Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дніпропетровська область

З 2 тис. комсомольців, які направлялись ЦК ЛКСМ України на боротьбу проти Врангеля, 400 чоловік було з Катеринославщини.
В другій половині вересня врангелівці захопили залізничний вузол Синельникове і наблизились до Катеринослава. Катеринославська губернія стала ареною воєнних дій. Партійні та громадські організації губернії
організовували постачання армії хліба, взуття, одягу, зброї. Губком КП(б)У в складі В. К. Аверіна, Е. І. Квірінга, С. І. Гопнер, О. О. Кисельова та інших створив спеціальний облі­ково-мобілізаційний відділ, який направляв до політвідділів червоноармійських частин мобілізованих і добровольців - комуністів, комсомольців та безпартійних робітників. Більша частина мобілізованих увійшла до складу 46-ї дивізії, яка геро­їчно обороняла Катеринослав. Наприкінці вересня врангелівців відкинули, від міста. За бойові заслуги наказом Реввійськради збройних сил України 46-у дивізію було названо «Катеринославською». На початок листопада 1920 року від врангелівців була очищена вся губернія.
Великих зусиль і жертв вимагала також боротьба з махновщиною. Вже в період, коли завершувався розгром Врангеля, радянськими військами та трудящими губер­нії були проведені значні операції по ліквідації махновських банд. В очищенні від білогвардійців та махновців території губернії брали також участь Окрема інтерна­ціональна кавбригада, 1-й Туркестанський інтернаціональний полк, Латиська диві­зія, 52-а Західна польська стрілецька дивізія.
До мирного соціалістичного будівництва трудівники міст і сіл губернії присту­пали в умовах величезних господарських і політичних труднощів. На початок 1921 року на Катеринославщині не діяла не одна з 15 домен, жоден мартен. На Брян­ському заводі з 11 цехів працювало три. Завмерло життя на заводі Гантке, на заводах акціонерного товариства «Шодуар», стояв Дніпровський завод. З великими перебоя­ми працювала Катерининська залізниця. У Криворізькому залізорудному басейні давали руду всього три рудники з 38. Скоротилась чисельність робітничого класу. На Брянському і Дніпровському заводах робітників стало менше майнує втроє, на рудниках Кривого Рога з 24 тис. лишилося не більше як тисяча.
Глибоку кризу переживало сільське господарство. З невдоволення селян полі­тикою воєнного комунізму намагалися скористатися ворони елементи. Посилився куркульський бандитизм. Банди вішали радянських і партійних працівників, грабували
населення.
Навесні 1921 року губернія Пула оголошена па воєнному ста­новищі. У Криворізькому, Нікопольському, Павлоградському по­вітах майже всі члени партії брали участь у боротьбі з бандами. В гу­бернії активно діяли 172 оператив­ні загони і 153 загони самооборони; ЗО-а Іркутська дивізія ім. ВЦВК, біііці якої допомагали також від­будовувати народне господарство губернії. Вона була відзначена орденом Трудового Червоного Прапора УРСР.
Обстановка в губернії значно поліпшилась до середини 1921 року. Бандитизму в основному було покладено край.
Позв'язуючи на основі нової економічної політики завдання відбудови народ­ного господарства, партійна організація губернії багато уваги приділяла зміцненню своїх рядів, поліпшенню соціального складу осередків. Проводився курс на роз­ширення демократичних форм і методів роботи профспілок. У 1921-22 рр. вони налічували до 55 тис. робітників і службовців губернії і відігравали велику роль у агітації трудящих на відбудову народного господарства.
Поступово піднімалась з руїн промисловість губернії. Вже в другій половині 1921 року почали працювати Брянський завод (з 1922 року - ім. Г. І. Петровського), заніми «Шодуар» (з 1922 року названі ім. В. І. Леніна і Комінтерну), завод Гантке (з 1922 року - ім. К. Лібкнехта). Успішно проводилась відбудова Криворізького залізорудного та Нікопольського марганцевого басейнів. У 1925 році в катерино­славські іі групі заводів «Південсталь» працювало 6 домен і 16 мартенів, 4 бесемерівські конвертори, 38 прокатних станів. Металургійні заводи дали країні 19,7 млн. пу­ді і: чавуну, 22,3 млн. пудів прокату, що становило 42 нроц. республіканського виробництва. За 1924-25 рр. в Кривбасі було видобуто 53,2 нроц. союзного видобутку руди, що забезпечило повністю металургійні підприємства півдня України. Криворізьку руду почали також поставляти на експорт. Тільки на підприємствах металургійної і металообробної промисловості в 1926 році було 49068 робітників.
Багато зусиль вимагала відбудова сільського господарства, становище в якому луже ускладнилось внаслідок посухи 1921 року.
Для здійснення цього завдання та зміцнення союзу робітничого класу з селян­ством велике значення мало послідовне здійснення партійними та радянськими ор­ганами губернії закону про землю, виданого Всеукраїнським революційним коміте­том ще 5 січня 1920 року. На підставі цього закону було остаточно




Дніпропетровська область