Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
південно-західній правобережній частині області, за 18 км від районного центру - смт Софіївки. Найближча залізнична станція - Павлонілля - за 10 км від села. Населення - 1531 чоловік.
Жовтневе - одне з наймолодших сіл Дніпропетровщини. Виникло воно вже після Великої Жовтневої соціалістичної революції, в середині 20-х років. Під час відбудови зруйнованого війною господарства, коли частина міського населення була безробітною, Комуністична партія та Радянський уряд закликали робітників і кустарів, що не мали роботи в містах, переселитися в райони з родючими землями.
Сучасне село Жовтневе було засноване наприкінці 1924 року переселенцями з Вінниці, Вітебська, Житомира і Проскурова. Переселення тривало у 1925 і 1926 роках та частково в наступні роки. Склад переселенців був багатонаціональним. Серед них були євреї 58 проц., українці 26 проц., білоруси і німці 1б проц. Заохочуючи переселенців, Радянський уряд надавав їм податкові пільги та дешевий кредит для придбання сільськогосподарського інвентаря і худоби та на зведення житлових будинків. Одержали таку допомогу і жителі молодого села. Завдяки цьому село було правильно сплановане і швидко, за 2-3 роки, побудоване.
Село, що налічувало спочатку понад З0 дворів, назвали Чемеринським - на честь білоруського революціонера В. С. Чемеринського, який загинув у роки громадянської війни. Пізніше назва села змінювалась кілька разів. З 1961 року, за бажанням жителів, його перейменували на Жовтневе.
В перші роки існування села його жителі вели одноосібне господарство, займалися кустарними ремеслами. Недавнім вихідцям з міст довелося переборювати значні труднощі. Частина з них не мала робочої худоби, плугів, сівалок, майже всім бракувало належного досвіду ведення сільськогосподарських робіт.
Доводилося об'єднуватися в супряги та групи, щоб спільно обробляти землю. А в 1926 році в селі виникли 4 товариства спільного обробітку землі ТСОЗи, які об'єднали 36 господарств. Пізніше було організоване сільськогосподарське товариство, що мало 5 тракторів, 2 молотарки та жатки.
Ініціаторами виховання у селян чуття колективізму були комуністи. Партійна організація в селі утворилась у 1928 році. їй активно допомагала сільська комсомольська організація, що оформилася в 1926 році. Першим секретарем партійного осередку був А. Я. Соболевський, а комсомольського - Б. Ю. Якубовський.
У 1929 році, коли в країні почалася суцільна колективізація бідняки та середняки Жовтневого об'єднались у 3 невеликих колгоспи. Того ж року колгоспи злилися в одне господарство. Об'єднаний колгосп був названий «УЧХ» «Український Червоний Хрест». Першим головою його колгоспники обрали М. А. Длугача. Спочатку в колгоспі було 52 господарства селян. Далі він зростав за рахунок нових переселенців.
На господарський розвиток колгоспу великий вплив мала МТС, організована у 1930 році, яка обслуговувала його сільськогосподарською технікою. Разом з працівниками політвідділу МТС партійна і комсомольська організації села з перших днів спрямували діяльність колгоспників на організаційно-господарське зміцнення артілі. Головна увага приділялась розвитку землеробства, тваринництва і виноградарства, які були провідними галузями господарства. Уже в 1933 році колгосп села брав участь у зльоті передових колективів Дніпропетровської області. Правління колгоспу, очолюване комуністами, з активною участю всіх колгоспників, спрямувало зусилля на те, щоб якомога більше давати країні сільськогосподарської продукції. За рахунок освоєння нових земель посівні площі артілі за 1929-1941 роки збільшились з 900 до 2500 га. За цей час такі основні економічні показники колгоспу, як валовий збір зерна і валовий прибуток, зросли в 4 рази. Артіль мала З тваринницькі ферми: молочну, вівчарську і свинарську. В 1939 році вона брала участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. За досягнення в розвитку виноградарства і свинарства її було занесено до Почесної книги виставки. В цій же книзі були відзначені заступник голови колгоспу Н. І. Брегер, тракторист О. Д. Зеленський, який у 1938 році на тракторі «У-2» обробив 907 га землі, бригадир тракторної бригади комуніст Т. О. Голота, що на тракторі ХТЗ домігся виробітку 1152 га за рік і був нагороджений орденом «Знак Пошани». Колгоспники пишалися й іншими передовиками сільського господарства. Так, бригада Й. Г. Хайтмана щорічно збирала високий урожай винограду, свинар Ю. Є. Флейшман протягом 1937-1939 років одержував більше ніж по 16 поросят від свиноматки.
До 1930 року Жовтневе адміністративно входило до складу Софіївського району, в 1930 році воно стало центром новоствореного району. Перетворення села на районний центр на той час мало важливе значення
Жотневе
Сторінка 1 з 5
Жовтневе - село, центр сільської Ради, якій підпорядковані ще 16 сіл: Базавлучок, Ботвине, Калашники, Констянтинівка, Леніна, Мар'ївка, Нововасилівка, Новоолексіївка, Новоподільське, Павлівка, Петропавлівка, Піддубне, Садове, Тернуватка, Українка, Явдохівка. Розташоване в Жовтневе - одне з наймолодших сіл Дніпропетровщини. Виникло воно вже після Великої Жовтневої соціалістичної революції, в середині 20-х років. Під час відбудови зруйнованого війною господарства, коли частина міського населення була безробітною, Комуністична партія та Радянський уряд закликали робітників і кустарів, що не мали роботи в містах, переселитися в райони з родючими землями.
Сучасне село Жовтневе було засноване наприкінці 1924 року переселенцями з Вінниці, Вітебська, Житомира і Проскурова. Переселення тривало у 1925 і 1926 роках та частково в наступні роки. Склад переселенців був багатонаціональним. Серед них були євреї 58 проц., українці 26 проц., білоруси і німці 1б проц. Заохочуючи переселенців, Радянський уряд надавав їм податкові пільги та дешевий кредит для придбання сільськогосподарського інвентаря і худоби та на зведення житлових будинків. Одержали таку допомогу і жителі молодого села. Завдяки цьому село було правильно сплановане і швидко, за 2-3 роки, побудоване.
Село, що налічувало спочатку понад З0 дворів, назвали Чемеринським - на честь білоруського революціонера В. С. Чемеринського, який загинув у роки громадянської війни. Пізніше назва села змінювалась кілька разів. З 1961 року, за бажанням жителів, його перейменували на Жовтневе.
В перші роки існування села його жителі вели одноосібне господарство, займалися кустарними ремеслами. Недавнім вихідцям з міст довелося переборювати значні труднощі. Частина з них не мала робочої худоби, плугів, сівалок, майже всім бракувало належного досвіду ведення сільськогосподарських робіт.
Доводилося об'єднуватися в супряги та групи, щоб спільно обробляти землю. А в 1926 році в селі виникли 4 товариства спільного обробітку землі ТСОЗи, які об'єднали 36 господарств. Пізніше було організоване сільськогосподарське товариство, що мало 5 тракторів, 2 молотарки та жатки.
Ініціаторами виховання у селян чуття колективізму були комуністи. Партійна організація в селі утворилась у 1928 році. їй активно допомагала сільська комсомольська організація, що оформилася в 1926 році. Першим секретарем партійного осередку був А. Я. Соболевський, а комсомольського - Б. Ю. Якубовський.
У 1929 році, коли в країні почалася суцільна колективізація бідняки та середняки Жовтневого об'єднались у 3 невеликих колгоспи. Того ж року колгоспи злилися в одне господарство. Об'єднаний колгосп був названий «УЧХ» «Український Червоний Хрест». Першим головою його колгоспники обрали М. А. Длугача. Спочатку в колгоспі було 52 господарства селян. Далі він зростав за рахунок нових переселенців.
На господарський розвиток колгоспу великий вплив мала МТС, організована у 1930 році, яка обслуговувала його сільськогосподарською технікою. Разом з працівниками політвідділу МТС партійна і комсомольська організації села з перших днів спрямували діяльність колгоспників на організаційно-господарське зміцнення артілі. Головна увага приділялась розвитку землеробства, тваринництва і виноградарства, які були провідними галузями господарства. Уже в 1933 році колгосп села брав участь у зльоті передових колективів Дніпропетровської області. Правління колгоспу, очолюване комуністами, з активною участю всіх колгоспників, спрямувало зусилля на те, щоб якомога більше давати країні сільськогосподарської продукції. За рахунок освоєння нових земель посівні площі артілі за 1929-1941 роки збільшились з 900 до 2500 га. За цей час такі основні економічні показники колгоспу, як валовий збір зерна і валовий прибуток, зросли в 4 рази. Артіль мала З тваринницькі ферми: молочну, вівчарську і свинарську. В 1939 році вона брала участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. За досягнення в розвитку виноградарства і свинарства її було занесено до Почесної книги виставки. В цій же книзі були відзначені заступник голови колгоспу Н. І. Брегер, тракторист О. Д. Зеленський, який у 1938 році на тракторі «У-2» обробив 907 га землі, бригадир тракторної бригади комуніст Т. О. Голота, що на тракторі ХТЗ домігся виробітку 1152 га за рік і був нагороджений орденом «Знак Пошани». Колгоспники пишалися й іншими передовиками сільського господарства. Так, бригада Й. Г. Хайтмана щорічно збирала високий урожай винограду, свинар Ю. Є. Флейшман протягом 1937-1939 років одержував більше ніж по 16 поросят від свиноматки.
До 1930 року Жовтневе адміністративно входило до складу Софіївського району, в 1930 році воно стало центром новоствореного району. Перетворення села на районний центр на той час мало важливе значення
Дивиться також інші населені пункти району: