Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Розруха поширилась і на сільське господарство. З 1916 року уряд почав вдаватися до реквізицій хліба у селян, що не могло не приводити до посилення антивоєнних настроїв.
В липні 1914 року на Катеринославщині під керівництвом більшовиків відбулися перші антивоєнні виступи робітників. Успішно була проведена кампанія бойкоту військово-промислових комітетів. Розгортався страйковий рух. У 1915 році в страйках брало участь близько 30 тис., а наступного року до 100 тис. робітників губернії.
Дедалі активніше в революційну боротьбу почало включатись селянство.
З перших днів війни в умовах найжорстокішого терору більшовицькі організації губернії на основі ленінських настанов з питань війни, миру і революції розгорнули широку революційну діяльність серед трудящих. Г. І. Петровський привіз до Катеринослава ленінські тези про війну, з якими невдовзі були ознайомлені більшовики всієї Катеринославщини. Резолюції про війну, прийняті ними, цілком збігалися з ленінськими тезами. Протягом 1915-1916 рр. катеринославські більшовики випустили більше 10 листівок та один номер газети «Юшная правда», в яких закликали трудящих до революції. Вони викривали загарбницький характер війни, ганьбили за зрадництво меншовиків. Наприкінці 1916 року в Катеринославі налічувалося понад 400 більшовиків, у Кривому Розі - 50, в Кам'янському - 35. З ініціативи більшовиків Брянського заводу в листопаді 1916 року поблизу Катеринослава було проведено нелегальну конференцію більшовиків Кривого Рога, Кам'янського і Катеринослава, яка відіграла значну роль в об'єднанні більшовиків губернії в єдину організацію.
2 березня 1917 року, як тільки стало відомо про повалення самодержавства, повсюди на Катеринославщині пройшли мітинги, збори, демонстрації. В ході революційних виступів робітники, широкі трудящі маси, як і під час революції 1905 року, створили Ради робітничих, солдатських, а потім і селянських депутатів. Уже 4 березня відбулося перше пленарне засідання Катеринославської Ради робітничих депутатів. Однак у Радах Катеринослава, як і в губернії, більшість становили представники угодовських партій, які визнали місцеві буржуазні органи влади-т. зв. громадські комітети, міські думи та інші.
5 березня 1917 року відбулася перша легальна конференція більшовиків міста, яка фактично була і губернською конференцією. Вона прийняла важливі резолюції - про роботу в Радах, організацію профспілок, робітничих дружин тощо. В документах конференції підкреслювалося, що революція ще не закінчилася і що метою більшовиків та робітників має бути соціальна революція3.
В місті і губернії кипіла велика революційна робота. Створювалися профспілки, фаб ричпо-зав о де ькі комітети, загони Червоної гвардії. Робітники, керовані більшовиками, боролися за зміцнення союзу з селянством.
9-11 липня в Катеринославі відбулася конференція Рад робітничих і солдатських депутатів, у якій взяли участь представники Новомосковська, Верхньодніпровська, Нікополя, Синельникового, Кам'янського, Павлограда та інших міст. Конференція прийняла рішення про організацію при Радах бюро сільськогосподарських робітників та створення Ради селянських депутатів.
Велику роботу проводили більшовики, щоб викрити антиреволюційну суть дрібнобуржуазних і націоналістичних партій та ізолювати їх від робітничих і селянських мас. На І з'їзді селянської спілки, який відбувся в Катеринославі 28 - 31 травня, всупереч прагненням есерів та українських буржуазних націоналістів, було схвалено резолюцію, в якій говорилося, що «вимоги трудового народу в повній мірі можуть бути здійснені тільки тоді, коли робітники і селяни підуть пліч-о-пліч».
Про посилення впливу більшовиків на трудящих губернії яскраво свідчить зростання їхніх рядів. За період від лютого до жовтня лави більшовиків Катеринослава збільшились з 350 членів партії до 4000. Великим впливом користувалися більшовики серед залізничників, якими керували Г. М. Баглій, М. П. Булат, П. О. Воронцов, С. П. Власенко, В. Ю. Клочко, М. П. Левченко та інші. Зміцніли партійні організації і в повітах. Всього на кінець жовтня губернська організація (з Донбасом) мала в своєму складі 22 тис. членів. Великою подією в житті трудящих була губернська партійна конференція, яка відбулася 1 жовтня 1917 року. На ній було розглянуто питання про II Всеросійський з'їзд Рад, за скликання якого в цей час розгорнули боротьбу більшовики.
З надзвичайним піднесенням зустріли широкі маси трудящих губернії звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції. Газета«3везда» 27 жовтня писала, що вісті з Петрограда викликали всюди мітинги, збори. 27 жовтня в
Дніпропетровська область
Сторінка 10 з 31
одержали більш як 20 млн. карбованців чистих прибутків при основному капіталі 15 мільйонів.Розруха поширилась і на сільське господарство. З 1916 року уряд почав вдаватися до реквізицій хліба у селян, що не могло не приводити до посилення антивоєнних настроїв.
В липні 1914 року на Катеринославщині під керівництвом більшовиків відбулися перші антивоєнні виступи робітників. Успішно була проведена кампанія бойкоту військово-промислових комітетів. Розгортався страйковий рух. У 1915 році в страйках брало участь близько 30 тис., а наступного року до 100 тис. робітників губернії.
Дедалі активніше в революційну боротьбу почало включатись селянство.
З перших днів війни в умовах найжорстокішого терору більшовицькі організації губернії на основі ленінських настанов з питань війни, миру і революції розгорнули широку революційну діяльність серед трудящих. Г. І. Петровський привіз до Катеринослава ленінські тези про війну, з якими невдовзі були ознайомлені більшовики всієї Катеринославщини. Резолюції про війну, прийняті ними, цілком збігалися з ленінськими тезами. Протягом 1915-1916 рр. катеринославські більшовики випустили більше 10 листівок та один номер газети «Юшная правда», в яких закликали трудящих до революції. Вони викривали загарбницький характер війни, ганьбили за зрадництво меншовиків. Наприкінці 1916 року в Катеринославі налічувалося понад 400 більшовиків, у Кривому Розі - 50, в Кам'янському - 35. З ініціативи більшовиків Брянського заводу в листопаді 1916 року поблизу Катеринослава було проведено нелегальну конференцію більшовиків Кривого Рога, Кам'янського і Катеринослава, яка відіграла значну роль в об'єднанні більшовиків губернії в єдину організацію.
2 березня 1917 року, як тільки стало відомо про повалення самодержавства, повсюди на Катеринославщині пройшли мітинги, збори, демонстрації. В ході революційних виступів робітники, широкі трудящі маси, як і під час революції 1905 року, створили Ради робітничих, солдатських, а потім і селянських депутатів. Уже 4 березня відбулося перше пленарне засідання Катеринославської Ради робітничих депутатів. Однак у Радах Катеринослава, як і в губернії, більшість становили представники угодовських партій, які визнали місцеві буржуазні органи влади-т. зв. громадські комітети, міські думи та інші.
5 березня 1917 року відбулася перша легальна конференція більшовиків міста, яка фактично була і губернською конференцією. Вона прийняла важливі резолюції - про роботу в Радах, організацію профспілок, робітничих дружин тощо. В документах конференції підкреслювалося, що революція ще не закінчилася і що метою більшовиків та робітників має бути соціальна революція3.
В місті і губернії кипіла велика революційна робота. Створювалися профспілки, фаб ричпо-зав о де ькі комітети, загони Червоної гвардії. Робітники, керовані більшовиками, боролися за зміцнення союзу з селянством.
9-11 липня в Катеринославі відбулася конференція Рад робітничих і солдатських депутатів, у якій взяли участь представники Новомосковська, Верхньодніпровська, Нікополя, Синельникового, Кам'янського, Павлограда та інших міст. Конференція прийняла рішення про організацію при Радах бюро сільськогосподарських робітників та створення Ради селянських депутатів.
Велику роботу проводили більшовики, щоб викрити антиреволюційну суть дрібнобуржуазних і націоналістичних партій та ізолювати їх від робітничих і селянських мас. На І з'їзді селянської спілки, який відбувся в Катеринославі 28 - 31 травня, всупереч прагненням есерів та українських буржуазних націоналістів, було схвалено резолюцію, в якій говорилося, що «вимоги трудового народу в повній мірі можуть бути здійснені тільки тоді, коли робітники і селяни підуть пліч-о-пліч».
Про посилення впливу більшовиків на трудящих губернії яскраво свідчить зростання їхніх рядів. За період від лютого до жовтня лави більшовиків Катеринослава збільшились з 350 членів партії до 4000. Великим впливом користувалися більшовики серед залізничників, якими керували Г. М. Баглій, М. П. Булат, П. О. Воронцов, С. П. Власенко, В. Ю. Клочко, М. П. Левченко та інші. Зміцніли партійні організації і в повітах. Всього на кінець жовтня губернська організація (з Донбасом) мала в своєму складі 22 тис. членів. Великою подією в житті трудящих була губернська партійна конференція, яка відбулася 1 жовтня 1917 року. На ній було розглянуто питання про II Всеросійський з'їзд Рад, за скликання якого в цей час розгорнули боротьбу більшовики.
З надзвичайним піднесенням зустріли широкі маси трудящих губернії звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції. Газета«3везда» 27 жовтня писала, що вісті з Петрограда викликали всюди мітинги, збори. 27 жовтня в