Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
гірничозбагачувального комбінату, шахта Дніпропетровська-Комсомольська в Кривбасі, заводи пресів і лакофарбовий у Дніпропетровську. На заводі ім. Дзержинського в 1958 році закінчено будівництво кисневої станції, конвертора в бесемерівському цеху, вапняно-випалювальної установки. 29 серпня 1958 року було задуто доменну піч «Дніпропетровську-Комсомольську» на заводі ім. Петровського, а 6 вересня 1958 року - доменну піч «Криворізьку-Комсомольську» на Криворізькому металургійному заводі ім. Леніна.
В спорудженні шахт і доменних печей активну участь брав комсомол області. За самовіддану працю сотні юнаків і дівчат нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. Обласну комсомольську організацію було відзначено Почесною грамотою ІДК ВЛКСМ.
В ході всенародного соціалістичного змагання, що розгорнулося на честь XXI з'їзду КПРС, у нашій країні виник патріотичний рух за створення бригад комуністичної праці. Ініціаторами цього руху на Дніпропетровщині виступили комсомольсько-молодіжна бригада доменної печі № 12 заводу ім. Дзержинського, де старшим горновим працював П. Лигун, і бригада трубоелектрозварювального цеху заводу ім. Леніна, керована заслуженим металургом УРСР Г. А. Ситалом.
Виконуючи рішення XXI з'їзду КПРС, трудящі області виступили з новими починаннями. Так, робітники металургійних і гірничорудних підприємств та будов вирішили виконати семирічку за рівнем виробництва металу і видобутку руди за 5 років без додаткових капіталовкладень. їх почин підтримали машинобудівники, хіміки, працівники інших галузей важкої промисловості. До боротьби за прискорення технічного прогресу залучалися широкі маси трудящих. Були створені комісії сприяння технічному прогресу, за участю яких розроблялись організаційно-технічні заходи по впровадженню нової техніки. Ще ширше розгорнувся рух винахідників і раціоналізаторів.
З ініціативи обкому КП України було проведено об'єднання наукових і інженерно-технічних сил промислових підприємств, що займалися розробкою однорідних проблем. За єдиним планом, складеним вченими разом з виробничниками, провадилась розробка нової технології виплавки металу, заснованої на застосуванні природного газу. У ній брали участь робітники заводів ім. Петровського, ім. Дзержинського, Криворізького ім. Леніна, «Запоріжсталі», Інститут чорної металургії Академії наук УРСР та інші.
У тісній співдруяшості вчених і виробничників розроблено і впроваджено у виробництво технологію ряду нових економічних профілів прокату, хімічних продуктів, комплексу машин для видобутку вугілля, металургійного устаткування, сільськогосподарських машин і комбайнів.
Набутий досвід керівництва промисловістю в період завершення будівництва соціалізму дав змогу Дніпропетровській обласній партійній організації успішно вирішувати величезні завдання, поставлені перед радянським народом XXI з'їздом КПРС у семирічному плані розвитку народного господарства СРСР на 1959-1965 роки і в прийнятій XXII з'їздом Програмі КПРС - програмі побудови комуністичного суспільства в нашій країні.
В 1962 році в промисловості області працювало понад 20 тис. спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою. Вживалися заходи щодо зміцнення партійного прошарку у провідних галузях промисловості. В металургійній і гірничорудній було близько 23 тис. комуністів, у машинобудівній та металообробній - 14 тис., на будівництві - 10 тис., на транспорті - близько 11 тисяч.
В русі за комуністичну працю в 1962 році брало участь 260 тис. трудівників промисловості і будівництва. Звання колективів комуністичної праці було присвоєно 3 тис. колективів, у т. ч. З заводам, 103 цехам і 4 шахтам, звання ударників комуністичної праці - 8,5 тис. чоловік.
В ході змагання за дострокове виконання семирічки широкого розповсюдя^ення набула ініціатива криворізького шахтаря О. П. Ростального по швидкісній проходці шахтних стволів. Прагнення трудящих достроково виконати семирічку знайшло
свій вияв і у змаганні за «українську годину», ініціатором якого були луганські робітники. На Дніпропетровщині почин луганчан першими підхопили шахтарі шахти «Саксагань» рудоуправління ім. Дзержинського тресту «Дзержинськруда».
В результаті успішного виконання семирічного плану обсяг промислової продукції області зріс на 88 проц. замість 80 проц. за планом. Понад план було
Дніпропетровська область
Сторінка 26 з 31
Удосконалюючи методи керівництва промисловими підприємствами і будовами, партійні організації зосереджували увагу на якнайшвидшому введенні в дію нових об'єктів. Швидкісним методом були збудовані доменна піч на заводі ім. Дзержинського, коксова батарея на Баглійському коксохімічному заводі, прокатні стани і, конверторний цех на Криворізькому металургійному заводі ім. Леніна, друга черга Південного В спорудженні шахт і доменних печей активну участь брав комсомол області. За самовіддану працю сотні юнаків і дівчат нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. Обласну комсомольську організацію було відзначено Почесною грамотою ІДК ВЛКСМ.
В ході всенародного соціалістичного змагання, що розгорнулося на честь XXI з'їзду КПРС, у нашій країні виник патріотичний рух за створення бригад комуністичної праці. Ініціаторами цього руху на Дніпропетровщині виступили комсомольсько-молодіжна бригада доменної печі № 12 заводу ім. Дзержинського, де старшим горновим працював П. Лигун, і бригада трубоелектрозварювального цеху заводу ім. Леніна, керована заслуженим металургом УРСР Г. А. Ситалом.
Виконуючи рішення XXI з'їзду КПРС, трудящі області виступили з новими починаннями. Так, робітники металургійних і гірничорудних підприємств та будов вирішили виконати семирічку за рівнем виробництва металу і видобутку руди за 5 років без додаткових капіталовкладень. їх почин підтримали машинобудівники, хіміки, працівники інших галузей важкої промисловості. До боротьби за прискорення технічного прогресу залучалися широкі маси трудящих. Були створені комісії сприяння технічному прогресу, за участю яких розроблялись організаційно-технічні заходи по впровадженню нової техніки. Ще ширше розгорнувся рух винахідників і раціоналізаторів.
З ініціативи обкому КП України було проведено об'єднання наукових і інженерно-технічних сил промислових підприємств, що займалися розробкою однорідних проблем. За єдиним планом, складеним вченими разом з виробничниками, провадилась розробка нової технології виплавки металу, заснованої на застосуванні природного газу. У ній брали участь робітники заводів ім. Петровського, ім. Дзержинського, Криворізького ім. Леніна, «Запоріжсталі», Інститут чорної металургії Академії наук УРСР та інші.
У тісній співдруяшості вчених і виробничників розроблено і впроваджено у виробництво технологію ряду нових економічних профілів прокату, хімічних продуктів, комплексу машин для видобутку вугілля, металургійного устаткування, сільськогосподарських машин і комбайнів.
Набутий досвід керівництва промисловістю в період завершення будівництва соціалізму дав змогу Дніпропетровській обласній партійній організації успішно вирішувати величезні завдання, поставлені перед радянським народом XXI з'їздом КПРС у семирічному плані розвитку народного господарства СРСР на 1959-1965 роки і в прийнятій XXII з'їздом Програмі КПРС - програмі побудови комуністичного суспільства в нашій країні.
В 1962 році в промисловості області працювало понад 20 тис. спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою. Вживалися заходи щодо зміцнення партійного прошарку у провідних галузях промисловості. В металургійній і гірничорудній було близько 23 тис. комуністів, у машинобудівній та металообробній - 14 тис., на будівництві - 10 тис., на транспорті - близько 11 тисяч.
В русі за комуністичну працю в 1962 році брало участь 260 тис. трудівників промисловості і будівництва. Звання колективів комуністичної праці було присвоєно 3 тис. колективів, у т. ч. З заводам, 103 цехам і 4 шахтам, звання ударників комуністичної праці - 8,5 тис. чоловік.
В ході змагання за дострокове виконання семирічки широкого розповсюдя^ення набула ініціатива криворізького шахтаря О. П. Ростального по швидкісній проходці шахтних стволів. Прагнення трудящих достроково виконати семирічку знайшло
свій вияв і у змаганні за «українську годину», ініціатором якого були луганські робітники. На Дніпропетровщині почин луганчан першими підхопили шахтарі шахти «Саксагань» рудоуправління ім. Дзержинського тресту «Дзержинськруда».
В результаті успішного виконання семирічного плану обсяг промислової продукції області зріс на 88 проц. замість 80 проц. за планом. Понад план було