Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дніпропетровська область

студенти, 32 техні­куми і 9 науково-дослідних інститутів. До кінця Вітчизняної війни в області відно­вили роботу 719 клубних установ, 198 бібліотек з юздакковим фондом понад 500 тис. томів.
За рахунок демобілізованих з Радянської Армії поповнювалися кадри праців­ників усіх галузей народного господарства. З їх числа було висунуто на керівну пар­тійну роботу - 594, радянську - 3054, господарську -
2456, комсомольську - 133, головами колгоспів і сільрад - 1340 чоловік, направлено у промисловість - 4252 і на транспорт- 1066 чоловік.
Водночас обласна партійна організація допомагала західним областям України кадрами, відрядивши туди на керівну роботу 1240 чоловік.
У 1946 році трудящі області добилися визначних успіхів у відбудові важкої промисловості. Стали до ладу ще 2 доменні печі, 4 прокатних стани. Значно збіль­шився випуск продукції. В порівнянні з 1945 роком виробництво чавуну зросло до 274,7 проц., сталі - 240,6 проц., прокату - 237,8 процента. В 1947 році було вве­дено до ладу діючих першу чергу трубопрокатного цеху «Великий штифель» на Ні­копольському південнотрубному заводі і великий колісопрокатний цех на заводі ім. К. Лібкнехта в Дніпропетровську. За закликом ЦК ВКП(б) партійні організації Москви, Ленінграда, Уралу та інших промислових центрів країни взяли під свій контроль виконання всіх замовлень для цих будов. До Нікополя і Дніпропетровська прибували інженери, бригадири, кваліфіковані робітники.
Підсумки відбудови народного господарства області за два роки п'ятирічки були підбиті в 1948 році на VII обласній партійній конференції у звітній доповіді першого секретаря обкому КП(б) України Л. І. Брежнєва. (Першим секретарем Дніпропетровського обкому партії Л. І. Бреяшєв працював з листопада 1947 року до червня 1950 року). На цей час у партійних організаціях області налічувалося близько 51 тис. комуністів. Опорою партійної організації був комсомол, у 3666 організаціях якого було понад 76 тис. юнаків і дівчат. Першим секретарем обкому комсомолу в той час працював О. О. Смирнов (нині секретар ЦК Комуністичної партії Білорусії), а згодом В. І. Дрозденко (нині член Політбюро ЦК КП України, секретар ЦК КП України).
Комуністи та комсомольці, всі трудівники Дніпропетровщини активно підтри­
мали ініціативу ленінградців про завершення п'ятирічки за чотири роки. Великого поширення на під­приємствах. набрали рух за швид­кісні методи праці, змагання за перехід до колективної високопро­дуктивної праці.
В 1948 році видобуток залізної руди досяг 103,1 нроц. до плану. Що в жовтні завершив виконання річного плану трест «Нікопольмар- ганець». Успішно працювали підприємства машинобудівної промис­ловості. Колектив заводу ім. Ка­булкіна вперше в СРСР виготовив суцільнозварну доменну піч для «Запоріжсталі». Випуск валової продукції промисловості в 1948 ро­ці склав 117,7 проц. планової.
Четвертий п'ятирічний план трудящі Дніпропетровщини успішно виконали. До 1950 року були підняті з руїн і почали давати продукцію завод металоконструк­ція ім. Вабушкіна, металургійні заводи ім. Петровського, ім. Дзержинського, ім. Ле­ніна, ім. К. Лібкнехта, Нікопольський південнотрубний та інші. Чимало підприємств області у 1948-1949 роках давали продукції більше, ніж у довоєнному 1940 році. Гірники Кривбасу видобули залізної руди в 3,5 раза більше, ніяї у 1946 році, шахтарі Нікополь-Марганцевого басейну відповідно в 2,8 раза.
З патріотичним піднесенням працювало колгоспне селянство. Колгоспи та радгоспи області одержали від держави 3759 тракторів, 195 нових комбайнів, 500 моторів для ремонту старих комбайнів, 303 молотарки, 185 локомобілів, 577 авто­машин, 1335 одиниць причіпного інвентаря. Із братніх республік було завезено 7280 голів великої рогатої худоби, 4200 голів дрібної худоби, 27 570 коней. Колгоспи області щорічно одержували в необхідних розмірах насіннєву і фураяшу полики.
Велику роль у зміцненні колгоспного ладу відіграла постанова Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКІТ(б) від 19 вересня 1946 року «Про заходи по ліквідації порушень Статуту сільгоспартілі в колгоспах», здійснення якої дало змогу повернути колгос­пам понад 50 тис. га землі, на 1,5 млн. крб. господарського майна, худоби і грошей. Вже в 1947 році було відновлено 85,9 проц. довоєнних посівних площ. Незважаючи па несприятливі кліматичні умови, десятки колгоспів добилися. врожаю зернових по 18-20 цнт, соняшнику по 19 цнт з гектара. Поголів'я великої рогатої худоби проти 1945 року зросло на 10,6 процента.
Піднесення сільського господарства було справою всього радянського народу. Всебічна допомога, яка надавалася містом селу, сприяла організаційно-господар­ському зміцненню колгоспів, зміцненню союзу робітничого класу і селянства. Особ­ливо широкого розмаху і дійового характеру набрала шефська робота після того, як обласний комітет партії в 1947 році закріпив промислові,




Дніпропетровська область