Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Напередодні Великої Вітчизняної війни активну наукову і громадську діяльність вели нині академіки АРІ УРСР 3. І. Некра-сов, К. Ф. Стародубов, академік
АРІ УРСР та АН СРСР О. П. Чекмарьов, член-кореспондент АН УРСР К. П. Бунін, пі домий учений в галузі гірничої механіки академік АН УРСР М. С. Поляков, відомий селекціонер академік ВАСГНІЛ Б. П. Соколов, заслуяеені діячі науки УРСР гідробіолог Г. Б. Мельников, лікарі Д. О. Василенко, Л. А. Луковеький та багато інших.
У 1940 році в області працювало понад 60 палаців культури і клубів у містах і селищах міського типу, 11 будинків культури в райцентрах, 233 сільських та 615 колгоспних клубів та хат-читалень. Трудящих області обслуговували 1342 масові бібліотеки з книжковим фондом майже 3 млн. прим., а також 418 кіноустановок, и т. ч. 335 звукових, 8 музеїв та багато інших культурно-освітніх установ. В 1941 році працювало 8 театрів та філармонія, які виростили таких талановитих майстрів сцени, як народні артисти УРСР Г. В. Маринич, А. А. Верменич, В. І. Овчаренко, А. П. Хорошу) і, 3. С. Хрукалова, заслужений діяч мистецтв УРСР М. Г. Єсипенко та багато і цілих. На Дніпропетровщині починали свою творчу діяльність народні артисти СРСР І. С. Паторжинський, В. М. Дальський, народний артист УРСР О. Д. Гай. Художники М. І. Сапожников, М. М. Панін, М. С. Погрібняк, С. І. Слободянюк- 11 одолян, Г. А. Невечеря, В. О. Ховаєв, графік В. В. Коренєв, скульптори Г. С. Тениер і О. І. Жерадков відтворювали образ нової радянської людини, її самовіддану працю і творчість.
Справжнього розвитку набуло народне мистецтво, особливо декоративний розпис. У 20-х рр. у селі Петриківці почали працювати кооперативно-промислова артіль вишивальниць «Вільна селянка», а в селі Царичанці - «Червона квітка». В селах Шульгівці, Петриківці, Могильові, Прядівці, Китайгородці і Царичанці широкого розвитку набрало виробництво килимів. У місті Нікополі в артілі «Цеглобуд» виготовляли художньо оздоблений керамічний посуд. З ініціативи Т. Я. Пати, нині заслуженого майстра народної творчості УРСР, у 1936 році в Петриківці була заснована школа декоративного малювання.
Ще в 20-х рр. в Дніпропетровську виходили літературні журнали «Молодая кузиица», «Зоря», «Мартен», а трохи пізніше «Штурм», навколо яких об'єднувалися молоді письменники. Тоді ж на заводі ім. Петровського почала свою діяльність одна з найперших на Україні літературних груп «Плавка». Такі групи були створені і в Кривому Розі, а також в Апостолівському районі, в радгоспі «Веселі Терни» Криворізького району та інших. З середовища літгуртківців у літературу прийшов загін відомих тепер письменників. У 30-40-х рр. почали свою літературну діяльність О. Й. Билінов, П. М. Біба, С. О. Завгородній, С. А. Чорнобривець та інші.
В 1939 році з'явилися в пресі перші вірші народної поетеси Ф. А. Карпенко. Б 1938 році в області виходило 182 газети загальним тиражем 467 738 примірників.
З перших днів Великої Вітчизняної війни трудящі Дніпропетровської області, як і всієї країни, стали на захист соціалістичних завоювань. 22 і 23 червня на всіх підприємствах, залізничному транспорті, в радгоспах і колгоспах, в учбових закладах і установах відбувалися масові збори і мітинги, на яких робітники, колгоспники, широкі кола трудової інтелігенції області заявляли про свою готовність негайно замінити знаряддя праці на зброю.
На 10 липня 1941 року до військкоматів області надійшли 6373 заяви від чоловіків і 3802 від жінок з проханням зачислити їх до Червоної Армії В перші дні війни на фронт пішли понад 14 тис. членів партії. Комсомол Дніпропетровщини віддав Червоній Армії дві третини свого 120-тисячного складу3. Тих, що пішли на фронт, заміняли жінки. Вже на 2 липня 6173 жінки-домогосподарки працювали на місці чоловіків. Протягом перших днів війни в області 1369 жінок стали трактористками, 328 - комбайнерами.
Під керівництвом партійних організацій на основі директиви РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 29 червня 1941 року робота всіх установ, промислових підприємств, транспорту, колгоспів і радгоспів, масових організацій була переведена на воєнний лад. Самовіддано виконували трудящі Дніпропетровщини свій священний обов'язок перед Вітчизною. Колектив заводу ім. Ф. Е. Дзержинського за три дні освоїв нові профілі прокату; завод ім. В. І. Леніна почав випускати труби для виготовлення боєприпасів; завод ім. Г. І. Петровського збільшив виробництво цінного прокату і поковок.
Працюючи часто під обстрілом і бомбардуванням ворога, робітничий клас області дав Батьківщині тисячі тонн руди, чавуну, сталі, прокату, труб, дроту, металевих виробів. Відгукнувшись на заклик колгоспників артілі «Днепрострой» (Чкаловського району), від сходу до заходу сонця працювали на збиранні
Дніпропетровська область
Сторінка 20 з 31
дослідницьку роботу проводили член-кореспондент АРІ УРСР П. Т. Смельяненко (виробництво труб); член-кореспондент АГІ СРСР О. 1. Бродський (в галузі фізичної хімії).Напередодні Великої Вітчизняної війни активну наукову і громадську діяльність вели нині академіки АРІ УРСР 3. І. Некра-сов, К. Ф. Стародубов, академік
АРІ УРСР та АН СРСР О. П. Чекмарьов, член-кореспондент АН УРСР К. П. Бунін, пі домий учений в галузі гірничої механіки академік АН УРСР М. С. Поляков, відомий селекціонер академік ВАСГНІЛ Б. П. Соколов, заслуяеені діячі науки УРСР гідробіолог Г. Б. Мельников, лікарі Д. О. Василенко, Л. А. Луковеький та багато інших.
У 1940 році в області працювало понад 60 палаців культури і клубів у містах і селищах міського типу, 11 будинків культури в райцентрах, 233 сільських та 615 колгоспних клубів та хат-читалень. Трудящих області обслуговували 1342 масові бібліотеки з книжковим фондом майже 3 млн. прим., а також 418 кіноустановок, и т. ч. 335 звукових, 8 музеїв та багато інших культурно-освітніх установ. В 1941 році працювало 8 театрів та філармонія, які виростили таких талановитих майстрів сцени, як народні артисти УРСР Г. В. Маринич, А. А. Верменич, В. І. Овчаренко, А. П. Хорошу) і, 3. С. Хрукалова, заслужений діяч мистецтв УРСР М. Г. Єсипенко та багато і цілих. На Дніпропетровщині починали свою творчу діяльність народні артисти СРСР І. С. Паторжинський, В. М. Дальський, народний артист УРСР О. Д. Гай. Художники М. І. Сапожников, М. М. Панін, М. С. Погрібняк, С. І. Слободянюк- 11 одолян, Г. А. Невечеря, В. О. Ховаєв, графік В. В. Коренєв, скульптори Г. С. Тениер і О. І. Жерадков відтворювали образ нової радянської людини, її самовіддану працю і творчість.
Справжнього розвитку набуло народне мистецтво, особливо декоративний розпис. У 20-х рр. у селі Петриківці почали працювати кооперативно-промислова артіль вишивальниць «Вільна селянка», а в селі Царичанці - «Червона квітка». В селах Шульгівці, Петриківці, Могильові, Прядівці, Китайгородці і Царичанці широкого розвитку набрало виробництво килимів. У місті Нікополі в артілі «Цеглобуд» виготовляли художньо оздоблений керамічний посуд. З ініціативи Т. Я. Пати, нині заслуженого майстра народної творчості УРСР, у 1936 році в Петриківці була заснована школа декоративного малювання.
Ще в 20-х рр. в Дніпропетровську виходили літературні журнали «Молодая кузиица», «Зоря», «Мартен», а трохи пізніше «Штурм», навколо яких об'єднувалися молоді письменники. Тоді ж на заводі ім. Петровського почала свою діяльність одна з найперших на Україні літературних груп «Плавка». Такі групи були створені і в Кривому Розі, а також в Апостолівському районі, в радгоспі «Веселі Терни» Криворізького району та інших. З середовища літгуртківців у літературу прийшов загін відомих тепер письменників. У 30-40-х рр. почали свою літературну діяльність О. Й. Билінов, П. М. Біба, С. О. Завгородній, С. А. Чорнобривець та інші.
В 1939 році з'явилися в пресі перші вірші народної поетеси Ф. А. Карпенко. Б 1938 році в області виходило 182 газети загальним тиражем 467 738 примірників.
З перших днів Великої Вітчизняної війни трудящі Дніпропетровської області, як і всієї країни, стали на захист соціалістичних завоювань. 22 і 23 червня на всіх підприємствах, залізничному транспорті, в радгоспах і колгоспах, в учбових закладах і установах відбувалися масові збори і мітинги, на яких робітники, колгоспники, широкі кола трудової інтелігенції області заявляли про свою готовність негайно замінити знаряддя праці на зброю.
На 10 липня 1941 року до військкоматів області надійшли 6373 заяви від чоловіків і 3802 від жінок з проханням зачислити їх до Червоної Армії В перші дні війни на фронт пішли понад 14 тис. членів партії. Комсомол Дніпропетровщини віддав Червоній Армії дві третини свого 120-тисячного складу3. Тих, що пішли на фронт, заміняли жінки. Вже на 2 липня 6173 жінки-домогосподарки працювали на місці чоловіків. Протягом перших днів війни в області 1369 жінок стали трактористками, 328 - комбайнерами.
Під керівництвом партійних організацій на основі директиви РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 29 червня 1941 року робота всіх установ, промислових підприємств, транспорту, колгоспів і радгоспів, масових організацій була переведена на воєнний лад. Самовіддано виконували трудящі Дніпропетровщини свій священний обов'язок перед Вітчизною. Колектив заводу ім. Ф. Е. Дзержинського за три дні освоїв нові профілі прокату; завод ім. В. І. Леніна почав випускати труби для виготовлення боєприпасів; завод ім. Г. І. Петровського збільшив виробництво цінного прокату і поковок.
Працюючи часто під обстрілом і бомбардуванням ворога, робітничий клас області дав Батьківщині тисячі тонн руди, чавуну, сталі, прокату, труб, дроту, металевих виробів. Відгукнувшись на заклик колгоспників артілі «Днепрострой» (Чкаловського району), від сходу до заходу сонця працювали на збиранні