Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
окремий танковий полк. Цим військовим з'єднанням і частинам присвоєно звання «Дніпропетровських» і «Дніпродзержинських»; 195-а Новомосковська і 6-а Орловська стрілецькі дивізії нагороджені орденом Червоного Прапора. За форсування Дніпра біля Дніпропетровська 12 солдатам і офіцерам - нашим землякам - присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Серед них - О. І. Шульгін, І. А. Рудниченко (посмертно), О. В. Постний, В. І. Демченко, Ф. І. Гаркуша, А. В. Матюк та інші.
Після визволення Дніпропетровська та Дніпродзержинська протягом 4-х місяців ще тривали жорстокі бої на території правобережних районів області. В лютому 1944 року війська 3-го Українського фронту з допомогою військ 4-го Українського фронту ліквідували Нікопольський плацдарм ворога і визволили Апостолове, Марганець, Нікополь, а напередодні 26-ї річниці Червоної Армії штурмом оволоділи Кривим Рогом і районом криворізьких рудників.
Народне господарство області зазнало величезних збитків від ворога. Було зруйновано 10 300 державних підприємств, установ і громадських організацій, 4723 житлові будинки, лікарень - 453, шкільних приміщень - 1390, знищено 57 102 будинки, що належали радянським громадянам 2. З доменних печей, що були в межах області, повністю зруйновано 13, з 36 мартенівських печей - 29, з 56 прокатних станів - 353. Металургійні заводи ім. Карла Лібкнехта, Новомосковський, Криворізький лежали в руїнах. В Криворізькому і Нікополь-Марганцевому басейнах усі шахти гітлерівці зруйнували і затопили. На Сталінській залізниці було виведено з ладу 57 проц. головних шляхів, 64 проц. паровозних депо. Знищені були залізничні вузли на лініях Донбас - Кривий Ріг, пасажирські станції Дніпропетровськ, Чаплині, мости через річки Дніпро, Самару, Вовчу та ін.
На сільських місцевостях фашистські загарбники зруйнували 20 920 споруд, пограбували 300 тис. голів великої рогатої худоби, 160 тис. коней, понад 700 тис. овець, кіз, свиней, велику кількість різноманітного сільськогосподарського майна. Нагальні збитки, що їх завдали господарству області німецько-фашистські окупанти, становили майже ЗО млрд. карбованців.
На час тимчасової окупації гітлерівцями було закатовано і вбито 78 118 жителів Дніпропетровщини і 37 185 військовополонених, 176 303чол. вони насильно вивезли до Німеччини.
Відразу після визволення області були відновлені районні і сільські Ради депутатів трудящих, створені міськкоми і райкоми КП(б)У, комсомольські і профспілкові організації. Обком партії і виконком обласної Ради депутатів трудящих закликали населення насамперед впорядкувати шосейні дороги і залізниці, відбудувати всі мости на основних напрямках, якими рухались війська Червоної Армії. Трудящі області зустріли цей заклик з великим патріотичним піднесенням. Разом з частинами Червоної Армії вони спорудили тимчасові мости через річки Дніпро, Самару, Повчу, Саксагань.
Одночасно відновлювалась робота підприємств, культурно-побутових установ. ІІа Дніпропетровщину з усіх кінців країни безперервним потоком йшли машини, верстати, обладнання. Першоуральський старотрубний завод допомагав обладнанням і робочою силою у відбудові Дніпропетровського заводу ім. В. І. Леніна, колектив Високогірського рудоуправління допомагав відновлювати шахти Кривбасу.
Вже в жовтні 1943 року почали працювати станції Межова, Чаплине, Просяна, Синельникове, Мечетна. Стали до ладу 2 електростанції, видавали продукцію 12 маслозаводів, 310 млинів, 57 крупорушок, а в 1944 році на металургійних підприємствах Дніпропетровська і Дніпродзержинська було відновлено 3 доменні і 13 мартенівських печи, 13 прокатних станів, на Криворіжжі діяло 20 шахт, у Марганці - 4. Залізничники відбудували головні залізничні лінії і успішно справлялись з перевезенням
вантажів. Країна знову почала одержувати з Придніпров'я залізну руду, чавун, сталь, прокат1.
Самовіддано працювали трудівники села. У виключно короткий строк вони відновили 1693 колгоспи, ЗО радгоспів і 66 МТС, організували 4186 тваринницьких ферм. В 1944 році колгоспи дали країні близько 35 млн. пудів хліба 2, в т. ч. понад план в фонд Червоної Армії більше 3 млн. пудів. Область одержала перехідний Червоний прапор Державного Комітету Оборони.
З перших днів визволення області почали працювати медичні та культосвітні установи. В листопаді 1943 року відновили роботу 793 школи, які відвідували 150 тис. школярів3, 12 вищих учбових закладів, у яких навчалось 9943
Дніпропетровська область
Сторінка 23 з 31
В боях за Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ відзначилися 152-а і 236-а стрілецькі дивізії, 3-й і 11-й гвардійські авіадивізіони, 58-й гвардійський мінометний полк, 4-а і 5-а понтонно-мостові бригади, 8-й механізований понтонно-мостовий полк, 518-й і 1114-й артполки, 353-я стрілецька дивізія, 437-й винищувальний протитанковий артполк, 10-й гвардійський гарматний полк, 51-а інженерно-саперна бригада, 52-йПісля визволення Дніпропетровська та Дніпродзержинська протягом 4-х місяців ще тривали жорстокі бої на території правобережних районів області. В лютому 1944 року війська 3-го Українського фронту з допомогою військ 4-го Українського фронту ліквідували Нікопольський плацдарм ворога і визволили Апостолове, Марганець, Нікополь, а напередодні 26-ї річниці Червоної Армії штурмом оволоділи Кривим Рогом і районом криворізьких рудників.
Народне господарство області зазнало величезних збитків від ворога. Було зруйновано 10 300 державних підприємств, установ і громадських організацій, 4723 житлові будинки, лікарень - 453, шкільних приміщень - 1390, знищено 57 102 будинки, що належали радянським громадянам 2. З доменних печей, що були в межах області, повністю зруйновано 13, з 36 мартенівських печей - 29, з 56 прокатних станів - 353. Металургійні заводи ім. Карла Лібкнехта, Новомосковський, Криворізький лежали в руїнах. В Криворізькому і Нікополь-Марганцевому басейнах усі шахти гітлерівці зруйнували і затопили. На Сталінській залізниці було виведено з ладу 57 проц. головних шляхів, 64 проц. паровозних депо. Знищені були залізничні вузли на лініях Донбас - Кривий Ріг, пасажирські станції Дніпропетровськ, Чаплині, мости через річки Дніпро, Самару, Вовчу та ін.
На сільських місцевостях фашистські загарбники зруйнували 20 920 споруд, пограбували 300 тис. голів великої рогатої худоби, 160 тис. коней, понад 700 тис. овець, кіз, свиней, велику кількість різноманітного сільськогосподарського майна. Нагальні збитки, що їх завдали господарству області німецько-фашистські окупанти, становили майже ЗО млрд. карбованців.
На час тимчасової окупації гітлерівцями було закатовано і вбито 78 118 жителів Дніпропетровщини і 37 185 військовополонених, 176 303чол. вони насильно вивезли до Німеччини.
Відразу після визволення області були відновлені районні і сільські Ради депутатів трудящих, створені міськкоми і райкоми КП(б)У, комсомольські і профспілкові організації. Обком партії і виконком обласної Ради депутатів трудящих закликали населення насамперед впорядкувати шосейні дороги і залізниці, відбудувати всі мости на основних напрямках, якими рухались війська Червоної Армії. Трудящі області зустріли цей заклик з великим патріотичним піднесенням. Разом з частинами Червоної Армії вони спорудили тимчасові мости через річки Дніпро, Самару, Повчу, Саксагань.
Одночасно відновлювалась робота підприємств, культурно-побутових установ. ІІа Дніпропетровщину з усіх кінців країни безперервним потоком йшли машини, верстати, обладнання. Першоуральський старотрубний завод допомагав обладнанням і робочою силою у відбудові Дніпропетровського заводу ім. В. І. Леніна, колектив Високогірського рудоуправління допомагав відновлювати шахти Кривбасу.
Вже в жовтні 1943 року почали працювати станції Межова, Чаплине, Просяна, Синельникове, Мечетна. Стали до ладу 2 електростанції, видавали продукцію 12 маслозаводів, 310 млинів, 57 крупорушок, а в 1944 році на металургійних підприємствах Дніпропетровська і Дніпродзержинська було відновлено 3 доменні і 13 мартенівських печи, 13 прокатних станів, на Криворіжжі діяло 20 шахт, у Марганці - 4. Залізничники відбудували головні залізничні лінії і успішно справлялись з перевезенням
вантажів. Країна знову почала одержувати з Придніпров'я залізну руду, чавун, сталь, прокат1.
Самовіддано працювали трудівники села. У виключно короткий строк вони відновили 1693 колгоспи, ЗО радгоспів і 66 МТС, організували 4186 тваринницьких ферм. В 1944 році колгоспи дали країні близько 35 млн. пудів хліба 2, в т. ч. понад план в фонд Червоної Армії більше 3 млн. пудів. Область одержала перехідний Червоний прапор Державного Комітету Оборони.
З перших днів визволення області почали працювати медичні та культосвітні установи. В листопаді 1943 року відновили роботу 793 школи, які відвідували 150 тис. школярів3, 12 вищих учбових закладів, у яких навчалось 9943