Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Влітку 1921 року в Юр'ївці створюється волосний партійний осередок, який налічував 10 членів і 5 кандидатів партії. Першими комуністами села були Т.
Б. Іваненко, С. І. Киян, С. Д. Киян, М. М. Пазич, М. І. Сисун, С. С. Зінченко, М. Г. Шевченко та інші.
Під керівництвом партійного осередку, волревком і комітет незаможних седан розгорнули роботу по відбудові села, організації допомоги голодуючим. Боротьба з куркульськими бандами на той час була одним з першочергових завдань органів Радянської влади. За пропозицією партосередку з селян-незаможників було створенії загін самооборони чисельністю близько ЗО чол., його командиром був С. С. Зінченко, заступником - С. Д. Киян.
Після закінчення громадянської війни під керівництвом партійного осередку в селі розгорнулася велика робота по відбудові зруйнованого господарства. З 1923 року Юр'ївка стала районним центром. Головою райвиконкому обрано комуніста С. С. Зінченка, секретарем районного партійного комітету - Г. Н. Руденського.
Районні партійні та радянські органи подавали значну допомогу трудящим у відбудові села. Відновлювались посівні площі. Ще в 1921 році тут було створено споживче товариство, а через два роки - сільськогосподарську кооперацію. Тоді ж почали працювати у селі 2 парових млини, олійниця, 4 кузні, прокатний пункт сільськогосподарських машин тощо.
Активну участь у відбудові села брав комсомольський осередок, організованії іі у 1923 році на чолі з О. Є. Шулікою. Першими комсомольцями села були: К. О. Виниченко, А. Й. Воробйов, К. А. Войцехович, Н. А. Гудзенко, Ю. Джерелій, О. С. Йосипенко, А. Г. Земляний, І. М. Левченко, І. П. Самохат, С. А. Сисун, А. Р. та Ю. Д. Чунихівські її інші.
Значна увага приділялась проведенню культурної революції на селі. Було відкрито початкову і семирічну школи, Будинок культури. Працювали школи і гуртки по ліквідації неписьменності серед населення. Сільські вчителі допомагали численній армії культармійців, серед яких було багато комсомольців, брали активну участь у створенні гуртків художньої самодіяльності. Особливу популярність серед молоді мав гурток «Синя блуза».
Допомога селянам з боку держави грошовими кредитами і машинами, широке кооперування населення сприяли розвиткові села, його економіки і культури. У 1925 році в Юр'ївці було 512 дворів, в яких проживало 2305 чоловік.
Партійні і радянські організації разом з комітетом незаможних селян проводили значну роботу по соціалістичній перебудові сільського господарства. У 1926 ропі в селі створюється 2 машинно-тракторних товариства: «Селянин», яке об'єднувало 15 і «Вільне село»,- 13 бідняцьких господарств. Головою першого працював І. М. Мартієнко, другого - Т. Б. Іваненко. Активними засновниками товариств були М. і. Левченко, Ю. Д. Чунихівський (він же став першим трактористом), М. Л. Бандура, Г. П. Буряк, П. А. Гудзенко, С. Д. Киян, С. І. Киян, Ф. Є. Смага та інші.
Машинно-тракторні товариства стали першими кроками виробничого кооперування села. У 1928 році вони були перетворені наТСОЗ'и. Тоді ж організовано першу в селі сільськогосподарську комуну «Новий побут», активними членами якої були: Д. С. Ситник, М. І. Полтавський, А. М. та С. Ф. Чунихівські, Ф. Є. Смага, П. Є. Гудзенко й інші. Головою комуни працював комуніст Д. С. Ситник.
На прикладі цих перших паростків соціалізму селяни переконувались у перевазі колективного ведення господарства. Вони стали базою для партійної організації села у проведенні суцільної колективізації.
В 1929 році, коли до колгоспів пішли і середняки, в Юр'ївці організовується три сільськогосподарські артілі. На статут сільськогосподарської артілі перейшла, зокрема, комуна «Новий побут». На базі ТСОЗів «Вільне село» і «Селянин» було створені артілі «Новий степ» - пізніше «Політвідділ» та «Прогрес». Першими вступили до колгоспів комуністи села Ф. Біда, Г. Крицька, Т. Б. Іваненко, М. Г. Шевченко, М. Л. Бандура, комсомольці - І. М. Левченко, Ю. Д. Чунихівський та інші.
З комуністів, комсомольців та безпартійних бідняків у колгоспах створювали наймитсько-бідняцькі групи, які були міцним активом Радянської влади. Спираючись на ці групи, парторганізація села повела непримиренну боротьбу з куркулями, лю намагались перешкодити колгоспному будівництву. Комсомольці, наприклад, створили молодіжний загін «легкої кінноти»; він випускав сатиричні листівки, в яких викривались брехливі вигадки куркулів. Найбільш небезпечних з багатіїв за рішенням місцевих органів влади виселяли з села.
Головну увагу сільська парторганізація приділяла питанням організаційного і господарського зміцнення колгоспів, розгортанню соціалістичного змагання серед трудівників артілі. У 1938 році в змаганні за високий урожай зернових
Юр'ївка
Сторінка 3 з 6
Киян. КНС брали активну участь у розподілі землі, у виконанні продрозверстки, в боротьбі з куркульськими бандами.Влітку 1921 року в Юр'ївці створюється волосний партійний осередок, який налічував 10 членів і 5 кандидатів партії. Першими комуністами села були Т.
Під керівництвом партійного осередку, волревком і комітет незаможних седан розгорнули роботу по відбудові села, організації допомоги голодуючим. Боротьба з куркульськими бандами на той час була одним з першочергових завдань органів Радянської влади. За пропозицією партосередку з селян-незаможників було створенії загін самооборони чисельністю близько ЗО чол., його командиром був С. С. Зінченко, заступником - С. Д. Киян.
Після закінчення громадянської війни під керівництвом партійного осередку в селі розгорнулася велика робота по відбудові зруйнованого господарства. З 1923 року Юр'ївка стала районним центром. Головою райвиконкому обрано комуніста С. С. Зінченка, секретарем районного партійного комітету - Г. Н. Руденського.
Районні партійні та радянські органи подавали значну допомогу трудящим у відбудові села. Відновлювались посівні площі. Ще в 1921 році тут було створено споживче товариство, а через два роки - сільськогосподарську кооперацію. Тоді ж почали працювати у селі 2 парових млини, олійниця, 4 кузні, прокатний пункт сільськогосподарських машин тощо.
Активну участь у відбудові села брав комсомольський осередок, організованії іі у 1923 році на чолі з О. Є. Шулікою. Першими комсомольцями села були: К. О. Виниченко, А. Й. Воробйов, К. А. Войцехович, Н. А. Гудзенко, Ю. Джерелій, О. С. Йосипенко, А. Г. Земляний, І. М. Левченко, І. П. Самохат, С. А. Сисун, А. Р. та Ю. Д. Чунихівські її інші.
Значна увага приділялась проведенню культурної революції на селі. Було відкрито початкову і семирічну школи, Будинок культури. Працювали школи і гуртки по ліквідації неписьменності серед населення. Сільські вчителі допомагали численній армії культармійців, серед яких було багато комсомольців, брали активну участь у створенні гуртків художньої самодіяльності. Особливу популярність серед молоді мав гурток «Синя блуза».
Допомога селянам з боку держави грошовими кредитами і машинами, широке кооперування населення сприяли розвиткові села, його економіки і культури. У 1925 році в Юр'ївці було 512 дворів, в яких проживало 2305 чоловік.
Партійні і радянські організації разом з комітетом незаможних селян проводили значну роботу по соціалістичній перебудові сільського господарства. У 1926 ропі в селі створюється 2 машинно-тракторних товариства: «Селянин», яке об'єднувало 15 і «Вільне село»,- 13 бідняцьких господарств. Головою першого працював І. М. Мартієнко, другого - Т. Б. Іваненко. Активними засновниками товариств були М. і. Левченко, Ю. Д. Чунихівський (він же став першим трактористом), М. Л. Бандура, Г. П. Буряк, П. А. Гудзенко, С. Д. Киян, С. І. Киян, Ф. Є. Смага та інші.
Машинно-тракторні товариства стали першими кроками виробничого кооперування села. У 1928 році вони були перетворені наТСОЗ'и. Тоді ж організовано першу в селі сільськогосподарську комуну «Новий побут», активними членами якої були: Д. С. Ситник, М. І. Полтавський, А. М. та С. Ф. Чунихівські, Ф. Є. Смага, П. Є. Гудзенко й інші. Головою комуни працював комуніст Д. С. Ситник.
На прикладі цих перших паростків соціалізму селяни переконувались у перевазі колективного ведення господарства. Вони стали базою для партійної організації села у проведенні суцільної колективізації.
В 1929 році, коли до колгоспів пішли і середняки, в Юр'ївці організовується три сільськогосподарські артілі. На статут сільськогосподарської артілі перейшла, зокрема, комуна «Новий побут». На базі ТСОЗів «Вільне село» і «Селянин» було створені артілі «Новий степ» - пізніше «Політвідділ» та «Прогрес». Першими вступили до колгоспів комуністи села Ф. Біда, Г. Крицька, Т. Б. Іваненко, М. Г. Шевченко, М. Л. Бандура, комсомольці - І. М. Левченко, Ю. Д. Чунихівський та інші.
З комуністів, комсомольців та безпартійних бідняків у колгоспах створювали наймитсько-бідняцькі групи, які були міцним активом Радянської влади. Спираючись на ці групи, парторганізація села повела непримиренну боротьбу з куркулями, лю намагались перешкодити колгоспному будівництву. Комсомольці, наприклад, створили молодіжний загін «легкої кінноти»; він випускав сатиричні листівки, в яких викривались брехливі вигадки куркулів. Найбільш небезпечних з багатіїв за рішенням місцевих органів влади виселяли з села.
Головну увагу сільська парторганізація приділяла питанням організаційного і господарського зміцнення колгоспів, розгортанню соціалістичного змагання серед трудівників артілі. У 1938 році в змаганні за високий урожай зернових
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чернявщина
- Тернівка
- Поперечне
- Олексіївка
- Олександрівка
- Новов'язівське
- Нова Русь
- Нова Дача
- Кочережки
- Жемчужне
- В'язівок
- Варварівка
- Богуслав
- Богданівка
- Троїцьке
- Межиріч
- Вербки
- Булахівка