Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
систематично завдавав ворогові дошкульних ударів.
27 жовтня 1943 року з активною підтримкою місцевих партизанів 46-а радянська гвардійська дивізія визволила Кринички від фашистської окупації. За доблесні бойові дії по визволенню великої території, в т. ч. Криничок, стрілецька дивізія генерал-майора Колчука (нині пенсіонер, мешкає у Вінниці) була нагороджена орденом Червоного Прапора.
Одразу після визволення відновили свою роботу райком КПбУ та районна Рада депутатів трудящих. На першому засіданні виконкому 28 листопада 1943 року було затверджено зобов'язання криничан повністю завершити план хлібоздачі державі до 15 грудня 1943 року. Партійна організація Криничок взяла під свій контроль трудовлаштування інвалідів Великої Вітчизняної війни, створення при колгоспах кас взаємодопомоги, організацію декадників по збору коштів для сімей, що потребували допомоги.
З руїн і попелу піднімали трудящі рідне село. Шляхові бригади ремонтували і будували шляхи, звели міст через річку Мокру Суру. В районі ще гриміли бої, а в Криничках почали діяти школа, лікарня, деякі комунальні заклади. В 1944 році відновили свою роботу 6 колгоспів. Разом з тим жителі села всіляко допомагали
фронту, Червоній Армії.
З великою радістю зустріли трудящі звістку про повний розгром гітлерівської Німеччини. На мітингах та зборах вони брали зобов'язання в короткий строк вибудувати колгоспне господарство. На честь Дня Перемоги колгоспники зобов'язалися працювати по-стахановському, ударною працею зустріти фронтовиків.
Важливу роль у відродженні громадського господарства відіграло змагання колгоспників села з трудящими Щорського району за одержання високих врожаїв зернових культур та високу продуктивність громадського тваринництва. Свої зобов'язання вони успішно виконували. Так, у 1945 році план сівби був виконаний на 133 проц., збирання зернових - на 100, розведення рогатої худоби - на 102,7, свиней - на 110,7 процента. Підсумки змагання систематично підбивала спеціальна комісія.
Високу трудову активність виявляли фронтовики, що повернулися в рідне село після закінчення Великої Вітчизняної війни. Тракторна бригада Д. Дишлюка ще до війни своєю продуктивною працею була відома далеко за межами району. За мужність у боротьбі з ворогами Д. Дишлюк був нагороджений 5 медалями. Повернувшись у Криничанську МТС, він знову очолив бригаду і добився чудових виробничих успіхів. Так само ударно працювали в 1946 році рільнича бригада С. Титаренка, кочеомольсько-молодіжна бригада Р. Литвиненко з колгоспу «Червоний борець», кодгоспники артілі «Нове життя» на чолі з М. Бурмою. За працьовитість та сумлінне ставлення до громадських доручень глибоку пошану односельчан заслужив учасник оборони Одеси і Севастополя, Герой Радянського Союзу І. І.Богатир.
На кінець 1947 року повністю було відбудовано всі 6 колгоспів села.
В 1949 році з ініціативи комуністів артілі ім. XVIII з'їзду ВКПб трудящі відбудували та розширили зруйнований під час війни цегельний завод.
Багато зусиль докладали комуністи села, щоб мобілізл За і и усе населення Криничок на відбудову і дальший розвиток сільського господарства. З метою організаційного зміцнення колгоспів у 1950 році було проведеш:- їх укрупнення. У Криничках утворилося 3 колгоспи - ім. Суворова, «За мир», ім. Калініна. Завдяки укрупненню виникли сприятливі можливості для більш раціопал ь- ного використання техніки. Протягом 1950 року Криничанська МТС одержала багато нових сільськогосподарських машин. На ланах колгоспів працювали самохідні комбайни, механічні кукурудзосаджалки, трактори «С-80», «ДТ-54». Механізатори МТС достроково завершили завдання 1950 року, заощаджене пальне використали для оранки додаткових 194 га землі. Одне з перших місць по зниженню собівартості тракторних робіт займала бригада П. Неклеси. До жовтня 1950 року вона зорала тракторами понад річне завдання 1193 га землі і заощадила більш як 1300 кг пального.
Колгоспники села рік у рік добивались високих показників. У 1955 році урожай зернових становив 24,3 цнт з га - на 7,7 цнт більше ніж було передбачено планом. Надої молока від кожної фуражної корови збільшилися за рік на 382 кілограми. У 1958 році порівняно з 1953 роком урожай зернових зріс із 14,2 до 25,4 цнт з га. Значно поліпшилися справи у тваринництві. Якщо в 1953 році на 100 га сільськогосподарських угідь вироблялося по 18,3 цнт м'яса, то в 1958 році - 25,9 цнт; надої молока від одної фуражної корови за цей період зросли з 1468 кг до 2091 кг. Удвоє збільшились грошові доходи колгоспників. За роки семирічки в селі були розширені та оснащені новою технікою 2 промкомбінати, молокозавод, міжколгоспбуд, високовольтна електропідстанція, птахоінкубаторна станція.
Кринички
Сторінка 5 з 7
Жежерун, Г. О. Солоний, О. І. Куліш та багато ін. Перший бій народних месників з німецькими загарбниками відбувся на невеликому острові Дніпра, біля села Кабанового. Надалі партизанський загін зріс, набув досвіду і 27 жовтня 1943 року з активною підтримкою місцевих партизанів 46-а радянська гвардійська дивізія визволила Кринички від фашистської окупації. За доблесні бойові дії по визволенню великої території, в т. ч. Криничок, стрілецька дивізія генерал-майора Колчука (нині пенсіонер, мешкає у Вінниці) була нагороджена орденом Червоного Прапора.
Одразу після визволення відновили свою роботу райком КПбУ та районна Рада депутатів трудящих. На першому засіданні виконкому 28 листопада 1943 року було затверджено зобов'язання криничан повністю завершити план хлібоздачі державі до 15 грудня 1943 року. Партійна організація Криничок взяла під свій контроль трудовлаштування інвалідів Великої Вітчизняної війни, створення при колгоспах кас взаємодопомоги, організацію декадників по збору коштів для сімей, що потребували допомоги.
З руїн і попелу піднімали трудящі рідне село. Шляхові бригади ремонтували і будували шляхи, звели міст через річку Мокру Суру. В районі ще гриміли бої, а в Криничках почали діяти школа, лікарня, деякі комунальні заклади. В 1944 році відновили свою роботу 6 колгоспів. Разом з тим жителі села всіляко допомагали
фронту, Червоній Армії.
З великою радістю зустріли трудящі звістку про повний розгром гітлерівської Німеччини. На мітингах та зборах вони брали зобов'язання в короткий строк вибудувати колгоспне господарство. На честь Дня Перемоги колгоспники зобов'язалися працювати по-стахановському, ударною працею зустріти фронтовиків.
Важливу роль у відродженні громадського господарства відіграло змагання колгоспників села з трудящими Щорського району за одержання високих врожаїв зернових культур та високу продуктивність громадського тваринництва. Свої зобов'язання вони успішно виконували. Так, у 1945 році план сівби був виконаний на 133 проц., збирання зернових - на 100, розведення рогатої худоби - на 102,7, свиней - на 110,7 процента. Підсумки змагання систематично підбивала спеціальна комісія.
Високу трудову активність виявляли фронтовики, що повернулися в рідне село після закінчення Великої Вітчизняної війни. Тракторна бригада Д. Дишлюка ще до війни своєю продуктивною працею була відома далеко за межами району. За мужність у боротьбі з ворогами Д. Дишлюк був нагороджений 5 медалями. Повернувшись у Криничанську МТС, він знову очолив бригаду і добився чудових виробничих успіхів. Так само ударно працювали в 1946 році рільнича бригада С. Титаренка, кочеомольсько-молодіжна бригада Р. Литвиненко з колгоспу «Червоний борець», кодгоспники артілі «Нове життя» на чолі з М. Бурмою. За працьовитість та сумлінне ставлення до громадських доручень глибоку пошану односельчан заслужив учасник оборони Одеси і Севастополя, Герой Радянського Союзу І. І.Богатир.
На кінець 1947 року повністю було відбудовано всі 6 колгоспів села.
В 1949 році з ініціативи комуністів артілі ім. XVIII з'їзду ВКПб трудящі відбудували та розширили зруйнований під час війни цегельний завод.
Багато зусиль докладали комуністи села, щоб мобілізл За і и усе населення Криничок на відбудову і дальший розвиток сільського господарства. З метою організаційного зміцнення колгоспів у 1950 році було проведеш:- їх укрупнення. У Криничках утворилося 3 колгоспи - ім. Суворова, «За мир», ім. Калініна. Завдяки укрупненню виникли сприятливі можливості для більш раціопал ь- ного використання техніки. Протягом 1950 року Криничанська МТС одержала багато нових сільськогосподарських машин. На ланах колгоспів працювали самохідні комбайни, механічні кукурудзосаджалки, трактори «С-80», «ДТ-54». Механізатори МТС достроково завершили завдання 1950 року, заощаджене пальне використали для оранки додаткових 194 га землі. Одне з перших місць по зниженню собівартості тракторних робіт займала бригада П. Неклеси. До жовтня 1950 року вона зорала тракторами понад річне завдання 1193 га землі і заощадила більш як 1300 кг пального.
Колгоспники села рік у рік добивались високих показників. У 1955 році урожай зернових становив 24,3 цнт з га - на 7,7 цнт більше ніж було передбачено планом. Надої молока від кожної фуражної корови збільшилися за рік на 382 кілограми. У 1958 році порівняно з 1953 роком урожай зернових зріс із 14,2 до 25,4 цнт з га. Значно поліпшилися справи у тваринництві. Якщо в 1953 році на 100 га сільськогосподарських угідь вироблялося по 18,3 цнт м'яса, то в 1958 році - 25,9 цнт; надої молока від одної фуражної корови за цей період зросли з 1468 кг до 2091 кг. Удвоє збільшились грошові доходи колгоспників. За роки семирічки в селі були розширені та оснащені новою технікою 2 промкомбінати, молокозавод, міжколгоспбуд, високовольтна електропідстанція, птахоінкубаторна станція.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоноіванівка
- Семенівка
- Преображенка
- Покровка
- Новоселівка
- Маломихайлівка
- Кудашівка
- Катеринопіль
- Жовтневе
- Гуляйполе
- Ганно-Зачатівка
- Болтишка
- Адамівка
- Щорськ
- Аули