Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З кожним роком зростає обсяг роздрібного товарообороту державної і кооперативної торгівлі. Якщо в 1955 році він становив 662,1 млн. крб., то в 1967 році досяг 1691 мли. крб., а проти 1940 року зріс у 6,6 раза.
У 1967 році в області було 260 лікувальних установ на 33 910 ліжок. Про здоров'я трудящих піклувалося 9 тис. лікарів і 27 тис. середнього медичного персоналу. Дніпропетровщина забезпечена лікарями краще, ніж будь-яка з розвинутих
капіталістичних країн. 23 лікарям присвоєно почесне звання заслуженого лікаря УРСР. Десятки їх відзначені урядовими нагородами.
З кожним роком зростає кількість дитячих закладів. У 1967 році 24,5 тис. дітей виховувалися в дитячих яслах. В 1323 дитячих садках виховується 147 тис. дошкільнят.
У 1956 році в 1673 школах області навчалось більше 330 тис. учнів, а у 1967- 68 рр.- в 1852 школах, включаючи школи робітничої і сільської молоді, набували освіту 575,5 тис. учнів та працювали 32 тис. учителів. На виконання рішень XX з'їзду КПРС в системі народної освіти були відкриті школи-інтернати. В 1967/1968 навчальному році в області їх було вже 39, навчалось тут понад 14 тис. учнів. Широкого розвитку набули школи робітничої і сільської молоді, заочні школи.
Небаченого розквіту досягла в післявоєнні роки на Дніпропетровщині вища і середня спеціальна освіта. Вже в 1944/45 навчальному році в області працювало 12 вищих учбових закладів з числом студентів близько 10 тис., 32 технікуми, в яких навчалось 9347 чоловік, і 9 науково-дослідних інститутів. На кінець четвертої п'ятирічки по кількості студентів у вищих і середніх учбових закладах довоєнний рівень був значно перевершений. Наприкінці 40-х і на початку 50-х років з метою зміцнення матеріальної бази вузів та забезпечення висококваліфікованими кадрами викладачів проведено їх укрупнення. В 1967/68 навчальному році в 11 вузах і 70 технікумах області навчалося 170 тис. студентів і учнів. Широкого розвитку набуло вечірнє і заочне навчання. Важливі ділянки господарського та культурного будівництва очолюють кадри партійних і радянських працівників, виховані Дніпропетровською Вищою партійною школою.
В області 54 наукові заклади, в тому числі 19 науково-дослідних інститутів. У вищих і науково-дослідних закладах працюють академік АН СРСР О. П. Чек- марьов, академіки АН УРСР М. С. Поляков, К. Ф. Стародубов, 3. І. Некрасов, Г. М. Малахов, академіки ВАСГНІЛ Б. П. Соколов, А. І. Задонцев, члени-кореспонденти АНУРСР Ф. О. Абрамов, К. П. Бунін, В. А. Лазарян, М. О. Лошкарьов, В. І. Моссаковський, О. 3. Широков, член-кореспондент ВАСГНІЛ Д. С. Фільов, професори В. С. Ващенко, Д. П. Пойда, Ф. С. Павлов - всього близько 8000 науковців, в т. ч. 156 докторів і 1775 кандидатів наук. Серед них представники всіх основних ділянок сучасної наукової думки - механіки і будівельники, хіміки й біологи, транспортники, медики, філологи та історики. 21 з них присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки УРСР або заслуженого діяча науки і техніки УРСР. Змінилася й наукова «географія» області: вищі учбові і науково-дослідні заклади діють в Дніпропетровську, Кривому Розі, Днінродзержинську та інших містах. Активно залучаються до дослідницької діяльності передовики і новатори виробництва.
В області с 1152 бібліотеки всіх відомств із загальним книжковим фондом понад 12 млн. примірників. Книжковий фонд 634 сільських бібліотек перевищує 3 мільйони томів.
До послуг трудящих чотири театри і філармонія, В 1950 році спектакль «Навіки разом», поставлений на сцені Дніпропетровського українського театру ім. Т. Г. Шевченка, був удостоєний Державної премії, лауреатами її стали художник М. М. Корольов, заслужені артисти УРСР А. А. Верменич, Л. С. Задніпровський, І. Г. Кобринський. 3. С. Хрукалова, артисти М. Ф. Ільченко та В. І. Овчаренко.
Швидко розвивається сітка культурно-освітніх установ. На І травня 1968 року в області діяло 1224 клуби, 24 районні будинки к\льіури. В області - 23 заслужені і народні колективи художньої самодіяльності. Не тільки на Батьківщині, а й за кордоном відомі таппіивальний ансамбль «Дніпро» і капела бандуристів заводу ім. Дзержинського. В 1967 році звання заслуженого народного ансамблю УРСР прпсиоєно танцювальному колективу «Дружба» заводу ім. Петровського. У Кривому Розі і Широкому, в Царичанці і Покровці на базі самодіяльності виросли колективи, яким присвоєно звання народних.
Дніпропетровська область
Сторінка 30 з 31
Кривому Розі, Марганці, Орджонікідзе, П'ятихатках, Широкому. До 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції завершено електрифікацію сільських районів області. На 1 січня 1968 року в 18 містах області газифіковано 307,7 тис. квартир. Широкого розвитку набув міський електротранспорт.З кожним роком зростає обсяг роздрібного товарообороту державної і кооперативної торгівлі. Якщо в 1955 році він становив 662,1 млн. крб., то в 1967 році досяг 1691 мли. крб., а проти 1940 року зріс у 6,6 раза.
У 1967 році в області було 260 лікувальних установ на 33 910 ліжок. Про здоров'я трудящих піклувалося 9 тис. лікарів і 27 тис. середнього медичного персоналу. Дніпропетровщина забезпечена лікарями краще, ніж будь-яка з розвинутих
капіталістичних країн. 23 лікарям присвоєно почесне звання заслуженого лікаря УРСР. Десятки їх відзначені урядовими нагородами.
З кожним роком зростає кількість дитячих закладів. У 1967 році 24,5 тис. дітей виховувалися в дитячих яслах. В 1323 дитячих садках виховується 147 тис. дошкільнят.
У 1956 році в 1673 школах області навчалось більше 330 тис. учнів, а у 1967- 68 рр.- в 1852 школах, включаючи школи робітничої і сільської молоді, набували освіту 575,5 тис. учнів та працювали 32 тис. учителів. На виконання рішень XX з'їзду КПРС в системі народної освіти були відкриті школи-інтернати. В 1967/1968 навчальному році в області їх було вже 39, навчалось тут понад 14 тис. учнів. Широкого розвитку набули школи робітничої і сільської молоді, заочні школи.
Небаченого розквіту досягла в післявоєнні роки на Дніпропетровщині вища і середня спеціальна освіта. Вже в 1944/45 навчальному році в області працювало 12 вищих учбових закладів з числом студентів близько 10 тис., 32 технікуми, в яких навчалось 9347 чоловік, і 9 науково-дослідних інститутів. На кінець четвертої п'ятирічки по кількості студентів у вищих і середніх учбових закладах довоєнний рівень був значно перевершений. Наприкінці 40-х і на початку 50-х років з метою зміцнення матеріальної бази вузів та забезпечення висококваліфікованими кадрами викладачів проведено їх укрупнення. В 1967/68 навчальному році в 11 вузах і 70 технікумах області навчалося 170 тис. студентів і учнів. Широкого розвитку набуло вечірнє і заочне навчання. Важливі ділянки господарського та культурного будівництва очолюють кадри партійних і радянських працівників, виховані Дніпропетровською Вищою партійною школою.
В області 54 наукові заклади, в тому числі 19 науково-дослідних інститутів. У вищих і науково-дослідних закладах працюють академік АН СРСР О. П. Чек- марьов, академіки АН УРСР М. С. Поляков, К. Ф. Стародубов, 3. І. Некрасов, Г. М. Малахов, академіки ВАСГНІЛ Б. П. Соколов, А. І. Задонцев, члени-кореспонденти АНУРСР Ф. О. Абрамов, К. П. Бунін, В. А. Лазарян, М. О. Лошкарьов, В. І. Моссаковський, О. 3. Широков, член-кореспондент ВАСГНІЛ Д. С. Фільов, професори В. С. Ващенко, Д. П. Пойда, Ф. С. Павлов - всього близько 8000 науковців, в т. ч. 156 докторів і 1775 кандидатів наук. Серед них представники всіх основних ділянок сучасної наукової думки - механіки і будівельники, хіміки й біологи, транспортники, медики, філологи та історики. 21 з них присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки УРСР або заслуженого діяча науки і техніки УРСР. Змінилася й наукова «географія» області: вищі учбові і науково-дослідні заклади діють в Дніпропетровську, Кривому Розі, Днінродзержинську та інших містах. Активно залучаються до дослідницької діяльності передовики і новатори виробництва.
В області с 1152 бібліотеки всіх відомств із загальним книжковим фондом понад 12 млн. примірників. Книжковий фонд 634 сільських бібліотек перевищує 3 мільйони томів.
До послуг трудящих чотири театри і філармонія, В 1950 році спектакль «Навіки разом», поставлений на сцені Дніпропетровського українського театру ім. Т. Г. Шевченка, був удостоєний Державної премії, лауреатами її стали художник М. М. Корольов, заслужені артисти УРСР А. А. Верменич, Л. С. Задніпровський, І. Г. Кобринський. 3. С. Хрукалова, артисти М. Ф. Ільченко та В. І. Овчаренко.
Швидко розвивається сітка культурно-освітніх установ. На І травня 1968 року в області діяло 1224 клуби, 24 районні будинки к\льіури. В області - 23 заслужені і народні колективи художньої самодіяльності. Не тільки на Батьківщині, а й за кордоном відомі таппіивальний ансамбль «Дніпро» і капела бандуристів заводу ім. Дзержинського. В 1967 році звання заслуженого народного ансамблю УРСР прпсиоєно танцювальному колективу «Дружба» заводу ім. Петровського. У Кривому Розі і Широкому, в Царичанці і Покровці на базі самодіяльності виросли колективи, яким присвоєно звання народних.