Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Разом з тим у практичному здійсненні ленінської аграрної політики на Катеринославщині, як і в ряді районів, були допущені помилки. Значні земельні площі не розподілялися між селянами. Влітку 1919 року в губернії
створено 146 радянських господарств, яким відведено 297 тис. десятин землі. Великі земельні площі закріплювалися за винокурними, спиртовими заводами, в той час як земельний голод селян не був ще повністю задоволений, що, зрозуміло, викликало невдоволення частини селянства.
Переборюючи, за вказівками ЦК РКП(б) і В. І. Леніна, перекручення у проведенні земельної політики, партійні та радянські органи губернії вживали енергійних заходів, щоб забезпечити міцний союз робітничого класу з селянськими масами.
Виняткова увага зверталася на продовольче питання. Трудяще селянство Катеринославщини тільки з 10 лютого по 1 березня 1919 року зібрало і надіслало робітникам Росії 19 960 пудів хліба, 720 пудів картоплі, 52 пуди меду, 37 404 штуки яєць, 1237 голів рогатої худоби та ін.2 Під час проведення «Дня Півночі» навесні 1919 року в повітах губернії зібрали близько 80 вагонів хліба. У квітні Катеринославський губернський партійний комітет закликав трудящих селян взяти активну участь в проведенні продрозверстки та у боротьбі проти куркульства, яке приховувало хліб, як підкреслювалось у зверненні, «добутий потом і кров'ю сільської бідноти». Надійною опорою партійних організацій у справі виконання розверстки були продовольчі загони. Велику роботу по вилученню лишків хліба у куркульства проводили комітети бідноти. У квітні - травні 1919 року ЦК КП(б)У відрядив у губернію 21 партійного працівника для зміцнення партійного та радянського апарату на місцях4.
Запеклий опір Радянській владі чинили куркульські банди, які особливо активізувалися навесні і влітку 1919 року. На боротьбу проти куркульського бандитизму направлялися значні військові сили. На початку травня 1919 року банди Григор'єва розгорнули наступ на Катеринослав і захопили його. У боротьбі із заколотниками відзначилися червоноармійські загони групи військ Катеринославського напрямку під командуванням О. Я. Пархоменка. Активно боролися з григор'євцями та іншими куркульськими бандами комуністи, комсомольці, бойові загони трудящих губернії.
Влітку 1919 року, коли, спираючись на допомогу Антанти, наступ на Москву ночав генерал Денікін, на Катеринославщині створилося дуже складне становище. На її території в цей час безчинствували махновські банди, які грабували населення, тероризували радянські установи. Скориставшися з цього, білогвардійці посилили наступ на Катеринослав.
До міста за вказівкою Ради робітничо-селянської оборони України прибув А. С. Бубнов, щоб допомогти партійним та радянським органам губернії в мобілізації сил на відсіч ворогові. Члена Катеринославського губкому КП(б)У В. К. Аверіна було призначено уповноваженим Ради праці і оборони України і ЦК КП(б)У по боротьбі з денікінцями.
В. І. Ленін, який уважно стежив за подіями на фронті, в телеграмі В. К. Аверіну від 13 червня 1919 року вимагав сконцентрувати всі сили для вчасного проведення мобілізаційних робіт, доповідати йому про заходи. Партійні організації Катерниослава, Кам'янського, Кривого Рога та інших міст направили на фронт більш ніж половину комуністів. В ряди Червоної Армії влилось 1034 комсомольці Катеринославщини та близько 8 тис. робітників.
Разом з частинами 13-ї та 14-ї армій Південного фронту бойові робітничі загони витримали не одну атаку білогвардійців. 28 червня радянські війська змушені були залишити місто. 14 липня контрударом 14-ї армії і кораблів Дніпровської військової флотилії білогвардійці були вибиті з Катеринослава. Але кількісна перевага ворога змусила частини Південного фронту відійти. В місті і губернії знову був встановлений режим насильства і терору.
Ще на початку липня 1919 року для керівництва партизанським рухом на Катеринославщині Зафронтбюро ЦК КГІ(б)У направило сюди партійних працівників: Г. О. Колоса - командуючим і М. М. Макарова- Нікітіна - начальником штабу повстанських військ Лозово-Синельниківського напрямку. Активну роботу розгорнув підпільний губпартком, до складу якого входили Макс (Резников), Т. М. Лукашенко, А. В. Ушеренко, А. М. Колтун, М. Кривошеев, Володимир (Мирошевський). Був створений підпільний губревком у складі Й. Я. Лантуха, І. Гончарука і Володимира (Мирошевського)6. В липні - серпні штаб Лозово-Синельниківського напрямку, налагодивши міцний зв'язок з Катеринославським губревкомом та Зафронтбюро ЦК КП(б)У, провів велику роботу по організації підпільних осередків та рев комі в у Павлоградському і Новомосковському та в сусідніх повітах Полтавщини і Донбасу. Штаб містився в Самарських лісах. Спочатку ним було створено партизанський загін з 300
Дніпропетровська область
Сторінка 13 з 31
ське господарство в губернії припадало 12,66 десятини землі проти 7,8 десятини до 1917 року.Разом з тим у практичному здійсненні ленінської аграрної політики на Катеринославщині, як і в ряді районів, були допущені помилки. Значні земельні площі не розподілялися між селянами. Влітку 1919 року в губернії
Переборюючи, за вказівками ЦК РКП(б) і В. І. Леніна, перекручення у проведенні земельної політики, партійні та радянські органи губернії вживали енергійних заходів, щоб забезпечити міцний союз робітничого класу з селянськими масами.
Виняткова увага зверталася на продовольче питання. Трудяще селянство Катеринославщини тільки з 10 лютого по 1 березня 1919 року зібрало і надіслало робітникам Росії 19 960 пудів хліба, 720 пудів картоплі, 52 пуди меду, 37 404 штуки яєць, 1237 голів рогатої худоби та ін.2 Під час проведення «Дня Півночі» навесні 1919 року в повітах губернії зібрали близько 80 вагонів хліба. У квітні Катеринославський губернський партійний комітет закликав трудящих селян взяти активну участь в проведенні продрозверстки та у боротьбі проти куркульства, яке приховувало хліб, як підкреслювалось у зверненні, «добутий потом і кров'ю сільської бідноти». Надійною опорою партійних організацій у справі виконання розверстки були продовольчі загони. Велику роботу по вилученню лишків хліба у куркульства проводили комітети бідноти. У квітні - травні 1919 року ЦК КП(б)У відрядив у губернію 21 партійного працівника для зміцнення партійного та радянського апарату на місцях4.
Запеклий опір Радянській владі чинили куркульські банди, які особливо активізувалися навесні і влітку 1919 року. На боротьбу проти куркульського бандитизму направлялися значні військові сили. На початку травня 1919 року банди Григор'єва розгорнули наступ на Катеринослав і захопили його. У боротьбі із заколотниками відзначилися червоноармійські загони групи військ Катеринославського напрямку під командуванням О. Я. Пархоменка. Активно боролися з григор'євцями та іншими куркульськими бандами комуністи, комсомольці, бойові загони трудящих губернії.
Влітку 1919 року, коли, спираючись на допомогу Антанти, наступ на Москву ночав генерал Денікін, на Катеринославщині створилося дуже складне становище. На її території в цей час безчинствували махновські банди, які грабували населення, тероризували радянські установи. Скориставшися з цього, білогвардійці посилили наступ на Катеринослав.
До міста за вказівкою Ради робітничо-селянської оборони України прибув А. С. Бубнов, щоб допомогти партійним та радянським органам губернії в мобілізації сил на відсіч ворогові. Члена Катеринославського губкому КП(б)У В. К. Аверіна було призначено уповноваженим Ради праці і оборони України і ЦК КП(б)У по боротьбі з денікінцями.
В. І. Ленін, який уважно стежив за подіями на фронті, в телеграмі В. К. Аверіну від 13 червня 1919 року вимагав сконцентрувати всі сили для вчасного проведення мобілізаційних робіт, доповідати йому про заходи. Партійні організації Катерниослава, Кам'янського, Кривого Рога та інших міст направили на фронт більш ніж половину комуністів. В ряди Червоної Армії влилось 1034 комсомольці Катеринославщини та близько 8 тис. робітників.
Разом з частинами 13-ї та 14-ї армій Південного фронту бойові робітничі загони витримали не одну атаку білогвардійців. 28 червня радянські війська змушені були залишити місто. 14 липня контрударом 14-ї армії і кораблів Дніпровської військової флотилії білогвардійці були вибиті з Катеринослава. Але кількісна перевага ворога змусила частини Південного фронту відійти. В місті і губернії знову був встановлений режим насильства і терору.
Ще на початку липня 1919 року для керівництва партизанським рухом на Катеринославщині Зафронтбюро ЦК КГІ(б)У направило сюди партійних працівників: Г. О. Колоса - командуючим і М. М. Макарова- Нікітіна - начальником штабу повстанських військ Лозово-Синельниківського напрямку. Активну роботу розгорнув підпільний губпартком, до складу якого входили Макс (Резников), Т. М. Лукашенко, А. В. Ушеренко, А. М. Колтун, М. Кривошеев, Володимир (Мирошевський). Був створений підпільний губревком у складі Й. Я. Лантуха, І. Гончарука і Володимира (Мирошевського)6. В липні - серпні штаб Лозово-Синельниківського напрямку, налагодивши міцний зв'язок з Катеринославським губревкомом та Зафронтбюро ЦК КП(б)У, провів велику роботу по організації підпільних осередків та рев комі в у Павлоградському і Новомосковському та в сусідніх повітах Полтавщини і Донбасу. Штаб містився в Самарських лісах. Спочатку ним було створено партизанський загін з 300