Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узятиТУТ
Пошук від
Дніпропетровська область
Сторінка 15 з 31
З 2 тис. комсомольців, які направлялись ЦК ЛКСМ України на боротьбу проти Врангеля, 400 чоловік було з Катеринославщини. В другій половині вересня врангелівці захопили залізничний вузол Синельникове і наблизились до Катеринослава. Катеринославська губернія стала ареною воєнних дій. Партійні та громадські організації губернії
організовували постачання армії хліба, взуття, одягу, зброї. Губком КП(б)У в складі В. К. Аверіна, Е. І. Квірінга, С. І. Гопнер, О. О. Кисельова та інших створив спеціальний обліково-мобілізаційний відділ, який направляв до політвідділів червоноармійських частин мобілізованих і добровольців - комуністів, комсомольців та безпартійних робітників. Більша частина мобілізованих увійшла до складу 46-ї дивізії, яка героїчно обороняла Катеринослав. Наприкінці вересня врангелівців відкинули, від міста. За бойові заслуги наказом Реввійськради збройних сил України 46-у дивізію було названо «Катеринославською». На початок листопада 1920 року від врангелівців була очищена вся губернія. Великих зусиль і жертв вимагала також боротьба з махновщиною. Вже в період, коли завершувався розгром Врангеля, радянськими військами та трудящими губернії були проведені значні операції по ліквідації махновських банд. В очищенні від білогвардійців та махновців території губернії брали також участь Окрема інтернаціональна кавбригада, 1-й Туркестанський інтернаціональний полк, Латиська дивізія, 52-а Західна польська стрілецька дивізія. До мирного соціалістичного будівництва трудівники міст і сіл губернії приступали в умовах величезних господарських і політичних труднощів. На початок 1921 року на Катеринославщині не діяла не одна з 15 домен, жоден мартен. На Брянському заводі з 11 цехів працювало три. Завмерло життя на заводі Гантке, на заводах акціонерного товариства «Шодуар», стояв Дніпровський завод. З великими перебоями працювала Катерининська залізниця. У Криворізькому залізорудному басейні давали руду всього три рудники з 38. Скоротилась чисельність робітничого класу. На Брянському і Дніпровському заводах робітників стало менше майнує втроє, на рудниках Кривого Рога з 24 тис. лишилося не більше як тисяча. Глибоку кризу переживало сільське господарство. З невдоволення селян політикою воєнного комунізму намагалися скористатися ворони елементи. Посилився куркульський бандитизм. Банди вішали радянських і партійних працівників, грабували населення. Навесні 1921 року губернія Пула оголошена па воєнному становищі. У Криворізькому, Нікопольському, Павлоградському повітах майже всі члени партії брали участь у боротьбі з бандами. В губернії активно діяли 172 оперативні загони і 153 загони самооборони; ЗО-а Іркутська дивізія ім. ВЦВК, біііці якої допомагали також відбудовувати народне господарство губернії. Вона була відзначена орденом Трудового Червоного Прапора УРСР. Обстановка в губернії значно поліпшилась до середини 1921 року. Бандитизму в основному було покладено край. Позв'язуючи на основі нової економічної політики завдання відбудови народного господарства, партійна організація губернії багато уваги приділяла зміцненню своїх рядів, поліпшенню соціального складу осередків. Проводився курс на розширення демократичних форм і методів роботи профспілок. У 1921-22 рр. вони налічували до 55 тис. робітників і службовців губернії і відігравали велику роль у агітації трудящих на відбудову народного господарства. Поступово піднімалась з руїн промисловість губернії. Вже в другій половині 1921 року почали працювати Брянський завод (з 1922 року - ім. Г. І. Петровського), заніми «Шодуар» (з 1922 року названі ім. В. І. Леніна і Комінтерну), завод Гантке (з 1922 року - ім. К. Лібкнехта). Успішно проводилась відбудова Криворізького залізорудного та Нікопольського марганцевого басейнів. У 1925 році в катеринославські іі групі заводів «Південсталь» працювало 6 домен і 16 мартенів, 4 бесемерівські конвертори, 38 прокатних станів. Металургійні заводи дали країні 19,7 млн. пуді і: чавуну, 22,3 млн. пудів прокату, що становило 42 нроц. республіканського виробництва. За 1924-25 рр. в Кривбасі було видобуто 53,2 нроц. союзного видобутку руди, що забезпечило повністю металургійні підприємства півдня України. Криворізьку руду почали також поставляти на експорт. Тільки на підприємствах металургійної і металообробної промисловості в 1926 році було 49068 робітників. Багато зусиль вимагала відбудова сільського господарства, становище в якому луже ускладнилось внаслідок посухи 1921 року. Для здійснення цього завдання та зміцнення союзу робітничого класу з селянством велике значення мало послідовне здійснення партійними та радянськими органами губернії закону про землю, виданого Всеукраїнським революційним комітетом ще 5 січня 1920 року. На підставі цього закону було остаточно