Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
тоді О. І. Ткаченко). Були відзначені також трудівники обох лозуватських колгоспів.
Важливе значення для піднесення економіки колгоспів мали рішення вересневого 1953 року Пленуму ЦК КПРС та особливо XX з'їзду КПРС. Керуючись ними, комуісти Лозуватки спрямували політичну і трудову активність колгоспників, усіх працівників села на успішне виконання завдань, поставлених перед сільським господарством. Більше уваги приділялося матеріальному стимулюванню колгоспників та впровадженню в сільськогосподарське виробництво досягнень науки і передового досвіду. Відчутну допомогу, як і в перші післявоєнні роки, подавали колгоспам промислові підприємства Кривбасу.
Вже в 1955 році прибутки обох колгоспів досягли 10 млн. крб. З цієї суми понад 1 млн. кожне господарство відрахувало в неподільні фонди. В колгоспі ім. К. Є. Ворошилова на трудодень того року видали по б крб. грішми та по 3 кг зерном. Такою ж була вартість трудодня і у колгоспі «Україна».
Широко розгорталося на селі соціалістичне змагання, заспівувачами якого були комуністи та комсомольці. Так, у 1955 році рільнича бригада колгоспу «Україна», яку очолював комуніст, учасник оборони Ленінграда І. А. Дяченко, виростила по 35 цнт колоскових культур з кожного гектара на площі 1300 га, зайнявши перше місце в районі. Ланкова городньої ланки член партії О. Т. Чорна виростила на 4 га по 387 цнт помідорів.
Сільські комуністи очолили боротьбу колгоспників і за піднесення тваринництва. Так, у колгоспі «Шлях Леніна» таку назву дістав у 1957 році колгосп ім. К. Є. Ворошилова на кінець листопада 1957 року було надоєно по 2200 кг молока від фуражної корови. Особливо високих показників досягла бригада, очолювана М. В. Сергієнком,- по 2363 кг та бригада, якою керував Г. Є. Шевченко,- по 223З кілограми. Доярка Н. І. Путря надоїла по 3000 кг, Л. В. Кузнецова - по 2988 кг. Колгосп одержав по 11 поросят від основної свиноматки. Всього було вироблено по 22 цнт м'яса на 100 га ріллі. За 1957 рік колгосп «Шлях Леніна» здав державі 20 тис. цнт зерна, 600 цнт м'яса, 910 цнт молока.
Зростало колгоспне господарство і в наступні роки. В 1958 році урожай зернових у колгоспі «Шлях Леніна» становив по 18 цнт з гектара, кукурудзи - по 23 цнт, всього зібрано зерна 76 886 цнт, або на 5 тис. цнт більше, ніж у 1957 році; овочів - на 2176 цнт більше, надоєно молока на 1 млн. 700 тис. кг більше, ніж в 1957 році.
В колгоспі «Україна» у 1958 році на 100 га сільськогосподарських угідь виробили по 148 цнт молока і по 20,7 цнт м'яса. Від кожної фуражної корови надоїли по 1727 кг молока.
Праця колгоспників була високо оцінена Батьківщиною. Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 лютого 1958 року за досягнення у виробництві і заплінлі м'яса, молока та інших продуктів тваринництва було нагороджено орденами і медалями 18 чоловік.
Наприкінці 1958 року колгосп «Україна» було приєднано до колгоспу «Шлях Леніна». Після реорганізації Гейківської МТС колгосп придбав майже всі її сільсько-господарські машини - 90 тракторів, 15 комбайнів, 35 автомашин. За цією технікою доглядали 200 механізаторів.
У квітні 1960 року колгосп «Шлях Леніна» реорганізовано на радгосп «Інгулецький». В 1964 році робітники радгоспу виробили 2220 цнт м'яса, 16 481 цнт молока і 105 000 яєць. В 1965 році з радгоспу «Інгулецький» виділилась Лозуватська птахофабрика. Щороку обидва господарства дають країні тисячі тонн тваринницької продукції - у 1966 році в радгоспі і на птахофабриці було 6322 голови великої рогатої худоби, 1706 свиней, 20 342 курей. За 1965 рік вони виробили 5107,2 тонни молока, 660,9 тонни м'яса і 556,0 тис. яєць. За 1966 рік - 5430 тонн молока або 397 цнт на 100 га сільськогосподарських угідь, 514 тонн м'яса, 1394 тис. яєць.
За успіхи, досягнуті в розвитку тваринництва, збільшенні виробництва та заготівель усіх сільськогосподарських продуктів, у 1966 році нагороджено ЗО працівників птахофабрики та радгоспу, в т. ч. орденом «Знак Пошани» - пташницю Лозуватської птахофабрики С. М. Приймак, директора птахофабрики А. М. Ганнича та ланкових радгоспу «Інгулецький» М. Ф. Железняк, О. Г. Кривошею, О. Т. Чорну, бригадира радгоспу «Інгулецький» І. А. Дяченка, тракториста радгоспу «Інгулецький» А. Л. Соколовського, керуючого Криворізьким районним об'єднанням «Сільгосптехніка» Ф. Д. Трофименко, орденом Трудового Червоного Прапора - ланкового радгоспу М. М. Проня, машиніста екскаватора Криворізького районного об'єднання «Сільгосптехніка» А. М. Шрамка та інших.
На кінець 1967 року радгосп та птахофабрика мали 6854 голови великої рогатої худоби, в т. ч. 3010 корів, 950 голів свиней, 19 011 курей. Вони виробили 527 тони м'яса, 2273 тис. яєць. Значних успіхів було досягнуто
Лозуватка
Сторінка 6 з 8
Підсумовуючи в березні 1953 року результати соціалістичного змагання сільрад і колгоспів, Криворізький райком КП України і районна Рада депутатів трудящих визнали переможцем Лозуватську сільраду (очолював її Важливе значення для піднесення економіки колгоспів мали рішення вересневого 1953 року Пленуму ЦК КПРС та особливо XX з'їзду КПРС. Керуючись ними, комуісти Лозуватки спрямували політичну і трудову активність колгоспників, усіх працівників села на успішне виконання завдань, поставлених перед сільським господарством. Більше уваги приділялося матеріальному стимулюванню колгоспників та впровадженню в сільськогосподарське виробництво досягнень науки і передового досвіду. Відчутну допомогу, як і в перші післявоєнні роки, подавали колгоспам промислові підприємства Кривбасу.
Вже в 1955 році прибутки обох колгоспів досягли 10 млн. крб. З цієї суми понад 1 млн. кожне господарство відрахувало в неподільні фонди. В колгоспі ім. К. Є. Ворошилова на трудодень того року видали по б крб. грішми та по 3 кг зерном. Такою ж була вартість трудодня і у колгоспі «Україна».
Широко розгорталося на селі соціалістичне змагання, заспівувачами якого були комуністи та комсомольці. Так, у 1955 році рільнича бригада колгоспу «Україна», яку очолював комуніст, учасник оборони Ленінграда І. А. Дяченко, виростила по 35 цнт колоскових культур з кожного гектара на площі 1300 га, зайнявши перше місце в районі. Ланкова городньої ланки член партії О. Т. Чорна виростила на 4 га по 387 цнт помідорів.
Сільські комуністи очолили боротьбу колгоспників і за піднесення тваринництва. Так, у колгоспі «Шлях Леніна» таку назву дістав у 1957 році колгосп ім. К. Є. Ворошилова на кінець листопада 1957 року було надоєно по 2200 кг молока від фуражної корови. Особливо високих показників досягла бригада, очолювана М. В. Сергієнком,- по 2363 кг та бригада, якою керував Г. Є. Шевченко,- по 223З кілограми. Доярка Н. І. Путря надоїла по 3000 кг, Л. В. Кузнецова - по 2988 кг. Колгосп одержав по 11 поросят від основної свиноматки. Всього було вироблено по 22 цнт м'яса на 100 га ріллі. За 1957 рік колгосп «Шлях Леніна» здав державі 20 тис. цнт зерна, 600 цнт м'яса, 910 цнт молока.
Зростало колгоспне господарство і в наступні роки. В 1958 році урожай зернових у колгоспі «Шлях Леніна» становив по 18 цнт з гектара, кукурудзи - по 23 цнт, всього зібрано зерна 76 886 цнт, або на 5 тис. цнт більше, ніж у 1957 році; овочів - на 2176 цнт більше, надоєно молока на 1 млн. 700 тис. кг більше, ніж в 1957 році.
В колгоспі «Україна» у 1958 році на 100 га сільськогосподарських угідь виробили по 148 цнт молока і по 20,7 цнт м'яса. Від кожної фуражної корови надоїли по 1727 кг молока.
Праця колгоспників була високо оцінена Батьківщиною. Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 лютого 1958 року за досягнення у виробництві і заплінлі м'яса, молока та інших продуктів тваринництва було нагороджено орденами і медалями 18 чоловік.
Наприкінці 1958 року колгосп «Україна» було приєднано до колгоспу «Шлях Леніна». Після реорганізації Гейківської МТС колгосп придбав майже всі її сільсько-господарські машини - 90 тракторів, 15 комбайнів, 35 автомашин. За цією технікою доглядали 200 механізаторів.
У квітні 1960 року колгосп «Шлях Леніна» реорганізовано на радгосп «Інгулецький». В 1964 році робітники радгоспу виробили 2220 цнт м'яса, 16 481 цнт молока і 105 000 яєць. В 1965 році з радгоспу «Інгулецький» виділилась Лозуватська птахофабрика. Щороку обидва господарства дають країні тисячі тонн тваринницької продукції - у 1966 році в радгоспі і на птахофабриці було 6322 голови великої рогатої худоби, 1706 свиней, 20 342 курей. За 1965 рік вони виробили 5107,2 тонни молока, 660,9 тонни м'яса і 556,0 тис. яєць. За 1966 рік - 5430 тонн молока або 397 цнт на 100 га сільськогосподарських угідь, 514 тонн м'яса, 1394 тис. яєць.
За успіхи, досягнуті в розвитку тваринництва, збільшенні виробництва та заготівель усіх сільськогосподарських продуктів, у 1966 році нагороджено ЗО працівників птахофабрики та радгоспу, в т. ч. орденом «Знак Пошани» - пташницю Лозуватської птахофабрики С. М. Приймак, директора птахофабрики А. М. Ганнича та ланкових радгоспу «Інгулецький» М. Ф. Железняк, О. Г. Кривошею, О. Т. Чорну, бригадира радгоспу «Інгулецький» І. А. Дяченка, тракториста радгоспу «Інгулецький» А. Л. Соколовського, керуючого Криворізьким районним об'єднанням «Сільгосптехніка» Ф. Д. Трофименко, орденом Трудового Червоного Прапора - ланкового радгоспу М. М. Проня, машиніста екскаватора Криворізького районного об'єднання «Сільгосптехніка» А. М. Шрамка та інших.
На кінець 1967 року радгосп та птахофабрика мали 6854 голови великої рогатої худоби, в т. ч. 3010 корів, 950 голів свиней, 19 011 курей. Вони виробили 527 тони м'яса, 2273 тис. яєць. Значних успіхів було досягнуто
Дивиться також інші населені пункти району:
- Криворізький район
- Широке
- Чкаловка
- Червоне
- Христофорівка
- Радушне
- Орджонікідзе
- Недайвода
- Красіне
- Кіровка
- Златоустівка
- Глеюватка
- Веселе
- Валове