Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
23 лютого 1918 року Херсонський повітовий селянський з'їзд прийняв рішення про передачу всієї влади Радам, ухваливши скасувати повітові та волосні земства. Тоді ж у Мар'янському було обрано Раду селянських
депутатів, до складу якої ввійшли С. І. Кальченко, В. І. Михно, А. В. Катран, М. С. Недренко, очолював її Г. І. Ткалич.
Наприкінці березня 1918 року, після окупації села німецько-австрійськими військами, багато сільських активістів - В. Н. Сьомка, І. Є. Тищенко, Т. І. Кальченко, П. І. Безпалий та інші вступили до партизанських загонів. У Криворізькому партизанському загоні проти ворогів Радянської влади боровся колишній мар'янський наймит К. Г. Овечко, який ще в жовтні 1917 року вступив до першого Московського загону особливого призначення.
Після краху австро-німецького окупаційного режиму трудящим села довелось боротись проти буряїуазно-націоналістичних військ. На початку 1919 року Мар'янське визволили від петлюрівців частини Червоної Армії. В селі було відновлено органи Радянської влади, які почали здійснювати аграрні закони Радянського уряду. Активну роботу по наділенню селян-бідняків землею розпочала земельна комісія, очолювана 3. Є. Токарем. 8 березня 1919 року з'їзд Рад 13 волостей Херсонського повіту виділив Мар'янській волості додатково 7328 десятин колишніх поміщицьких земель у Михайлівській та Нововоронцовській волостях.
Робота по відбудові народного господарства відбувалася в умовах гострої боротьби з куркульськими бандами. В травні село захопили григор'євці. Багато мар'янців вступило до Першого Криворізького комуністичного полку, який у складі групи військ О. Я. Пархоменка громив заколотників.
У серпні радянське будівництво на селі було перерване денікінцями, які «хазяйнували» тут до початку 1920 року. Після визволення села від білогвардійців було відновлено владу Рад. Проте і цей період мирного будівництва тривав недовго.
Восени 1920 року Мар'янське та навколишні населені пункти були місцем кровопролитних боїв Червоної Армії проти врангелівських військ. У жовтні 1920 року лінія фронту проходила поблизу села, і місцеве населення допомагало червоним військам підвозити зброю, боєприпаси, пальне, виділяло з своїх, хоч і малих запасів, теплий одяг і продукти харчування. 14 жовтня в районі Мар'янського, Грушівки і станції Ток війська Південного фронту під командуванням М. В. Фрунзе розгромили три кавалерійські і дві піхотні дивізії ворога. В боях особливо відзначились частини 2-ї Кінної армії, на чолі якої був П. К. Миронов. Першим ввірвався в Мар'янське командир бригади Журавльов.
Після розгрому Врангеля трудящим села довелося відбудовувати вщент розорене господарство. Авангардну роль в цьому відігравали сільські комуністи, яких очолював М. С. Недренко. Велику допомогу партійній організації подавав комсомольський осередок, створений також; у 1920 році. В числі перших комсомольців були П. І. Горб, В. Г. Журавель, Н. Л. Проскура, О. П. Прохорець, І. Д. Руденко, А. Г. Скрипник, В. П. Скрипник, П. П, Скрипник, П. І. Сосюра, О. 3. Стародубець, А. Й. Якименко. Молодь обрала своїм вожаком Петра Скрипника. Мар'янські комсомольці Василь Журавель і Петро Скрипник в 1921 році ввійшли до складу Криворізького повітового комітету комсомолу. Роботи в молоді було багато: роз'яснення політики партії й уряду, боротьба з бандитизмом, ліквідація неписьменності та інше.
Активно допомагав зміцнювати Радянську владу створений у 1920 році комітет незамояших селян.
Навесні 1921 року в Мар'янській волості було засіяно більше 6 тис. десятин землі. Радянська держава додатково виділила для мар'янців нові землі, за 15-20 км від еела, куди переселилася частина сімей. Виникли нові села: Перше Травня, Зарево, Запорізьке. В 1922 році колишні наймити й бідняки села К. Г. Овечко,
Г. Й. Овечко, Т. І. Губа створили тут сільськогосподарську комуну «Нове життя». Активним організатором її був А. В. Катран. Комуна одержала від держави реманент. фінансову допомогу, посівний матеріал, худобу, а згодом трактора. Першу борозну комунари доручили зробити В. І. Михну, який згодом став кваліфікованим трактористом.
Протягом 1923-1925 рр. в Мар'янському було створено ще 13 товариств спільного обробітку землі і вилову риби: «Червоний шлях», «Серп і молот», «Пролетарське», ім. Красіна, «Червоний прапор» та інші. Значну роботу на селі проводили члени сільськогосподарського кредитного товариства. Було відбудовано підприємство по переробці місцевої сировини, шкіряний завод.
Громадські організації села, дбаючи про відбудову господарства, значну увагу приділили і ліквідації неписьменності серед населення. Ентузіастом у цій справі виступали вчителі - подружжя С. І. Стадник та Н. А. Стадник, О. П. Подольська, Г. В. Куватов і багато інших. Центрами культурно-виховної
Мар'янське
Сторінка 2 з 5
Херсонському повноважному губернському з'їзді земельних комітетів. По-більшовицькому настроєні селяни вимагали розподілу землі у відповідності з Ленінським декретом.23 лютого 1918 року Херсонський повітовий селянський з'їзд прийняв рішення про передачу всієї влади Радам, ухваливши скасувати повітові та волосні земства. Тоді ж у Мар'янському було обрано Раду селянських
Наприкінці березня 1918 року, після окупації села німецько-австрійськими військами, багато сільських активістів - В. Н. Сьомка, І. Є. Тищенко, Т. І. Кальченко, П. І. Безпалий та інші вступили до партизанських загонів. У Криворізькому партизанському загоні проти ворогів Радянської влади боровся колишній мар'янський наймит К. Г. Овечко, який ще в жовтні 1917 року вступив до першого Московського загону особливого призначення.
Після краху австро-німецького окупаційного режиму трудящим села довелось боротись проти буряїуазно-націоналістичних військ. На початку 1919 року Мар'янське визволили від петлюрівців частини Червоної Армії. В селі було відновлено органи Радянської влади, які почали здійснювати аграрні закони Радянського уряду. Активну роботу по наділенню селян-бідняків землею розпочала земельна комісія, очолювана 3. Є. Токарем. 8 березня 1919 року з'їзд Рад 13 волостей Херсонського повіту виділив Мар'янській волості додатково 7328 десятин колишніх поміщицьких земель у Михайлівській та Нововоронцовській волостях.
Робота по відбудові народного господарства відбувалася в умовах гострої боротьби з куркульськими бандами. В травні село захопили григор'євці. Багато мар'янців вступило до Першого Криворізького комуністичного полку, який у складі групи військ О. Я. Пархоменка громив заколотників.
У серпні радянське будівництво на селі було перерване денікінцями, які «хазяйнували» тут до початку 1920 року. Після визволення села від білогвардійців було відновлено владу Рад. Проте і цей період мирного будівництва тривав недовго.
Восени 1920 року Мар'янське та навколишні населені пункти були місцем кровопролитних боїв Червоної Армії проти врангелівських військ. У жовтні 1920 року лінія фронту проходила поблизу села, і місцеве населення допомагало червоним військам підвозити зброю, боєприпаси, пальне, виділяло з своїх, хоч і малих запасів, теплий одяг і продукти харчування. 14 жовтня в районі Мар'янського, Грушівки і станції Ток війська Південного фронту під командуванням М. В. Фрунзе розгромили три кавалерійські і дві піхотні дивізії ворога. В боях особливо відзначились частини 2-ї Кінної армії, на чолі якої був П. К. Миронов. Першим ввірвався в Мар'янське командир бригади Журавльов.
Після розгрому Врангеля трудящим села довелося відбудовувати вщент розорене господарство. Авангардну роль в цьому відігравали сільські комуністи, яких очолював М. С. Недренко. Велику допомогу партійній організації подавав комсомольський осередок, створений також; у 1920 році. В числі перших комсомольців були П. І. Горб, В. Г. Журавель, Н. Л. Проскура, О. П. Прохорець, І. Д. Руденко, А. Г. Скрипник, В. П. Скрипник, П. П, Скрипник, П. І. Сосюра, О. 3. Стародубець, А. Й. Якименко. Молодь обрала своїм вожаком Петра Скрипника. Мар'янські комсомольці Василь Журавель і Петро Скрипник в 1921 році ввійшли до складу Криворізького повітового комітету комсомолу. Роботи в молоді було багато: роз'яснення політики партії й уряду, боротьба з бандитизмом, ліквідація неписьменності та інше.
Активно допомагав зміцнювати Радянську владу створений у 1920 році комітет незамояших селян.
Навесні 1921 року в Мар'янській волості було засіяно більше 6 тис. десятин землі. Радянська держава додатково виділила для мар'янців нові землі, за 15-20 км від еела, куди переселилася частина сімей. Виникли нові села: Перше Травня, Зарево, Запорізьке. В 1922 році колишні наймити й бідняки села К. Г. Овечко,
Г. Й. Овечко, Т. І. Губа створили тут сільськогосподарську комуну «Нове життя». Активним організатором її був А. В. Катран. Комуна одержала від держави реманент. фінансову допомогу, посівний матеріал, худобу, а згодом трактора. Першу борозну комунари доручили зробити В. І. Михну, який згодом став кваліфікованим трактористом.
Протягом 1923-1925 рр. в Мар'янському було створено ще 13 товариств спільного обробітку землі і вилову риби: «Червоний шлях», «Серп і молот», «Пролетарське», ім. Красіна, «Червоний прапор» та інші. Значну роботу на селі проводили члени сільськогосподарського кредитного товариства. Було відбудовано підприємство по переробці місцевої сировини, шкіряний завод.
Громадські організації села, дбаючи про відбудову господарства, значну увагу приділили і ліквідації неписьменності серед населення. Ентузіастом у цій справі виступали вчителі - подружжя С. І. Стадник та Н. А. Стадник, О. П. Подольська, Г. В. Куватов і багато інших. Центрами культурно-виховної
Дивиться також інші населені пункти району:
- Апостоловський район
- Перше Травня
- Нива Трудова
- Михайлівка
- Кам'янка
- Зеленодольськ
- Володимирівка
- Велика Костромка