Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Восени 1919 року добре озброєні партизанські загони діяли в Новомосковському, Павлоградському повітах, у районі Нікополя, Чаплиного та інших місцях губернії. Загони, що діяли в Новомосковському та
Павлоградському повітах, згодом були об'єднані в 1-у повстанську бригаду. В партизанському з'єднанні Лозово-Синельниківського напрямку налічувалося понад 35 тис. партизанів. У зведеннях Зафронтбюро ЦК КГІ(б)У вказувалося, що район Катеринослава - справжнє пекло для білогвардійців.
Чимало комуністів за завданням губному та штабу Лозово-Синельниківського району направлялись у загони Махна для проведення партійно-політичної роботи серед чесних повстанців, засліплених анархістською демагогією. Велику популярність серед повстанців мав комуніст М. Л. Полонський, командир махновської т. зв. «залізної дивізії». Боячись комуністичного впливу на повстанців, Махно та його прибічники вчинили криваву розправу над комушетами-иідшльниками.
Наприкінці 1919 року війська 14-ї армії Південного фронту визволили: територію Катеринославщині! від денікінців. Велику допомогу подали їм партизансько-повстапські сили в тилу ворога. Так, у складі 1-ї бригади Лозово-Синельниківського з'єднання рішуче діяв партизанський полк під командуванням М. Г. Молибоги. Ще до приходу радянських частин околиці Катеринослава та залізничний вокзал зайняли бойові загоїш робітників. 29 грудня влада в місті перейшла до революційного комітету. Наступного дня підрозділи 45-ї дивізії Червоної Армії, радісно зустрінуті трудящими, ввійшли до міста. До обрання губвикоикому політичну та загальноадмініетративну владу в межах Катеринославщині здійснював губревком. Тимчасові органи влади - революційні комітети - створювалися і на місцях. 23-25 лютого 1920 року відбулась перша після вигнання денікінців губернська партійна конференція, делегати якої представляли понад 1000 комуністів. Розглянувши питання про радянське та господарське будівництво в губернії, пість зміцнення єдності робітників і селян України
звернула серйозну увагу на розгортання рішучої боротьби з махновщиною.
Вірним і надійним помічником партійних організацій в мобілізації сил на розгром ворога та у розгортанні господарського будівництва був комсомол. 5 квітня 1920 року відбувся перший губернський з'їзд комсомолу, на якому була організаційно оформлена губернська комсомольська організація. На цей час вона об'єднувала 800 юнаків і дівчат. З'їзд намітив конкретні заходи в організації військового навчання комсомольців та участі їх у ліквідації господарської розрухи.
Протягом першої половини квітня 1920 року відбулися повітові конференції Рад у Катеринославі, Павлограді, Новомосковську, Верхньодніпровську, Кривому Розі тощо. 21-25 квітня відбувся губернський з'їзд Рад (на з'їзді було 228 делегатів), який заслухав повідомлення з місць, доповіді про роботу губревкому, про чергові завдання Радянської влади, про роботу відділів: земельного, продовольчого, народної освіти і охорони здоров'я. З'їзд обрав губвиконком, до складу президії якого увійшли С. К. Мінін (голова), Е. І. Квірінг, В. К. Аверін, П. П. Сиволан та інші.
Відділ по роботі на селі, створений при губпарткомі відразу ж після виходу з підпілля, підтримував зв'язок з повітами, посилав на село інструкторів, поширював літературу. Важливу роботу провів відділ по організації партійних осередків, а потім комітетів незаможних селян. До 15 липня 1920 року в Катеринославському повіті було створено 12 комнезамів, у Криворізькому - 16, у Верхньодніпровському-25, у Павлоградському - 6, в Новомосковському - 4 комнезами. В кінці 1920 року па Катеринославщині вже діяло 670 КНС, які об'єднували 20 тис. селян- бідняків та середняків.
У відбудові народного господарства губернії та вихованні мас велику роль відіграли комуністичні суботники. За період з лютого по грудень 1920 року тільки
на Катеринославській залізниці відбулося 215 суботників, в яких взяло участь 22 133 чоловіка. Вони відремонтували 31 паровоз і 80 вагонів, навантажили та розвантажили понад 1000 вагонів.
Вже весною 1920 року партійні та радянські органи Катеринославщини провели велику роботу по мобілізації трудящих на боротьбу проти білополяків. Чимало добровольців влилось до Першої Кінної під час її маршу на польський фронт. Серед
них був і голова губвиконкому С. К. Мінін.
Широкий відгук серед трудящих губернії дістав ленінський заклик до незаможних селян України у зв'язку з наступом Врангеля. Катеринославська губернська партійна організація послала на Південний фронт понад 1200 комуністів.
Дніпропетровська область
Сторінка 14 з 31
чоловік; незабаром кількість бійців зросла до 2000. Партизанські загони формувались і розташовувались в 34 селах і хуторах.Восени 1919 року добре озброєні партизанські загони діяли в Новомосковському, Павлоградському повітах, у районі Нікополя, Чаплиного та інших місцях губернії. Загони, що діяли в Новомосковському та
Чимало комуністів за завданням губному та штабу Лозово-Синельниківського району направлялись у загони Махна для проведення партійно-політичної роботи серед чесних повстанців, засліплених анархістською демагогією. Велику популярність серед повстанців мав комуніст М. Л. Полонський, командир махновської т. зв. «залізної дивізії». Боячись комуністичного впливу на повстанців, Махно та його прибічники вчинили криваву розправу над комушетами-иідшльниками.
Наприкінці 1919 року війська 14-ї армії Південного фронту визволили: територію Катеринославщині! від денікінців. Велику допомогу подали їм партизансько-повстапські сили в тилу ворога. Так, у складі 1-ї бригади Лозово-Синельниківського з'єднання рішуче діяв партизанський полк під командуванням М. Г. Молибоги. Ще до приходу радянських частин околиці Катеринослава та залізничний вокзал зайняли бойові загоїш робітників. 29 грудня влада в місті перейшла до революційного комітету. Наступного дня підрозділи 45-ї дивізії Червоної Армії, радісно зустрінуті трудящими, ввійшли до міста. До обрання губвикоикому політичну та загальноадмініетративну владу в межах Катеринославщині здійснював губревком. Тимчасові органи влади - революційні комітети - створювалися і на місцях. 23-25 лютого 1920 року відбулась перша після вигнання денікінців губернська партійна конференція, делегати якої представляли понад 1000 комуністів. Розглянувши питання про радянське та господарське будівництво в губернії, пість зміцнення єдності робітників і селян України
звернула серйозну увагу на розгортання рішучої боротьби з махновщиною.
Вірним і надійним помічником партійних організацій в мобілізації сил на розгром ворога та у розгортанні господарського будівництва був комсомол. 5 квітня 1920 року відбувся перший губернський з'їзд комсомолу, на якому була організаційно оформлена губернська комсомольська організація. На цей час вона об'єднувала 800 юнаків і дівчат. З'їзд намітив конкретні заходи в організації військового навчання комсомольців та участі їх у ліквідації господарської розрухи.
Протягом першої половини квітня 1920 року відбулися повітові конференції Рад у Катеринославі, Павлограді, Новомосковську, Верхньодніпровську, Кривому Розі тощо. 21-25 квітня відбувся губернський з'їзд Рад (на з'їзді було 228 делегатів), який заслухав повідомлення з місць, доповіді про роботу губревкому, про чергові завдання Радянської влади, про роботу відділів: земельного, продовольчого, народної освіти і охорони здоров'я. З'їзд обрав губвиконком, до складу президії якого увійшли С. К. Мінін (голова), Е. І. Квірінг, В. К. Аверін, П. П. Сиволан та інші.
Відділ по роботі на селі, створений при губпарткомі відразу ж після виходу з підпілля, підтримував зв'язок з повітами, посилав на село інструкторів, поширював літературу. Важливу роботу провів відділ по організації партійних осередків, а потім комітетів незаможних селян. До 15 липня 1920 року в Катеринославському повіті було створено 12 комнезамів, у Криворізькому - 16, у Верхньодніпровському-25, у Павлоградському - 6, в Новомосковському - 4 комнезами. В кінці 1920 року па Катеринославщині вже діяло 670 КНС, які об'єднували 20 тис. селян- бідняків та середняків.
У відбудові народного господарства губернії та вихованні мас велику роль відіграли комуністичні суботники. За період з лютого по грудень 1920 року тільки
на Катеринославській залізниці відбулося 215 суботників, в яких взяло участь 22 133 чоловіка. Вони відремонтували 31 паровоз і 80 вагонів, навантажили та розвантажили понад 1000 вагонів.
Вже весною 1920 року партійні та радянські органи Катеринославщини провели велику роботу по мобілізації трудящих на боротьбу проти білополяків. Чимало добровольців влилось до Першої Кінної під час її маршу на польський фронт. Серед
них був і голова губвиконкому С. К. Мінін.
Широкий відгук серед трудящих губернії дістав ленінський заклик до незаможних селян України у зв'язку з наступом Врангеля. Катеринославська губернська партійна організація послала на Південний фронт понад 1200 комуністів.