Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
4 квітня, після запеклих боїв, німецькі загарбники захопили Катеринослав, а згодом і всю губернію. В перший же день окупанти і. гайдамаки розстріляли на вокзалі в Катеринославі 500 полонених червоноармійців, в
одній із економій Солошської волості селян жорстоко побили різками, багатьох розстріляли. Екзекуції над селянами при безпосередній участі поміщиків влаштовувались в селі Тритуз Кам'янського і в інших місцевостях.
Визвольну боротьбу трудящих губернії проти німецько-австрійських військ та контрреволюції очолив підпільний Катеринославський обласний комітет партії, створений у червні за рішенням організаційного бюро по підготовці і з'їзду КЩб)У. До його складу ввійшли І. К. Амосов, П. О. Воронцов, В. Ю. Клочко та ін. Всюди створювалися повстанські партизанські штаби, підпільні рев коми, проводилась енергійна підготовка до вирішальних боїв за відновлення Радянської влади. Підпільна друкарня випускала відозви і звернення до трудящих, 17 квітня почала виходити газета «Молот».
29 членів Катеринославської більшовицької організації були делегатами І з'їзду КІІ(б)У. Повернувшись після з'їзду, вони розгорнули велику роботу серед трудящих губернії.
Значну роль у боротьбі за Радянську владу на Катеринославщині відіграла Катеринославська загальноміська конференція більшовиків, яка відбулась 1 грудня. В цей час створюється Катеринославський губернський революційний комітет.
Революційні комітети та штаби, створені також у Павлограді, Нікополі, Нижньодніпровську та інших містах губернії, відіграли велику роль і в організації рішучої відсічі військам Директорії, яка поширила було свою владу на частину Катеринославщини. 27 грудня повстанці повели наступ на місто, а 28 грудня губревком сповістив про відновлення Радянської влади в Катеринославі і губернії. У наказі № 1 повідомлялося, що «до організації влади Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів вся влада перебуває в руках губернського військово-революційного комітету».
Але на допомогу петлюрівцям з Верхньодніпровська прибуло підкріплення. Повстанці залишили місто, обравши своїм центром Павлоград. Вони тримали під своїм контролем значну територію Катеринославщини аж до приходу регулярних чаетин Червоної Армії, після чого влилися до її лав.
22 січня 1919 року група радянських військ Харківського напряму, якою командував 11. Ю. Дибенко, зайняла Новомосковськ та Синельникове і разом з місцевими партизанськими загонами повела наступ на Катеринослав. 26 січня в Катеринославі відновлено Радянську владу. Наступного дня в Зимовому театрі (тепер театр ім. М. Горького) відбулося засідання Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, на якому обрали губвиконком у складі 115 комуністів і 5 представників інших партій.
На кінець лютого 1919 року в більшості повітів Катеринославщини були відновлені Ради. На початку березня відбувся губернський з'їзд Рад, на якому з 226 делегатів 169 були комуністами. З'їзд звернув особливу увагу на організацію та зміцнення регулярної Червоної Армії. Були розглянуті також питання відбудови промислових підприємств, підготовки до весняної сівби тощо. До складу губвиконкому Ради ввійшли: комуністи О. О. Кисельов, П. О. Воронцов, В. А. Валявко, А. К. Войцехович та інші.
В перші місяці після відновлення Радянської влади в губернії діяло 83 партійні організації, що об'єднували 5 тис. комуністів. Величезну роль у розгортанні соціалістичного будівництва в містах і селах Катеринославщини відіграла губернська партійна конференція, яка відбулася 16-18 квітня 1919 року. Вона схвалила рішення VIII з'їзду РКП(б) і III з'їзду КП(б) У та намітила конкретні заходи по їх здійсненню. Конференція приділила виняткову увагу зміцненню Рад, а також створенню комітетів бідноти. Щоб допомогти сільським активістам, було вирішено створити губернські інструкторські курси для радянських працівників села.
З активною участю трудящих здійснювалася націоналізація промислових підприємств, відбудовувалися рудники Криворізького та Нікопольського районів.
Велику роботу проводили партійні та радянські органи губернії по здійсненню аграрних законів Радянської влади. На середину червня, як зазначалося у звіті земельних відділів губернії, було обстежено і взято на облік 147 маєтків (загалом 336 235,5 десятини землі, з них орної - 247 614 десятин). 218 650 десятин землі роздали
селянам. Але фактично селяни одержали значно більше землі, бо загальна кількість ліквідованих поміщицьких маєтків далеко перевищувала кількість обстежених. Поміщицьке землеволодіння (на 1910 рік) становило понад 1 млн. десятин. За приблизними підрахунками Наркомзему УРСР влітку 1919 року на одне селян
Дніпропетровська область
Сторінка 12 з 31
8000 чоловік. В районі Знам'янки і П'ятихаток, під Верхньодніпровськом і Крипті Рогом вони вступили в бої з переважаючими силами ворога.4 квітня, після запеклих боїв, німецькі загарбники захопили Катеринослав, а згодом і всю губернію. В перший же день окупанти і. гайдамаки розстріляли на вокзалі в Катеринославі 500 полонених червоноармійців, в
Визвольну боротьбу трудящих губернії проти німецько-австрійських військ та контрреволюції очолив підпільний Катеринославський обласний комітет партії, створений у червні за рішенням організаційного бюро по підготовці і з'їзду КЩб)У. До його складу ввійшли І. К. Амосов, П. О. Воронцов, В. Ю. Клочко та ін. Всюди створювалися повстанські партизанські штаби, підпільні рев коми, проводилась енергійна підготовка до вирішальних боїв за відновлення Радянської влади. Підпільна друкарня випускала відозви і звернення до трудящих, 17 квітня почала виходити газета «Молот».
29 членів Катеринославської більшовицької організації були делегатами І з'їзду КІІ(б)У. Повернувшись після з'їзду, вони розгорнули велику роботу серед трудящих губернії.
Значну роль у боротьбі за Радянську владу на Катеринославщині відіграла Катеринославська загальноміська конференція більшовиків, яка відбулась 1 грудня. В цей час створюється Катеринославський губернський революційний комітет.
Революційні комітети та штаби, створені також у Павлограді, Нікополі, Нижньодніпровську та інших містах губернії, відіграли велику роль і в організації рішучої відсічі військам Директорії, яка поширила було свою владу на частину Катеринославщини. 27 грудня повстанці повели наступ на місто, а 28 грудня губревком сповістив про відновлення Радянської влади в Катеринославі і губернії. У наказі № 1 повідомлялося, що «до організації влади Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів вся влада перебуває в руках губернського військово-революційного комітету».
Але на допомогу петлюрівцям з Верхньодніпровська прибуло підкріплення. Повстанці залишили місто, обравши своїм центром Павлоград. Вони тримали під своїм контролем значну територію Катеринославщини аж до приходу регулярних чаетин Червоної Армії, після чого влилися до її лав.
22 січня 1919 року група радянських військ Харківського напряму, якою командував 11. Ю. Дибенко, зайняла Новомосковськ та Синельникове і разом з місцевими партизанськими загонами повела наступ на Катеринослав. 26 січня в Катеринославі відновлено Радянську владу. Наступного дня в Зимовому театрі (тепер театр ім. М. Горького) відбулося засідання Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, на якому обрали губвиконком у складі 115 комуністів і 5 представників інших партій.
На кінець лютого 1919 року в більшості повітів Катеринославщини були відновлені Ради. На початку березня відбувся губернський з'їзд Рад, на якому з 226 делегатів 169 були комуністами. З'їзд звернув особливу увагу на організацію та зміцнення регулярної Червоної Армії. Були розглянуті також питання відбудови промислових підприємств, підготовки до весняної сівби тощо. До складу губвиконкому Ради ввійшли: комуністи О. О. Кисельов, П. О. Воронцов, В. А. Валявко, А. К. Войцехович та інші.
В перші місяці після відновлення Радянської влади в губернії діяло 83 партійні організації, що об'єднували 5 тис. комуністів. Величезну роль у розгортанні соціалістичного будівництва в містах і селах Катеринославщини відіграла губернська партійна конференція, яка відбулася 16-18 квітня 1919 року. Вона схвалила рішення VIII з'їзду РКП(б) і III з'їзду КП(б) У та намітила конкретні заходи по їх здійсненню. Конференція приділила виняткову увагу зміцненню Рад, а також створенню комітетів бідноти. Щоб допомогти сільським активістам, було вирішено створити губернські інструкторські курси для радянських працівників села.
З активною участю трудящих здійснювалася націоналізація промислових підприємств, відбудовувалися рудники Криворізького та Нікопольського районів.
Велику роботу проводили партійні та радянські органи губернії по здійсненню аграрних законів Радянської влади. На середину червня, як зазначалося у звіті земельних відділів губернії, було обстежено і взято на облік 147 маєтків (загалом 336 235,5 десятини землі, з них орної - 247 614 десятин). 218 650 десятин землі роздали
селянам. Але фактично селяни одержали значно більше землі, бо загальна кількість ліквідованих поміщицьких маєтків далеко перевищувала кількість обстежених. Поміщицьке землеволодіння (на 1910 рік) становило понад 1 млн. десятин. За приблизними підрахунками Наркомзему УРСР влітку 1919 року на одне селян