Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Завдяки зміцненню громадського господарства досягнуто значних успіхів у підвищенні оплати праці колгоспників. З 1963 року правління колгоспу перейшло до щомісячної грошової оплати трудодня. Місячний заробіток колгоспника в середньому становив у 1963 році 60 крб., а в 1965 році - 72 карбованці.
Керуючись рішеннями березневого 1965 року Пленуму ЦК КПРС, партійна організація і правління колгоспу спільно з усіма колгоспниками розробили реальні заходи по інтенсифікації артільного господарства. Головна увага працівників села була спрямована на підвищення врожайності сільськогосподарських культур і піднесення продуктивності тваринництва.
Вже в 1965 році розпочався перегляд структури посівних площ колгоспу. Провідне місце в зерновому господарстві артілі було відведено озимій пшениці. В перші роки нової п'ятирічки під озимою пшеницею мало бути 2000 га, тобто близько 25 проц. земельних угідь колгоспу. Для збільшення валового збору зерна колгосп запланував впровадити високоврожайний сорт «Миронівська-808», поліпшити агротехніку обробітку землі. Рік у рік колгосп збільшує внесення у грунт різних добрив, розширює площі зрошувальних земель. В 1954 році тут зрошувалось 17 га земель, в 1965 році - вже 32 га, завдяки чому розширилось городництво, збільшилось виробництво овочів.
Дальший істотний крок у піднесенні економіки колгоспу зроблено в новій п'ятирічці. Керуючись рішеннями XXIII з'їзду КПРС, колгоспники борються за те, щоб у 1970 році довести врожай пшениці не менш як до 27 цнт, ячменю - до 25, вівса - до 22, соняшнику - до 20, кукурудзи - до 35, цукрових буряків - 250 цнт з гектара та значно збільшити виробництво молока, м'яса, овочів, фруктів.
Підсумки двох перших років п'ятирічки переконують, що з цими завданнями вони успішно справляться. В 1966 році середня врожайність зернових становила 22,5 цнт, у т. ч. пшениці - 24 цнт з гектара. На 100 га земельних угідь було одержано по 415,7 цнт молока на 20 проц. більше, ніж в 1965 році. Загальний доход колгоспу в 1966 році досяг 1667,3 тис. крб. проти 1100,0 тис. крб. у 1965 році, тобто зріс більш ніж в 1,5 раза. За досягнуті успіхи 14 передовиків сільського господарства Жовтневого в 1966 році були нагороджені орденами і медалями Союзу РСР. Серед них І. В. Плескач, М. К. Мажара, О. М. Комісар, Є. М. Дитовченко, Г. А. Семенова та інші хлібороби і тваринники.
Великими трудовими успіхами відзначили колгоспники Жовтневого другий рік п'ятирічки - рік 50-річчя Радянської влади. Вони досягли високого врожаю зернових, особливо озимої пшениці, якої було зібрано по 25,6 цнт з га на всій площі посіву. На 100 га угідь вироблено молока по 385,6 цнт, м'яса - по 42,6 цнт. Валовий доход колгоспу в 1967 році збільшився на 166 тис. крб. і становив 1833,4 тис. крб., а в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь - 20 516 карбованців.
Щороку колгосп збільшує витрати на індивідуальну оплату праці членів артілі. Середньомісячна заробітна плата шоферів у 1966-1967 рр. зросла з 124 до 142 крб., трактористів - з 127 до 144 крб., інших колгоспників на 1966 рік вона становила 50 карбованців.
На основі господарських успіхів у післявоєнний період відбулися разючі зміни в культурі і побуті села. Створено всі необхідні умови для широкого задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб населення.
Про добробут сільських жителів яскраво свідчить збільшення їх вкладів у ощадну касу, підвищення купівельної спроможності. Сума вкладів трудящих Жовтневого в 1965 році становила 436,1 тис. крб., а в 1966 році - 550,1 тис. крб., в 1967 році - 1192,8 тис. крб. У кожній сім'ї є велосипеди і радіоприймачі, 4 - мають легкові автомашини, 75 - мотоцикли. В 1965 році магазини села продали
культурно-побутових товарів на суму 208 тис. крб., в 1966 році - на суму 220 тис. карбованців.
В 1967 році в селі збудовано два нових магазини - «1000 дрібниць» і «Книги». Товарообіг Жовтневого споживчого товариства в цьому році становив 634 тис. крб., а сума проданих на одну душу населення різних товарів майже подвоїлась у порівнянні з попереднім роком.
В будівництві багатьох господарських і культурно-побутових приміщень колгоспникам Жовтневого подають допомогу шефи - робітники і службовці ремонтного управління № 2 Кривого Рога. В 1965 році вони допомогли завершити будівництво двох нових будинків культури в третій і четвертій бригадах колгоспу ім. Димитрова. У 1966 році збудовано клуб на 250 місць у другій бригаді колгоспу.
Жотневе
Сторінка 4 з 5
крб., в 1965 році - 16 400 крб. Систематично підвищувався чистий прибуток колгоспу. Тільки за 1963-1965 роки він зріс із 0,73 млн. крб. до 1,1 млн. крб., тобто в 1,5 раза. За цей час неподільні фонди колгоспу зросли з 1430,8 тис. крб. до 1862,6 тис. крб. В роки семирічки це і економічний показник діяльності колгоспу збільшився в 1,7 раза. Завдяки зміцненню громадського господарства досягнуто значних успіхів у підвищенні оплати праці колгоспників. З 1963 року правління колгоспу перейшло до щомісячної грошової оплати трудодня. Місячний заробіток колгоспника в середньому становив у 1963 році 60 крб., а в 1965 році - 72 карбованці.
Керуючись рішеннями березневого 1965 року Пленуму ЦК КПРС, партійна організація і правління колгоспу спільно з усіма колгоспниками розробили реальні заходи по інтенсифікації артільного господарства. Головна увага працівників села була спрямована на підвищення врожайності сільськогосподарських культур і піднесення продуктивності тваринництва.
Вже в 1965 році розпочався перегляд структури посівних площ колгоспу. Провідне місце в зерновому господарстві артілі було відведено озимій пшениці. В перші роки нової п'ятирічки під озимою пшеницею мало бути 2000 га, тобто близько 25 проц. земельних угідь колгоспу. Для збільшення валового збору зерна колгосп запланував впровадити високоврожайний сорт «Миронівська-808», поліпшити агротехніку обробітку землі. Рік у рік колгосп збільшує внесення у грунт різних добрив, розширює площі зрошувальних земель. В 1954 році тут зрошувалось 17 га земель, в 1965 році - вже 32 га, завдяки чому розширилось городництво, збільшилось виробництво овочів.
Дальший істотний крок у піднесенні економіки колгоспу зроблено в новій п'ятирічці. Керуючись рішеннями XXIII з'їзду КПРС, колгоспники борються за те, щоб у 1970 році довести врожай пшениці не менш як до 27 цнт, ячменю - до 25, вівса - до 22, соняшнику - до 20, кукурудзи - до 35, цукрових буряків - 250 цнт з гектара та значно збільшити виробництво молока, м'яса, овочів, фруктів.
Підсумки двох перших років п'ятирічки переконують, що з цими завданнями вони успішно справляться. В 1966 році середня врожайність зернових становила 22,5 цнт, у т. ч. пшениці - 24 цнт з гектара. На 100 га земельних угідь було одержано по 415,7 цнт молока на 20 проц. більше, ніж в 1965 році. Загальний доход колгоспу в 1966 році досяг 1667,3 тис. крб. проти 1100,0 тис. крб. у 1965 році, тобто зріс більш ніж в 1,5 раза. За досягнуті успіхи 14 передовиків сільського господарства Жовтневого в 1966 році були нагороджені орденами і медалями Союзу РСР. Серед них І. В. Плескач, М. К. Мажара, О. М. Комісар, Є. М. Дитовченко, Г. А. Семенова та інші хлібороби і тваринники.
Великими трудовими успіхами відзначили колгоспники Жовтневого другий рік п'ятирічки - рік 50-річчя Радянської влади. Вони досягли високого врожаю зернових, особливо озимої пшениці, якої було зібрано по 25,6 цнт з га на всій площі посіву. На 100 га угідь вироблено молока по 385,6 цнт, м'яса - по 42,6 цнт. Валовий доход колгоспу в 1967 році збільшився на 166 тис. крб. і становив 1833,4 тис. крб., а в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь - 20 516 карбованців.
Щороку колгосп збільшує витрати на індивідуальну оплату праці членів артілі. Середньомісячна заробітна плата шоферів у 1966-1967 рр. зросла з 124 до 142 крб., трактористів - з 127 до 144 крб., інших колгоспників на 1966 рік вона становила 50 карбованців.
На основі господарських успіхів у післявоєнний період відбулися разючі зміни в культурі і побуті села. Створено всі необхідні умови для широкого задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб населення.
Про добробут сільських жителів яскраво свідчить збільшення їх вкладів у ощадну касу, підвищення купівельної спроможності. Сума вкладів трудящих Жовтневого в 1965 році становила 436,1 тис. крб., а в 1966 році - 550,1 тис. крб., в 1967 році - 1192,8 тис. крб. У кожній сім'ї є велосипеди і радіоприймачі, 4 - мають легкові автомашини, 75 - мотоцикли. В 1965 році магазини села продали
культурно-побутових товарів на суму 208 тис. крб., в 1966 році - на суму 220 тис. карбованців.
В 1967 році в селі збудовано два нових магазини - «1000 дрібниць» і «Книги». Товарообіг Жовтневого споживчого товариства в цьому році становив 634 тис. крб., а сума проданих на одну душу населення різних товарів майже подвоїлась у порівнянні з попереднім роком.
В будівництві багатьох господарських і культурно-побутових приміщень колгоспникам Жовтневого подають допомогу шефи - робітники і службовці ремонтного управління № 2 Кривого Рога. В 1965 році вони допомогли завершити будівництво двох нових будинків культури в третій і четвертій бригадах колгоспу ім. Димитрова. У 1966 році збудовано клуб на 250 місць у другій бригаді колгоспу.
Дивиться також інші населені пункти району: