Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
80 маєтків, десятки їх спалено в Новомосковському, Олександрійському і Катеринославському повітах. Загострилася боротьба селян-бідняків проти куркулів. У 1906 році в губернії було розгромлено 60 економій і понад 70 куркульських господарств. У 1907 році відбулося 40 селянських виступів.
Після поразки революції щороку до судової відповідальності в губернії притягалося близько 12 тис. чоловік. Протягом 1906-1912 рр. тільки в Катеринославі було винесено 225 смертних вироків. Особливих репресій зазнавали більшовики. В 1907-1910 рр. склад катеринославського комітету через арешти змінювався багато разів, кількість членів партії зменшилась до 100 чоловік. Але і в цих умовах більшовики, поєднуючи різні форми роботи, готували робітників до нової революції.
Щоб відвернути увагу селянства від революції і створити собі надійну опору в особі куркульства, царський уряд почав запроваджувати аграрні закони, за якими ліквідувалося общинне землеволодіння. Це призводило до збагачення куркулів і посилення розорення основної маси селян. У Катеринославській губернії в 1905 році налічувалось близько 270 тис. селянських господарств. У 1907-1914 рр. вийшли з общини понад 140 тис. господарств, з яких близько 12 проц. господарств розорилися Все це ще більше загострювало класову боротьбу на селі.
В роки промислового піднесення в губернії тривав характерний для імперіалізму процес концентрації виробництва і монополізації провідних галузей промисловості. В 1910-1913 рр. кількість робітників зросла з 181,3 тис. до 248,5 тис. чо-ловік. В самому Катеринославі було понад 50 тис. робітників. На підприємствах з кількістю робітників понад 500 в 1910 році працювало 67 проц. загальної кількості робітників губернії, а в 1913 році - 79 процентів. Дедалі більшу роль у виробництві відігравали синдикати «Продамет»,. «Продаруд», «Продуголь». Швидко зростало міське населення. На початок 1916 року в містах жило близько 32 проц. усього населення Катеринославщини проти 11,4 проц. у 1897 році.
На більшості підприємств Катеринославщини робочий день був фактично не нормованим, зарплата дуже мізерна. Широко застосовувалась праця жінок та дітей. Багато дітей працювало сортувальниками породи, заробляючи від 7 до 30 копійок за день. «Вигляд у дітей пригнічений, жахливий, обличчя посмуговані зморшками від непосильної праці, форми тіла спотворені...»,- говорив Г. І. Петровський в одній з своїх промов у Державній думі. Фабрично-заводська інспекція зареєструвала в 1913 році в губернії 3787 випадків травматизму. Переважним тином робітничого житла залишалася казарма з двоповерховими нарами, на яких спали позмінно. За таких умов різні епідемії повторювалися щороку. Медична допомога майже не подавалася, бо на всю губернію з населенням більш як 3,5 млн. чоловік у 1912 році було всього 536 лікарів, 184 амбулаторії та лікарні на 5029 ліжок.
Нестерпно тяжкі умови праці і побуту трудящих доповнювались і посилювались їх повним політичним безправ'ям та національним гнобленням. Навчатися рідною мовою заборонялося. Недарма робітники Катеринославщини дали наказ своєму депутатові відстоювати в IV Державній думі соціальні і національні права українського народу. Відкриті листи Г. І. Петровському підписали також 1790 селян Катеринославського та 1727 селян Новомосковського повітів. Вони доручили йому захищати інтереси трудящих селян, цілком підтримували виступи більшовиків з національного питання, рішуче протестували проти шовіністичних промов чорносотенних депутатів. З задоволенням зустріли трудящі Катеринославщини опублікований на сторінках «Правды» ленінський проект думського закону про національну рівноправність.
На всю Катеринославську губернію в 1912 році було 58 середніх учбових закладів. їх двері були фактично закриті для дітей робітників і селян. Діти трудящих не завжди мали змогу закінчити навіть початкові школи, яких в той час налічувалось 2455. В губернії було лише 120 бібліотек.
З учбових закладів було відкрите тільки Вище гірниче училище, яке в 1912 році перетворили на гірничий інститут. В ньому працювали в ті роки видатні вчені: в галузі гірничих наук О. М. Терпигорєв, М. М. Протодьяконов, Л. Д. Шевя- ков, М. М. Федоров, геолог М. Й. Лебедєв, механік О. М. Динник, металурги М. О. Павлов, Л. М. Фортунато, хімік Л. В. Писаржевський, математик Д. М. Син- цов та ін. На заводах Криворіжжя і Катеринослава працювали талановиті металурги
та інженери: М. К. Курако, С. І. Тельний, К). М. і О. М. Горяїнови.
Дніпропетровська область
Сторінка 8 з 31
гляду фабричної інспекції, в губернії в 1905 році відбулося 288 страйків, у яких взяло участь 20884 робітники, а в 1906 році - 78 страйків, учасниками яких були 7254 чол., у 1907 році -77 страйків (5796 чоловік). Посилюється селянський рух. Навесні 1905 року селянські заворушення охопили два повіти, влітку - чотири, а восени - всі вісім повітів. У Верхньодніпровському повіті в листопаді-грудні 1905 року було розгромлено Після поразки революції щороку до судової відповідальності в губернії притягалося близько 12 тис. чоловік. Протягом 1906-1912 рр. тільки в Катеринославі було винесено 225 смертних вироків. Особливих репресій зазнавали більшовики. В 1907-1910 рр. склад катеринославського комітету через арешти змінювався багато разів, кількість членів партії зменшилась до 100 чоловік. Але і в цих умовах більшовики, поєднуючи різні форми роботи, готували робітників до нової революції.
Щоб відвернути увагу селянства від революції і створити собі надійну опору в особі куркульства, царський уряд почав запроваджувати аграрні закони, за якими ліквідувалося общинне землеволодіння. Це призводило до збагачення куркулів і посилення розорення основної маси селян. У Катеринославській губернії в 1905 році налічувалось близько 270 тис. селянських господарств. У 1907-1914 рр. вийшли з общини понад 140 тис. господарств, з яких близько 12 проц. господарств розорилися Все це ще більше загострювало класову боротьбу на селі.
В роки промислового піднесення в губернії тривав характерний для імперіалізму процес концентрації виробництва і монополізації провідних галузей промисловості. В 1910-1913 рр. кількість робітників зросла з 181,3 тис. до 248,5 тис. чо-ловік. В самому Катеринославі було понад 50 тис. робітників. На підприємствах з кількістю робітників понад 500 в 1910 році працювало 67 проц. загальної кількості робітників губернії, а в 1913 році - 79 процентів. Дедалі більшу роль у виробництві відігравали синдикати «Продамет»,. «Продаруд», «Продуголь». Швидко зростало міське населення. На початок 1916 року в містах жило близько 32 проц. усього населення Катеринославщини проти 11,4 проц. у 1897 році.
На більшості підприємств Катеринославщини робочий день був фактично не нормованим, зарплата дуже мізерна. Широко застосовувалась праця жінок та дітей. Багато дітей працювало сортувальниками породи, заробляючи від 7 до 30 копійок за день. «Вигляд у дітей пригнічений, жахливий, обличчя посмуговані зморшками від непосильної праці, форми тіла спотворені...»,- говорив Г. І. Петровський в одній з своїх промов у Державній думі. Фабрично-заводська інспекція зареєструвала в 1913 році в губернії 3787 випадків травматизму. Переважним тином робітничого житла залишалася казарма з двоповерховими нарами, на яких спали позмінно. За таких умов різні епідемії повторювалися щороку. Медична допомога майже не подавалася, бо на всю губернію з населенням більш як 3,5 млн. чоловік у 1912 році було всього 536 лікарів, 184 амбулаторії та лікарні на 5029 ліжок.
Нестерпно тяжкі умови праці і побуту трудящих доповнювались і посилювались їх повним політичним безправ'ям та національним гнобленням. Навчатися рідною мовою заборонялося. Недарма робітники Катеринославщини дали наказ своєму депутатові відстоювати в IV Державній думі соціальні і національні права українського народу. Відкриті листи Г. І. Петровському підписали також 1790 селян Катеринославського та 1727 селян Новомосковського повітів. Вони доручили йому захищати інтереси трудящих селян, цілком підтримували виступи більшовиків з національного питання, рішуче протестували проти шовіністичних промов чорносотенних депутатів. З задоволенням зустріли трудящі Катеринославщини опублікований на сторінках «Правды» ленінський проект думського закону про національну рівноправність.
На всю Катеринославську губернію в 1912 році було 58 середніх учбових закладів. їх двері були фактично закриті для дітей робітників і селян. Діти трудящих не завжди мали змогу закінчити навіть початкові школи, яких в той час налічувалось 2455. В губернії було лише 120 бібліотек.
З учбових закладів було відкрите тільки Вище гірниче училище, яке в 1912 році перетворили на гірничий інститут. В ньому працювали в ті роки видатні вчені: в галузі гірничих наук О. М. Терпигорєв, М. М. Протодьяконов, Л. Д. Шевя- ков, М. М. Федоров, геолог М. Й. Лебедєв, механік О. М. Динник, металурги М. О. Павлов, Л. М. Фортунато, хімік Л. В. Писаржевський, математик Д. М. Син- цов та ін. На заводах Криворіжжя і Катеринослава працювали талановиті металурги
та інженери: М. К. Курако, С. І. Тельний, К). М. і О. М. Горяїнови.