопостачання Криворіжжя служить і канал Дніпро - Кривий Ріг, збудований у 1961 році. Крім Дніпра, судноплавна тільки Самара, і то на невеликій відстані.
Господарське значення малих річок обмежується використанням води для зрошення, рибництва, розведення водоплавної птиці. На річці Вовчій, біля Васильківки, створена міжколгоспна гідроелектростанція.
Майже на всій території Дніпропетровщини переважають родючі чорноземні грунти. Ліси займають 3,9 проц. території області - головним чином но долинах річок Дніпра, Орелі, Самари і Вовчої.
Славиться Дніпропетровщина своїми надрами. В її підземних коморах величезні запаси залізної і марганцевої руд, кам'яного та бурого вугілля, нафти, природного газу, рідкісних і кольорових металів, різноманітних будівельних матеріалів.
Потужною товщею вздовж річки Інгульця більше як на 100 км залягають залізні руди Криворізького басейну. Запаси їх визначаються в 12 млрд. тонн. Крім Криворізького, в області є й інші перспективні родовища руд, приміром Орєхово- Павлоградська та Чортомлицька магнітні аномалії, Жовтянське родовище в П'ятихатському районі. Є родовища титану, рутило-ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. На їх основі працює Верхньодніпровський гірничопромисловий комбінат.
Надра області містять близько 8,6 млрд. тонн кам'яного вугілля, яке залягає в родовищах Західного Донбасу. Поклади бурого вугілля виявлені в П'ятихатському, Верхньодніпровському, Криворізькому і Синельниківському районах, нафта та природний газ - у Царичанському і Новомосковському районах. У 1966 році, після закінчення будівництва газопроводу Перещепине - Дніпропетровськ, почалося промислове використання газу місцевих запасів.
В Широківському районі знайдені боксити. Є в області каоліни (Просянське родовище), вогнетривкі глини, вапняки (Криворіжжя) і поклади граніту - Бородаївське, Нікопольське, Кудашівське родовища. З Кудашівського кар'єру був добутий 200-тонний моноліт, з якого висічено пам'ятник Карлу Марксу в Москві.
Про стародавню історію краю нагадують численні й різноманітні археологічні пам'ятки. Найдавнішу стоянку раннього палеоліту (близько 100 тисяч років тому) відкрито на березі Дніпра, поблизу села Васидівки Спнельниківського району. Біля сіл Старих Кодаків, Майорки розкопані стоянки, що існували тут 40-15 тисяч років тому. Всього на території області досліджено 20 палеолітичних стоянок.
В період мезоліту (13 тисяч років тому) тут мешкали племена первісних рибалок та мисливців, які залишили численні поселення на заплавах річок та островах Сурському й Кізлевому2. Поблизу сіл Волоського в Солонянському районі та Василівни Синельниківського району розкопані поки що єдині на Україні могильники цього періоду. Понад ЗО пам'яток - це насамперед стоянки Ігренського півострова поблизу Дніпропетровська, Сурського, Шулаєва, Лоханського островів, могильники в околицях сіл Микільського та Вовніг Солонянського району - належать до періоду неоліту (VI-IV тисячоліття до н. е.).
З появою перших металевих виробів, тобто в період міді-бронзи (III-початок 1 тисячоліття до н. е.), територія області густо заселюється. Поселення та курганні
Дніпропетровська область
Сторінка 1 з 31
Дніпропетровська область розташована в степовій зоні республіки по обох берегах середньої течії Дніпра. Територія її - 32 тис. кв. км, що становить 5,3 проц. території України. Найбільша протяжність області з заходу на схід - 300 км, з півдня на північ - 190 км. На півночі вона межує з Полтавською і Харківською, на заході - з Кіровоградською та Миколаївською, на півдні - з Херсонською та Запорізькою і на сході - з Населення - 3 273 000 чоловік, з них в містах мешкає 76 процентів. Густота населення - 100,6 чол. на 1 кв. кілометр. За національним складом переважають українці - їх тут 77,7 проц., росіян - 17,2 проц., інших - 5,1 процента. В області 20 адміністративних районів, 20 міст (в т. ч. обласного підпорядкування - 9), 56 селищ міського типу, 1619 сільських населених нунктів, підпорядкованих 46 селищним і 217 сільським Радам.
Територію області перетинають найважливіші залізничні магістралі, які з'єднують головні сировинні бази республіки - кам'яновугільний Донбас, залізорудне Криворіжжя і Нікопольський марганцевий басейн. Добре розвинутою є також мережа автомобільних шляхів і авіаліній. З півночі на південь Дніпропетровщину перетинає Дніпро, до басейну якого належать і інші річки, що протікають по території області. Це найбільші його притоки - Оріль, Самара з Вовчою, Базавлук, Мокра Сура, Інгулець із Саксаганню.
В 1964 році стала до ладу діючих Дніпродзержинська ГЕС. Утворене нове водосховище на Дніпрі значно поліпшило роботу водного транспорту, водопостачання, дало вологу для зрошення колгоспних земель.
Поліпшенню водопостачання Криворіжжя служить і канал Дніпро - Кривий Ріг, збудований у 1961 році. Крім Дніпра, судноплавна тільки Самара, і то на невеликій відстані.
Господарське значення малих річок обмежується використанням води для зрошення, рибництва, розведення водоплавної птиці. На річці Вовчій, біля Васильківки, створена міжколгоспна гідроелектростанція.
Майже на всій території Дніпропетровщини переважають родючі чорноземні грунти. Ліси займають 3,9 проц. території області - головним чином но долинах річок Дніпра, Орелі, Самари і Вовчої.
Славиться Дніпропетровщина своїми надрами. В її підземних коморах величезні запаси залізної і марганцевої руд, кам'яного та бурого вугілля, нафти, природного газу, рідкісних і кольорових металів, різноманітних будівельних матеріалів.
Потужною товщею вздовж річки Інгульця більше як на 100 км залягають залізні руди Криворізького басейну. Запаси їх визначаються в 12 млрд. тонн. Крім Криворізького, в області є й інші перспективні родовища руд, приміром Орєхово- Павлоградська та Чортомлицька магнітні аномалії, Жовтянське родовище в П'ятихатському районі. Є родовища титану, рутило-ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. На їх основі працює Верхньодніпровський гірничопромисловий комбінат.
Надра області містять близько 8,6 млрд. тонн кам'яного вугілля, яке залягає в родовищах Західного Донбасу. Поклади бурого вугілля виявлені в П'ятихатському, Верхньодніпровському, Криворізькому і Синельниківському районах, нафта та природний газ - у Царичанському і Новомосковському районах. У 1966 році, після закінчення будівництва газопроводу Перещепине - Дніпропетровськ, почалося промислове використання газу місцевих запасів.
В Широківському районі знайдені боксити. Є в області каоліни (Просянське родовище), вогнетривкі глини, вапняки (Криворіжжя) і поклади граніту - Бородаївське, Нікопольське, Кудашівське родовища. З Кудашівського кар'єру був добутий 200-тонний моноліт, з якого висічено пам'ятник Карлу Марксу в Москві.
Про стародавню історію краю нагадують численні й різноманітні археологічні пам'ятки. Найдавнішу стоянку раннього палеоліту (близько 100 тисяч років тому) відкрито на березі Дніпра, поблизу села Васидівки Спнельниківського району. Біля сіл Старих Кодаків, Майорки розкопані стоянки, що існували тут 40-15 тисяч років тому. Всього на території області досліджено 20 палеолітичних стоянок.
В період мезоліту (13 тисяч років тому) тут мешкали племена первісних рибалок та мисливців, які залишили численні поселення на заплавах річок та островах Сурському й Кізлевому2. Поблизу сіл Волоського в Солонянському районі та Василівни Синельниківського району розкопані поки що єдині на Україні могильники цього періоду. Понад ЗО пам'яток - це насамперед стоянки Ігренського півострова поблизу Дніпропетровська, Сурського, Шулаєва, Лоханського островів, могильники в околицях сіл Микільського та Вовніг Солонянського району - належать до періоду неоліту (VI-IV тисячоліття до н. е.).
З появою перших металевих виробів, тобто в період міді-бронзи (III-початок 1 тисячоліття до н. е.), територія області густо заселюється. Поселення та курганні