Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Взимку 1928 року на західній околиці Роздорів в Малих Роздорах з ініціативи партійної організації селяни-бідняки організували товариство спільного обробітку землі ТСОЗ. Назвали його «Бідняк», головою ТСОЗу обрали Г. Т. Соловйова. Тсозівці вчасно відремонтували сільськогосподарський реманент, справилися з весняною сівбою зернових культур і зібрали добрий врожай. їхні успіхи стали
поштовхом до утворення в селі восени 1928 року ТСОЗу «Червоний плугатар», організаторами якого були селяни П. П. Педан, М. П. Маслак, І. М. Лащепко, а в 1929 році - ТСОЗу «Роздорський»; головою його обрали селянина М. Г. Мариненка.
Восени 1929 року на базі ТСОЗів «Бідняк» і «Червоний плугатар» виник колгосп ім. 12-річчя Жовтня. Господарство мало 1953 га землі, в т. ч. ріллі 1631 га, городів - 10 га, сіножатей 18 га, вигонів - 229 га, садів і виноградників - 13 га. На базі ТСОЗу «Роздорський» утворився колгосп «Роздорський», згодом перейменований на колгосп ім. Чубаря.
З0 жовтня 1929 року в Роздорах заснували першу в Синельниківському районі МТС. Майже всі її молоді фундатори згодом стали механізаторами; серед них були П. І. Лебідь, Ф. І. Волошин, П. І. Наконечний, Г. М. Мариненко, І. І. Ніколенко, М. Ф. Молчанов, Г. І. Худенко, М. Н. Маслак, Я. А. Портенко, П. І. Волошин та багато інших. В лютому 1930 року МТС одержала перші 46 тракторів марки «Інтернаціонал», а в 1932 році - перший комбайн «Комунар».
Весняну сівбу 1930 року колгоспи провели успішно, врожай зібрали досить високий. Але розподіляли його за принципом - 10 пудів на їдця, тобто на всіх, хто працював і не працював. Це призвело до того, що різко впав інтерес до праці, до збереження колгоспного майна. Згодом колгоспники відмовилися від зрівнялівки в оплаті праці. Весною 1931 року вони впровадили трудодень з застосуванням відрядної оплати.
Щоб перешкодити колективізації, сільські куркулі зводили наклепи на діяльність артілей, розповсюджували різні провокаційні чутки, а активістам погрожували розправою. Вони пограбували кооперацію і вчинили вбивство активіста Петра Чубура та комсомольця-тракториста В. С. Твердохліба. Заходами Радянської влади, за цілковитою підтримкою трудящих села, було остаточно ліквідовано куркульські господарства. Більшість куркулів було вислано, винних у кримінальних злочинах заарештовано. На осінь 1931 року колективізація в Роздорах в основному завершилась. В колгоспи об'єдналися 164 працездатні колгоспники. В колгоспі «Роздорський» було організовано 3 виробничі бригади. Головою цього колгоспу став колишній селянин М. Г. Мариненко, бригадирами - І. М. Лащенко, А. І. Волошин, О. І. Лебідь, які добре знали працю хлібороба і були вмілими організаторами селян.
Велику роботу серед колгоспників і службовців села проводила сільська Рада, яку очолював тоді комуніст І. М. Коваленко. Секретарем територіальної партійної організації був двадцятип'ятитисячник С. X. Степанов - колишній робітник Синельниківського заводу ім. Комінтерну. Згодом його обрали секретарем партійної організації артілі ім. 12-річчя Жовтня і він багато зробив для зміцнення господарства.
Рішучий перелом у партійно-масовій і організаторсько-виховній роботі на селі стався після створення політвідділу при МТС. Зміцнювалась трудова дисципліна, розгорталося соціалістичне змагання. Труднощі реорганізаційного періоду було подолано.
Про неухильне зростання колгоспного виробництва свідчать основні показники по врожайності та грошові прибутки в колгоспах села за період з 1935 по 1940 рік. Так, у колгоспі ім. 12-річчя Жовтня урожайність зернових з гектара зросла з 13,7 цнт до 17,5 цнт. Колгосп не раз був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. У 1940 році на ній були представлені 19 роздорських колгоспників. Серед них голова колгоспу ім. 12-річчя Жовтня І. М. Пурик, удостоєний У 1940 році ордена Леніна, комбайнер Роздорської МТС М. Я. Макаренко, наго
роджений медаллю «За трудову відзнаку», доярка Ф. М. Твердохліб, яка за 1934- 1940 рр. домоглася по 2314 кг молока від кожної корови.
Висока культура господарювання дала можливість одержати високі прибутки, добре оплачувати працю трудівників села. У 1940 році колгоспники цієї артілі одержали на трудодень по 4,5 кг зерна і по 6 крб. 50 коп. грішми. Неухильно зростав добробут колгоспного селянства. В сільській лікарні-стаціонарі на 25 ліжок і амбулаторії працювало 16 медичних працівників.
Роздорська семирічна школа, перетворена в 1934 році на середню, до Великої Вітчизняної війни зробила п'ять випусків. У 1940 році тут навчалося 497 учнів та працювало 25 учителів.
Роздори
Сторінка 4 з 7
від Радянської влади землю і кредит для придбання реманенту. З великих родин виділялися молоді господарі, яким відводили для поселення кращі землі по долинах річок. Так виникли навколишні хутори Вознесенка, Роздолля, Запоріжжя-Глудувате. поштовхом до утворення в селі восени 1928 року ТСОЗу «Червоний плугатар», організаторами якого були селяни П. П. Педан, М. П. Маслак, І. М. Лащепко, а в 1929 році - ТСОЗу «Роздорський»; головою його обрали селянина М. Г. Мариненка.
Восени 1929 року на базі ТСОЗів «Бідняк» і «Червоний плугатар» виник колгосп ім. 12-річчя Жовтня. Господарство мало 1953 га землі, в т. ч. ріллі 1631 га, городів - 10 га, сіножатей 18 га, вигонів - 229 га, садів і виноградників - 13 га. На базі ТСОЗу «Роздорський» утворився колгосп «Роздорський», згодом перейменований на колгосп ім. Чубаря.
З0 жовтня 1929 року в Роздорах заснували першу в Синельниківському районі МТС. Майже всі її молоді фундатори згодом стали механізаторами; серед них були П. І. Лебідь, Ф. І. Волошин, П. І. Наконечний, Г. М. Мариненко, І. І. Ніколенко, М. Ф. Молчанов, Г. І. Худенко, М. Н. Маслак, Я. А. Портенко, П. І. Волошин та багато інших. В лютому 1930 року МТС одержала перші 46 тракторів марки «Інтернаціонал», а в 1932 році - перший комбайн «Комунар».
Весняну сівбу 1930 року колгоспи провели успішно, врожай зібрали досить високий. Але розподіляли його за принципом - 10 пудів на їдця, тобто на всіх, хто працював і не працював. Це призвело до того, що різко впав інтерес до праці, до збереження колгоспного майна. Згодом колгоспники відмовилися від зрівнялівки в оплаті праці. Весною 1931 року вони впровадили трудодень з застосуванням відрядної оплати.
Щоб перешкодити колективізації, сільські куркулі зводили наклепи на діяльність артілей, розповсюджували різні провокаційні чутки, а активістам погрожували розправою. Вони пограбували кооперацію і вчинили вбивство активіста Петра Чубура та комсомольця-тракториста В. С. Твердохліба. Заходами Радянської влади, за цілковитою підтримкою трудящих села, було остаточно ліквідовано куркульські господарства. Більшість куркулів було вислано, винних у кримінальних злочинах заарештовано. На осінь 1931 року колективізація в Роздорах в основному завершилась. В колгоспи об'єдналися 164 працездатні колгоспники. В колгоспі «Роздорський» було організовано 3 виробничі бригади. Головою цього колгоспу став колишній селянин М. Г. Мариненко, бригадирами - І. М. Лащенко, А. І. Волошин, О. І. Лебідь, які добре знали працю хлібороба і були вмілими організаторами селян.
Велику роботу серед колгоспників і службовців села проводила сільська Рада, яку очолював тоді комуніст І. М. Коваленко. Секретарем територіальної партійної організації був двадцятип'ятитисячник С. X. Степанов - колишній робітник Синельниківського заводу ім. Комінтерну. Згодом його обрали секретарем партійної організації артілі ім. 12-річчя Жовтня і він багато зробив для зміцнення господарства.
Рішучий перелом у партійно-масовій і організаторсько-виховній роботі на селі стався після створення політвідділу при МТС. Зміцнювалась трудова дисципліна, розгорталося соціалістичне змагання. Труднощі реорганізаційного періоду було подолано.
Про неухильне зростання колгоспного виробництва свідчать основні показники по врожайності та грошові прибутки в колгоспах села за період з 1935 по 1940 рік. Так, у колгоспі ім. 12-річчя Жовтня урожайність зернових з гектара зросла з 13,7 цнт до 17,5 цнт. Колгосп не раз був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. У 1940 році на ній були представлені 19 роздорських колгоспників. Серед них голова колгоспу ім. 12-річчя Жовтня І. М. Пурик, удостоєний У 1940 році ордена Леніна, комбайнер Роздорської МТС М. Я. Макаренко, наго
роджений медаллю «За трудову відзнаку», доярка Ф. М. Твердохліб, яка за 1934- 1940 рр. домоглася по 2314 кг молока від кожної корови.
Висока культура господарювання дала можливість одержати високі прибутки, добре оплачувати працю трудівників села. У 1940 році колгоспники цієї артілі одержали на трудодень по 4,5 кг зерна і по 6 крб. 50 коп. грішми. Неухильно зростав добробут колгоспного селянства. В сільській лікарні-стаціонарі на 25 ліжок і амбулаторії працювало 16 медичних працівників.
Роздорська семирічна школа, перетворена в 1934 році на середню, до Великої Вітчизняної війни зробила п'ять випусків. У 1940 році тут навчалося 497 учнів та працювало 25 учителів.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Старовишневецьке
- Рудево-Миколаївка
- Раївка
- Миролюбівка
- Мар'ївка
- Майське
- Луб'янка
- Кислянка
- Іларіонове
- Зайцеве
- Дерезувате
- Варварівка
- Новоолександрівка
- Славгород