Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
активній участі молоді, організовували в сільбулах і хатах-читальнях концерти художньої самодіяльності, читання книг і газет.
Боротьбу з дитячою безпритульністю в селі проводив жіночий відділ, який кілька років очолювала комуністка Л. В. Чистякова, згодом секретар Мар'янського партійного осередку. До активного громадського життя залучалося все більше жінок-трудівниць. Серед активісток, які допомагали партійній організації у проведенні соціалістичних перетворень на селі, була і Є. В. Жадько (Барабаш). Коли пострілом у вікно куркулі вбили комуніста голову КНС Івана Заморія, його дружина У. О. Заморій очолила КНС. Згодом вона стала членом Комуністичної партії, брала активну участь у проведенні колективізації на селі. Перед Великою Вітчизняною війною У. О. Заморій працювала головою колгоспу «Червоний прапор».
Під час проведення суцільної колективізації у Мар'янському було організовано 7 сільськогосподарських артілей на базі комуни і товариств спільного обробітку землі. Партійна організація села головну увагу зосередила на організаційно-госпадарському зміцненні колгоспів, соціалістичній організації праці, впровадженні у виробництво досягнень агрономічної та зоотехнічної науки. Широку агітацію серед селян вели комсомольці: вони викривали куркулів, писали плакати й гасла, чергували у сільраді, випускали стіннівки.
Виробничу та організаційно-господарську допомогу колгоспам села подавав колектив Апостолівської машинно-тракторної станції. До середини 30-х років мар'янівські колгоспи значно зміцніли. Так, колгосп «Червоний прапор», що спеціалізувався на вирощуванні зернових культур, почав сіяти рис і з кожного гектара в середньому одержувати по 37 цнт. За ці успіхи у 1939 році його було занесено до доски пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Голова цього колгоспу Ф. М. Вчорашній один з перших у районі був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Колгосп ім. Жданова спеціалізувався на виробництві продуктів тваринництва. В 1938 році він мав великої рогатої худоби 250 голів, понад 1300 овець. 200 свиней. За 2 роки поголів'я худоби в колгоспі подвоїлось. У 1939 році колгоспники одержали на трудодень по 3 крб. 20 коп. грішми і по 3 кг зерна.
Значні зміни відбулися в зовнішньому вигляді Мар'янського. Замість глиняних хат з солом'яними стріхами колгоспники споруджували нові будинки, криті залізом
і черепицею. Чимала заслуга у впорядкуванні села належала сільській Раді, я її у очолював Г. О. Назаренко.
Велика увага приділялась охороні здоров'я трудящих, народній освіті. Діти навчались в 5 школах. В селі працювало близько 20 спеціалістів сільського господарства.
Суворих випробувань зазнало населення в період тимчасової окупації села гітлерівцями - з 17 серпня 1941 року до 16 лютого 1944 року. Фашисти вивезли насильно до Німеччини 600 жителів села. Вони розстріляли колгоспних активістів - С. Кудренка, О. Заскалька, А. Шемет, Д. Супруна, В. Нестройного, В. Сердюка та інших. Незважаючи на жорстокий терор і переслідування, багато мар'янців ввійшло до Апостолівського партизанського загону, яким командував І. І. Карастоянов. Серед них був колгоспник артілі «День врожаю» А. Є. Потурай, його станковий кулемет не раз змушував тікати окупантів. Смертю героя загинув він в одному з гарячих боїв. У придніпровських плавнях проти фашистів боролося кілька загонів Південного фронту. Після жорстоких боїв у жовтні 1941 року поблизу Мар'янського та інших сіл фашисти кинули проти народних месників охоронну дивізію, окремий охоронний полк та загін поліції.
Чимало мешканців села героїчно боролися з ненависним фашизмом на фронтах війни. З боями дійшли до самого Берліна Ф. 3. Шкільний, С. П. Прохорець, А. О. Устименко та інші. Уродженця Мар'янського Д. П. Деуса за ратні подвиги нагороджено орденом Леніна.
Наприкінці вересня 1943 року Червона Армія підійшла до лівого берега Дніпра. 11 лютого 1944 року 179-й полк 59-ї стрілецької Краматорської ордена Суворова дивізії Третього Українського фронту наступав у напрямі Мар'янського, щоб перерізати шосейну дорогу на Ново-Воронцовку. В боях за визволення Мар'янського загинуло понад 70 радянських воїнів, в тому числі: гвардії майор В. І. Фокін, гвардії капітан А. К. Каменєв, гвардії молодші лейтенанти М. І. Сафронов, А. Башкатов, сержанти А. Д. Вузенко, Н. П. Лукаш, рядові В. М. Калюжний, Т. М. Воробйов та інші. В центрі села - їх братська могила. Населення свято шанує пам'ять про загиблих воїнів.
За два з половиною роки окупації фашисти майже знищили село. Завдані збитки населенню і громадському господарству, за неповними даними, складали 8,5 млн. карбованців.
Мар'янське
Сторінка 3 з 5
роботи серед селян стали 2 сільбуди - ім. В. І. Леніна та ім. Т. Г. Шевченка, відкриті в 1922 році. У них проводились бесіди, лекції про політику Комуністичної партії і Радянської влади. Комуністи і комсомольці, при Боротьбу з дитячою безпритульністю в селі проводив жіночий відділ, який кілька років очолювала комуністка Л. В. Чистякова, згодом секретар Мар'янського партійного осередку. До активного громадського життя залучалося все більше жінок-трудівниць. Серед активісток, які допомагали партійній організації у проведенні соціалістичних перетворень на селі, була і Є. В. Жадько (Барабаш). Коли пострілом у вікно куркулі вбили комуніста голову КНС Івана Заморія, його дружина У. О. Заморій очолила КНС. Згодом вона стала членом Комуністичної партії, брала активну участь у проведенні колективізації на селі. Перед Великою Вітчизняною війною У. О. Заморій працювала головою колгоспу «Червоний прапор».
Під час проведення суцільної колективізації у Мар'янському було організовано 7 сільськогосподарських артілей на базі комуни і товариств спільного обробітку землі. Партійна організація села головну увагу зосередила на організаційно-госпадарському зміцненні колгоспів, соціалістичній організації праці, впровадженні у виробництво досягнень агрономічної та зоотехнічної науки. Широку агітацію серед селян вели комсомольці: вони викривали куркулів, писали плакати й гасла, чергували у сільраді, випускали стіннівки.
Виробничу та організаційно-господарську допомогу колгоспам села подавав колектив Апостолівської машинно-тракторної станції. До середини 30-х років мар'янівські колгоспи значно зміцніли. Так, колгосп «Червоний прапор», що спеціалізувався на вирощуванні зернових культур, почав сіяти рис і з кожного гектара в середньому одержувати по 37 цнт. За ці успіхи у 1939 році його було занесено до доски пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Голова цього колгоспу Ф. М. Вчорашній один з перших у районі був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Колгосп ім. Жданова спеціалізувався на виробництві продуктів тваринництва. В 1938 році він мав великої рогатої худоби 250 голів, понад 1300 овець. 200 свиней. За 2 роки поголів'я худоби в колгоспі подвоїлось. У 1939 році колгоспники одержали на трудодень по 3 крб. 20 коп. грішми і по 3 кг зерна.
Значні зміни відбулися в зовнішньому вигляді Мар'янського. Замість глиняних хат з солом'яними стріхами колгоспники споруджували нові будинки, криті залізом
і черепицею. Чимала заслуга у впорядкуванні села належала сільській Раді, я її у очолював Г. О. Назаренко.
Велика увага приділялась охороні здоров'я трудящих, народній освіті. Діти навчались в 5 школах. В селі працювало близько 20 спеціалістів сільського господарства.
Суворих випробувань зазнало населення в період тимчасової окупації села гітлерівцями - з 17 серпня 1941 року до 16 лютого 1944 року. Фашисти вивезли насильно до Німеччини 600 жителів села. Вони розстріляли колгоспних активістів - С. Кудренка, О. Заскалька, А. Шемет, Д. Супруна, В. Нестройного, В. Сердюка та інших. Незважаючи на жорстокий терор і переслідування, багато мар'янців ввійшло до Апостолівського партизанського загону, яким командував І. І. Карастоянов. Серед них був колгоспник артілі «День врожаю» А. Є. Потурай, його станковий кулемет не раз змушував тікати окупантів. Смертю героя загинув він в одному з гарячих боїв. У придніпровських плавнях проти фашистів боролося кілька загонів Південного фронту. Після жорстоких боїв у жовтні 1941 року поблизу Мар'янського та інших сіл фашисти кинули проти народних месників охоронну дивізію, окремий охоронний полк та загін поліції.
Чимало мешканців села героїчно боролися з ненависним фашизмом на фронтах війни. З боями дійшли до самого Берліна Ф. 3. Шкільний, С. П. Прохорець, А. О. Устименко та інші. Уродженця Мар'янського Д. П. Деуса за ратні подвиги нагороджено орденом Леніна.
Наприкінці вересня 1943 року Червона Армія підійшла до лівого берега Дніпра. 11 лютого 1944 року 179-й полк 59-ї стрілецької Краматорської ордена Суворова дивізії Третього Українського фронту наступав у напрямі Мар'янського, щоб перерізати шосейну дорогу на Ново-Воронцовку. В боях за визволення Мар'янського загинуло понад 70 радянських воїнів, в тому числі: гвардії майор В. І. Фокін, гвардії капітан А. К. Каменєв, гвардії молодші лейтенанти М. І. Сафронов, А. Башкатов, сержанти А. Д. Вузенко, Н. П. Лукаш, рядові В. М. Калюжний, Т. М. Воробйов та інші. В центрі села - їх братська могила. Населення свято шанує пам'ять про загиблих воїнів.
За два з половиною роки окупації фашисти майже знищили село. Завдані збитки населенню і громадському господарству, за неповними даними, складали 8,5 млн. карбованців.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Апостоловський район
- Перше Травня
- Нива Трудова
- Михайлівка
- Кам'янка
- Зеленодольськ
- Володимирівка
- Велика Костромка