Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У перші ж дні війни на території області з участю секретарів обкому КП (б) У Л. І. Брежнєва, С. Б. Задіонченка, К. С. Грушового, М. М. Кучмія, голови облвиконкому П. А. Найдьонова було сформовано 5 дивізій,
зведених у корпус, у якому налічувалось 50 тис. бійців. За постановою бюро обкому партії «Про боротьбу з парашутними десантами і диверсантами ворога у прифронтовій смузі» у всіх містах і районах області створювалися винищувальні батальйони по 100-200 бійців в кожному із складу партійного, радянського та комсомольського активу. Понад 100 тис. чоловік влилося в загони народного ополчення. На 4 липня 1941 року в області було створено 40 винищувальних батальйонів, які налічували 6641 чол., і 2681 група сприяння цим батальйонам з 29 104 чоловік.
Партійна організація області провела велику роботу по організації навчання загонів народного ополчення і винищувальних батальйонів. На будівництві оборонних споруд працювало понад 40 000 трудящих.
Загроза окупації області поставила перед радянськими і партійними органами завдання організувати евакуацію обладнання, цілих промислових підприємств, майна МТС, колгоспів і радгоспів, наукових і учбових закладів, культурних цінностей, а також спеціалістів, робітників у східні райони Радянського Союзу.
Протягом кількох тижнів в умовах безперервного бомбардування і артилерійського обстрілу проводився демонтаж обладнання.
Внаслідок тяжких втрат 6-ї і 12-ї армій в районі Умані - напрямок Умань - Дніпропетровськ виявився відкритим для гітлерівців. Сюди й рушили з'єднання 1-ї танкової групи ворога. До 16 серпні па Дніпропетровський плацдарм відійшли частини резервної армії. 17 серпня бої точилися на околицях Дніпропетровська. В цих боях доблесть і мужність виявили солдати і командири 255-ї, 275-ї, 278-ї, 253-ї, 15-ї дивізій, особовий склад Дніпропетровського артилерійського училища, танкісти танкової бригади під командуванням полковника Ю. Г. Пушкіна, бійці винищувальних батальйонів. V повітряних боях над Дніпропетровськом уславився 81-й авіаційний полк, яким командував О. М. Омельченко (комісар В. П. Казаринов).
Після запеклих боїв у другій половині жовтня 1941 року ворогові вдалося окупувати всю територію Дніпропетровської області. Небачені страждання випали па долю радянських громадян.
Більшовицьке підпілля Дніпропетровської області очолив підпільний обком Партії у складі М. І. Сташкова, Д. Г. Садовниченка і Д. С. Ситника. Обком містився в Павлограді. Явочні квартири обкому були також у Дніпропетровську, Днійродзержинську, Синельниковому та інших містах. Члени обкому через зв'язківців ЦК КП(б)У - В. Я. Портянка, Н. І. Гурову, Е. Ф. Коваленко, Н. О. Сарану та пі. одержували відповідні вказівки. Був налагоджений також зв'язок з 6 міськкомами і 13 підпільними райкомами.
Вже в 1941 році Дніпропетровська область стала вогнищем народної боротьби. В листопаді 1941 року підпільний обком провів збори партизанів у новомосковському лісі. Долаючи неймовірні труднощі, підпільні партійні організації повідомляли наради ро становище на фронтах, викривали справжнє обличчя фашистів, викривали зрадників. Організації, що не мали засобів для випуску друкованих прокламацій, поширювали листівки, написані від руки. В багатьох районах області були створені групи, які збирали скинуті радянськими літаками зведення Радінформбюро та радянські газети і поширювали їх серед населення.
Великий патріотизм проявили лікарі, медсестри, санітарки, які рятували поранених від смерті, а молодь - від вигнання до фашистської Німеччини. Тільки в Дніпропетровську група медичних працівників на чолі з лікарем Е. Г. Попковою, ризикуючи власним життям, визволила з таборів близько 800 військовополонених.
Під керівництвом підпільних партійних організацій самовіддано боролися з ворогом підпільні комсомольські і комсомольсько-молодіжні організації та групи. На території області діяло 8 підпільних комсомольських і комсомольсько-молодіжних організацій та 8 груп. Активно боролися також 67 антифашистських патріотичних бойових і диверсійних організацій та груп, які очолювали комуністи.
Важливою була роль підпільних партійних організацій в розгортанні партизанського руху. На території області діяли 25 партизанських загонів і 6 партизанських груп, в яких налічувалось 1437 чоловік.
У вересні 1941 року в дніпровських плавнях, в районі Нікополя, розгорнуло боротьбу перше велике партизанське з'єднання на Україні, яке склалося з партизанських загонів Нікопольського, Криворізького і Апостолівського районів, а також Запорізької, Харківської, Миколаївської, Сталінської і Херсонської
Дніпропетровська область
Сторінка 21 з 31
врожаю колгоспники, робітники і службовці радгоспів, вчителі і учні, щоб завершити цю роботу не за 18, а за 10-12 днів.У перші ж дні війни на території області з участю секретарів обкому КП (б) У Л. І. Брежнєва, С. Б. Задіонченка, К. С. Грушового, М. М. Кучмія, голови облвиконкому П. А. Найдьонова було сформовано 5 дивізій,
Партійна організація області провела велику роботу по організації навчання загонів народного ополчення і винищувальних батальйонів. На будівництві оборонних споруд працювало понад 40 000 трудящих.
Загроза окупації області поставила перед радянськими і партійними органами завдання організувати евакуацію обладнання, цілих промислових підприємств, майна МТС, колгоспів і радгоспів, наукових і учбових закладів, культурних цінностей, а також спеціалістів, робітників у східні райони Радянського Союзу.
Протягом кількох тижнів в умовах безперервного бомбардування і артилерійського обстрілу проводився демонтаж обладнання.
Внаслідок тяжких втрат 6-ї і 12-ї армій в районі Умані - напрямок Умань - Дніпропетровськ виявився відкритим для гітлерівців. Сюди й рушили з'єднання 1-ї танкової групи ворога. До 16 серпні па Дніпропетровський плацдарм відійшли частини резервної армії. 17 серпня бої точилися на околицях Дніпропетровська. В цих боях доблесть і мужність виявили солдати і командири 255-ї, 275-ї, 278-ї, 253-ї, 15-ї дивізій, особовий склад Дніпропетровського артилерійського училища, танкісти танкової бригади під командуванням полковника Ю. Г. Пушкіна, бійці винищувальних батальйонів. V повітряних боях над Дніпропетровськом уславився 81-й авіаційний полк, яким командував О. М. Омельченко (комісар В. П. Казаринов).
Після запеклих боїв у другій половині жовтня 1941 року ворогові вдалося окупувати всю територію Дніпропетровської області. Небачені страждання випали па долю радянських громадян.
Більшовицьке підпілля Дніпропетровської області очолив підпільний обком Партії у складі М. І. Сташкова, Д. Г. Садовниченка і Д. С. Ситника. Обком містився в Павлограді. Явочні квартири обкому були також у Дніпропетровську, Днійродзержинську, Синельниковому та інших містах. Члени обкому через зв'язківців ЦК КП(б)У - В. Я. Портянка, Н. І. Гурову, Е. Ф. Коваленко, Н. О. Сарану та пі. одержували відповідні вказівки. Був налагоджений також зв'язок з 6 міськкомами і 13 підпільними райкомами.
Вже в 1941 році Дніпропетровська область стала вогнищем народної боротьби. В листопаді 1941 року підпільний обком провів збори партизанів у новомосковському лісі. Долаючи неймовірні труднощі, підпільні партійні організації повідомляли наради ро становище на фронтах, викривали справжнє обличчя фашистів, викривали зрадників. Організації, що не мали засобів для випуску друкованих прокламацій, поширювали листівки, написані від руки. В багатьох районах області були створені групи, які збирали скинуті радянськими літаками зведення Радінформбюро та радянські газети і поширювали їх серед населення.
Великий патріотизм проявили лікарі, медсестри, санітарки, які рятували поранених від смерті, а молодь - від вигнання до фашистської Німеччини. Тільки в Дніпропетровську група медичних працівників на чолі з лікарем Е. Г. Попковою, ризикуючи власним життям, визволила з таборів близько 800 військовополонених.
Під керівництвом підпільних партійних організацій самовіддано боролися з ворогом підпільні комсомольські і комсомольсько-молодіжні організації та групи. На території області діяло 8 підпільних комсомольських і комсомольсько-молодіжних організацій та 8 груп. Активно боролися також 67 антифашистських патріотичних бойових і диверсійних організацій та груп, які очолювали комуністи.
Важливою була роль підпільних партійних організацій в розгортанні партизанського руху. На території області діяли 25 партизанських загонів і 6 партизанських груп, в яких налічувалось 1437 чоловік.
У вересні 1941 року в дніпровських плавнях, в районі Нікополя, розгорнуло боротьбу перше велике партизанське з'єднання на Україні, яке склалося з партизанських загонів Нікопольського, Криворізького і Апостолівського районів, а також Запорізької, Харківської, Миколаївської, Сталінської і Херсонської