Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
колгоспам і МТС Павлоградського та Магдалинівського районів.
До кінця 1950 року питома вага електрифікованих колгоспів досягла 36 проц. проти 18,2 процента в довоєнний час. Дніпропетровський, Дніпродзержинський і Криворізький міськкоми партії направили у підшефні райони близько тисячі чоловік з числа партійно-радянського активу для проведення агітаційно-масової роботи, укомплектували для колгоспів і радгоспів 523 бібліотечки.
Позитивно позначилось на розвитку громадського господарства укрупнення колгоспів. До кінця 1950 року в області налічувалось 788 артілей замість 1669. Головами колгоспів стали 200 спеціалістів з середньою і вищою сільськогосподарською освітою, а також випускники дворічної школи колгоспних кадрів.
Партійні і радянські органи багато дбали про виховання майстрів високих урожаїв. В соціалістичному змаганні честь називатися бригадою високої кул ьтури землеробства першою в області завоювала тракторна бригада Межівської МТС, яку очолював Г. І. Судима. Багатьох послідовників в колгоспах і радгоспах нашої країни мав і знатний кукурудзовод Герой Соціалістичної Праці М. О. Озерний.
На кінець четвертої п'ятирічки в основному були загоєні рани, заподіяні сільському господарству війною. Посівні площі області перевищили рівень довоєнного 1940 року на 14,4 тис. гектарів. У 1951 році кількість великої рогатої худоби зросла порівняно з довоєнним рівнем на 26,9 тис. голів.
Важливі господарські завдання розв'язували трудящі області в роки п'ятої п'ятирічки. Особлива увага приділялася розвитку Криворізького залізорудного басейну.
Протягом 1951-1955 рр. у Кривбасі споруджено 18 шахт, 6 кар'єрів, 5 великих заводів, першу чергу Південного гірничозбагачувального комбінату. Видобуток марганцевої руди в області збільшився в 1,8 раза порівняно з 1950 роком, виробництво коксу в 2,2 раза, чавуну в 2,5, сталі в 2,2, прокату в 2 рази.
В 1953 році з будівництвом поблизу Павлограда першої вугільної шахти «Тернівської» було розпочато освоєння нового вугільного басейну Дніпропетровщини, який дістав назву Західного Донбасу. На кінець 1968 року тут працювало 4 кам'яновугільні шахти.
Успішно розвивалася машинобудівна і машинообробна промисловість. Збільшився випуск нового пневматичного обладнання для шахт на криворізькому заводі «Комуніст», баштових підйомних кранів на Нікопольському заводі ім. Леніна, металоконструкцій на заводі ім. Бабушкіна. За 1951-1955 роки виробництво транспортерів зросло в 2 рази, електромоторів в 5 разів. Машинобудівна і металообробна промисловість області за обсягом валової продукції посідала друге місце після металургійної. Набула дальшого розвитку промисловість по виробництву товарів народного споживання. Валова продукція легкої промисловості в 1955 році зросла в 1,3 раза порівняно з 1940 роком. Обсяг валової продукції всієї промисловості збільшився на 98 проц. порівняно з 1950 роком5. Понад плай продукції вироблено на суму 1 млрд. 45 млн. карбованців.
Багато уваги питанням промислового розвитку Дніпропетровщини приділяла обласна партійна організація, яку очолював тоді А. П. Кириленко, нині член Політбюро ЦК КПРС, секретар ЦК КПРС. (Першим секретарем Дніпропетровського обкому КП України А. П. Кириленко працював з червня 1950 року до листопада 1955 року).
Велике промислове будівництво розгорнулося на Дніпропетровщині після
XX з'їзду КПРС. Мобілізуючи трудящих на здійснення рішень з'їзду партії, обласна партійна організація посилила організаторську та політичну роботу. Широку програму дальшого поліпшення керівництва всіма ланками народного господарства розробили збори партійного активу області і міста Дніпропетровська, які відбулися ІЗ березня 1956 року. Збори всебічно обговорили доповідь першого секретаря обкому КП України В. В. Щербицького «Про підсумки роботи XX з'їзду КПРС і завдання обласної партійної організації». (З листопада 1955 року до грудня 1957 року І. В. Щербицький працював першим секретарем Дніпропетровського обкому КП України, з липня 1963 року до грудня 1964 року він - перший секретар Дніпропетровського промислового обкому, з грудня 1964 року до жовтня 1965 року- перший секретар Дніпропетровського обкому КП України).
Дніпропетровська область
Сторінка 25 з 31
будівельні і транспортні організації за певними сільськими районами. Підприємства Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровська протягом лише одного 1948 року відремонтували для підшефних колгоспів, МТС і радгоспів 20 двигунів, 25 насосів, відбудували і розширили зрошувальну сітку в колгоспах на площі 1028 га. Підприємства Жовтневого району подали технічну допомогу на суму понад 1,5 млн. крб. підшефнимДо кінця 1950 року питома вага електрифікованих колгоспів досягла 36 проц. проти 18,2 процента в довоєнний час. Дніпропетровський, Дніпродзержинський і Криворізький міськкоми партії направили у підшефні райони близько тисячі чоловік з числа партійно-радянського активу для проведення агітаційно-масової роботи, укомплектували для колгоспів і радгоспів 523 бібліотечки.
Позитивно позначилось на розвитку громадського господарства укрупнення колгоспів. До кінця 1950 року в області налічувалось 788 артілей замість 1669. Головами колгоспів стали 200 спеціалістів з середньою і вищою сільськогосподарською освітою, а також випускники дворічної школи колгоспних кадрів.
Партійні і радянські органи багато дбали про виховання майстрів високих урожаїв. В соціалістичному змаганні честь називатися бригадою високої кул ьтури землеробства першою в області завоювала тракторна бригада Межівської МТС, яку очолював Г. І. Судима. Багатьох послідовників в колгоспах і радгоспах нашої країни мав і знатний кукурудзовод Герой Соціалістичної Праці М. О. Озерний.
На кінець четвертої п'ятирічки в основному були загоєні рани, заподіяні сільському господарству війною. Посівні площі області перевищили рівень довоєнного 1940 року на 14,4 тис. гектарів. У 1951 році кількість великої рогатої худоби зросла порівняно з довоєнним рівнем на 26,9 тис. голів.
Важливі господарські завдання розв'язували трудящі області в роки п'ятої п'ятирічки. Особлива увага приділялася розвитку Криворізького залізорудного басейну.
Протягом 1951-1955 рр. у Кривбасі споруджено 18 шахт, 6 кар'єрів, 5 великих заводів, першу чергу Південного гірничозбагачувального комбінату. Видобуток марганцевої руди в області збільшився в 1,8 раза порівняно з 1950 роком, виробництво коксу в 2,2 раза, чавуну в 2,5, сталі в 2,2, прокату в 2 рази.
В 1953 році з будівництвом поблизу Павлограда першої вугільної шахти «Тернівської» було розпочато освоєння нового вугільного басейну Дніпропетровщини, який дістав назву Західного Донбасу. На кінець 1968 року тут працювало 4 кам'яновугільні шахти.
Успішно розвивалася машинобудівна і машинообробна промисловість. Збільшився випуск нового пневматичного обладнання для шахт на криворізькому заводі «Комуніст», баштових підйомних кранів на Нікопольському заводі ім. Леніна, металоконструкцій на заводі ім. Бабушкіна. За 1951-1955 роки виробництво транспортерів зросло в 2 рази, електромоторів в 5 разів. Машинобудівна і металообробна промисловість області за обсягом валової продукції посідала друге місце після металургійної. Набула дальшого розвитку промисловість по виробництву товарів народного споживання. Валова продукція легкої промисловості в 1955 році зросла в 1,3 раза порівняно з 1940 роком. Обсяг валової продукції всієї промисловості збільшився на 98 проц. порівняно з 1950 роком5. Понад плай продукції вироблено на суму 1 млрд. 45 млн. карбованців.
Багато уваги питанням промислового розвитку Дніпропетровщини приділяла обласна партійна організація, яку очолював тоді А. П. Кириленко, нині член Політбюро ЦК КПРС, секретар ЦК КПРС. (Першим секретарем Дніпропетровського обкому КП України А. П. Кириленко працював з червня 1950 року до листопада 1955 року).
Велике промислове будівництво розгорнулося на Дніпропетровщині після
XX з'їзду КПРС. Мобілізуючи трудящих на здійснення рішень з'їзду партії, обласна партійна організація посилила організаторську та політичну роботу. Широку програму дальшого поліпшення керівництва всіма ланками народного господарства розробили збори партійного активу області і міста Дніпропетровська, які відбулися ІЗ березня 1956 року. Збори всебічно обговорили доповідь першого секретаря обкому КП України В. В. Щербицького «Про підсумки роботи XX з'їзду КПРС і завдання обласної партійної організації». (З листопада 1955 року до грудня 1957 року І. В. Щербицький працював першим секретарем Дніпропетровського обкому КП України, з липня 1963 року до грудня 1964 року він - перший секретар Дніпропетровського промислового обкому, з грудня 1964 року до жовтня 1965 року- перший секретар Дніпропетровського обкому КП України).