Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Велику роль у колективізації відіграли МТС. На Дніпропетровщині серед перших були створені Ульянівська, Межівсїжа, Верхньодніпровська, Роздорська, Привільнянська та Кільченська. В 1930 році в
Дніпропетровському окрузі діяли 22 МТС, які обробляли 10 проц. посівної площі колгоспів. На кінець 1932 року в області налічувалось 3399 колгоспів, які об'єднували 85,7 проц. селянських дворів. їх обслуговували 99 МТС.
Організаційному та економічному зміцненню колгоспів великою мірою сприяло рішення січневого (1933 року) Об'єднаного Пленуму ЦК і ЦКК ВКП(б) про створення політвідділів МТС і радгоспів. На кінець лютого 1933 року в області почали діяти 66 політвідділів. Протягом року туди прибуло понад 700 комуністів. Крім того, для зміцнення керівництва колгоспами на партійну і радянську роботу було послано ще 2135 чоловік. Багато з них залишилися постійно працювати в сільському господарстві.
На кінець другої п'ятирічки колгоспи області об'єднували 99,7 ироп. дворів і 99,95 нроц. посівної площі. Значно поліпшилась технічна оснащеність сільського господарства. З області налічувалось 130 МТС, понад 9 тис. тракторів (у переведенні па 15-сильні), 5781 комбайн. Виросли сталі кадри механізаторів і колгоспних керівників. З'явились колгоспи-мільйонери. За виробництвом сільськогосподарських продуктів область вийшла в число передових.
Під проводом Комуністичної партії трудівники міст і сіл області внесли помітний вклад у справу побудови соціалізму в нашій країні.
борців області.
Докорінно змінилося соціально-економічне лице області, яка стала розвинутим індустріальним краєм нашої держави. В 1939 році на її території проживало 2273 тис. чоловік. Істотно змінилося співвідношення між міським і сільським населенням. У 1939 році в містах мешкало 53 проц. населення, на селах -47 процентів. В області було 16 міст і селищ міського типу.
На основі розвитку економіки значно збільшились державні асигнування на охорону здоров'я, соціальне забезпечення, народну освіту і культурно-побутове обслуговування трудящих. Тільки за роки другої п'ятирічки державні витрати на ці цілі по Дніпропетровській області зросли більш як утроє (з 4,5 до 14 млн. карбованців).
За цей час виробництво товарів народного споживання в області збільшилось у 2 рази. Товарообіг державної і кооперативної торгівлі в цілому зріс більш як утроє (з 47 800 до 143 700 млн. карбованців). Асигнування на охорону здоров'я в 1937 році зросли до 130 млн. карбованців. В 1940 році в області було 169 лікарень на 12,2 тисячі ліжок, де працювало 2802 лікарі і понад 8,5 тис. середнього медичного персоналу. Постійними дитячими яслами було охоплено 17 200 дітей, 14 239 дошкільнят виховувалися в дитячих садках.
Величезні зміни сталися в галузі освіти, культури. Уже в 1937 році в області в основному була ліквідована неписьменність. Збільшилась кількість середніх і неповних середніх шкіл. Якщо в 1932/1933 навчальному році в області була всього 31 середня школа, то в 1940/1941 навчальному році їх було 300. А всього напередодні війни - 1660 шкіл, в яких навчалось 395 900 учнів і працювало 15 300 вчителів.
Важливу роль у комуністичному вихованні підростаючого покоління відігравали позашкільні установи, кількість яких з кожним роком зростала. В 1941 році в області працювало 2 палаци піонерів, 39 піонерських клубів, 11 дитячих технічних станцій, 5 спортивних шкіл, 2 екскурсійно-туристські станції.
Бурхливо розвивалась вища і середня спеціальна освіта. Напередодні Великої Вітчизняної війни в області працював державний університет і 16 інститутів, у яких навчалося 17 495 студентів, 13 490 чоловік навчалися в 46 середніх спеціальних учбових закладах. Широкою була мереяжа науково-дослідних та проектних інститутів. Велику наукову роботу проводили співробітники фізико-технічного інституту, заснованого в 1927 році з ініціативи Л. В. Писаржевського, інституту фізичної хімії, науково-дослідного трубного інституту, гідробіологічної станції (пізніше була реорганізована в інститут гідробіології), науково-дослідного інституту епідеміології та мікробіології, інституту зернового господарства та багатьох інших.
З вищими учбовими закладами і науково-дослідними інститутами області пов'язана діяльність багатьох відомих вчених нашої країни. Ще до революції тут починали працювати академіки О. М. Динник, Л. В. Писаржевський, академік АРІ УРСР Д. І. Яворницький. Важливі наукові проблеми досліджували тут у ЗО-40-і роки
академік Г. В. Курдюмов, академіки АН УРСР М. М. Доброхотов, В. М. Свічников (в галузі металургії та металознавства); академік ЛИ УРСР М. П. Семененко і член-кореспондент АРІ УРСР С. П. Родіонов (в галузі геології). Велику
Дніпропетровська область
Сторінка 19 з 31
року) Пленуму ЦК ВКП(б) підприємства Дніпропетровського округу послали на села 1311 робітників замість 365, як передбачалось.Велику роль у колективізації відіграли МТС. На Дніпропетровщині серед перших були створені Ульянівська, Межівсїжа, Верхньодніпровська, Роздорська, Привільнянська та Кільченська. В 1930 році в
Організаційному та економічному зміцненню колгоспів великою мірою сприяло рішення січневого (1933 року) Об'єднаного Пленуму ЦК і ЦКК ВКП(б) про створення політвідділів МТС і радгоспів. На кінець лютого 1933 року в області почали діяти 66 політвідділів. Протягом року туди прибуло понад 700 комуністів. Крім того, для зміцнення керівництва колгоспами на партійну і радянську роботу було послано ще 2135 чоловік. Багато з них залишилися постійно працювати в сільському господарстві.
На кінець другої п'ятирічки колгоспи області об'єднували 99,7 ироп. дворів і 99,95 нроц. посівної площі. Значно поліпшилась технічна оснащеність сільського господарства. З області налічувалось 130 МТС, понад 9 тис. тракторів (у переведенні па 15-сильні), 5781 комбайн. Виросли сталі кадри механізаторів і колгоспних керівників. З'явились колгоспи-мільйонери. За виробництвом сільськогосподарських продуктів область вийшла в число передових.
Під проводом Комуністичної партії трудівники міст і сіл області внесли помітний вклад у справу побудови соціалізму в нашій країні.
борців області.
Докорінно змінилося соціально-економічне лице області, яка стала розвинутим індустріальним краєм нашої держави. В 1939 році на її території проживало 2273 тис. чоловік. Істотно змінилося співвідношення між міським і сільським населенням. У 1939 році в містах мешкало 53 проц. населення, на селах -47 процентів. В області було 16 міст і селищ міського типу.
На основі розвитку економіки значно збільшились державні асигнування на охорону здоров'я, соціальне забезпечення, народну освіту і культурно-побутове обслуговування трудящих. Тільки за роки другої п'ятирічки державні витрати на ці цілі по Дніпропетровській області зросли більш як утроє (з 4,5 до 14 млн. карбованців).
За цей час виробництво товарів народного споживання в області збільшилось у 2 рази. Товарообіг державної і кооперативної торгівлі в цілому зріс більш як утроє (з 47 800 до 143 700 млн. карбованців). Асигнування на охорону здоров'я в 1937 році зросли до 130 млн. карбованців. В 1940 році в області було 169 лікарень на 12,2 тисячі ліжок, де працювало 2802 лікарі і понад 8,5 тис. середнього медичного персоналу. Постійними дитячими яслами було охоплено 17 200 дітей, 14 239 дошкільнят виховувалися в дитячих садках.
Величезні зміни сталися в галузі освіти, культури. Уже в 1937 році в області в основному була ліквідована неписьменність. Збільшилась кількість середніх і неповних середніх шкіл. Якщо в 1932/1933 навчальному році в області була всього 31 середня школа, то в 1940/1941 навчальному році їх було 300. А всього напередодні війни - 1660 шкіл, в яких навчалось 395 900 учнів і працювало 15 300 вчителів.
Важливу роль у комуністичному вихованні підростаючого покоління відігравали позашкільні установи, кількість яких з кожним роком зростала. В 1941 році в області працювало 2 палаци піонерів, 39 піонерських клубів, 11 дитячих технічних станцій, 5 спортивних шкіл, 2 екскурсійно-туристські станції.
Бурхливо розвивалась вища і середня спеціальна освіта. Напередодні Великої Вітчизняної війни в області працював державний університет і 16 інститутів, у яких навчалося 17 495 студентів, 13 490 чоловік навчалися в 46 середніх спеціальних учбових закладах. Широкою була мереяжа науково-дослідних та проектних інститутів. Велику наукову роботу проводили співробітники фізико-технічного інституту, заснованого в 1927 році з ініціативи Л. В. Писаржевського, інституту фізичної хімії, науково-дослідного трубного інституту, гідробіологічної станції (пізніше була реорганізована в інститут гідробіології), науково-дослідного інституту епідеміології та мікробіології, інституту зернового господарства та багатьох інших.
З вищими учбовими закладами і науково-дослідними інститутами області пов'язана діяльність багатьох відомих вчених нашої країни. Ще до революції тут починали працювати академіки О. М. Динник, Л. В. Писаржевський, академік АРІ УРСР Д. І. Яворницький. Важливі наукові проблеми досліджували тут у ЗО-40-і роки
академік Г. В. Курдюмов, академіки АН УРСР М. М. Доброхотов, В. М. Свічников (в галузі металургії та металознавства); академік ЛИ УРСР М. П. Семененко і член-кореспондент АРІ УРСР С. П. Родіонов (в галузі геології). Велику