Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Добрий урожай зібрали колгоспники в 1948 році. В 1949 році МТС і колгоспи одержали тракторів, сільськогосподарських машин у 4,5 раза більше, ніж у 1940 році. Посівні площі під зерновими культурами досягли довоєнного рівня.
В 1950 році з ініціативи комуністів, на основі взаємної згоди колгоспників з 4 артілей Роздорської сільради був організований один колгосп «Комуніст», який має 5608 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 4730 га орної землі. Центральна садиба колгоспу розмістилась у Роздорах. Після вересневого Пленуму ЦК КПРС 1953 р. колгосп був укріплений кваліфікованими кадрами. Головою артілі колгоспники обрали М. П. Карлаша, який працює на цій посаді і тепер. Досвідчені колгоспники очолили польові бригади і ферми. Вже в 1955 році в колгоспі з кожного гектара було зібрано по 21,6 цнт зернових, а в 1958 - по 23,1 центнера.
Партійна і комсомольська організації, правління колгоспу при підтримці і допомоги виконкому селищної Ради мобілізували колгоспників на розширення і зміцнення артільного господарства.
За період з 1953 по 1966 рік автотракторний парк колгоспу зріс у два рази. Щороку зростала врожайність зернових культур. В 1966 році валовий збір зернових
досяг 45 083 цнт проти 23 581 цнт в 1953 році, середня врожайність - 19,4 цнт з гектара проти 15,6 центнера.
На фермах колгоспу утримується 2553 голів великої рогатої худоби проти 1013 у 1953 році, 919 свиней проти 804, 885 овець проти 800 і 5148 штук птиці проти 422 у 1953 році. Поголів'я корів зросло з 321 до 1004.
Більше ніж утроє зросла продуктивність тваринництва. Якщо в 1953 році було одержано на 100 га сільськогосподарських угідь 83 цнт молока, то в 1966 році - 307 цнт, м'яса в забійній вазі в 1953 році в тому ж розрахунку по 9,4 цнт, а в 1966 році по 47,9 цнт. Прибуток колгоспу в 1966 році становив 1,1 млн. карбованців.
Під керівництвом партійної організації в колгоспі широко розгорнулось масово змагання за звання бригад і ударників комуністичної праці. Першим здобув його колектив тракторної бригади, якою керував досвідчений механізатор, комуніст І. І. Ніколенко. Почин механізаторів підхопили всі колгоспники. Нині 8 колективам селища присвоєно це почесне звання.
Із 36 комуністів, що входять до складу колгоспної партійної організації, ЗО працюють безпосередньо на виробництві. Добрий приклад у роботі подає член партбюро Марія Твердохліб. Вона - старша птахівниця, соціалістичне зобов'язання 1966 року виконала на 124 проц., одержавши по 148 яєць від курки-несушки при зобов'язанні - 120. Високі показники має ланковий-механізатор В. П. Лихоліт та багато інших комуністів колгоспу.
За період з 1955 по 1966 рік орденами та медалями Союзу РСР нагороджено 47 колгоспників, серед них двома орденами Леніна - І. М. Пурика, орденом Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора - І. І. Школенко, орденом Леніна - М. Ф. Лащенка, М. І. Чередниченка, О. С. Бойка. Багатьох сільських трударів занесено до «Книги трудової слави колгоспу».
Більш як 100 жителів Роздорів працюють на державному керамічному заводі створений ще до війни на базі кустарної цегельні. Рік у рік зростають персиозки вантажів станції Роздори. Тут є також районне відділення «Сільгосптехніка», хлібоприймальний пункт, відділення заготконтори.
З 1957 року Роздори віднесені до категорії селищ міського типу. За післявоєнні роки воно розширилося майже вчетверо. З'явилися тут цілі нові вулиці. Потопають у зелені добротні будинки робітників і колгоспників. Центральні вулиці забруковані, прокладені тротуари. Силами жителів насаджено 3 парки, проведено водопровід. Не тільки всі установи, а й 46 квартир трудящих мають телефони н іі зв'язок.
У 1966 році було завершено спорудяшння нового будинку контори колгоспу «Комуніст», приміщення селищної Ради і відділення зв'язку. Збудовано також їдальню, гуртожиток для механізаторів колгоспу, житловий будинок для лікарів. Тільки протягом 1966 року здано в експлуатацію 1720 кв. метрів житлової площі.
У 1966 році кожна четверта сім'я мала телевізор, кожна друга - радіоприймач.
Медичну допомогу мешканцям селища подають 34 медпрацівники, які працюють у двох лікарнях.
У дитячому садку і дитячих яслах виховується 128 дітей. Утримання дітей у колгоспних постійно діючих яслах безплатне.
У 1967 році в Роздорській середній школі навчалося 598 учнів та працювало 35 вчителів і 7 вихователів. З 1947 по 1966 рік цю школу закінчили 1020 учнів. З них здобули вищу освіту 116 чоловік, спеціальну середню - 296 чоловік. Досить значимії загін інтелігенції - всього 97 чоловік - бере активну участь у громадському та культурному житті.
Роздори
Сторінка 6 з 7
Після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни справи в колгоспах пішли на краще. На посади голів колгоспів повернулися господарники довоєнних років І. П. Педан та І. М. Пурик. В 1950 році з ініціативи комуністів, на основі взаємної згоди колгоспників з 4 артілей Роздорської сільради був організований один колгосп «Комуніст», який має 5608 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 4730 га орної землі. Центральна садиба колгоспу розмістилась у Роздорах. Після вересневого Пленуму ЦК КПРС 1953 р. колгосп був укріплений кваліфікованими кадрами. Головою артілі колгоспники обрали М. П. Карлаша, який працює на цій посаді і тепер. Досвідчені колгоспники очолили польові бригади і ферми. Вже в 1955 році в колгоспі з кожного гектара було зібрано по 21,6 цнт зернових, а в 1958 - по 23,1 центнера.
Партійна і комсомольська організації, правління колгоспу при підтримці і допомоги виконкому селищної Ради мобілізували колгоспників на розширення і зміцнення артільного господарства.
За період з 1953 по 1966 рік автотракторний парк колгоспу зріс у два рази. Щороку зростала врожайність зернових культур. В 1966 році валовий збір зернових
досяг 45 083 цнт проти 23 581 цнт в 1953 році, середня врожайність - 19,4 цнт з гектара проти 15,6 центнера.
На фермах колгоспу утримується 2553 голів великої рогатої худоби проти 1013 у 1953 році, 919 свиней проти 804, 885 овець проти 800 і 5148 штук птиці проти 422 у 1953 році. Поголів'я корів зросло з 321 до 1004.
Більше ніж утроє зросла продуктивність тваринництва. Якщо в 1953 році було одержано на 100 га сільськогосподарських угідь 83 цнт молока, то в 1966 році - 307 цнт, м'яса в забійній вазі в 1953 році в тому ж розрахунку по 9,4 цнт, а в 1966 році по 47,9 цнт. Прибуток колгоспу в 1966 році становив 1,1 млн. карбованців.
Під керівництвом партійної організації в колгоспі широко розгорнулось масово змагання за звання бригад і ударників комуністичної праці. Першим здобув його колектив тракторної бригади, якою керував досвідчений механізатор, комуніст І. І. Ніколенко. Почин механізаторів підхопили всі колгоспники. Нині 8 колективам селища присвоєно це почесне звання.
Із 36 комуністів, що входять до складу колгоспної партійної організації, ЗО працюють безпосередньо на виробництві. Добрий приклад у роботі подає член партбюро Марія Твердохліб. Вона - старша птахівниця, соціалістичне зобов'язання 1966 року виконала на 124 проц., одержавши по 148 яєць від курки-несушки при зобов'язанні - 120. Високі показники має ланковий-механізатор В. П. Лихоліт та багато інших комуністів колгоспу.
За період з 1955 по 1966 рік орденами та медалями Союзу РСР нагороджено 47 колгоспників, серед них двома орденами Леніна - І. М. Пурика, орденом Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора - І. І. Школенко, орденом Леніна - М. Ф. Лащенка, М. І. Чередниченка, О. С. Бойка. Багатьох сільських трударів занесено до «Книги трудової слави колгоспу».
Більш як 100 жителів Роздорів працюють на державному керамічному заводі створений ще до війни на базі кустарної цегельні. Рік у рік зростають персиозки вантажів станції Роздори. Тут є також районне відділення «Сільгосптехніка», хлібоприймальний пункт, відділення заготконтори.
З 1957 року Роздори віднесені до категорії селищ міського типу. За післявоєнні роки воно розширилося майже вчетверо. З'явилися тут цілі нові вулиці. Потопають у зелені добротні будинки робітників і колгоспників. Центральні вулиці забруковані, прокладені тротуари. Силами жителів насаджено 3 парки, проведено водопровід. Не тільки всі установи, а й 46 квартир трудящих мають телефони н іі зв'язок.
У 1966 році було завершено спорудяшння нового будинку контори колгоспу «Комуніст», приміщення селищної Ради і відділення зв'язку. Збудовано також їдальню, гуртожиток для механізаторів колгоспу, житловий будинок для лікарів. Тільки протягом 1966 року здано в експлуатацію 1720 кв. метрів житлової площі.
У 1966 році кожна четверта сім'я мала телевізор, кожна друга - радіоприймач.
Медичну допомогу мешканцям селища подають 34 медпрацівники, які працюють у двох лікарнях.
У дитячому садку і дитячих яслах виховується 128 дітей. Утримання дітей у колгоспних постійно діючих яслах безплатне.
У 1967 році в Роздорській середній школі навчалося 598 учнів та працювало 35 вчителів і 7 вихователів. З 1947 по 1966 рік цю школу закінчили 1020 учнів. З них здобули вищу освіту 116 чоловік, спеціальну середню - 296 чоловік. Досить значимії загін інтелігенції - всього 97 чоловік - бере активну участь у громадському та культурному житті.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Старовишневецьке
- Рудево-Миколаївка
- Раївка
- Миролюбівка
- Мар'ївка
- Майське
- Луб'янка
- Кислянка
- Іларіонове
- Зайцеве
- Дерезувате
- Варварівка
- Новоолександрівка
- Славгород