Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
значна частина куркульської землі. Результати земельних перетворень, здійснених на селі в роки революції, закріплював закон V Всеукраїнського з'їзду Рад від
2 березня 1921 рокуг. Важливу роль у відродженні сільського господарства відіграло розгортання партійної та громадсько-політичної роботи на селі. На зміцнення сільських парт-організацій з міст протягом 1922-1924 рр. було послано 400 комуністів. Поліпшувалась діяльність Рад, активну участь у роботі яких брали комітети незаможних селян. У 1925 році вони об'єднували 104 736 чоловік. Значно зміцніли органи Радянської влади на селі після перевиборів, що відбулися наприкінці 1924 та на початку 1925 року. Склад Рад поновився більш як наполовину. Збільшилось число денутатів-середняків і жінок-селянок у сільських та районних Радах. Позитивно вплинуло на відбудову сільського господарства кооперування, яке після XIII з'їзду РКП(б) особливо посилилося.
В 1925 році на Катеринославщині налічувалось 573 колективних господарства, що об'єднували 14,5 тис. селянських дворів. Серед них 80 проц. становили бідняки. Крім того, в губернії було створено 57 радгоспів.
Перші колгоспи та радгоспи стали опорними пунктами Радянської влади на селі в боротьбі за соціалістичну перебудову сільського господарства. На 1925 рік посівна площа досягла 90 проц. рівня 1916 року, підвищилась врожайність, зросла товарність сільського господарства, зменшилася кількість безпосівних селянських господарств.
До 1926 року народне господарство було в основному відбудовано. Це стало можливим завдяки самовідданій праці трудівників міст і сіл, на чолі яких йшли комуністи. Очистивши свої лави від нестійких елементів, партійна організація Катеринославщини поповнилась в період ленінського призову робітниками від верстата. Влітку 1925 року вона об'єднувала 14 400 членів і кандидатів партії, серед них 75,5 проц. становили робітники. Під керівництвом партійних організацій у 1925 році працювало 32 578 комсомольців, об'єднаних у 500 осередків. Кількість членів профспілок на той час зросла до 193 257 чоловік.
Позитивно позначилася на народному господарстві нова форма управління, запроваджена в 1923-25 рр. у зв'язку з адміністративною реформою, за якою поділ на губернії було скасовано. Замість волостей і повітів колишньої Катеринославської губернії були утворені 87 районів, які входили до 7 округів: Олександрійського, Бердянського, Катеринославського, Павлоградського, Запорізького, Криворізького, Мелітопольського. В 1926 році Катеринославський округ об'єднано з Павлоградським у Дніпропетровський.
Незважаючи на те, що в перші роки Радянської влади зусилля народу, всі матеріальні ресурси були спрямовані на оборону країни, а потім на її відбудову, партія та Радянський уряд робили все можливе для підвищення добробуту і культурного рівня трудящих. В умовах розрухи і голоду з кожним роком зростала мережа ліку
вальних установ. Вже на початку 1922 року в губернії, від якої в 1919 році відійшли Олександрівський, Бахмутеський, Слов'япосербський та Маріупольський повіти, було 96 лікарень на 4031 ліжко, 14 поліклінік, 124 амбулаторії; з них у селах- 58 лікарень на 983 ліжка і 89 амбулаторій. В системі охорони здоров'я працювало 1255 медичних працівників, у т. ч. 452 лікарі.
Радянська держава дістала тяжку спадщину від старого ладу - майже суцільну неписьменність населення. В 1920 році тільки 32,3 проц. мешканців Катеринославщини вміли писати й читати, в т. ч. серед жінок 23,8 проц. Радянський уряд прийняв ряд декретів і постанов, спрямованих на докорінну перебудову всієї системи народної освіти. В губернії працювало 1459 шкіл, в яких навчалось 113 400 учнів. Уже в 1922 році 8,5 тис. дітей, що втратили батьків, виховувалися в 129 дитячих будинках. У 1924 році на Катеринославщині було 2146 шкіл, в яких навчалося 2142321дітей. На 1 січня 1924 року працювало 608 шкіл по ліквідації неписьменності, в яких навчалось 18 941 чоловік. Створювалися вищі та середні спеціальні учбові заклади. На кінець 1921 року в губернії працювало 3 інститути (гірничий, медичний та Інститут народної освіти), в яких навчалося понад 4 тис. студентів, і більше 1700 учнів - в 23 технікумах (переважно дітей робітників і селян). Було створено широку сітку робітфаків та різноманітних курсів. Широко розгорталася культурно-освітня робота. В 1921 році в губернії працювало 54 клуби, 273 бібліотеки, 207 хат-читалень і багато інших культурно-освітніх установ. В клубах, на заводах і фабриках діяли художні студії, гуртки образотворчого мистецтва. Місцевими митцями М. І. Сапожниковим, М. С. Погрібняком, Б. В. Смирновим, І. Д. Євсевським, В. В. Кореневим, Г. С. Теннером і іншими вже в той час було створено ряд полотен і скульптур, в яких
Дніпропетровська область
Сторінка 16 з 31
ліквідовано поміщицьке землеволодіння, в користування сільської бідноти та середняків передано 92,7 проц. усього земельного фонду губернії, до них ще, крім того, перейшлазначна частина куркульської землі. Результати земельних перетворень, здійснених на селі в роки революції, закріплював закон V Всеукраїнського з'їзду Рад від
2 березня 1921 рокуг. Важливу роль у відродженні сільського господарства відіграло розгортання партійної та громадсько-політичної роботи на селі. На зміцнення сільських парт-організацій з міст протягом 1922-1924 рр. було послано 400 комуністів. Поліпшувалась діяльність Рад, активну участь у роботі яких брали комітети незаможних селян. У 1925 році вони об'єднували 104 736 чоловік. Значно зміцніли органи Радянської влади на селі після перевиборів, що відбулися наприкінці 1924 та на початку 1925 року. Склад Рад поновився більш як наполовину. Збільшилось число денутатів-середняків і жінок-селянок у сільських та районних Радах. Позитивно вплинуло на відбудову сільського господарства кооперування, яке після XIII з'їзду РКП(б) особливо посилилося.
В 1925 році на Катеринославщині налічувалось 573 колективних господарства, що об'єднували 14,5 тис. селянських дворів. Серед них 80 проц. становили бідняки. Крім того, в губернії було створено 57 радгоспів.
Перші колгоспи та радгоспи стали опорними пунктами Радянської влади на селі в боротьбі за соціалістичну перебудову сільського господарства. На 1925 рік посівна площа досягла 90 проц. рівня 1916 року, підвищилась врожайність, зросла товарність сільського господарства, зменшилася кількість безпосівних селянських господарств.
До 1926 року народне господарство було в основному відбудовано. Це стало можливим завдяки самовідданій праці трудівників міст і сіл, на чолі яких йшли комуністи. Очистивши свої лави від нестійких елементів, партійна організація Катеринославщини поповнилась в період ленінського призову робітниками від верстата. Влітку 1925 року вона об'єднувала 14 400 членів і кандидатів партії, серед них 75,5 проц. становили робітники. Під керівництвом партійних організацій у 1925 році працювало 32 578 комсомольців, об'єднаних у 500 осередків. Кількість членів профспілок на той час зросла до 193 257 чоловік.
Позитивно позначилася на народному господарстві нова форма управління, запроваджена в 1923-25 рр. у зв'язку з адміністративною реформою, за якою поділ на губернії було скасовано. Замість волостей і повітів колишньої Катеринославської губернії були утворені 87 районів, які входили до 7 округів: Олександрійського, Бердянського, Катеринославського, Павлоградського, Запорізького, Криворізького, Мелітопольського. В 1926 році Катеринославський округ об'єднано з Павлоградським у Дніпропетровський.
Незважаючи на те, що в перші роки Радянської влади зусилля народу, всі матеріальні ресурси були спрямовані на оборону країни, а потім на її відбудову, партія та Радянський уряд робили все можливе для підвищення добробуту і культурного рівня трудящих. В умовах розрухи і голоду з кожним роком зростала мережа ліку
вальних установ. Вже на початку 1922 року в губернії, від якої в 1919 році відійшли Олександрівський, Бахмутеський, Слов'япосербський та Маріупольський повіти, було 96 лікарень на 4031 ліжко, 14 поліклінік, 124 амбулаторії; з них у селах- 58 лікарень на 983 ліжка і 89 амбулаторій. В системі охорони здоров'я працювало 1255 медичних працівників, у т. ч. 452 лікарі.
Радянська держава дістала тяжку спадщину від старого ладу - майже суцільну неписьменність населення. В 1920 році тільки 32,3 проц. мешканців Катеринославщини вміли писати й читати, в т. ч. серед жінок 23,8 проц. Радянський уряд прийняв ряд декретів і постанов, спрямованих на докорінну перебудову всієї системи народної освіти. В губернії працювало 1459 шкіл, в яких навчалось 113 400 учнів. Уже в 1922 році 8,5 тис. дітей, що втратили батьків, виховувалися в 129 дитячих будинках. У 1924 році на Катеринославщині було 2146 шкіл, в яких навчалося 2142321дітей. На 1 січня 1924 року працювало 608 шкіл по ліквідації неписьменності, в яких навчалось 18 941 чоловік. Створювалися вищі та середні спеціальні учбові заклади. На кінець 1921 року в губернії працювало 3 інститути (гірничий, медичний та Інститут народної освіти), в яких навчалося понад 4 тис. студентів, і більше 1700 учнів - в 23 технікумах (переважно дітей робітників і селян). Було створено широку сітку робітфаків та різноманітних курсів. Широко розгорталася культурно-освітня робота. В 1921 році в губернії працювало 54 клуби, 273 бібліотеки, 207 хат-читалень і багато інших культурно-освітніх установ. В клубах, на заводах і фабриках діяли художні студії, гуртки образотворчого мистецтва. Місцевими митцями М. І. Сапожниковим, М. С. Погрібняком, Б. В. Смирновим, І. Д. Євсевським, В. В. Кореневим, Г. С. Теннером і іншими вже в той час було створено ряд полотен і скульптур, в яких