Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На вимогу народних мас у листопаді були проведені перевибори Рад у Катеринославі, Павлограді, Кривому Розі, Кам'янському. Більшість мандатів перейшла до рук більшовиків. У перших числах грудня в
Катеринославі відбувся губернський з'їзд Рад, який затаврував контрреволюційну Центральну раду і одностайно висловився за скликання Всеукраїнського з'їзду Рад. З великою силою на з'їзді виявилося прагнення трудящих України неухильно зміцнювати дружбу з російським народом, як одну з найважливіших передумов перемоги Радянської влади на Україні.
Дізнавшись про рішення І Всеукраїнського з'їзду Рад та створення Українського Радянського уряду, трудящі губернії, керовані більшовиками, почали підготовку до збройного повстання проти Центральної ради, значні збройні сили якої були зосереджені в Катеринославі (до 3-х полків), Павлограді, Синельниковому, Новомосковську, Кривому Розі та інших містах і повітах губернії. Швидко зросли ряди Червоної гвардії в Павлограді, Кам'янському, Кривому Розі. В Катеринославі в середині грудня налічувалось до 3000 червоногвардійців.
Вирішальні бої за владу Рад в губернії розгорнулися наприкінці грудня
1917 року та на початку січня 1918 року. Велику допомогу трудящим Катеринослав- щини подали червоногвардійці Москви та Петрограда. 19 грудня була встановлена Радянська влада в Павлограді, 23 - в Синельниковому і Новомосковську, 29 - в Катеринославі, 4 січня - у Верхньодніпровську, 9 січня - в Кривому Розі.
Здобувши перемогу над силами контрреволюції, трудящі Катеринославщини разом з усім українським народом активно включилися в господарське і культурне будівництво. 4 січня 1918 року відбувся пленум Катеринославської Ради, яка в ці дні фактично виконувала роль губернської Ради. В його роботі взяв участь представник ЦК партії і Ради Народних Комісарів РРФСР на Україні Г. К. Орджонікідзе. В рішеннях пленуму говорилося про необхідність негайно приступити до організації влади Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів у масштабі всієї губернії. Незабаром Рада призначила комісарів: громадської безпеки - М. І. Ханського, військових справ - М. І. Арсеиічева, залізниць - С. Н. Власенка, вокзалу - Г. М. Баглія і т. д. Успішно пройшов перший губернський з'їзд Рад селянських депутатів (28 січня
1918 року), який одностайно схвалив рішення III Всеросійського з'їзду Рад і прийняту ним «Декларацію прав трудящого і експлуатованого народу» та розглянув питання про владу на місцях, землю, постачання селянам знарядь виробництва, північним губерніям країни - хліба тощо.
На основі декрету Ради Народних Комісарів, підписаного В. І. Леніним, Катеринославська губернська Рада робітничих, солдатських та селянських депутатів націоналізувала великі промислові і торговельні підприємства, запровадила 8-годинний робочий день, робітничий контроль за виробництвом. Фабрично-заводські комітети брали в свої руки керівництво підприємствами. Продовольчі комітети налагоджували постачання містам та робітничим селищам продовольства. Відновлювалась робота лікарень, шкіл, культурно-освітніх установ, громадських їдалень. В містах були створені біржі праці, вживалися заходи до ліквідації безробіття. В селах волосні земельні комітети, перетворюючи в життя Ленінський декрет про землю, конфіскували і передавали трудящим селянам поміщицьку землю, худобу, хліб, сільськогосподарський реманент. Почався розподіл поміщицьких
земель між безземельним та малоземельним селянством. Частина ж маєтків, за бажанням селян, перетворювалася на народні і колективні господарства.
Ради активно включились у роботу по створенню збройних сил молодої соціалістичної республіки.
Коли мирне радянське будівництво було зірване вторгненням австро-німецьких загарбників, які вже 1 березня 1918 року захопили Київ, Радянський уряд України переїхав до Катеринослава, де 17-19 березня відбувся її Всеукраїнський з'їзд Рад, який прийняв важливі рішення про зміцнення органів Радянської влади і мобілізацію сил на боротьбу з німецькими загарбниками.
25 березня загальні збори Катеринославської партійної організації ухвалили ріпичїіш організувати загони Червоної Армії, зобов'язавши комуністів вступити до її ряді в. Створюється штаб оборони Катеринославського району, начальник якого ЗО березня звернувся до робітників і селян губернії з закликом стати на захист соціалістичної Вітчизни.
По всій губернії формувалися загони для боротьби з окупантами. Мобілізаційний відділ штабу оборони Катеринославського району, куди вони прибували, працював цілу добу. До кінця березня в Катеринославі до Червоної Армії записалося
Дніпропетровська область
Сторінка 11 з 31
Катеринославі відбулося пленарне засідання Ради робітничих та солдатських депутатів, на якому більшовики поставили питання про перехід усієї влади до Рад. Але угодовська більшість відхилила цю резолюцію.На вимогу народних мас у листопаді були проведені перевибори Рад у Катеринославі, Павлограді, Кривому Розі, Кам'янському. Більшість мандатів перейшла до рук більшовиків. У перших числах грудня в
Дізнавшись про рішення І Всеукраїнського з'їзду Рад та створення Українського Радянського уряду, трудящі губернії, керовані більшовиками, почали підготовку до збройного повстання проти Центральної ради, значні збройні сили якої були зосереджені в Катеринославі (до 3-х полків), Павлограді, Синельниковому, Новомосковську, Кривому Розі та інших містах і повітах губернії. Швидко зросли ряди Червоної гвардії в Павлограді, Кам'янському, Кривому Розі. В Катеринославі в середині грудня налічувалось до 3000 червоногвардійців.
Вирішальні бої за владу Рад в губернії розгорнулися наприкінці грудня
1917 року та на початку січня 1918 року. Велику допомогу трудящим Катеринослав- щини подали червоногвардійці Москви та Петрограда. 19 грудня була встановлена Радянська влада в Павлограді, 23 - в Синельниковому і Новомосковську, 29 - в Катеринославі, 4 січня - у Верхньодніпровську, 9 січня - в Кривому Розі.
Здобувши перемогу над силами контрреволюції, трудящі Катеринославщини разом з усім українським народом активно включилися в господарське і культурне будівництво. 4 січня 1918 року відбувся пленум Катеринославської Ради, яка в ці дні фактично виконувала роль губернської Ради. В його роботі взяв участь представник ЦК партії і Ради Народних Комісарів РРФСР на Україні Г. К. Орджонікідзе. В рішеннях пленуму говорилося про необхідність негайно приступити до організації влади Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів у масштабі всієї губернії. Незабаром Рада призначила комісарів: громадської безпеки - М. І. Ханського, військових справ - М. І. Арсеиічева, залізниць - С. Н. Власенка, вокзалу - Г. М. Баглія і т. д. Успішно пройшов перший губернський з'їзд Рад селянських депутатів (28 січня
1918 року), який одностайно схвалив рішення III Всеросійського з'їзду Рад і прийняту ним «Декларацію прав трудящого і експлуатованого народу» та розглянув питання про владу на місцях, землю, постачання селянам знарядь виробництва, північним губерніям країни - хліба тощо.
На основі декрету Ради Народних Комісарів, підписаного В. І. Леніним, Катеринославська губернська Рада робітничих, солдатських та селянських депутатів націоналізувала великі промислові і торговельні підприємства, запровадила 8-годинний робочий день, робітничий контроль за виробництвом. Фабрично-заводські комітети брали в свої руки керівництво підприємствами. Продовольчі комітети налагоджували постачання містам та робітничим селищам продовольства. Відновлювалась робота лікарень, шкіл, культурно-освітніх установ, громадських їдалень. В містах були створені біржі праці, вживалися заходи до ліквідації безробіття. В селах волосні земельні комітети, перетворюючи в життя Ленінський декрет про землю, конфіскували і передавали трудящим селянам поміщицьку землю, худобу, хліб, сільськогосподарський реманент. Почався розподіл поміщицьких
земель між безземельним та малоземельним селянством. Частина ж маєтків, за бажанням селян, перетворювалася на народні і колективні господарства.
Ради активно включились у роботу по створенню збройних сил молодої соціалістичної республіки.
Коли мирне радянське будівництво було зірване вторгненням австро-німецьких загарбників, які вже 1 березня 1918 року захопили Київ, Радянський уряд України переїхав до Катеринослава, де 17-19 березня відбувся її Всеукраїнський з'їзд Рад, який прийняв важливі рішення про зміцнення органів Радянської влади і мобілізацію сил на боротьбу з німецькими загарбниками.
25 березня загальні збори Катеринославської партійної організації ухвалили ріпичїіш організувати загони Червоної Армії, зобов'язавши комуністів вступити до її ряді в. Створюється штаб оборони Катеринославського району, начальник якого ЗО березня звернувся до робітників і селян губернії з закликом стати на захист соціалістичної Вітчизни.
По всій губернії формувалися загони для боротьби з окупантами. Мобілізаційний відділ штабу оборони Катеринославського району, куди вони прибували, працював цілу добу. До кінця березня в Катеринославі до Червоної Армії записалося