Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Знаменівка

населення села. Знаменівка кілька разів переходила з рук у руки, і лише тоді, коли у партизанів кінчилися боєприпаси і вони відступили, денікінці захопили село. Шалені від люті, вони спалили понад 350 хат, вбили
кількасот жителів, серед яких були старі, жінки, діти. Рятуючись від ворога, селяни тікали до Самарського лісу, де вступали до партизанських загонів.
В Самарському лісі зібралося понад 5 тис. чоловік. Перегруповані сили парти­занів перейшли в контрнаступ і визволили Знаменівку. Денікінці ще не раз нама­галися знищити повстале село, та партизани відбили атаки ворога. 19 грудня 1919 року білогвардійці почали новий наступ. Оточені знаменівці стійко трималися до підходу регулярних радянських військ, які й визволили село. Все населення
з червоними прапорами вийшло зу­стрічати Червону Армію. Чимало уродженців Знаменівки влилося в її ряди.
Наприкінці 1919 року на селі утворився ревком на чолі з Ф. К. Герасименком, а на початку 1920 року відбулися вибори до Ради. Головою виконкому сільради знову був обра­ний М. К. Герасименко, а секретарем Ф. М. Савченко. В липні 1920 року бідняки та середняки села утворили КНС.
Перехід до мирного будівництва здійснювався в умовах величезних труднощів. Сільське господарство було розорене. Посівка площа ско­ротилась майже вдвоє, знизилась урожайність сільськогосподарських культур. У 1920 році в середньому з десятини збирали озимої пшениці - 13,3 пуда, ярої пшениці - 27,4, ячменю - 30,2, вівса- 31 пуд. Різко зменшилось також поголів'я худоби.
Організуючу роль у відбудові сільського господарства відіграли комуністи. Наприкінці 1922 року у селі офорхмився партійний осередок, до складу якого увій­шли М. Галибін, І. Шинко, В. Юматов. У тому ж році виникла ініціативна група для створення сільської комсомольської організації. До неї входили П. М. Балковий та інші.
Завдяки наполегливій роботі партійної організації та сільської Ради були до­сягнуті значні успіхи у відбудові та розвитку господарства. Внаслідок здійснення аграрних законів Радянської влади селяни додатково одержали 3 тис. десятин помі­щицьких і церковних земель.
Взимку 1920-1921 рр. в умовах лютих морозів, голоду і безперервних нальотів озброєних банд трудящі села брали участь у будівництві залізничної колії Павло­град-Новомосковськ. Вона йшла через Знаменівку і мала зв'язати Катеринослав з найбільшим в районі лісовим масивом, щоб дати місту паливо. Ще закінчувалися роботи по спорудженню залізниці, а по ній вже було доставлено 750 тис. пудів дров. Внаслідок цього зменшилась гостра паливна криза в містах і на залізниці, держава одержала 15 млн. крб. заощаджених коштів. Багато сільської бідноти та молоді із Знаменівки героїчно билися з бандитами в Особливому комуністичному загон і Но­вомосковського повіту.
З переходом до нової економічної політики господарське життя помітно пожвави­лося. Знизилися ціни на хліб та промислові товари. В 1923 році було створено кредитну і споживчу кооперації, які постачали селянам кредити, сільськогосподарські машини, товари широкого вяштку. 1420 господарств, 2 механічні млини, 3 маслобойні, 9 кузень і 30 вітряків налічувалося у Знаменівці в 1925 році.
Широко розгорнулася робота по ліквідації неписьменності. Навчання проводи­лося в хатах-читальнях. Уже у 1925 році в селі працювали 3 школи, бібліотека. Добрим словом згадують знаменівці учителів Д. П. Литвиненка, О. Т. Тупала,
Ф. Т. Литвинепка, які доклали ба­гато зусиль, щоб налагодити культурно-освітню роботу серед селян. У 1923 році в Знаменівці почав діяти сільбуд, у якому працювали драма­тичний, хоровий, сільськогосподар­ський та інші гуртки. При сільбуді були створені секції жінвідділу і юнацтва. Населення села обслуговували лікарня та амбулаторія.
Що в 1923 році селяни Знаме­ні вки створили сільськогосподарську артіль. Навесні 1926 року з ініціати­ви членів комнезаму в селі було організовано колгосп «Жовтень». Він об'єднав 238 господарств, що мали 1280 га землі. Головою артілі обрали І. П. Карапиша, колишнього червоногвардійця, керівника сільськогос­подарської кооперації. У 1930 році в Знаменівці було вже 10 колгоспів: «Спартак», «Червона діброва», «Запорожець», «Жовтень», «Бойова дружина», «Нова діброва», «Декабрист», «Веселий гай», «Вільна нива» і «Займанський».
Перехід до соціалістичного землеробства супроводився гострою класовою бо­ротьбою. Всім заходам Радянської влади куркульство чинило запеклий опір. В ніч па 15 березня 1931 року бандити сокирами зарубали 20 чол. з артілі «Спартак». Серед загиблих були активісти села та члени їх сімей. П'ять тисяч колгоспників Знаменівців і сусідніх сіл на похороні дали урочисту клятву довести до кінця справу соціалі­стичного будівництва.
На 1932 рік було завершено колективізацію села і ліквідацію куркульських господарств. Велику роботу по зміцненню колгоспів проводили комуністи. У ство­рених артілях основним виробничим осередком колгоспного




Знаменівка