Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Важливу роль відіграли трудящі Катеринославщини у здійсненні ленінського плану побудови соціалізму, найголовнішою ланкою якого була індустріалізація країни.
Долаючи величезні труднощі і запеклий опір решток експлуататорських класів, у боротьбі проти різних антиленінських угруповань партія втілювала в життя накреслення В. І. Леніна. На початку 1927 року почалося будівництво Дніпровської гідростапції, енергія якої мала сприяти розвитку промисловості Дніпропетровська, Запоріжжя, Нікополя, Кривого Рога та інших районів. Почалося спорудження металургійного заводу в Кривому Розі. Велика увага приділялася реконструкції провідних підприємств та капітальному будівництву. Робітничий клас Дніпропетровщини одним з перших відгукнувся на заклик ленінградців розпочати соціалістичне змагання за успішне виконання планів господарського розвитку країни. На квітень 1929 року в змагання включилися всі найбільші металургійні заводи. У квітні 1929 року тільки в Дніпропетровську працювало 450 комсомольських бригад. У відповідь на заклик XVI партійної конференції стали змагатися бригади, цехи, заводи. Повсюдно колективи робітників брали підвищені зобов'язання.
Створювалася мережа профтехкурсів, курсів підвищення кваліфікації, на всіх підприємствах діяли школи фабрично-заводського навчання. Було відкрито Криворізький гірничий інститут, будівельний, транспортний і хіміко-технологічний у Дніпропетровську. Робітничий прошарок серед студентів становив 84 проц., комуністи - 29 процентів. Значно зріс контингент студентів технікумів і робітфаків.
Виконавши план першого року п'ятирічки на 103 проц., металурги області звернулися через газету «Правда» з закликом до всіх трудящих країни розпочати боротьбу за перевиконання завдань другого року п'ятирічки. Почин підхопили нафтовики Баку, шахтарі Донбасу, робітники багатьох інших районів країни. У відповідь на звернення ЦК ВКП(б) (січень 1930 року) боротися за виконання п'ятирічки за 4 роки багато заводів області взяли підвищені зобов'язання.
За прикладом робітників Ленінграда і Маріуполя на Дніпропетровщині ширився рух за складання змінно-зустрічних планів. На листопад 1931 року метод змінно-зустрічного планування (за даними 12 підприємств) наслідували у 1164 ударних бригадах.
Металурги області в 1932 році взяли активну участь у всесоюзному змаганні металургів, у конкурсі на кращий мартен.
Своєю самовідданою працею трудящі області внесли значний вклад у справу боротьби за створення фундаменту соціалістичної економіки. В роки першої п'ятирічки було введено до ладу Криворізьку районну електростанцію потужністю 45 тис. кіловат, збудовано 2 коксохімічні заводи (у Дніпропетровську і Дніпродзержинську), 3 домни (на заводах ім. Дзержинського та ДЗМУ), блюмінг на заводі ім. Дзержинського, 6 мартенів, марганцеві шахти № 24, 13 і 15, п'ять залізозбагачувальних фабрик, 2 залізорудні шахти в Кривбасі, цегельний завод у Нікополі, залізобетонний міст через Дніпро в Дніпропетровську. Робітники заводу ім. Леніна освоїли виробництво труб різних калібрів для автомобільної і нафтової промисловості, вдо дало змогу країні відмовитись від завезення їх з-за кордону.
За п'ятирічку на Дніпропетровщині було вироблено близько 5 млн.тонн чавуну, 4,5 млн. тонн сталі, близько 4 млн. тонн прокату, видобуто 33 млн. тонн залізної, 6 млн. тонп марганцевої руди. На 1 квітня 1932 року в промисловості, на будівництві і транспорті працювало 569 463 робітники, з них 77 339 - у чорній металургії.
Успішному виконанню народногосподарських планів та зміцненню державного апарату сприяло утворення 27 лютого 1932 року на базі 5 округів Дніпропетровської області. Пізніше, в 1938 та 1939 роках, частина її території ввійшла до складу новоутворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей.
Грандіозні завдання треба було розв'язувати трудящим області в другій п'ятирічці (1933-
1937 рр.), яка мала забезпечити перемогу соціалізму в країні. Тому роботу промислових підприємств області не раз обговорювали ЦК ВКІ І(б), ЦК КП(б) України і місцеві парторганізації.
З метою піднесення трудової активності мас та обміну досвідом роботи у грудні 1933 року було проведено обласний зліт ударників чорної металургії. Вживалися заходи до поліпшення керівництва шахтами. і заводами, переглядалися плани підготовки робітничих кадрів та дальшої технічної реконструкції виробництва, посилювалась иолітмасова робота. Перебудовуючи свою діяльність відповідно до рішень XVII з'їзду ВКП(б) та XII з'їзду КП(б)У, обласна партійна організація
Дніпропетровська область
Сторінка 17 з 31
відображався героїзм радянських людей в роки громадянської війни і в період відбудови народного господарства.Важливу роль відіграли трудящі Катеринославщини у здійсненні ленінського плану побудови соціалізму, найголовнішою ланкою якого була індустріалізація країни.
Долаючи величезні труднощі і запеклий опір решток експлуататорських класів, у боротьбі проти різних антиленінських угруповань партія втілювала в життя накреслення В. І. Леніна. На початку 1927 року почалося будівництво Дніпровської гідростапції, енергія якої мала сприяти розвитку промисловості Дніпропетровська, Запоріжжя, Нікополя, Кривого Рога та інших районів. Почалося спорудження металургійного заводу в Кривому Розі. Велика увага приділялася реконструкції провідних підприємств та капітальному будівництву. Робітничий клас Дніпропетровщини одним з перших відгукнувся на заклик ленінградців розпочати соціалістичне змагання за успішне виконання планів господарського розвитку країни. На квітень 1929 року в змагання включилися всі найбільші металургійні заводи. У квітні 1929 року тільки в Дніпропетровську працювало 450 комсомольських бригад. У відповідь на заклик XVI партійної конференції стали змагатися бригади, цехи, заводи. Повсюдно колективи робітників брали підвищені зобов'язання.
Створювалася мережа профтехкурсів, курсів підвищення кваліфікації, на всіх підприємствах діяли школи фабрично-заводського навчання. Було відкрито Криворізький гірничий інститут, будівельний, транспортний і хіміко-технологічний у Дніпропетровську. Робітничий прошарок серед студентів становив 84 проц., комуністи - 29 процентів. Значно зріс контингент студентів технікумів і робітфаків.
Виконавши план першого року п'ятирічки на 103 проц., металурги області звернулися через газету «Правда» з закликом до всіх трудящих країни розпочати боротьбу за перевиконання завдань другого року п'ятирічки. Почин підхопили нафтовики Баку, шахтарі Донбасу, робітники багатьох інших районів країни. У відповідь на звернення ЦК ВКП(б) (січень 1930 року) боротися за виконання п'ятирічки за 4 роки багато заводів області взяли підвищені зобов'язання.
За прикладом робітників Ленінграда і Маріуполя на Дніпропетровщині ширився рух за складання змінно-зустрічних планів. На листопад 1931 року метод змінно-зустрічного планування (за даними 12 підприємств) наслідували у 1164 ударних бригадах.
Металурги області в 1932 році взяли активну участь у всесоюзному змаганні металургів, у конкурсі на кращий мартен.
Своєю самовідданою працею трудящі області внесли значний вклад у справу боротьби за створення фундаменту соціалістичної економіки. В роки першої п'ятирічки було введено до ладу Криворізьку районну електростанцію потужністю 45 тис. кіловат, збудовано 2 коксохімічні заводи (у Дніпропетровську і Дніпродзержинську), 3 домни (на заводах ім. Дзержинського та ДЗМУ), блюмінг на заводі ім. Дзержинського, 6 мартенів, марганцеві шахти № 24, 13 і 15, п'ять залізозбагачувальних фабрик, 2 залізорудні шахти в Кривбасі, цегельний завод у Нікополі, залізобетонний міст через Дніпро в Дніпропетровську. Робітники заводу ім. Леніна освоїли виробництво труб різних калібрів для автомобільної і нафтової промисловості, вдо дало змогу країні відмовитись від завезення їх з-за кордону.
За п'ятирічку на Дніпропетровщині було вироблено близько 5 млн.тонн чавуну, 4,5 млн. тонн сталі, близько 4 млн. тонн прокату, видобуто 33 млн. тонн залізної, 6 млн. тонп марганцевої руди. На 1 квітня 1932 року в промисловості, на будівництві і транспорті працювало 569 463 робітники, з них 77 339 - у чорній металургії.
Успішному виконанню народногосподарських планів та зміцненню державного апарату сприяло утворення 27 лютого 1932 року на базі 5 округів Дніпропетровської області. Пізніше, в 1938 та 1939 роках, частина її території ввійшла до складу новоутворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей.
Грандіозні завдання треба було розв'язувати трудящим області в другій п'ятирічці (1933-
1937 рр.), яка мала забезпечити перемогу соціалізму в країні. Тому роботу промислових підприємств області не раз обговорювали ЦК ВКІ І(б), ЦК КП(б) України і місцеві парторганізації.
З метою піднесення трудової активності мас та обміну досвідом роботи у грудні 1933 року було проведено обласний зліт ударників чорної металургії. Вживалися заходи до поліпшення керівництва шахтами. і заводами, переглядалися плани підготовки робітничих кадрів та дальшої технічної реконструкції виробництва, посилювалась иолітмасова робота. Перебудовуючи свою діяльність відповідно до рішень XVII з'їзду ВКП(б) та XII з'їзду КП(б)У, обласна партійна організація