Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
кількасот жителів, серед яких були старі, жінки, діти. Рятуючись від ворога, селяни тікали до Самарського лісу, де вступали до партизанських загонів.
В Самарському лісі зібралося понад 5 тис. чоловік. Перегруповані сили партизанів перейшли в контрнаступ і визволили Знаменівку. Денікінці ще не раз намагалися знищити повстале село, та партизани відбили атаки ворога. 19 грудня 1919 року білогвардійці почали новий наступ. Оточені знаменівці стійко трималися до підходу регулярних радянських військ, які й визволили село. Все населення
з червоними прапорами вийшло зустрічати Червону Армію. Чимало уродженців Знаменівки влилося в її ряди.
Наприкінці 1919 року на селі утворився ревком на чолі з Ф. К. Герасименком, а на початку 1920 року відбулися вибори до Ради. Головою виконкому сільради знову був обраний М. К. Герасименко, а секретарем Ф. М. Савченко. В липні 1920 року бідняки та середняки села утворили КНС.
Перехід до мирного будівництва здійснювався в умовах величезних труднощів. Сільське господарство було розорене. Посівка площа скоротилась майже вдвоє, знизилась урожайність сільськогосподарських культур. У 1920 році в середньому з десятини збирали озимої пшениці - 13,3 пуда, ярої пшениці - 27,4, ячменю - 30,2, вівса- 31 пуд. Різко зменшилось також поголів'я худоби.
Організуючу роль у відбудові сільського господарства відіграли комуністи. Наприкінці 1922 року у селі офорхмився партійний осередок, до складу якого увійшли М. Галибін, І. Шинко, В. Юматов. У тому ж році виникла ініціативна група для створення сільської комсомольської організації. До неї входили П. М. Балковий та інші.
Завдяки наполегливій роботі партійної організації та сільської Ради були досягнуті значні успіхи у відбудові та розвитку господарства. Внаслідок здійснення аграрних законів Радянської влади селяни додатково одержали 3 тис. десятин поміщицьких і церковних земель.
Взимку 1920-1921 рр. в умовах лютих морозів, голоду і безперервних нальотів озброєних банд трудящі села брали участь у будівництві залізничної колії Павлоград-Новомосковськ. Вона йшла через Знаменівку і мала зв'язати Катеринослав з найбільшим в районі лісовим масивом, щоб дати місту паливо. Ще закінчувалися роботи по спорудженню залізниці, а по ній вже було доставлено 750 тис. пудів дров. Внаслідок цього зменшилась гостра паливна криза в містах і на залізниці, держава одержала 15 млн. крб. заощаджених коштів. Багато сільської бідноти та молоді із Знаменівки героїчно билися з бандитами в Особливому комуністичному загон і Новомосковського повіту.
З переходом до нової економічної політики господарське життя помітно пожвавилося. Знизилися ціни на хліб та промислові товари. В 1923 році було створено кредитну і споживчу кооперації, які постачали селянам кредити, сільськогосподарські машини, товари широкого вяштку. 1420 господарств, 2 механічні млини, 3 маслобойні, 9 кузень і 30 вітряків налічувалося у Знаменівці в 1925 році.
Широко розгорнулася робота по ліквідації неписьменності. Навчання проводилося в хатах-читальнях. Уже у 1925 році в селі працювали 3 школи, бібліотека. Добрим словом згадують знаменівці учителів Д. П. Литвиненка, О. Т. Тупала,
Ф. Т. Литвинепка, які доклали багато зусиль, щоб налагодити культурно-освітню роботу серед селян. У 1923 році в Знаменівці почав діяти сільбуд, у якому працювали драматичний, хоровий, сільськогосподарський та інші гуртки. При сільбуді були створені секції жінвідділу і юнацтва. Населення села обслуговували лікарня та амбулаторія.
Що в 1923 році селяни Знамені вки створили сільськогосподарську артіль. Навесні 1926 року з ініціативи членів комнезаму в селі було організовано колгосп «Жовтень». Він об'єднав 238 господарств, що мали 1280 га землі. Головою артілі обрали І. П. Карапиша, колишнього червоногвардійця, керівника сільськогосподарської кооперації. У 1930 році в Знаменівці було вже 10 колгоспів: «Спартак», «Червона діброва», «Запорожець», «Жовтень», «Бойова дружина», «Нова діброва», «Декабрист», «Веселий гай», «Вільна нива» і «Займанський».
Перехід до соціалістичного землеробства супроводився гострою класовою боротьбою. Всім заходам Радянської влади куркульство чинило запеклий опір. В ніч па 15 березня 1931 року бандити сокирами зарубали 20 чол. з артілі «Спартак». Серед загиблих були активісти села та члени їх сімей. П'ять тисяч колгоспників Знаменівців і сусідніх сіл на похороні дали урочисту клятву довести до кінця справу соціалістичного будівництва.
На 1932 рік було завершено колективізацію села і ліквідацію куркульських господарств. Велику роботу по зміцненню колгоспів проводили комуністи. У створених артілях основним виробничим осередком колгоспного
Знаменівка
Сторінка 3 з 7
населення села. Знаменівка кілька разів переходила з рук у руки, і лише тоді, коли у партизанів кінчилися боєприпаси і вони відступили, денікінці захопили село. Шалені від люті, вони спалили понад 350 хат, вбили В Самарському лісі зібралося понад 5 тис. чоловік. Перегруповані сили партизанів перейшли в контрнаступ і визволили Знаменівку. Денікінці ще не раз намагалися знищити повстале село, та партизани відбили атаки ворога. 19 грудня 1919 року білогвардійці почали новий наступ. Оточені знаменівці стійко трималися до підходу регулярних радянських військ, які й визволили село. Все населення
з червоними прапорами вийшло зустрічати Червону Армію. Чимало уродженців Знаменівки влилося в її ряди.
Наприкінці 1919 року на селі утворився ревком на чолі з Ф. К. Герасименком, а на початку 1920 року відбулися вибори до Ради. Головою виконкому сільради знову був обраний М. К. Герасименко, а секретарем Ф. М. Савченко. В липні 1920 року бідняки та середняки села утворили КНС.
Перехід до мирного будівництва здійснювався в умовах величезних труднощів. Сільське господарство було розорене. Посівка площа скоротилась майже вдвоє, знизилась урожайність сільськогосподарських культур. У 1920 році в середньому з десятини збирали озимої пшениці - 13,3 пуда, ярої пшениці - 27,4, ячменю - 30,2, вівса- 31 пуд. Різко зменшилось також поголів'я худоби.
Організуючу роль у відбудові сільського господарства відіграли комуністи. Наприкінці 1922 року у селі офорхмився партійний осередок, до складу якого увійшли М. Галибін, І. Шинко, В. Юматов. У тому ж році виникла ініціативна група для створення сільської комсомольської організації. До неї входили П. М. Балковий та інші.
Завдяки наполегливій роботі партійної організації та сільської Ради були досягнуті значні успіхи у відбудові та розвитку господарства. Внаслідок здійснення аграрних законів Радянської влади селяни додатково одержали 3 тис. десятин поміщицьких і церковних земель.
Взимку 1920-1921 рр. в умовах лютих морозів, голоду і безперервних нальотів озброєних банд трудящі села брали участь у будівництві залізничної колії Павлоград-Новомосковськ. Вона йшла через Знаменівку і мала зв'язати Катеринослав з найбільшим в районі лісовим масивом, щоб дати місту паливо. Ще закінчувалися роботи по спорудженню залізниці, а по ній вже було доставлено 750 тис. пудів дров. Внаслідок цього зменшилась гостра паливна криза в містах і на залізниці, держава одержала 15 млн. крб. заощаджених коштів. Багато сільської бідноти та молоді із Знаменівки героїчно билися з бандитами в Особливому комуністичному загон і Новомосковського повіту.
З переходом до нової економічної політики господарське життя помітно пожвавилося. Знизилися ціни на хліб та промислові товари. В 1923 році було створено кредитну і споживчу кооперації, які постачали селянам кредити, сільськогосподарські машини, товари широкого вяштку. 1420 господарств, 2 механічні млини, 3 маслобойні, 9 кузень і 30 вітряків налічувалося у Знаменівці в 1925 році.
Широко розгорнулася робота по ліквідації неписьменності. Навчання проводилося в хатах-читальнях. Уже у 1925 році в селі працювали 3 школи, бібліотека. Добрим словом згадують знаменівці учителів Д. П. Литвиненка, О. Т. Тупала,
Ф. Т. Литвинепка, які доклали багато зусиль, щоб налагодити культурно-освітню роботу серед селян. У 1923 році в Знаменівці почав діяти сільбуд, у якому працювали драматичний, хоровий, сільськогосподарський та інші гуртки. При сільбуді були створені секції жінвідділу і юнацтва. Населення села обслуговували лікарня та амбулаторія.
Що в 1923 році селяни Знамені вки створили сільськогосподарську артіль. Навесні 1926 року з ініціативи членів комнезаму в селі було організовано колгосп «Жовтень». Він об'єднав 238 господарств, що мали 1280 га землі. Головою артілі обрали І. П. Карапиша, колишнього червоногвардійця, керівника сільськогосподарської кооперації. У 1930 році в Знаменівці було вже 10 колгоспів: «Спартак», «Червона діброва», «Запорожець», «Жовтень», «Бойова дружина», «Нова діброва», «Декабрист», «Веселий гай», «Вільна нива» і «Займанський».
Перехід до соціалістичного землеробства супроводився гострою класовою боротьбою. Всім заходам Радянської влади куркульство чинило запеклий опір. В ніч па 15 березня 1931 року бандити сокирами зарубали 20 чол. з артілі «Спартак». Серед загиблих були активісти села та члени їх сімей. П'ять тисяч колгоспників Знаменівців і сусідніх сіл на похороні дали урочисту клятву довести до кінця справу соціалістичного будівництва.
На 1932 рік було завершено колективізацію села і ліквідацію куркульських господарств. Велику роботу по зміцненню колгоспів проводили комуністи. У створених артілях основним виробничим осередком колгоспного
Дивиться також інші населені пункти району:
- Спаське
- Піщанка
- Орлівщина
- Новостепанівка
- Михайлівка
- Керносівка
- Губиниха
- Вільне
- Василівка
- Багате
- Попасне
- Миколаївка